Запрошені гості: Микола Альбота, голову Асоціації перевізників Чернівців та Володимир Середюк, заступник міського голови
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Тема в нас дуже серйозна, і я впевнена, що нам буде про що поговорити . Миколо, почну з вас, адже саме перевізники цього тижня дуже серйозно взялись за те, щоб показати місту, що на перевізників треба зважати, що вони можуть показати свій гонор. Показати, що вони можуть навіть не вийти на роботу, а це позначиться на всьому місту. Це було видно одного дня ввечері, десь декілька годин. Чернівчани були шоковані, адже маршрутки просто не їхали і на кожній зупинці було багато людей. Що сталося? Чому так гостро звучить це питання для перевізників?
Микола Альбота: По-перше, це не зараз звучить питання перевізників, це звучить давно, починаючи з того моменту, коли паливо поповзло вверх, мінімальну заробітню плату підняли, коли валюта підскочила, запчастини стали дорожчими і завжди ми чекали на те, що влада нас почує, неодноразово подавали документи на підняття тарифу. Як завжди це затягувалося, в когось прийняли документи, а в когось ні. І це продовжувалося досить довго, з жовтня місяця. З січня місяця виросла заробітня плата, паливо підскочило. Коли ми піднімали до 4-ох гривень ціна палива була 18, 40 грн., а сьогодні ціна палива 26-27 грн. Бо за останні півтора тижні паливо підскочило більше ніж на гривню. І уявіть собі ситуацію, що підприємство, яке обслуговує 6 маршрутів закриває позицію по паливу 62 тони в місяць. 10 гривень майже різниця, це велика сума. Так само мінімальна зарплата. В такому підприємстві працює близько 150 чоловік. Навіть, якщо на 500 гривень підняти зарплату це є ще 175 тисяч. Останній виконком, чесно скажу, не хочу нікого ображати, але я посидів до середини виконкому і вийшов, тому що далі слухати це неможливо. Рішення так і не прийняли. Після закінчення у перевізників були безліч емоцій та обґрунтованих думок. І вони вирішили, що після 19:00 ми їхати не будем.
Людмила Григорчук: Що саме перевізники хотіли на виконкомі почути? Яке б рішення перевізників заспокоїло?
Микола Альбота: Сьогодні документи прийняті у підприємств і ціна на проїзд виходить 6 гривень. Ми домовились про те, що для того, щоб зробити точно економічно-обґрунтований тариф ми приймаємо 5 гривень. Але це буде перехідний тариф. І за 3-4 місяці ми повністю зводимо тарифи. Все буде прозоро, щоб видно було чернівчанам та зрозуміло владі.
Людмила Григорчук: Ви досі не порахували, чому не вистачило часу. Паливо ж не зросло тиждень тому. Це дуже складний процес?
Микола Альбота: Ні, чому складний. Вони мені дали відповідь на наш інформаційний запит. І вони опираються на той ж закон, яким користуємось і ми. І там чітко все прописано.
Людмила Григорчук: Відколи підросло пальне, відколи змінилась заробітня плата, чому дораховуєте лише зараз?
Микола Альбота: Ми подали документи ще в жовтні. В грудні я повністю переробив на підприємстві документи і подав на перше січня.
Людмила Григорчук: А що ви маєте на увазі ще дораховувати?
Микола Альбота: Тому що в грудні валюта виросла і піднялись ціни на паливо.
Слухач: Я, в даному випадку, на стороні міської влади, в тому розумінні, що потрібно виходити з усіх реалій. Пан Альбота, в першу чергу, думає про зарплати своїх працівників, але тут потрібно дивитись і на зарплати громадян, які користуються цим транспортом. Це перший момент. Другий, я вважаю, що вам, пане Альбота, потрібно бути більш патріотом. Потрібно набратись терпіння, щоб міська влада достатньо закупила тролейбусів, і коли буде достатня кількість, тоді вже можна говорити про перехідний тариф навіть до 6-ти гривень. А поки немає альтернативи, то будь ласка зачекайте.
Микола Альбота: Сьогодні борг на підприємстві складає пів мільйона гривень. Мова навіть не йде про лізинг, в які взяті нові автобуси. Ну лізинг це таке, автобуси заберуть, ми втратимо ті кошти, котрі ми за них заплатили. Але той, хто нас заправляє і кому ми винні гроші написав листа, що він не збирається за свій рахунок додавати мені гроші для роботи свого підприємства. Не йде розмова про зарплату моїх водіїв, а про те, чи підприємство зможе виїхати на маршрут. І те, що підприємці зупинилися в 19:00, я завжди говорив, що кровоносна система міста – це громадський транспорт. І не дай Боже, щоб це все зупинилося. А перевізники і самі з часом зупиняться у зв’язку з фінансами. І це не буде називатися страйком. Це буде називатися безвихіддю становища, яке є на підприємстві.
Людмила Григорчук: Вас питають про патріотизм, чи є ви патріотом?
Микола Альбота: Давайте ми це залишимо, патріот чи не патріот.
Людмила Григорчук: Пане Володимире, тут вам певно треба підключитися до того, що люди на вашій стороні. Чи довго зможе міська влада утримувати цей тариф, чи міська влада сама розуміє, що тариф треба змінювати?
Володимир Середюк: Якщо дозволите, я ще прокоментую попереднє питання стосовно економічно обґрунтованого тарифу і тимчасового тарифу про який ми зараз говоримо. Економічно обґрунтований тариф чітко визначений нормативними документами і методика його розрахунку так само. Згідно цього розрахунку перевізник подає річні витрати, а також обсяг перевезених пасажирів. І оскільки це є регуляторний акт, а отже формується документ, який визначає яким чином тариф впливає на економіку в частині громадських перевезень міста, то очевидно це як мінімум мало би подати 75% перевізників які обслуговують маршрути нашого міста. Натомість станом на жовтень 2 юридичні особи і декілька приватних підприємців, які обслуговують декілька маршрутів подали акт, щоб в загальній чисельності по кількості маршрутів було близько 50%. Що ми маємо? Станом на жовтень місяць перевізники, які обслуговують половину маршрутів подають розрахунок на 5 тарифів. Половину влаштовують 4 гривні. Це перший момент. Другий момент щодо розрахунків. Є певна процедура до формування економічного тарифу і перший етап це аналіз розрахунку департаменту житлового комунального господарства. Вони провели аналіз, ми двічі чи, можливо, тричі зустрічалися у форматі департамент і фінансисти чи перевізники з директорами підприємств для уточнення тих чи інших пунктів, які вони мають подати. Одна з юридичних осіб не подає ні фінансову звітність, ні баланс. Це основні документи, які визначають фінансову діяльність підприємства. Тут питання: свідомо чи несвідомо? Якщо свідомо – значить хочемо щось сховати, якщо несвідомо, то ми вас про це попросили, будь ласка надайте. Другий момент це видатки, як я вже говорив, і кількість перевезених пасажирів. Ви знаєте вже про 18 значущих маршрутів, за які відшкодовують перевезення пільгової категорії громадян. Вони подають щомісяця в департамент кількість перевезених пасажирів і по коефіцієнту одержують грошима по тарифу 4 грн. за кожного пільговика. В результаті, по бухгалтерії у них є перевезений пасажир платний плюс пільговик. В результаті їхній загальний пасажиропотік визначається цією сумою. І тепер ситуація, коли вони в розрахунок подають кількість пасажирів на 15% нижче, ніж те, що вони подали в департамент. Тоді я задаю одне і логічне питання: хто сяде в тюрму? Це зловживання чистої води, виїмка коштів з бюджету, або помилка в розрахунках. Не може під такими розрахунками підписатися директор департаменту
Микола Альбота: За це несе відповідальність кожен сам, моє підприємство подало все правильно, моє підприємство не отримує від бюджету нічого
Людмила Григорчук: але ви, як голова асоціації перевізників говорили своїм колегам, що вони самі себе підставляються такими розбіжностями
Микола Альбота: Говорив не раз, вони погоджуються, але я ж не можу лізти у фінансовий стан підприємства.
Людмила Григорчук: Що робити далі: Ви вважаєте, що 6 гривень – це обґрунтований тариф, чому тоді інші перевізники не подали розрахунки?
Микола Альбота: Є різні форми оподаткування. Було раніше два базових підприємства, на базі яких робилася ціна, якщо інших не влаштовувало, то вибачте. Це була Денисівка і автобусно-тролейбусне підприємство там була можливість регулювання. А влада може регулювати тариф лише на комунальних підприємствах. Тепер таких підприємств немає. Тепер треба зробити два-три підприємств базових і на підставі них дивитися, що робити.
Людмила Григорчук: Але люди хочуть чути конкретно, чому вони мають платити більше. Аргументів ми чули багато, але на які компроміси ви погоджуєтеся піти зі своєї сторони кожен?
Володимир Середюк: Нема що згадувати, як було, колись і долар був по 2 гривні. Що стосується умов, то крім кількості пасажирів, відсоток завантаженості у поданих розрахунках був менше 30% і в декількох - менше 50%, у Миколи Тарасовича – близько 60%, по першому маршруту, комунальному – 80%. Тобто середня завантаженість 5-го маршруту – 38-39%. Це загальна пасажиромісткість автобуса 44 людини, виходить, що перевозять лише 13 пасажирів в одну сторону. В мене виникають питання, чи може ця цифра бути правдивою. Відсоток завантаженості транспорту має бути на рівні 50%, так і є, адже нема такого, щоб зайняті були лише сидячі місця. Я думаю, що не може бути менше 22 людей у маршрутці. Що роблять перевізники: якщо має бути 5 автобусів на маршруті, то видатки ідуть на всі ці автобуси, а по факту їдуть 3 автобуси. І вони возять по 120%. Якщо ми розкинемо на всі ці маршрутки, то ми будемо мати ті ж самі 50%. Тому треба або давати фактичну кількість, або умовну – 50%. Тоді ми можемо говорити про економічно вигідний тариф. Другий предмет домовленості – ми не можемо просто підняти тариф і не отримати нічого взамін. Має бути соціально справедливі умови.
Людмила Григорчук: Хтось має карати за ці порушення?
Володимир Середюк: Так. Але міська рада немає таких повноважень. От у мене були представники СБУ і вони цікавляться одним маршрутом. І я радий, що вони перевірять.
Людмила Григорчук: Щодо соціальної складової, що не підійшло перевізникам?
Микола Альбота: Просто треба діяти в рамках закону, щоб перевізник не ніс відповідальність за це. У законі написано так, я вже попадав під цю статтю, безкоштовно виконані роботи включаються до валового доходу підприємства і з цього сплачуються податки. Як це виходить. Коли зайшли пільговики, водій має написати у листку обліковому, скільки саме він людей перевіз пільговиків. Щоб він знав точно, що показати перевірці. Цей обліковий листок він здає бухгалтерії, множить кількість людей на гроші і з цього платить податок. По мені була кримінальна справа, коли тариф був 40 копійок, тепер 4 гривні. Тоді, у 2000 році, коли долар був по 2, мені нарахували 4700, більше 1800- кримінальна справа і коли підприємство внесло ці гроші, то закрили кримінальну справу.
Володимир Середюк: Та ми не піонери в цій справі. Я питав колег з Житомира, у них так само, але є питання обліку. Але вони не ведуть облік перевезених пільгових громадян. Франківськ так само пішов, у них пільгова категорія необмежена, то що, у них всі у тюрмі сидять?
Микола Альбота: У них може й нема, а у нас є. Я – свідок. Місто має найти можливість знайти кошти за цю послугу.
Володимир Середюк: Є ще варіант зробити пільговий проїзд за кошти приватного перевізника. Але має бути облік чіткий. А у нас ніхто ж не здійснює чіткий облік пасажирів.
Слухач: чому не дають талончики?
Микола Альбота: У мене дають
Володимир Середюк: Є багато дорікань щодо садгірського напрямку чи рошівського. Електронний квиток – це єдиний правильний вихід з цієї ситуації.
Слухач: зараз водії трохи добирають собі зарплату, а яка зарплата у них має бути, коли діятиме електронний квиток?
Микола Альбота: Я думаю, що у водія, який працює на маршрутах міста, то це мінімум 10 тисяч гривень. Справа в тому, що нам треба повертатися до економічно-обгрунтованого тарифу. Тенденція до росту ціни на пальне. Сьогодні – 6 гривень має бути тариф, але потім – тариф має бути вищим.
Володимир Середюк: Що стосується взагалі цього проекту, ми довгий час працювали над ним. Ми обговорюємо співпрацю з платіжною системою Viza, вони готові вкласти декілька мільйонів гривень у місто Чернівці. Ще також ведемо перемовини з Mastercard. Думаю, що за декілька днів ми визначимося з ким ми працюємо далі. Підготуємо меморандум, підпишемо і впроваджуємо пілот. На кінець квітневої сесії виходить бюджетний проект, де 3 мільйона гривень виділяється на впровадження цієї системи, таким чином на кінець цього року ми забезпечимо комунальний транспорт повністю валідаторами електронних квитків.
Людмила Григорчук: Цих коштів на все вистачить?
Володимир Середюк: Перший етап повністю передбачав витрати 6 млн грн. Але за рахунок Mastercard чи Viza ми зекономимо. Приблизно ця сума коштів вистачить на виконання програми на 2018 рік. В результаті ми маємо мати по одному мобільному валідатору в кожен транспортний засіб і залишаємо кондуктора.
Людмила Григорчук: Кондуктор має пояснювати, як працювати з валідаторами?
Володимир Середюк: Так, і плюс люди не відразу перейдуть від готівки до картки. Треба хоча б рік переходу. Тариф у нас буде , думаю, диференційований. Зараз у тролейбусів тариф 3 гривні, люди платять 2 гривні, а міська рада відшкодовує гривню. Напевне ми так зробимо, що якщо готівкою, то платити 3 грн, а якщо карткою – 2 гривні. Це досвід багатьох. Поки не зробили такий диференційований тариф, то , кажуть наші колеги, зростав відсоток оплати карткою дуже повільно. Лише зробили диференційований тариф – то різко зріс цей відсоток.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter