Друкопис програми "Суть Речей" від 23.11.2017
Запрошені гості: депутати Чернівецької міської ради, які готові бути секретарем ради. Це Василь Продан та Ярослав Петришин
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Дякую, що після важкого сесійного дня ви прийшли до мене в гості. Сьогодні всі чекали обрання секретаря ради, але не сталося. До цього, єдиного питання в порядку денного, так і не дійшли. Сесію перенесли на 30 листопада. Насправді сьогодні були важливіші питання, ніж голосування за секретаря міської ради?
Василь Продан: Насправді, якщо люди приходять на сесію з питаннями, то, звичайно, ми їх розглядаємо. А ця тема, яка розпочала сесію, то до неї не можна залишитися байдужими. Звичайно, не можна ставити питання якесь внутрішнє, депутатське, обрання секретаря міської ради перед питанням, яке піднімали на сесії сьогодні. Обрати секретаря можна і пізніше, нічого складного немає.
Людмила Григорчук: Освіта була ключовим питанням на сесії. Були серйозні заяви, викриття. Пане Ярославе, ви певно більше розкажете, адже ви були серед тих депутатів, які приїхали у військово-спортивний ліцей перевірити, чи є у ліцеї сауна та ферма.
Ярослав Петришин: Поступила інформація від активіста Андрія, що вони розводять свійських тварин, утримують сауну, є апартаменти особливі для керівництва цього навчального закладу. І 4-ро депутатів з цією інформацією виїхали перевірити. Ми скептично до цієї ситуації поставилися, ми приїхали і нас переконували, що у них немає свиней, але коли ми подивилися, пошукали, то знайшли свиней, курей. І сауну. Причому сауна не для учнів, а для керівництва, гостей. Сам хід перевірки цієї інформації був непростий , ми холодимо, питаємо, нам довгий час не відчиняють двері, не пускають у підвал, потім у спортзал, двері запечатані у спортзал. Ми туди потрапили, і побачили такі рафіновані тренажери, на яких не займаються, ними не користуються. Двері у ніби роздягалку не хотіли відкрити, а виявилося, що там сауна. Ми прийняли рішення, створили комісію, яка розбереться з цими питаннями.
Людмила Григорчук: Але всі ці відкриття, скандали справді були важливіші, ніж питання обрання секретаря.?
Ярослав Петришин: Чернівецька міська рада вже два роки працює без секретаря. Тому ще кілька днів, якщо оберуть Василя Сафроновича, чи місяць, якщо оберуть не Василя Сафроновича, а мене, нічого не змінить. А чернівчан більше цікавлять питання щоденні, а не питання обрання секретаря. Після сьогоднішнього дня , я впевнений, що ця тема не буде замовчуватися, в мене є таке переконання, бо воно набуло розголосу. Я пропоную тиждень-другий почекати результатів роботи комісії і тоді переконаємося.
Василь Продан: Питання освіти не вперше піднімається у сесійній залі. Депутати висловлювали недовіру керівнику освіти, зверталися до міського голови, щоб звільнити пана Мартинюка, бо і отруєння дітей і ви пам’ятаєте, як він зневажливо висловлювався керівник управління освіти про розумові здібності дітей у 33 –й школі і теперішній скандал, хабарництво, коли одного з працівників управління освіти беруть на хабарі 230 тисяч гривень, які він отримав на одному тендері, мало того, цей працівник, вже три дні, як повернувся на роботу, працює.
Людмила Григорчук: Взяв відпустку.
Василь Продан: Так, і ні у міського голови, ні у керівника освіти немає претензій до нього. Що, треба когось убити, щоб були підстави його звільнити? З такою людиною треба в той же день прощатися. Зважаючи на всі ці факти, ми, депутати незадоволені роботою управління освіти. До тих пір, поки міський голова не змінить цього керівника, то такі питання будуть виникати на сесії.
Людмила Григорчук: Хіба депутати не можуть нічого зробити?
Василь Продан: У Чернівцях є виконавча влада, це міський голова і його підлеглі. На сьогодні, згідно закону про місцеве самоврядування, пан Мартинюк – підлеглий міського голови. Він його призначає і звільняє. Ми можемо тільки рекомендувати його звільнити, що ми неодноразово робили. Але міському голові комфортно певно працювати з таким начальником. Або інші якісь причини є його не звільняти. Але ми бачимо, що третій рік поспіль міський голова задоволений роботою управління освіти.
Слухач: чи лише в управлінні освіти є такі проблеми, чи є інші галузі, де депутати не можуть нічого змінити на краще?
Василь Продан: Все, що стосується виконавчої влади, стосується повноваження міського голови. Як працює Міськшеп, чи аеропорт, чи Калинівський ринок і його керівництво, це – виключно повноваження міського голови. Депутатський корпус приймає бюджет, розподіляє кошти. Вже виконавча влада, керівники департаментів, управлінь і міський голова мають організувати роботи на ці кошти. Але з року в рік, три роки поспіль в кінці бюджетного року по 200-300 мільйонів залишаються невикористаними. Виконавча влада працює вкрай незадовільно. Все, що може зробити депутатський корпус – це визнати роботу міського голови незадовільною, допомогти йому, якщо він хоче дослухатися цих питань, але на сьогодні він не прислухається до депутатського корпусу і крайня міра – припинення повноважень міському голові. Я думаю, що до цього у нас в міській раді не дійде.
Людмила Григорчук: Може тоді не варто таких днів, як сьогодні, коли так довго депутати намагаються знайти правду, але все одно нічого не можуть змінити.
Василь Продан: Щоб міський голова бачив, що це дійсно проблема і це не проблема, яку депутати собі вигадують, коли приходять люди і кажуть про це, якщо приходить чоловік вчительки, який побив директора, то це не просто так. Якщо він каже, що директор домагався до його дружини. Може просто так чоловік вчительки і вдарити директора? Певно проблема була. Якщо питання піднімалося на виконавчому комітеті і жодних результатів. Коли цей молодий чоловік прийшов на сесію і каже, що звертався до голови міста, виконкому і жодних результатів. Це вже крик душі, він прийшов на сесію, до депутатів. Нам, вислухавши його факти, які він сказав, треба було відповісти йому, що вибачте, у нас тут інше питання, не звертайтесь до нас? Ні. Ми маємо надію, що через такий публічний розголос, таких ганебних явищ у нас не буде більше.
Слухач: У медицині такі ж проблеми
Василь Продан: Депутатський корпус не призначає керівника управління охорони здоров’я. За цього міського голову проголосували чернівчани. У 2014 році – 62 тисячі чернівчан, через півтора роки вже 27 тисяч. У два рази менше, тобто люди так само дивляться і сесії, і бачать, що відбувається навкруги,що відбувається в освіті, в охороні здоров’я. Це спільна відповідальність і чернівчан, ви його обрали. У 2012 році місто займало перше місце за рівнем комфортності і в Україні, а зараз – 16-те. Це чернівчан не може задовільняти.
Ярослав Петришин: У медицині у нас біда була завжди. Я багато в чому погоджуюся з паном Василем, але я , як кандидат на посаду секретаря міськради розумію, що секретар міської ради, особливо в нинішніх умовах, не тільки має дбати про проекти рішення, формувати порядок денний, але й повинен працювати разом з міським головою. Він повинен допомогти міському голові щось робити в цій ситуації.
Людмила Григорчук: Ви вважаєте, що на цій посаді ви більше ніж депутат, вплинете на роботу ради?
Ярослав Петришин: Так, секретар – це вже чиновник. Він має повноваження, має можливості щось зробити. Я дуже сподіваюся, хто б не став секретарем, чи Василь Сафронович, чи я, то він буде співпрацювати з міським головою, буде пробувати робити кращу ситуацію і в медицині, і в освіті, і в ремонті доріг,і в ЖКГ, і в освоєнні коштів, адже маємо 350 мільйонів невикористаних коштів. І в освоєнні кредитних коштів. Коли ми за два роки не можемо освоїти жодної копійки з бюджету енергозбереження Нефко. Коли ми 2,5 млн пені заплатили за цю свою нездатність, незграбність.
Людмила Григорчук: Тоді ви мене ще більше заплутали. Ми два роки не маємо секретаря, хіба не було достойної кандидатури, щоб робити цю надважливу роботу, як ви кажете.
Ярослав Петришин: Не обов’язково бути міським головою чи секретарем, щоб щось робити в місті. Депутати працюють. Депутати приймають рішення. Депутати працюють на своїх округах. Депутати намагаються розібратися у проблемах. Намагаються залагодити проблему з транспортом, з ремонтом доріг.
Людмила Григорчук: Але секретаря треба дуже?
Ярослав Петришин: Так, секретаря дуже треба і секретар найближчим часом буде.
Людмила Григорчук: То чому досі не знаходили достойного? Чому чекали так довго?
Ярослав Петришин: Це питання варто поставити не нам з Василем Софроновичем. Особисто я, це моя перша каденція, я вважав, що я молодий депутат і я вважав, що секретар міської ради - це відповідальна посада і я поки не отримав певний досвід, поки я не розібрався як функціонує досконало міська рада, як усі гілки працюють, як цей організм функціонує, я не міг себе пропонувати на цю посаду.
Слухач: Ви говорили, що ця посада не є важливою для міста, але ж коли міський голова захворіє, чи буде у відрядженні, то секретар бере на себе відповідальність керувати містом. І чи правда, що депутатам за неголосування за секретаря пропонували 5 тисяч доларів і чи знає про це прокуратура?
Василь Продан: Чернівчанам важливо не прізвище секретаря, а які у нас дороги, які школи, лікарні і які тротуари, освітлення і які умови для проживання у нашому місті, на скільки це комфортно. Стосовно 5 тисяч доларів за неучасть у голосуванні, то саме для того,щоб ця інформація не була таємною, я її озвучив на прес-конференції. Заява на прес-конференції – це теж звернення до правоохоронних організацій. Я думаю, що на наступному засіданні ми побачимо, хто прийшов, хто не прийшов, хто взяв бюлетень, а хто не взяв.
Людмила Григорчук: Пане Василю, саме ваша кандидатура буде обговорюватися у наступний четвер на посаду секретаря міської ради. Чому погодилися на це? Пам’ятаю, минулого разу, коли ви були у мене в гостях у цій студії, ви говорили, що ця посада не є аж надто важливою для міста?
Василь Продан: Я не погодився зараз бути секретарем, я з першого засідання сесійного казав, що треба обрати секретаря і що наша фракція, яка користується найбільшою підтримкою чернівчан, має, як мені здається, першою пропонувати свою кандидатуру. Міський голова відмовився, він запропонував свою кандидатуру, це тоді був пан Сєхов і після того, як цю кандидатуру не підтримали, жодних кандидатур не було.
Людмила Григорчук: Ви чекали його пропозицій?
Василь Продан: Ні, я не чекав. Це ж треба зібрати 21 підпис. Це не так легко зробити, коли у нас партійна система. Кожна партія орієнтується, на жаль, не на те, що потрібно місту, а на те, що йому каже партійний керівник. Тому так нелегко було зібрати цей 21 підпис. Наприклад, БПП «Солідарність», з цієї фракції у мене гарні стосунки з кожним депутатом, але вони не дали жодного підпису. Керівництво сказало не підписувати. Знаю, що і в інших фракціях так було. Мало того, Максим Бурбак, впливова людина в Києві, керівник фракції 80 депутатів Верховної Ради, він також всіх просив не підтримувати мою кандидатуру. Виключно з цього, я думаю, що ніхто у цьому немає сумніву, саме тому підписи збиралися так довго.
Людмила Григорчук: Пане Ярославе, ви вважаєте, що ви вже готові взяти на себе відповідальність бути секретарем?
Ярослав Петришин: Так, я вважаю, що вже готовий. А щодо хабара в 5 тисяч, то особисто мені ніхто не пропонував хабар, і наскільки мені відомо, нікому з моєї фракції не пропонували. Можливо тому, що у нас є свій кандидат, не знаю, і друге, особисто я дійсно готовий бути секретарем міської ради.
Питання з Фейсбуку: З приводу справи про комп’ютерну техніку, яку він продав по двійній ціні в університет! Було таке?
Ярослав Петришин: Я – власник компанії, яка є лідером на чернівецькому комп’ютерному ринку. Моя компанія продає дуже багато техніки. Логічно, що вона продає її в навчальні заклади, в тому числі в ЧНУ. Якщо це той тендер, про який я думаю, то моя компанія виграла цей тендер, бо запропонувала найнижчу ціну і найкращі сервісні умови. Ніякої там накрутки не було. Інформація про цю закупівлю на даний момент знаходиться в архіві. Якщо хтось з громадських активістів хоче це перевірити, може зробити відповідний запит, подивитися інформацію і вже можна говорити вже більш предметно.
Слухач: я проживаю все життя на окрузі 37. Останнім часом пан Ярослав часто пише, що багато зробив для цього округу. Мені цікаво, що саме він зробив?
Ярослав Петришин: Робота депутата полягає не в тому, щоб він брав шуфлю і щось там розгрібав, беручи з собою ініціативних мешканців. Робота депутат полягає в тому, щоб знайти законний шлях, виконати прохання, пропозиції мешканців. Що стосується конкретно стоянки, то визначено межі стоянки, що там буде стоянка на 26 чи на 28 авто, вже малюють проект. Вже погашено конфлікт між мешканцями 16 і 20 будинку, який розгорівся через те, що мешканці бачили там стоянку саме своїх автомобілів. Найближчим часом, проект буде головний, і я дуже сподіваюся, що в наступному році на бульварі з’явиться стоянка, яка зроблена за кошти мешканців і за сприяння депутатів, мене і Романчишина. Особиста моя заслуга виключно в тому, щоб організувати цей процес, погасити конфлікти, ввести його в законне русло і не дати жодної можливості виконавчій владі, пустити це питання на тормозах, написати якісь відмазки.
Питання з Фейсбуку: Чи порівнюють шановні депутати свою діяльність і проекти з колегами з інших міст? І як оцінюють свій внесок у розвиток міста? І хто влада в нашому місті?
Ярослав Петришин: Я порівнюю свою роботу, в мене є знайомий депутат з Луцька, з БЮТа, в принципі, у нашому місті бути депутатом значно складніше, ніж бути депутатом в інших містах. Чим це пов’язано? З нашого міста виросло два великі олігархічні клани, які між собою постійно конфліктують. Клан Яценюка-Бурбака і клан Фірташа та наближених. Ці люди давно переросли місто Чернівці. Вони виросли. Вони вийшли на міжнародний рівень, але наше місто часто є шахівницею, де люди наближені до цих кланів, граються. Заручниками цієї гри стають депутати і чернівчани, і ми бачимо, що дуже багато часу йде не на якийсь конструктив, не на вирішення конкретних питань, а на взаємні дорікання, якісь моменти. У нас бути депутатом складніше. У нас кожна сесія триває три-чотири пленарні засідання. А в інших міст - одне засідання.
Людмила Григорчук: У нас більше проблем? Чи у нас депутати серйозно розбираються у кожних питаннях?
Ярослав Петришин: У нас дуже багато політики. А міська рада – це не має бути політика, це має бути дорога, комунікації, ЖКГ, і так далі. Це господарка. А у нас політики занадто багато. Має бути 80% - господарка, а 20% - політики, а у нас навпаки. Але депутати витрачають свій час, розглядають всі питання, встигають попри те виділити час на питання різне, вислухати чернівчан. І реально чернівецькі депутати, щоб там не говорили представники виконавчої влади , працюють депутати ефективно. Але після обрання секретаря ці конфлікти погаснуть трошки і ми побачимо результати співпраці і виконавчої, і представницької влади саме у Чернівцях.
Людмила Григорчук: Як оцінюєте свій внесок у розвиток міста?
Ярослав Петришин: Позитивно
Людмила Григорчук: Хто керує у нашому місті?
Ярослав Петришин: Влада у нашому місті – це міський голова і люди, як стоять за ним, це Максим Бурбак.
Василь Продан: Я користуюся рейтингами, за якими міська рада була визнана у 2016 році найдемократичнішою в Україні. Рівень демократичності – 80%. Для порівняння, друге місце у Миколаєва, рівень демократичності – 60%. По якості демократичності всіх процедур, і це той інструментарій, який ми надали міському голові і виконавчим органам. Ми далеко попереду всіх міст в Україні. Мені це приємно, що ситуація у місті у нас така. Десь маю надію, що і за наслідками 2017 року ми так само будемо посідати перше місце по всіх процедурах і по всіх рішеннях, які приймає міська рада.
Людмила Григорчук: Як оцінюєте свій внесок у розвиток міста?
Василь Продан: От мій колега пан Ярослав сказав, що два клани борються, то клан Яценюка я можу назвати по прізвищах і по посадах, це Яценюк, Бурбак, який керівник фракції з 80 депутатів, це міністр Петренко, це губернатор від цього клану, це два заступника, це міський голова, це призначений керівник обласного управління поліції, це керівник обласної прокуратури, який обнімається з паном Бурбаком і йому здається, що це нормально. Це бізнес, це Гравітон, це Добробут, це будівельні майданчики за Туристом, на вулиці Аксенина, колишня Фрунзе. Але я б хотів, щоб хтось назвав по прізвищах, по посадах і по бізнесах когось з клану Фірташа.
Людмила Григорчук: Я думала, ви нам скажете.
Василь Продан: Я від колеги чую вперше. До цього я чув лиш з ЗМІ, орієнтованих на Народний фронт. Саме їм вигідно розвивати цю тему, що ніби то з кимось борються, а насправді, 10 депутатів Рідного міста в принципі не можуть бути якимось кланом. Це 10 депутатів, які працюють виключно на місто Чернівці, у яких нема партійного керівництва. А що стосовно мого вкладу, то я думаю, якщо б не було фракції Рідне місто, то в Чернівцях і області всі питали б дозволу переходити дорогу, у пана Бурбака. Бо всі посади, які призначаються в області і в місті, то він все це контролює. Всі однопартійці зайняли всі посади, які є в Чернівцях і в області. Це можна перераховувати і перераховувати. І більшість цих людей мають пряме відношення і в минулому до Добробуту. Хтось там був директором, хтось заступником, хтось простим працівником. Дійсно, клан загальноукраїнського масштабу порівнювати з 10-ма депутатами, абсолютно некоректно, але нам приємно, що ми дійсно змогли десь в чомусь зупинити цей клан Народного фронту, Фронту змін у Чернівцях. Я ще раз запевняю, якщо б не Рідне місто, всі б, переходячи дорогу, питали б дозволу у пана Бурбака.
Людмила Григорчук: І останнє в цьому наборі питань, хто влада у нас в місті?
Василь Продан: Звичайно, що представницька влада – це депутатський корпус, а реальна влада, яка витрачає кошти чернівчан, яка самоорганізовує всі процеси – це знову ж таки, це клан Каспрука,Бурбака і все оце угрупування Фронту.
Питання з Фейсбуку: Питання до Василя Продана,ви довіряєте членам своєї фракції на всі сто відсотків? Можливо незабаром вони вас просто продадуть , хтось запропонує їм більшу ціну! Надіюсь на правдиву відповідь!
Василь Продан: Я абсолютно довіряю членам своєї фракції. Не можна продати те, що не продається. Якщо я не продаюся, то як мене можна продати. Якщо у когось з’явиться інша думка і наші позиції розійдуться, ну, нічого страшного у тому не буде. Якщо людина йшла з однією позицією, а потім змінилася, то так, значить і буде. Стосовно того, що когось можуть зрадити, то скажу так, що сильних людей завжди зраджували. Якщо взяти історію, то у найсильніших людей були такі, хто їх зраджував. Може і тут так буде.
Людмила Григорчук: Ви вже стикалися з зрадою?
Василь Продан: Я у місцевій політиці з 2011 року, таких випадків у мене не було.
Слухач: якщо вас оберуть секретарем, то що ви можете зробити з будівлею на Соборній площі, яку закривають постійно рекламними щитами. Що з ним робити: чи знести його чи виділити гроші на ремонт? І щодо комісії у ліцеях, чи плануєте такі ж комісії зробити для підприємств, які розсипають пісок? І щодо депутатів з інших фракцій, питання до Василя Продана, я підтримую ідею обрати вас секретарем, оскільки ви представник партії – переможця минулих виборів до ради. І от чи Оксана Продан цікавиться проблемами чернівчан і Чернівців?
Василь Продан: Будівля, яка закривається постійно рекламою, то це власність обласної ради, тому, звичайно, міська рада не може ні продати, ні знайти інвестора для ремонту. Я чув, що депутати обласної ради десь будуть приймати рішення про використання цієї будівлі, я так думаю, що там гарно дивився би готель.
Ярослав Петришин: Щодо піску. Пісок розкидає КП «МіськШеп». Депутати можуть контролювати роботу цього підприємства. Якщо десь буде не так засипано то депутати піднімуть це питання на сесії і доб’ються того, щоб «МіськШеп» якісно виконав свою роботу.
Людмила Григорчук: До нас завжди зима приходить несподівано. Перші сніжні дні – це аврал.
Ярослав Петришин: Основну відповідальність за це несе міський голова, адже він призначає керівника МіськШепу, але депутати виконують контролюючу функцію.
Людмила Григорчук: Ви впевнені, що наші комунальні служби готові зустріти зиму?
Ярослав Петришин: Якщо раптом вони будуть не готові, то ми допоможемо їм стати готовими. Ми побачимо, як все посипається. Бо в цьому році має бути все добре, але точно будемо бачити чи все гаразд, коли сніг впаде.
Людмила Григорчук: І щодо компенсації чернівчанам за підтримку партії.
Василь Продан: Логічно і правильно, якщо секретар міської ради від партії, яка на виборах посіла перше місце. Це та посада, яка потрібна більше депутатам, ніж будь-кому іншому. Це людина, яка організовує роботу депутатського корпусу. Через тиждень ми вже матимемо секретаря.
Людмила Григорчук: І про Оксану Продан.
Василь Продан: Оксана Продан хоч більше часу проводить у Києві, але вона в душі чернівчанка і все, що від неї залежить і що вона може робити для Чернівців, вона робить.
Ярослав Петришин: Серед депутатів Верховної ради я хочу виділити двох депутатів, які найбільше роблять для міста. Це Влад Севрюков і Оксана Продан. Оксана була на зустрічі з підприємцями Чернівців. Вона витратила свій час, щоб зустрітися з нами, вона розробляє податковий кодекс, вона захищає дрібних підприємців. Було приємно, що ця жінка розуміє проблеми бізнесу, бачить шляхи розвитку. У мене позитивні враження склалися.
Питання з Фейсбуку: В ці дні - два роки, як пани Петришин та Продан стали депутатами. повертаючись до передвиборних програм - що реалізовано з них (пункти передвиборних програм чи обіцянок)?
Ярослав Петришин: В мене десь 80% обіцянок виконано. А 20% не встигли, вони амбітні дуже. За свої слова ми звикли відповідати. Ми допомогли утеплити будинки на бульварі Героїв №16 і зараз утепляється №20, ремонт міжбудинкового проїзду Івасюка 9Б, 11,12. Це два проекти найбільших.
Василь Продан: Я пам’ятаю нашу програму, всі 7 пунктів. Для реалізації нашої програми, треба співпраці з міським головою. А це наш найбільший опонент. Він жодної не реалізував. Ми опублікували проект рішення про застосування соціальних проїзних, 23 депутати проголосували, але виконавчі структури не зробили нічого. Такі проїзні працювали тоді, коли містом керував Віталій Михайлішин, а тепер міський голова не реалізовує рішення депутатів. Єдиний вихід, треба отримувати більше половини підтримки чернівчан, щоб реалізувати все, що ми обіцяли. Щоб ми як у 2012 році стали знову на перше місце по комфортності.
Людмила Григорчук:Тобто нічого зробити не вдалося?
Василь Продан: Ми виділяємо кошти, але виконання цих завдань за міським головою, якщо так і далі буде, то нам треба йти тим шляхом, яким рада пішла у 2011 році.
Людмила Григорчук:Скільки часу депутати готові чекати: скільки даєте часу?
Василь Продан: Насправді я покладаю великі надії на те, що після обрання секретаря міської ради поведінка міського голови зміниться. Якщо два роки поспіль він абсолютно ігнорує депутатів, то секретар і депутатський корпус має допомогти міському голові повернутися обличчям до чернівчан .
Питання з Фейсбуку: Як ви оцінюєте непристойні жести депутатів? Тільки не переводить стрілки на мера, у мера я спитаю окремо. Чи підтримають ваші фракції рішення про позбавлення Кандиби депутатського мандата?
Ярослав Петришин: Непристойні жести – це неправильно. Нам, депутатам, треба трохи бути стриманими, але я розумію депутатів. Коли ситуація накаляється, коли міський голова намагається заговорити деякі питання, коли депутатів не чують, то депутати зриваються. Ми не підтримуємо такі жести, депутати мають бути прикладом, мають бути виваженими, поводитися пристойно. Щодо позбавлення повноважень, то ми ще на фракції це не обговорювали. Жести ці неправильні, але люди емоційні, десь людей довели. Якщо ми будемо голосувати за позбавлення депутата, то це мають бути реальні причини. Або суд має довести, поки що таких підстав немає.
Василь Продан: Ці жести не красять депутата, як і кожну людину. Але просто інколи емоції зашкалюють. Це десь вибухає у такі жести. Це неправильно, треба себе більше стримувати і , звичайно, більш коректно, може, відноситися до цього всього. Але найбільше обурення це викликає у Максима Бурбака, він пише пости у фейсбуці, він уже хоче переобирати раду через це. Але коли його однопартієць вдарив у Верховній раді пляшкою скляною жінку по голові, тоді він не був проти цього. Навпаки, вся фракція захищала Тетерука. Чи пан Гаврилюк, депутат від цього ж самого Фронту, він вдарив журналіста по обличчю. Тоді це не викликало у депутатів такого обурення. Казали, що його спровокували, а депутат має нервову роботу. Повертаючись до нашої ситуації, то це неприємна історія.
Людмила Григорчук: У вас також була схожа ситуація. Вас тоді сварили депутати?
Василь Продан: У нас ніхто не сварить. Так буває, так сталося. Але намагаюся більше такого не допускати. А щодо позбавлення мандату, то треба в цьому розбиратися. Фейсбучне звернення Максима Бурбака приймається як вказівка до виконання. Юрвідділ біжить реєструвати звернення про позбавлення Мокловича депутатських повноважень. А Бурбак хіба голосував за Кандибу, за Мокловича? Якщо люди їх обрали, як ми можемо позбавити їх мандата?
Питання з Фейсбуку: А за Федорука теж люди голосували.
Василь Продан: Я не був тоді депутатом міської ради. На той час, він мені сам, як представнику Нашої України запропонував піти у виконком міської ради. Я не голосував за позбавлення його повноважень. Але мене дивує, що якщо про імпічмент Президента говорять, що це нормально і правильно, то чому позбавлення повноважень міського голови вже недобре? Якщо він не справляється зі своїми обов’язками, то треба йти на цей крок. Тим більше, якщо є такі факти, як корупція у мерії, не використання коштів, паралізація виконавчої структури. То що, чекати ще три роки? Ми тоді геть скотимося.
Питання з Фейсбуку: Питання до Петришина,ви самі розумієте,що ви секретарем ніколи не будете ,значить ви технічний кандидат від Продана? Ваша фракція повністю залежить від Василя Продана, ні одне рішення не приймається без його вказівки, так?
Ярослав Петришин: Це неправда. Народний контроль - це молода команда. Мені дивно, що нас спочатку звинувачували, що ми команда Каспрука, але через декілька місяців казали вже навпаки у ЗМІ. Коли Народний контрольне не підтримав шкурняки, по Добробуту, по дорозі, по індустріальному парку. Коли ми це не підтримали, то відразу нас записали до регіоналів. Це типовий метод маніпуляції, завести людей у бінарну систему. А насправді життя не чорно-біле, життя - кольорове. Ми спочатку були ближче до Каспрука, бо ми вірили їм, ми знали, що це люди, які були на Майдані, були нашими побратимами, але попрацювавши, ми зайняли нейтральну позицію. Ми працюємо виключно на благо чернівчан.
Людмила Григорчук:Пане Василю, ви багато фракцій контролюєте у міській раді?
Василь Продан: Це позиція лише Максима Бурбака, у нього всі погані. Немає у Чернівцях політичних сил і фракцій для Бурбака, які були б хороші. Він це постійно говорить. Мало того, у міській раді чернівчани не підтримали опоблок, але для Максима Юрійовича все одно всюди Опоблок. Партія Регіонів. Але коли свободівці повісили плакат, що Народний Фронт дорівнює партії Регіонів, то регіонали більше образилися на цей плакат.
Людмила Григорчук:Тобто ви ні на кого не впливаєте?
Василь Продан: Як я можу впливати? Якщо гарні ідеї, то я підтримую, якщо ні – то не підтримую.
Людмила Григорчук: А технічні кандидати?
Василь Продан: Нема потреби. Це для того, щоб відтягнути частину виборців. Я не розумію, для чого мені потрібен технічний кандидат. Є таємне голосування, щоб у міських радах можна було працювати без політики.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter