Друкопис програми "Суть Речей" від 30.11.2017
Запрошений гість: народний депутат України, Сергій Власенко - український політик, юрист, Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Пане Сергію, поділіться враженнями, вам, як голові Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України цікаво було спостерігати за роботою депутатів у Чернівецькій міській раді?
Сергій Власенко: Я підкоригував свої плани, змінив план перебування, щоб побувати на сесії міської ради. Є низка постанов народних депутатів, в тому числі і буковинців, щодо припинень повноважень депутатів і ці всі постанови є на контролі у нашому комітеті. У нас створена робоча група, група доповідала. От я побачив тепер роботу депутатів Чернівців на власні очі. Я чув багато різного, скажемо так, як це все проходить. Як депутати себе поводять. Враження у мене різні, але в принципі, якщо взяти сесію, яку я бачив, ну, це, повірте, сесія виглядала нормально. Не було такого,щоб вони один одного ображали, щось іще. Відбулося голосування, голосування позитивні з точки зору результативності, в інтересах чернівчан. Проголосували за допомогу водоканалу, теплокомуненерго. Я бачив частину презентації німецьких і швейцарських колег, щодо плану розвитку міста, така нормальна робота. Цікава робота. Нічого такого страшного не було. Звичайно, мене трохи вразили, я категоричний прихильник того, щоб сесія міської ради була відкритою, з відкритим доступом до людей, але, на жаль, як реагували певні люди на те, що відбувається в залі, то в мене є низка питань. Коли глядачі викрикують з місця, це неправильно напевно. З будь якими коментарями, як з позитивними,як з негативними. Тут треба би було трохи по-іншому організувати роботу, без впливу мешканців. Я працюю у такому непростому комітеті. У нас склад такий цікавий, яскравий, різний для політичних вподобань. Я хочу сказати просто, що дуже багато залежить від керівника, від міського голови. Я знаю, як це все відбувається. 99,9% - це все залежить від того, хто є головуючим на цьому засіданні. І від головуючого залежить, як налаштована робота, як проводиться дискусія. Чи вона фахова, чи вона політична. Я сьогодні спостерігав за тим, як були певні маніпуляції. Міський голова говорить, що треба менше політики, а коментуючи заяви виступаючих, весь час згадує, до якої сили політичної він належить, робить на цьому акцент. Сам робить заяви, які нелогічні з точки зору логіки.
Людмила Григорчук: Самі депутати кажуть наші, що у раді забагато політики
Сергій Власенко: Місцеве самоврядування не може бути аполітичним. Вибори відбуваються за партійними списками і , звичайно, у міських радах, представлені представники партій, але при цьому, ті питання, якими вони займаються, це питання господарчі, і вони в принципі, по ідеї, не повинні були мати політичне забарвлення. Тому я ще раз кажу, якщо я бачу, що певні питання штучно політизуються тими чи іншими учасниками цього процесу, чи депутатами чи мером, то це я бачу, бо маю певний досвід і на цьому розуміюся. Мені здається, що політика штучно принесена у певній частині в діяльність чернівецької міської ради і вона штучно принесена саме для того, щоб цю діяльність контролювати. Сьогодні обрання секретаря, то я не знаю, чи буде це негативом чи позитивом, давайте почекаємо певний період і як сказав представник Батьківщини, якщо секретар не буде справлятися зі своїми обов’язками, то будемо піднімати питання про його відповідальність, відкликання з посади, але з іншого боку давайте не будемо людину звинувачувати вже, давайте дамо можливість працювати, себе показати. Чи буде прогрес в роботі чернівецької міської ради. Можливо обрання секретаря дозволить вирівняти роботу міської ради і знайти компроміс між міським головою і депутатським корпусом.
Людмила Григорчук: Фракція Батьківщини у міській раді не найменша, але свого представника на посаду секретаря не пропонувала.
Сергій Власенко: У нас фракція не найменша, але точно не найбільша, тому сьогодні обрали секретаря саме з найчисельнішої фракції. І це правильно. Певна логіка у цьому є.
Людмила Григорчук: І щодо виборів загалом. У цій студії неодноразово критикували нинішню систему виборів, але й поки ніхто не хвалив той виборчий кодекс, який розглядає зараз Верховна рада.
Сергій Власенко: Я в українському парламенті майже 10 років, я бачив багато законів, які були прийняті , я бачив велику кількість законів, які у другому читанні були на 180 градусів змінені, по відношенню до першого читання. Я бачив закони, які приймалися і не були проголосовані в другому, або приймалися слово в слово в другому читанні, як і в першому. Я не люблю обговорювати повітря, обговорювати ніщо. Давайте ми дочекаємося аналізу, подивимося, як поправки підтримають. Коли ми це все побачимо, то ми приблизно зможемо спрогнозувати, як буде проходити друге читання. Ви знаєте, що були заяви від представників БПП близьких до Петра Порошенка, що їм це не подобається, були заяви інших політичних сил. Народний Фронт проголосував по-різному цей кодекс, тому треба дочекатися поправок, щоб ми предметно і фахово обговорювали вже його.
Слухач: чи стежите ви за тим, як проходить ремонт доріг у Чернівецькій області? Прохання, оскільки ваші однопартійці є головою обласної ради і керівники районних рад то будь ласка, посприяйте, щоб підняли фінансування на будівництво і ремонт автошляхів.
Сергій Власенко: Обласна рада не є тим органом, який виділяє кошти, в тому числі і на фінансування ремонту доріг, точно це не роблять районні ради. Ці кодекси і механізми поповнення цих коштів, вони встановлюються бюджетним законодавством. По Чернівецькій області був запроваджений окремий експеримент, за яким кошти від митниці частково скеровувалися на ремонт доріг. Не знаю, чи він буде продовжений наступного року. Але те, що чернівецькі дороги потребують дуже прискіпливої уваги, я це відчув на власному авто. В мене навіть була ідея, якщо говорити про реформу децентралізації, медичну реформу, то я б хотів Уляні Супрун запропонувати проїхатися чернівецькими дорогами і спробувати на собі перед створенням госпітальних округів, запропонований нею критерій – доставити хворого в лікарню, 60 км за годину. Супрун сама американка і думає американськими стандартами, то я хотів би подивитися на неї після такої спроби, як у неї будуть боліти кістки. На жаль, стан доріг дуже і дуже поганий.
Людмила Григорчук: Де вибули сьогодні?
Сергій Власенко: Я їздив по громадах. Був у 4-х громадах, де будуть вибори. Ситуація, на жаль, погана в частині добробуту людей. Я знаю, що це не є виключенням по всій Україні. Я зустрівся з людьми, люди всюди жаліються на ту політику, яку, хибну політику, яку проводить діюча влада впродовж останніх трьох років. Я не буду говорити про попередню владу, вона злочинна, а ця мала б бути нормальною. Замість цього вони імітують роботу, весь час використовують слово реформи, все у нас реформовано, але на жаль, люди жити краще не стають. У мене була зустріч у Юрківцях з громадою, з людьми, жаліються всі на те, що не отримують пенсію, обіцяли виплатити додатково по декілька тисяч, а отримали по 120-170 грн максимум. Люди вважають себе ошуканими, обуреними. Люди розчаровані тим результатом так званих реформ, які у нас відбуваються. Люди просто у розпачі, не знають , що робити. На тлі того всього ще й позакривані всі підприємства, які раніше працювали на території цих сіл, селищ і містечок. Люди просто реально не знають, що їм робити. При цьому, направду, якщо говорити про можливості перетворення в Україні, то давайте будемо відвертими, такі можливості є, якщо Німеччина після другої світової війни відновилася за 5 років, то я переконаний, шо у 21 сторіччі, Україна навіть з тої дуже тяжкої ситуації, ми би могли пройти нормальний шлях за півтора-два роки, але розуміючи, що ми робимо. На жаль, знову таки, повертаючись до українських реалій, у нас точно немає стратегії, бачення розвитку нашої країни будь-якої сфери людської життєдіяльності. От щодо місцевого самоврядування, якщо ви візьмете двох чи трьох фахівців, чи людей, які в країні за це відповідають, візьміть профільного віце-прем’єра, прем’єр-міністра і задайте їм проте питання, як вони бачать, припустимо, об’єднану територіальну громаду через 7 років і він вам розкаже, що спроможні громади мають бути. Але коли скажете, які місцеві податки будуть у цій громаді через сім років, то він не зможе відповісти. Якщо ви спитаєте, які повноваження мають бути у місцевій громаді, то він не зможе відповісти.
Людмила Григорчук: Я далеко від пана Гройсмана, мені важко його спитати, а ви питали його про це, ви ж ближче?
Сергій Власенко: Звичайно. На жаль, сьогодні державою керують люди, які до цього непридатні професійно. Обрали у 2014 році бізнесмена-президента. Він далі створює бізнес, призначав на посади людей не фахових, а людей, лояльних до нього. І у нас практично де не поткнешся, ми маємо людину непрофесійну. На моє переконання прем’єр міністр не відповідає займаній посаді, генеральний прокурор – людина без юридичної освіти. Візьмемо очільника національного банку, який за конституцією відповідає за курс, за стабільність української валюти, а людина займалася відмиванням грошей Януковича і Порошенка. Інвестиційний банкір призначений керівником національного банку. Вона штучно створює умови, за якими українська валюта обвалюється втричі. Від 8 до 27 і ніхто ні за що не відповідає, на жаль, така проблема. І коли ти говориш людині фахові питання, то ти не чуєш ніякої відповіді, її не може бути, бо ця людина не здатна відповідати професійно на ті питання, які ти задаєш.
Слухач: щодо закону про освіту, у нас гостро стоїть це питання. Як думаєте, чи варто змінювати пункт щодо мови національних меншин? Щодо ситуації з НАБУ, прокуратура, антикорупційним бюро, то чи не надто багато таких структур? Чи вони ефективні, чи не треба частину їх скоротити?
Сергій Власенко: Щодо закону про освіту, то треба говорити професійно. Це питання досить болюче, бо мовне питання, питання національної ідентифікації, воно дуже особистісне для людей і болюче. Але давайте не говорити міфами і штампами. Якщо відкриємо закон про освіту, то там пише, що початкова освіта може бути мовою нацменшин. Ще там є перехідний період, не говорять про закриття шкіл національних меншин вже завтра, там є перехідний період. І навіщо це зробила держава… Держава це зробила для того, щоб хлопчики і дівчата мали можливість отримання вищої освіти. Якщо дитина вчилася з першого по десятий клас мовою нацменшин, то точно не належно приділяла увагу державній мові, то це точно означає, що вона не зможе вступити до українського вишу і вона потрапляє в нерівні умови з україномовною дитиною, але при цьому, я абсолютний прихильник того, що у нас записано у хартії регіональних мов, де сказано, що мова нацменшин має бути повністю захищеною. Людина має право спілкуватися на рідній мові у побуті, і тут я не бачу протиріч з законом про освіту. Єдине, що у нас є друга проблема, що у нас бувають гарні закони, але потім буває, що їх виконання трохи спотворене. Якщо цей закон буде виконуватися так, як він написаний, то точно ані румуномовні, ні угорськомовні школи не будуть закриті завтра, будуть створені умови, перехідні періоди і так далі. Щодо другого питання: НАБУ, прокуратура, НАЗК, ви знаєте, я працював років 20 адвокатом і трохи на тому розуміюся, то я вам скажу, що прокурор повинен свою роботу проводити в кабінетах, він не повинен лізти в телевізор, він не повинен проводити конференції не маючи вироку суду, кричати, що це злочинець. Він повинен тихо, відповідно до умов процесуального кодексу, зібрати всі докази винуватості та невинуватості особи. Оцінити їх разом і вирішити, що так, я, як прокурор, вважаю, що ця людина винувата, у мене є докази, тому я оформлюю цей все у документ, який називається підозрою про злочин і не біжу на прес-конференцію і кричу, що я піймав злочинця. Я ознайомлюю людину з матеріалами справи і подаю у суд. Потім суд має оцінити мою роботу , він має сказати, що це правильно все зроблено. Це рішення пройде першу інстанцію, апеляційну, касаційну, пройде європейський суд з прав людини і всі вони скажуть, що слідчий і прокурор відпрацювали чесно, винуваті особи встановлені згідно з законом, оце нормальна робота, як би вона мала би працювати. Так само мало би працювати НАБУ і НАЗК. Але що у нас відбувається. Декілька тижнів тому, спочатку виходить пані Ганна Саламатіна, колишній керівник департаменту НАЗК і говорить публічно такий секрет, що виявляється НАЗК ніякий не незалежний орган, що виявляється у Президента є смотрящий чи куратор, який дає їм вказівки як треба кришувати своїх і як треба топити політичних опонентів. Як треба займатися Юлією Володимирівною Тимошенко. Про це була окрема есемеска, що треба знайти щось проти Юлі. Це була одна заява. Наступного дня публікують у ЗМІ, що на якійсь невідомій закритій нараді зачитали журналістам результати прослуховування. Це повний ідіотизм. Якби директор федерального бюро розслідувань опублікував те, що він читає матеріал кримінальної справи журналістам, то його б звільнили за 5 хвилин з роботи. Потім величезне інтерв’ю на Українській правді, заступника одного з головних управлінь Генеральної прокуратури, де він зізнається, що були вказівки, як щемити бізнесменів, проводити незаконні дії і так далі.
Людмила Григорчук: І що з цим всім робити?
Сергій Власенко: Питання ж не в тому. Ви хочете простого рішення складної проблеми. На жаль, так не буває. Повинна бути в державі політика, як тим займатися. Не в розуміння гасел, а в розумінні глибокої роботи. Якщо Президент України спеціально міняє, ґвалтує парламент, щоб ця більшість прийняла закон про те, що може бути генеральним прокурором людина без спеціальної вищої освіти. В мене є своя історія стосунків з Юрієм Луценком. Я знаю, як над ним знущалися у тюрмі… це одне, що він витримав, він достойна людина, але при цьому він не генеральний прокурор. Тож до тих пір, поки у нас очільники держави будуть призначати не фахових людей, а лояльних, не патріотичних людей, а тих, хто буде їм заробляти гроші, не порядних, а якихось інших людей, то ми будемо мати те, що маємо. Чому нам закидають, Батьківщині, що ми хочемо дочасних виборів, ми хочемо насправді одного, щоб змінилася політика, яку проводить діюча влада. Ми вважаємо, що політика в частині правоохоронних органів – неправильна. Ми знаємо, як зробити правильно. У нас є план, ми знаємо, як це робити. Ми знаємо, як треба понизити тарифи і про це Юлія Володимирівна Тимошенко говорила неодноразово. І у цьому нічого складного немає. Усе життя від оголошення незалежності українцям ішов газ українського видобутку. Собівартість видобування українського газу за різними оцінками від 40 до 50 доларів. Добре, хай українські газодобувні компанії постачають українським громадянам по 80 доларів, але не по 280, як це є зараз, порахуйте, тут є різниця, в 4 рази. Тут все просто, все зрозуміло і у нас є рецепти і по пенсійній реформі, що треба робити,і по медичній реформі, що треба робити. І по заробітніх платах, що треба робити і по тому, як треба змінити систему оподаткування, щоб прибрати корупцію з таких речей, як ПДВ, і запровадити систему, яка буде дозволяти бізнесу розвиватися.
Людмила Григорчук: Вас не чують, чи не допускають щось змінювати?
Сергій Власенко: У нас з діючою владою різна мета. У мене мета змінити ситуацію на краще
Людмила Григорчук: Це звучить дуже популістично
Сергій Власенко: Чому? Популістично, якщо я б не пропонував механізм змінити все на краще. А ми пропонуємо. Я знаю, наприклад, що треба змінити, щоб судова система запрацювала нормально. У Петра Олексійовича інша мета – заробити грошей. Він був бізнесменом, а потім політиком, який кришував свій бізнес. І його мета – це не добробут українських громадян, а особисте збагачення.
Людмила Григорчук: Але Батьківщина вже мала змогу щось змінити, була Юлія Володимирівна вже при владі.
Сергій Власенко: Давайте поговоримо про це. Кожна людина пам’ятає, як ми жили у 2007-2008 роках. Кожен мав можливість отримати зарплату нормальну, взяти невеличку машину в кредит, раз в рік поїхати за межі України на відпочинок, у Турцію люди їхали. І тоді більше людей мали можливість це зробити. Тоді ми почали формувати те, що ми називаємо середнім класом. Одна коротка теза про те, що Батьківщина була при владі. Це сьогодні Петро Порошенко є при владі, бо він – Президент, він контролює більшість у парламенті і він контролює повністю, це ключове слово, Кабінет Міністрів України. А тоді Ющенко домовлявся з Януковичем, ми ж це все пам’ятаємо.
Людмила Григорчук: Тобто Батьківщина зробить все, якщо і президент, і прем’єр міністр і спікер у парламенті буде ваш?
Сергій Власенко: Ні, Ми знаємо, що треба робити. У нас є план, як це зробити, у нас є досвід, ми знаємо, як працює держава. Ми можемо це зробити навіть без повного тотального контролю. Будемо домовлятися, створювати коаліції, але ми точно не будемо створювати коаліцію під розподіл посад. Ми будемо говорити так, що ми проти продажу земель, якщо Гриценко нас підтримує, ви з нами, Свобода нас підтримує , ОК. Ви також з нами. Хто має іншу думку, - то ви вже не з нами по цьому питання. Ми запропонуємо план по зменшенню тарифів, щоб українській газ віддавати громадянам. Знову, хто з нами – той з нами. А вони тепер ділять посади, кому яке міністерство, кому який прокурор.
Людмила Григорчук: Ви приїхали в Чернівецьку область, аби проконтролювати роботу ваших однопартійців з ВО «Батьківщина» напередодні виборів до ОТГ?
Так. Минулими виборами Батьківщина зайняла впевнене 1 місце. Це дуже пристойний результат. На Буковині ми гарний результат отримали, близько 47% підтримки. Це велика також і відповідальність. Люди дуже активно цікавлять питаннями виборів, вони розуміють, що це важливо, але нарікають на загальну ситуацію в державі. У кожного депутат свої компетенції і завдання. ОТГ має свої надходження, керівники мають можливості більше роботи зробити. людей зараз трохи дурять, коли говорять, що не буде закриття медичних закладів, о буде перепрофілювання, але люди звикли, що вони отримували послуги медичні на місцях, тому закриття цих поліклінік дуже болісно сприймають. Люди навіть кажуть, що готові протестувати проти цього, перекривати вулиці і так далі. Хай би громада сама вирішувала, чи треба їй цей медичний заклад, а держава має лише трохи допомогти. На даль, такої вдумливої, глибокої політики держава не проводить.
Людмила Григорчук: Яке у вас взагалі ставлення до адміністративної реформи загалом і до децентралізації зокрема?
Сергій Власенко: Якщо трьох людей спитати, який результат реформи, то ніхто не знає. І це мені нагадує таку кавалерійську атаку з часів першої світової війни. Коли на конях всі біжать, але куди – незрозуміло. Кожен рік ідуть розвороти в іншу сторону. Спочатку віддають місцевим органам влади збирати акциз і використовувати, ніби місцеві органи влади відчувають цю свободу і можливість використовувати цей ресурс, але на наступний рік їм кажуть, що ні, ми від вас це забираємо, на третій рік кажуть, будемо вам видавати це потрошку. На четвертий рік – ще щось видумають. Добре було б затвердити правила гри хоч на три роки, щоб той обраний мер, чи сільський голова мав план, хоча б на три роки. Всюди в Європі це норма. Нам кажуть, щоб все було як в Європі. А в Європі три роки – це короткостроковий план. Я, як голова комітету, ми були декілька місяців назад у Копенгагені, то там існує програма перетворення міста на місто без автомобілів до 2023 року. Вони чітко знають, що буде через рік, скільки буде велосипедистів, де будуть місяця для парковок, де місяця для ремонту. Вони чітко знають наперед, що у них буде. У них реальне планування. Плюс, знову таки, на ю реформу децентралізації наділи медичну реформу і освітню реформу. Це найважливіше для людей: лікар і вчитель. Замість того, що це все забезпечувати, нам розказують, що нам треба клуби треба закривати, лікарні закривати, школи – закривати, основна мета сьогодні їхньої влади - звільнити нашу землю від українців, щоб вони виїхали на заробітків. В державі повинно бути чітке розуміння, щоб працювало все так, щоб було людям комфортно.
Слухач: Сьогодні 4 річниця силового розгону Майдану. Як ви оцінюєте розвиток України та життя українців за ці роки?
Людмила Григорчук: Я низько вклоняюся тим людям, які були на Майдані. Вони – Герої. Ці люди захищали свій вибір, якби треба було вийти ще раз, я би вийшов ще раз. Але люди певні скористатися тими наслідками, які добилися ті люди з Майдану. Влада наша проводить антиукраїнську політику, але розчаровуватися не треба, Німеччина після війни з руїн за 5 років піднялася.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter