Впевнена, багатьом знайоме строге зауваження у магазині від охоронця: «Залиште речі у камерах схову. !!»
Я спокійно ставлюся до таких зауважень і найчастіше відмовляю охоронцю, дозволяючи при виході з магазину оглянути свою сумку чи рюкзак.
Часто, але не цього разу
Не тоді, коли чекаючи свого 9-річного сина з заняття спортом, з його шкільним портфелем за плечима, вирішила забігти у магазин "Тайстра", що на перехресті проспекту і Головної.
Згадайте шафочки-кишеньки для сумок, в які може вміститися хіба мій клач, і портфеляку четвертокласника вагою надцять кілограм
Звісно, вмістити в кишеньку з ключиком портфеля - нереально. Але про нас - запасливих, подбали, подумала я і.... Залишила рюкзак на спеціальній поличці для сумок біля тих скринечок з ключиками.
Рюкзачок я підсунула під стінку. Думаю, щоб нікому не заважало свої сумки примістити і пішла швидко купити те, що задумала. В магазині була рівно дві хвилини. Вибрала мюслі на сніданок, вхопила біля каси жуйку, за все заплатила швиденько і тут біля виходу розумію, що рюкзака мого сина на поличці НЕМА
Нема і все
Вибігла на вулицію
Нема нікого з моїм портфелем
Заскочила назад в магазин, прошу охорону допомоги. Шокована і здивована. Бо ніяк не можу второпати, де пропав дитячий рюкзак. Охорона допомогла.
Дуже
На камерах спостереження показали мені крадія: молодика у червоній куртці з капішоном. Щоправда, на камерах зекономили. Обличчя розмите..... Але це не дивно. У нас же як, головне заробити багато, ні, не багато, а дуже багато, а вкладати - не дай Бог. Але то вже не важливо. Крадіжка зафіксована. Злочин стався хвилину тому. Ніби не все ще втрачено, але не в нашій країні. Поліція на мій виклик приїхала, увага, через 25 хвилин!!!
Але що... В мене ж нічого серйозного не сталося. Подумаєш, портфель
Але
Як ви думаєте, про що я думала цих 25 хвилин? Правильно: в яких смітниках шукати зошити мого сина і де замовити зошити з англійської серед року і у скільки мені це обійдеться.
Як ви зрозуміли, час у мене був. Я встигла всіх людей на зупинці поруч розпитати, чи не бачили бува чоловіка з дитячим рюкзаком, у сина десять раз вибачення попросити і порахувати: зошити-книги у нас же тепер модні, Оксфордські. Їх три штуки. Гривень 600 точно з пересилкою.
А ще всі інші книги, щоденник, канцелярські приладдя, сам рюкзак, наушники, кофта, яка там була.. Ну, думаю, немало
Але ще є надія знайти
Бо ж уявляю і розчарування крадія. Він же ж позарився на красивий дорогий рюкзак, думав, речі там модні, коштовні. А уявляєте, як він свою добичу відкриває, а там... Зошити.. Підписані)))
Думаю, точно ж викине, йому то воно нащо
Тому поки я писала заяву патрульній, двоє поліцейський пообіцяли пройтися двориками, подивитися. Чи нема бува де начиння всього шкільного
Кажуть, пройшлися, шукали, але нема(((
На прощання поліцейські мене заспокоїли: мовляв, якщо вони цього злодія дитячих рюкзаків і знайдуть, то наказати не зможуть
Увага
Знаєте чому?
Бо рюкзак, як виявилося. Я ЗАЛИШИЛА БЕЗ НАГЛЯДУ
Чуєте
Я
Залишила
Без
Нагляду
Сама винна, що скористалася тією проклятою поличкою для ручної поклажі
Нічого, що у них у ті комірочки нічого більше портмоне не вміститься
Дитина добила, бо згадав, що у маленькому карманчику рюкзака - подарунок: новенькі наушники
Я тоді, як справжній журналіст, рук не опускаю, сльози печуть, але, разом з чоловіком йду блукати двориками, йду слідами поліцейських
Знаю, що вони вже територію обійшли, принаймні так сказали, знаю, що часу пройшло забагато, щоб надибати крадія, знаю, що темно, знаю, що лякаю людей, блукаючи з ліхтариком попід будинки, але не здаюся. Бо ж маю сама все знати
І що ви думаєте
Удача таки на моїй стороні
Крадій наш, відійшовши від місця злочину 100 метрів, порозкидав синові зошити біля будинку по центральній алеї між будинкового проїзду
Забрав лиш сам портфель, наушники, пенал і стерки-міньйони. Може шанувальник цих героїв, не знаю
Але зошити оксфордські, за які мене найбільше голова боліла, його не зацікавили, і слава Богу
Навіть всі олівчики кольорові витрусив і ручку чорнильну лишив
Що сказати
Свято Андрія я зустрічала з препоганим настроєм, але не з жахливим, бо син тішився, що не треба ще раз домашню роботу писати)))
Але одне я зрозуміла точно
Своїх сумок ні в яких "спеціальних" місцях я залишати не буду. Досить і цього разу
І ще одне
Вкотре здивувала позиція магазину
В мене не те що пробачення не попросили, навіть не запропонувалидитині сісти десь, поки поліцію чекали, ні водички не запропонували НІЧОГО
Зате мені популярно пояснили
УВАГА
Якщо лишаєте сумку на їхніх полицях - ТРЕБА ПОПЕРЕДИТИ ОХОРОНУ
Кожен має попереджати
От
Я цього не зрозуміла. Може, не доросла до цього
Ну нічого, тепер у мене немає проблем з пошуком ідеї подарунка на свято Миколая. А наш пенал з рюкзаком може теж комусь під подушку піде)
АВТОР: Людмила Григорчук
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter