Зручності в пересуванні містом: розкіш чи норма?
Коли народжується маленька дитина, хочеться разом з нею відкривати світ. Якщо є необхідні зручності для цього - ти можеш все, якщо ж ні - крутишся в радіусі кілометра поруч з будинком чи квартирою.
Соромно зізнатися, але ще донедавна я й гадки не мала, що відсутність пандусів, наприклад, може настільки обмежити можливості пересування містом молодої мами. Пригадую, в Україні мій щоденний маршрут був дуже звичним і передбачуваним: дім-парк-дім. Але навіть він був “всіяний” височенними бордюрами та ямами на тротуарах - доводилося їхати дууууже повільно, аби дитину не підкидало у люльці.
Тому, знаєте, що було “найсмачнішим”, коли ми переїхали до Польщі з шестимісячним сином? Відчуття свободи! Я не думала про те, куди мені вдасться потрапити з візочком без допомоги чоловіка, а куди - ні! В перший же день я заглянула в кав’ярню навпроти і взяла каву з собою, заїхала у супермаркет і купила продукти, а наступного дня сіла в автобус і поїхала в центр Вроцлава на прогулянку - все це з немовлям у колясці, без будь-якої допомоги з боку тата чи незнайомців. Ну, хіба не круто?!
Згодом ми так вирішували усі справи, пов’язані з виготовленням документів чи візитами до лікарів: чоловік вранці біг на роботу, а ми зі Святославом діяли по нашому денному списку завдань. І все вдавалося. Тож, така схема працює й досі.
І завдяки чому? Елементарним зручностям!
Почнемо з громадського транспорту.
Автобуси та трамваї у Вроцлаві - практично всі мають всередині спеціально виділену зону для дитячої коляски, інвалідного візка чи/або велосипеда. Щоб дізнатися точніше, варто поглянути на наклейки при вході у транспорт.
Якщо ж всередину заїжджає мати з дитиною в колясці, платформа всього автобуса опускається, щоб зробити заїзд нижчим, після чого різниці між висотою тротуару та транспорту практично немає. Тому батьки не задирають коляску майже вертикально і сонна дитина нікуди не з'їжджає - все плавно і без зайвих рухів. Потім платформа підіймається у вихідне положення і автобус рушає далі. Вам здалося, що все це займає дуже багато часу?))) Зовсім ні - лічені секунди. Вже перед виходом потрібно лише заздалегідь натиснути спеціальну кнопку всередині (окрему для коляски і для візка), щоб на наступній зупинці все було “готово” для комфортного виходу з транспорту.
Заїхати всередину громадського транспорту з велосипедом так само зручно і для нього теж є місце. Можна навіть хитрувати: частину дороги, наприклад, до парку, проїхати в автобусі, а вже на місці пересісти на свого двоколісного друга. Або ж, якщо ти цілий день ганяв і сил доїхати додому не вистачає, то сівши в автобус, спокійно дістанешся додому.
Доступність у користуванні громадським транспортом дає можливість вільно відвідати з малюком будь-яку частину міста і не тільки для вирішення справ)) Автобуси та трамваї завжди прибуваються вчасно, рухаються по графіку. Тому можна спокійно прийти на зупинку за дві-три хвилини до їх прибуття.
Можливості без обмежень і винятків
Днями я їхала в маршрутці і помітила на зупинці чоловіка в інвалідному візку. Транспорт зупинився поряд із ним, двері відчинилися і опустилася сама платформа автобуса, водій вийшов, відкинув пандус та кивнув чоловікові, щоб той заїжджав… Один, два, три і ми знову в дорозі, не відстаючи від графіку руху маршруту. За кілька зупинок історія повторилася - чоловік таким же чином виїхав із автобуса.
Нікого з пасажирів-поляків це не здивувало - мабуть, вони звикли до таких зручностей. І чоловік у візку, здавалося, їздив так ледь не щодня, оскільки вправно заїжджав і виїжджав коляскою, а потім скромно, з вдячністю кивав водієві. А той - не сердився, що доводилося двічі вставати з-за керма, а просто виконував свою роботу. Лише я сиділа і була приємно вражена, що про людей тут дбають.
Не хочеш/не можеш йти по сходах - не йди!
Ліфт на півповерха - проше бардзо!
Невже таке буває?
І це, увага, в державній установі! Якщо чесно, за кордоном досить часто доводиться вирішувати різні справи з оформленням документів для перебування в країні чи реєстрації авто і т. д., тому такі зручності є вже не зручностями, а необхідністю. Або навіть нормою. Бо, якщо коляску з дитиною ще якось можна підняти на кілька сходинок вверх, то людині, яка приїхала на інвалідному візку і не знайшла пандуса чи ліфта, доведеться розвернутися і поїхати назад.
Пішохідні переходи
В Польщі я забула про те, що коляску з дитиною треба нахиляти до себе, щоб заїхати на тротуар і так само опускати вниз, коли хочеш з’їхати. Тут завжди можна знайти місце, де є плавний спуск до пішохідного переходу або з однієї частини дороги - до іншої.
Пандуси - полегшують заїзд будь-куди, як людям на інвалідних візках так і батькам з дітьми. А це дає можливість зайти у потрібне місце: чи то кафе чи урядова установа.
Знаю, в Україні пандуси теж можна знайти, але з ними (на жаль) не завжди все в порядку: неправильний кут, завузький, заширокий... Батькам часто доводиться залишати візок на вулиці без нагляду і хвилюватися, щоб його не вкрали. А всередину приміщення заходити з дитиною на руках (а, якщо вона спить, потурбувати її сон) і обмежувати себе в діях, бо одна рука (чи навіть обидві) у тебе зайняті (можливо, доведеться взяти деякі дитячі речі з собою).
Ясна річ, необхідність у пандусах, ліфтах чи плавних з’їздах з тротуарів відчувають не всі. Саме тому їх часто так важко знайти там, де вони потрібні. Але такі зручності мають бути для тих, хто без них не може почуватися повноцінним членом суспільства. І йдеться вже не тільки про батьків з дітьми. До цього списку можна віднести пенсіонерів, активну молодь на велосипедах чи роликах, людей з обмеженими можливостями та й, зрештою, кожного, хто за тих чи інших причин не може піднятися або спуститися по сходинках.
Зауважу, в Польщі не жаліють площі, щоб зробити “правильний” пандус.
Як видно з фото, шлях до входу в приміщення може пролягати ось такою ламаною доріжкою, кут нахилу якої точно буде зручним для кожного.
Можливо, трохи більше роботи, матеріалів, зусиль і, найголовніше, бажання…. Зате скільки задоволених в результаті людей!!!
Фото:Григорій Гавалешко
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter