Друкопис програми "Суть Речей" від 21.12.2017
Запрошений гість: голова чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Сьогодні прийняти бюджет області на 2018 рік. Ви задоволені розподілом коштів? У бюджеті 2018 найбільше грошей традиційно на зарплати
Олександр Фищук: Я б хотів уточнити, що це документ, за яким ми маємо жити цілий рік. Хочу нагадати, що це іде мова про обласний бюджет, не бюджет Чернівецької області, а обласний бюджет. Адже на прямих відносинах з державним бюджетом у нас є обласний бюджет, два міських, 11 районних і ще бюджети об’єднаних громад. Йде мова про фінансування закладів і установ Чернівецької області, які є на фінансуванні безпосередньо нашому. Деяка частина депутатів думають, що це бюджет області. Це не зовсім правильно. Не з першого разу бюджет був прийнятий, але депутати розуміли, що це важливо і прийняли. Бюджет виріс на 40%, це пояснюється тим, що нам передали на фінансування заклади освіти. Якщо б ми не прийняли бюджет, то з першого січня вони б не фінансувалися. Готували бюджет фахівці, хочу подякувати депутатам обласної ради, які зрозуміли, наскільки це важливо. Адже тоді в не проходили б фінансування по певних програмах, наприклад 13 мільйонів ми передбачили для онкодиспансеру, там вийшов з ладу томограф, ми з інших витрат забрали ці гроші і виділили на цей прилад, бо це дуже важливо.
Людмила Григорчук: Найбільше з бюджету кошти передбачені на зарплатню, як цього року з спортом і культурою?
Олександр Фищук: Ми у два ради збільшили бюджет для управління культури, 1.8 млн гривень ми виділили для музею під відкритим небом. Також ми стимулюємо спортсменів. Якщо минулого року було 15 премій для наших спортсменів, то тепер ми можемо збільшити цю кількість до 60.
Слухач: коли у області з’являться басейни? І ще скажіть, що плануєте зробити з дорогами, адже Путила і далі залишається найважчим напрямком.
Олександр Фищук: Здоров’я нації – це найважливіше. Якщо говорити про басейни, плавання, то я погоджуюся, що басейни потрібні. В цьому році ми відкрили басейн у Мигово за рахунок програми регіонального розвитку. Також цього року йде реконструкція басейну у школі-інтернаті для обдарованих дітей у Чернівцях, також у Шипинцях. Такі речі не робляться швидко. Про ці речі ніхто не говорив протягом 5 років, ми з часом виправимося. Щодо автошляхів, то погоджуюся, що це не найкращі дороги, але в порівнянні з іншими українськими дорогами, то вони не найгірші. Кошти ми освоїли і по митному експерименту. Де були 285 млн гривень перехідних з 2016 року і 85 млн цьогорічних. Хоча ми надіялися, що митниця нам дасть не 85 а 430 млн. Але так сталося. В грудні місяці поступило ще 50 млн. Ми не можемо вже використати їх зараз, вони є перехідними, тому наступного року ми їх використаємо. Цього року ми зробили немало цього року. Ми побудували дороги по основних напрямках 91 км. І це не йдеться про ямковий ремонт, а капітальний. Йдеться про державні дороги по окремих напрямках. Майже 200 млн потрачені від пункту пропуску «Порубне» на Чернівці. Ми розуміємо, наскільки важливий цей напрямок.
Людмила Григорчук: Митниця неодноразово звинувачувала ОДА, що не використовуються кошти на ремонт доріг. Чому таке непорозуміння між вами?
Олександр Фищук: Тут нема ніякого непорозуміння. Митниця не займається своїми справами. Митниця має збирати митні платежі, а не контролювати дороги. Є у нас кому контролювати дороги. Тут інше питання
Людмила Григорчук: Це особистісті стосунки з керівником містинці у вас?
Олександр Фищук: Так. Ми готуємо матеріли про заміну керівника митниці. На жаль. Бо ідуть різні звинувачення від різних підприємницьких структур, що митниця тисне бізнес. За останніх 8 місяців на 36 мільйонів вони звітують, що вони склали протоколи про порушення митних правил. Але в той же час більше 30 мільйонів були повернуті бізнесу, оскаржені в суді, це говорить про те, що не можна тиснути на бізнес, бо бізнес формує бюджет. І те, що митниця робить такі порушення, то краще б цим питанням займалися, а не тим, що перевіряти, чи робляться дороги сьогодні чи ні.
Слухач: Укрзалізниця відмінила ряд потягів до Чернівців. Це зменшує можливість дістатися до нашого міста. Це зупиняє розвиток туризму. Які ваші дії у напрямку відновлення потягів?
Ми звернулися до уряду з приводу даного питання, бо сьогодні сполучення нашого регіону з столицею проблемний. Щоб купити квиток на потяг до Києва, треба бронювати його за декілька тижнів. Наша пропозиція – щоб дали ще один потяг на столицю.
Людмила Григорчук: Є звернення у вас офіційне?
Олександр Фищук: Так.
Людмила Григорчук: А в Ужгород? У вас була ж також пропозиція така.
Олександр Фищук: Ми внесли пропозиції для уряду, це стосується не лише України, але й румунської сторони, щоб ми запустили потяг Чернівці – Ужгород. Це розвантажить ділянку залізної дороги на львівський напрямок, а можна їхати на Коломию, до Рахова. Але там є ділянка 40 км, яка ще при Союзі, вона працювала, але заходить на румунську сторону. Наші потяги їздять до цієї точки, потім повертаються назад, і з Ужгорода теж їдуть до Рахова. Ми хочемо задіяти ту сторону і будь-який проект ми пропонуємо транскордонний, щоб відремонтувати ту ділянку дороги і запустити потяг з Чернівців, а потім і до Одеси. З Одеси через Молдову, через Чернівці і на Ужгород.
Людмила Григорчук: Але це поки лише плани?
Олександр Фищук: Так, лише пропозиція.
Слухач: раніше обласний бюджет підтримував обласне телебачення, тепер там філія була першого національного. Дехто каже, що тепер у них погіршилася ситуація з свободою слова. Як ви оцінюєте такі перетурбації?
Олександр Фищук: Сьогодні ситуація трохи помінялася. Помінявся певний статус телеканалу «Буковина». Ми до цих пір передбачали фінансування, бо ми підтримували румунську громаду, в понеділок було мовлення тільки на румунській мові. Тепер все змінилося, але про ці зміни нас ніхто не питав. Знаємо, що з усього колективу мають скоротити 50. Це всі професійні люди, я думаю, що вони не пропадуть.
Слухач: Про дорогу на Путилу нам розкажіть. Там були проблеми.
Олександр Фищук: Там були проблеми протягом кількох десятків років. У нас проблема в тому, що нам треба побудувати два мости у селі Розтоки ще після повені 2008 року. Там забрало повінню частину дороги. Ми запланували у 2017 році 30 мільйонів гривень з митного експерименту виділити, щоб підготувати всі роботи і зробити певні об’єми робіт, перекрити мости тими балками. Наскільки мене інформувала служба автомобільних доріг, то там на наступний тиждень перекриють вже балками один з мостів. Це буде певний успіх і зрушення. Але там є ще багато проблем. Коли складали кошторисну проектну документацію, то оцінили ці мости у 100 млн. Проводили два рази тендерні процедури, але ніхто не з’явився, бо на сьогоднішній день занижена та цінова пропозиція, яка подавалася. Бо навіть на сьогодні ті, хто взялися встановлювати балки за тих 30 млн, то вони кажуть, що їм на сьогодні ці балки відпускають на 50% вищу ціну. Як вони мають вкластися у цю пропозицію? Це раз. Друге, це є немалі досягнення, що разом з колегою моїм, головою ОДА Івано-Франківська, там зроблена частина дороги і майже вже завершена на франківській стороні. У нас уже буде зовсім інша дорога не та, що була минулого року. Хоча минулого року ми надавали їм матеріали і допомогу, щоб вони засипали ями, щоб люди нормально доїхали на Вихід на полонину. Біля Підзахаричів ми зробили поточний ремонт дороги, ми поставили там асфальтобетонне покриття. Там треба сьогодні вкласти немалі гроші, але хотів би сказати, що завдяки Максиму Бурбаку, який говорив і таки заклали окремим рядком, що на дороги Чернівці-Житомир закладено 1 мільярд. З 1 мільярда 400 мільйонів, і це підтвердили в міністерстві інфраструктури, іде на Чернівецьку область. Тому ту частину дороги, 56 км, що йде до Хмельницької області, ми на 80% зробимо, покращимо.
Людмила Григорчук: Розкажіть ще про потяг до Сучави.
Олександр Фищук: На самому початку, це була ідея Укрзалізниці. Справа в тому, що радник голови Укрзалізниці виступив з ідеєю запустити такий потяг, я тільки за, але вони не прорахували декілька моментів. Адже радник цей з Польщі, і він не знає, як у нас це все відбувається. Якщо запустили поїзд Львів-Пшемишль, так хотіли і запустити Чернівці-Сучава. Але там на тій ділянці є широка колія. У нас зовсім інша ситуація. У нас з Чернівців ми можемо їхати лише 12 кілометрів на румунську територію. А далі нам треба міняти пари (колеса), а це все час. Це в тому числі і час і додаткові фінанси. Тому квиток зросте в ціні. Автоматично. Крім того всього, якщо це в часі не вкладається у 3-4 години, то ніхто ним їхати не буде, я скажу інше, вже на сьогоднішній день, Румунія розглядає такий варіант, що їхній потяг Сучава-Вадул, вже варто знімати, бо там нема пасажирів. Поки що вони його утримують. Це добра ідея, але лише теоретично. З нашої сторони нема ніяких перепон. Ми сказали, що ми готові до будь-якого графіку, але з їхньої сторони нема підтвердження як це має відбуватися. Вони ж у складі ЄС, і у них теж є певні вимоги. Ми так дивимося, що то по часу навіть 5 годин виходить, ніхто не буде цим користуватися.
Людмила Григорчук: Щодо Красноїльська і Дяківців, пункти пропуску на кордоні. Чекали відкриття цього року.
Олександр Фищук: Це непросте питання. Ми дуже зацікавлені у цьому. Але це не лише проект, який розглядався у Чернівецькій області. По цьому проекту мали будувати 7 пунктів пропуску, 2 у нас, а інші на угорському і польському кордоні. У нас ми наполягали, щоб приступали до роботи, накручували усіх, тому у нас вже зроблено будівельної частини на 75-80%, а в інших областях взагалі нічого немає. Бенефіціаром цього проекту є фіскальна служба. Лише тепер прийшли до того, що митники і податківці – це не та служба, яка має будувати. Тому ми внесли пропозицію, щоб цей проект передали у міністерство Інфраструктури. Але сьогодні ситуація така, це зі слів і повідомлень фіскальної служби, що в першому півріччі 2018 року ці пункти пропуску будуть завершені, при чому будуть завершені вже за частину коштів України, в тому числі і митного експерименту. Більше того, був під загрозою ще один проект, це під’їзні шляхи до Красноїльська. Були виділені 4 млн Євро, це порядка 133 млн гривень, це серйозні кошти. Нам вдалося у міністерствах переконати, що ці пункти пропуску і в тому числі і Красноїльськ не буде нічого вартувати, якщо його навіть збудують, але не буде під’їзних шляхів. Я колегам з Румунії говорив, що було багато охочих і з румунської сторони у відкритті цих проектів, тому поставив питання жорстко, або будувати шляхи, або нічого у нас не буде.
Людмила Григорчук: Медреформа. Госпітальні округи. Чи можна з тими дорогами, які є у нас, забезпечити швидкий довіз хворих до лікарень?
Олександр Фищук: Це правильне питання. Це все залежить від кожного району, від кожного населеного пункту. Ми не можемо сьогодні гарантувати, що довеземо людину вчасно. Сьогодні ми не можемо про це говорити, бо ні транспорту немає, ні доріг, ні госпітальних округів. У нас має бути їх три. Госпітальні округи призначали за кількістю населення, але через географічне розташування нам дозволили мати три округи.
Слухач: Чи готові ви призначити Веніаміна Юдицького і Володимира Дідуха своїм радником?
Олександр Фищук: Хай приходять. Я до цих речей відношуся дуже обережно. У мене не так багато радників. Є в мене радник щодо медичної галуззі, це Сандуляк. Але багато радників не може бути, бо багато радять, а вирішувати мені. Кожна людина, яка радить, я всіх слухаю, бо у тих порадах можна знайти раціональне, яке можна з користю використати.
Людмила Григорчук: Маєте з ким працювати?
Олександр Фищук: Є з ким працювати, є на кого опертися, найголовніше, щоб не мішала політика. Є професійні люди, але їх не так багато. Коли ми оголошуємо конкурс на якусь посаду, то не так багато людей готові піти на цей конкурс. Не така у нас і зарплата висока, і соцпакет вже не такий. Статус державного службовця вже також нічого практично не значить. Сьогодні з цим проблеми. Це не тільки у державній службі, а у всіх галузях. Я думаю, що з часом ми це все переживемо.
Людмила Григорчук: Ви говорите про політику у роботі в радах. Є різниця, як з цим завданням можуть впоратися в обласній і в чернівецькій міській радах?
Олександр Фищук: Та ситуація, яка є у міській раді, то вона не відображає тієї ситуації, яка би мала бути. Я її не можу зрозуміти, хоч намагаюся зрозуміти, як так сталося, хіба ці депутати не їдуть по своїх округах, не бачать, як живуть люди, як надаються послуги? Дивує ситуація. Є вихід, законодавець передбачив це. Якщо є непорозуміння між політичними силами, які там є, то мають бути дострокові чи передчасні вибори. І я думаю, що це мало би бути правильно. Щоб зайшли нові політичні сили, чи нові люди, все б розставилося на місце. Це практика не лише наша, це практика в усьому світі.
Людмила Григорчук: Нещодавно всі ЗМІ підняли питання заборгованості зарплат бюджетникам. Особливо гостро це питання у таких районах, як Кіцманський і Заставнівський.
Олександр Фищук: Я не випадково наголосив на самому початку, що кожен бюджет визначений на своїй території. Бюджет для кожного району має прямі відносини з державним бюджетом і те, що вони розігналися на широку ногу, а треба було десь скоригувати, зекономити, бо думали, що я знову в кінці року будуть знову просити, вимолювати допомогу у державному бюджеті. Наша найменша область отримала минулого року найбільше з стабілізаційного бюджету, в цьому році знову найбільше. Але цього не вистачає. ОДА пропонувала провести оптимізацію і в охороні здоров’я, і в освіті, де є малочисельні класи, або як у пологовому відділенні, де є сто пологів на рік, то як ми можемо говорити про практику? А гроші то йдуть. А люди з районів їдуть у Чернівці в пологові будинки. Ми витрачаємось на зарплату, а люди не роблять свою роботу. Я думаю, що ця медична реформа, де передбачено, що гроші ходять за пацієнтом, то це правильно.
Людмила Григорчук: Освітня реформа, скорочення шкіл. Людей найбільше лякає у реформах ліквідація того, до чого вони звикли.
Олександр Фищук: Я вважаю, що це злочин перед дітьми, якщо вони навчаються у класі без умов. Якщо навчаються у класі 6 дітей, то у них навіть немає стимулу працювати, немає конкуренції. Коли є 20 дітей, наприклад у сусідній Румунії, то у них має бути не менше 17 дітей в класі. А ми за законодавством можемо робити клас з 5 дітей. У нас дуже гуманне законодавство. Але яка якість освіти цих дітей? Може краще цих дітей взяти, відвезти дітей у сусіднє село, де є матеріальна база, де є фахівці вищого рівня? Чого ми маємо триматися за позицію втримати посаду вчителя: хай він теж зніме тапочки і поїде разом з дітьми. Така сама ситуація по охороні здоров’я. дивіться, я завжди порівнюю Чернівецьку і Закарпатську області. На сьогодні населення там 1 млн 200 тисяч. У нас десь більше 900 тисяч. Я відправляв туди наших медиків, щоб вони повчилися. У нас норми харчування у лікарні 6 грн на день на людину хвору. Як можна прохарчувати людину хвору за ці кошти? В той же час на Закарпатті від 50 до 60 грн. Нам сказали, що у них працівників охорони здоров’я така ж сама кількість як у нашій, меншій області. За ці кошти вони можуть збільшити вартість харчування, збільшити фінансування на медичне забезпечення. Воно у нас складає 18 гривень, що ми можемо купити за ці кошти? Нашатарний спирт і шприц? Ми маємо сьогодні працювати на людей, безпосередньо на свого пацієнта.
Слухач: Чи можна у Чернівецькій область залагодити питання з євро номерами, як зробив Москаль на Закарпатті?
Олександр Фищук: Москаль написав розпорядження, що просимо, як виняток, дозволити митниці пропускати автомобілі, які зареєстровані у Європі. Але хоч одна машина проїхала? Та жодної машини не пропустили. Ніхто ці питання там не врегулював. Це треба врегульовувати на державному рівні. Я вже два роки тому подав пропозиції, як це зробити. Найпростіший варіант, це внести певну плату, як він’єти є за кордоном, хочеш їхати місяць? Будь ласка, заїжджай, заплати 20 євро, скажімо, і їзди цілий місяць. Вартість – це питання дискусійне. Хочеш півроку, то множиш на 6 і півроку їдь собі по дорогах України. Але перед цим, звичайно треба поставити на облік цей транспорт. Не дай Бог, якщо якась пригода на дорозі, то треба знати, хто заїхав. Така система десь врегулювала б всі ці питання. Ми подали свої пропозиції до Верховної ради.
Людмила Григорчук: Питання щодо ФК «Буковина». Чи будете ви допомагати клубу?
Олександр Фищук: Звичайно, це клуб нашої області. Будемо допомагати, хлопцям треба краще грати, щоб вболівальники приходити на футбол. Це вже адміністрація не може організувати, лише спільно з футбольним клубом. Обласна адміністрація не тільки за професійний футбол, ми переживаємо за спорт, ми робимо ряд серйозних кроків, як стипендії, про які я казав, ми намагаємося допомагати і масовому спорту.
Людмила Григорчук: Яким був для вас 2017 рік?
Олександр Фищук: Ми завжди кажемо в кінці року, то він був непростий, складний, хай все погане лишиться у цьому році, а добре перейде у наступний рік, але якщо ми згадаємо, якими були 2014, 2015, 2016 рік то цей рік був взагалі дуже добрим. Я хочу подякувати тим, хто вірить сьогодні в Україну.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter