Запрошені гості: Володимир Зав’ялов, директора «Буковинської партнерської агенції» та Лідія Анциперова, директорку культурно-мистецького центру «Czernowitz Art Info Centre»
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: «Буковинська партнерська агенція» вже 20 років працює в Чернівцях? Як вдалося втриматися стільки часу?
Володимир Зав’ялов: Як вдалося досягнути, ось напевно тільки цим довголіттям, тобто, з року в рік наш слоган нашої організації громадський розвиток крок за кроком, ось так крок за кроком..
Скільки вже крок кроків зробили в роках?
Володимир Зав’ялов: Ну, формально якщо казати, ми зареєстровані з серпня 1999 року, це майже 19 років, а неформально ми ось розпочали перемовини між собою, щоб організувати інституцію нашу, якраз у 1998 році, якраз у червні ,тобто, 20 років, і усі 20 років ми крок за кроком працюємо в цьому напрямку і вже виконали, реалізували близько 50- ти різноманітних проектів , єдине, що можу сказати, що цікавість саме громадської діяльності полягає в тому, що, знаєте, на відмінну від того, коли ти працюєш на державу чи якусь бюджетну установу чи на приватну якусь корпорацію чи структуру, ти , скажімо так, знаходишся в парадигмі тієї державної бюджетної установи, ти не можеш ні в крок ні вліво, ні вправо зробити, ти маєш виконувати якісь функціональні обов’язки , ну я нічого не хочу сказати я тоже поважаю усі професії і так далі і тому подібне, але рівень свободи , він все ж таки набагато нижчий. Свобода допомагає в житті, оскільки громадська діяльність і в громадських організаціях працюють люди, я вважаю, все ж так креативні розумні люди, і вони найпершим чином хочуть самореалізуватися як особистості, і саме ця громадська діяльність їм дозволяє це зробити. Тобто, сьогодні ми дійсно, скільки ми не сковані якимись такими правилами і функціями не вправо не вліво, як я сказав. Сьогодні ми намагаємося відчувати, що нас цікавить в першу чергу
Людмила Григорчук: Над якими проектами найбільше зараз працюєте? Які найбільш вдалі за цей час?
Володимир Зав’ялов: Ну , зараз якщо казати, ми дрейфували від багатьох різних тематик і зараз нас найбільше цікавить як недивно, ми до цього прийшли, галузь культурна, культурологічна, мистецька, гуманітарна, інформаційна промоційна.
Людмила Григорчук: Тобто хочете допомогти людям розвиватися, збагачувати освіту?
Володимир Зав’ялов: Ну найперше ми хочемо допомогти собі реалізуватися як особистостям і безумовно це в першу чергу є наслідком того, що ми хочемо зробити якісь умови і для людей , які розділяють наші цінності, які долучилися до цих проектів
Людмила Григорчук: Чому саме такі галузі, люди заскучали за таким, чи просто ви бачите що ця ніша в Чернівцях не так насичена, що знайшлося місце вам?
Лідія Анциперова: Ми взагалі вважаємо що туризм, розвиток туризму в Чернівцях, це є ресурс для розвитку нашої громади, нашого міста, і культура, саме це є ресурс, і це потрібно роздивлятися саме з цього боку, це ресурс для розвитку і тому ми створили цей «Аrtr іnfo centre Сhernovits» його повна назва Культурно-мистецький інформаційно - туристичний центр Чернівці, і слоган- Від минулого до майбутнього, тобто, ми хочемо, наша мета нашої діяльності, нашого центру, полягає в тому, щоб зберігати і розвивати урбаністичну традицію нашого міста, щоб ми говорили про наше місто більше, щоб про наше місто знали в Україні Європі і в світі, тобто, ми займаємося такою промоуцією , І от промайнув рік роботи нашого центру і я говорю з посмішкою, тому що це такий простір де всім добре, затишно, атмосферно, як кажуть, наші гості нашого центру, і діяльність яку ми вже запровадили впродовж року це і виставки відомих художників, і також це виставки для звичайних чернівчан, просто талановиті чернівчани приходять і їх дуже багато приходить. І от ідеї , скажемо, створені того чи іншого, тієї чи іншої події перфоменсу якоїсь виставки ми підходимо нетрадиційно, тобто, ми не за те, щоби просто повісити картину чи там якусь роботу людини і для того, щоб її просто подивилися, ми хочемо створити подію, ми хочемо дати поштовх тій людині, яка приходить до нас і ми хочемо, щоб вона далі розвивалася, і от у нас нещодавно був такий перфоменс , ми створили, називається він:Пробудження вібрацій
Лідія Анциперова: Дуже довго думали про цю назву і от вона так народжувалася і саме ми говорили про те, що, як ти створюєш ту роботу, як народжується твоя картина, що ти маєш відчувати всередині, ти маєш відчувати ті вібрації, але вібрації дуже гарні, дуже такі позитивні і що тебе спонукає викласти себе, свої почуття на фарбах, на це полотно і коли декілька людей я зібрала, вони абсолютно різні: є студенти, є один чоловік Олексій Малий, також Олексій Григорець, більш молода людина, дуже талановитий, він такий майстер на всі руки, дівчинка Діана Тричук, це дівчинка фентезі. Після того, коли ми з нею поспілкувалися, і була проведена виставка, і перфоменс пробудження вібрацій, то ми з нею створили новий перфоменс, дівчинка-фентезі, тобто, ми зробили так, що вона зійшла зі своєї картини і вона стала спілкуватися зі своїми людьми, тому дуже цікаві знаєте, так от фантастичні приходять ідеї і ти просто тримаєш задоволення від того, що робиш, Ну класно, просто я вам кажу. Приходьте, люди, особливо от запрошую творчих людей, приходьте до нашого арт-центру, це на Б.Хмельницького 68, це не так далеко від нашої перлини ЧНУ, буквально там 3 хвилинки і ви у нас, і ми будемо з вами говорити, ми обов’язково створимо якісь чудові події
Слухач: Мене власне цікавить якщо порівняти з іншими обласними центрами проблему такого масштабу і по кількості населення , то Чернігів, на мій погляд, дуже гарно використовує саме свої культурні об’єкти, я б навіть сказав, сакрально-релігійні , я маю на увазі, відомі собори і таке інше. Щодо залучення туристів, наскільки у нас це розвивається. Тому що це Буковинський університет , власне це не тільки культурна перлина,ну вона ще є релігійна, це перше. Друге, тобто чи є у вас співпраця не тільки з громадськими, але й релігійними організаціями структурами, діячами. Друге, недавно у нас був мер Львова, він сказав, що він письменникам, які пишуть рольові опери, надає певні преференції , там безкоштовно приймає на кілька днів, там в готелях і таке інше. Чи не думаєте ви над цим, щоб залучити також художників, от в містах Одеса, наприклад , дуже часто зустрінеш на центральних вулицях, площах, художників портретистів, які можуть за 5 хвилин будь якого гостя чи туриста змалювати, таким чином це дуже гарна ідея.
Володимир Зав’ялов: Я готовий, по перше щодо університету, Резиденції , я казав наскільки цікаво займатися громадською діяльністю, якраз ми ось цю зиму і весну витратили на те, що наші колеги по громадському сектору знають, що до травня був оголошений конкурс по транскордонному співробітництву Румунія - Україна. І це дуже цікаві і величезні можливості для реалізації дуже важливих проектів і ми якраз розробили з нашими румунськими партнерами проект , він називається: «Спадщина об’єднує», якраз в цьому проекті ми і хотіли показати і використати в хорошому розумінні можливості спадщини, яка внесена до культурної спадщини ЮНЕСКО, а з нашої сторони це Резиденція буковинських митрополитів , з румунської сучасної сторони це, відповідно, старовинні церкви Молдови. Вони так називаються, вони просто на території сучасної Румунії . Проста сучасна Румунія Сучавського повіту, це буквально наші сусіди, південна Буковина. І він правда більше має таку вагу, цей проект, ну один з напрямків - технологічний, це підтримка цих старовинних об’єктів у достойному стані і відповідно облаштувати їх сучасними технологічними такими системами, які б відслідковували стан і відповідно давали б інформацію спеціалістам , які б могли підтримувати в належному стані ці об’єкти, але й є складова, яка передбачає спільну промоцію цієї спадщини для того, щоб чисто прагматично розвивався туризм і ця перлина наша буковинська, була відповідним чином заявлена.
Людмила Григорчук: В цій студії минулого тижня був начальник відділу туризму , він - чиновник, погодився, що доїхати до нас дуже важко, поселити не завше де є, в університет не завше можна зайти, туристами зупинитися важко, там вузька дорога, автобус … тобто є багато проблем. Я рада, що є ідеї , це дуже класно що ми розвиваємося, але проблем теж більшає.
Володимир Зав’ялов: Ну безумовно ні одна ні навіть десяток громадських організацій всі ті проблеми, які ви щойно перелічили не вирішать. Безумовно є, ну якщо ви кажете про дороги, ну то ви розумієте, що ми з вами разом, навіть якщо б мали величезні кошти, ми не вийдемо і не будемо асфальтувати, це навіть не наша функція, нам цього робити не дадуть, для цього є відповідні структури, інша справа, що вони працюють не дуже ефективно, але зараз, на цей сезон заплановано ремонт траси Чернівці - Житомир і т.п. Ніби якийсь рух відбувається і в нашій області, але це не прерогатива громадських організацій, щодо рівня сервісу готелів, то тут все рівно є і зацікавлені комерційні структури, і є об’єднання готельєрів і зовсім інші різні проекти, програми, я думаю що це все робиться паралельно і відповідаючи вже на питання нашого слухача, я б хотів би сказати, що наш проект, які завдання у нього є, що ми сподіваємося, що ми в цьому конкурсі виграємо і будемо реалізовувати його протягом 1.5-2 роки. Єдине що ми маємо, що він запитував відносно співпраці з релігійними організаціями, ну релігійних організацій, я вам скажу, наприклад, наші партнери з Румунії, коли вони займаються цими дерев’яними церквами, вони співпрацюють з тим єпископатом, з тією православної структурою, до відома яких входять ці церкви. У нас, якщо вже казати бюрократичною мовою, ця резиденція належить міністерству освіти , а міністерство Культури воно здійснює саме нагляд за цією буферною зоною, ну буферна зона, це ніби як місто має відповідати, ну це таке, а те що у нас є філософсько-теологічний факультет, ну він практично, хіба що ми можемо, коли будемо розробляти проекти якісь історичні, зв’язані з історією чи з архітектурою, тоді можемо їх підключати.
Лідія Анциперова: Про залучення художників до роботи . Я думаю, що в нас у Чернівцях також є дуже багато художників, які і на центральних вулицях, і на Кобилянській вулиці створюють портрети для гостей міста та чернівчан, це нормально. Наш мистецький інфоцентр тісно співпрацює з художниками, ми плануємо створити такий захід, де будуть обговорюватись проблеми міста та митців, стінописи, наприклад. Тобто ми є об’єднуючим центром, в нас і художники, і музиканти, і дизайнери. Тобто всі, хто пов’язані з культурою. Такі люди приходять, ми стараємось їх об’єднати. Ми не тільки сидимо і говоримо, а й піднімаємо якісь проблеми.
Лідія Анциперова: Наприклад, якщо говорити про об’єкти ЮНЕСКО, то ми є буковинською партнерською організацією, яка нещодавно стала однією з сторін договору про створення мережі міст з охороною цих культурних пам’яток і зелених зон. Тобто Буковинська партнерська агенція була підписантом від міста Чернівці. Наразі ми співпрацюємо з громадською організацією «Андріївська пейзажна ініціатива». Це потужна організація, яка займається охороною пам’яток ЮНЕСКО, і вони навіть є представниками громадськості на формах ЮНЕСКО. Вона є представниками громади, а не політичних чи владних сил.
Людмила Григорчук: Є вже результат роботи вашого об’єднання?
Лідія Анциперова: Результати роботи є. Пам’ятки ЮНЕСКО є в Чернівцях, Києві, Львові та Криму. Але з кримськими пам’ятками ми наразі працювати не можемо. Хоча кажуть, що там тепер все руйнується. Ми обмінюємось інформацією між містами. Одеса є підписантом цього договору, хоч і не має пам’яток ЮНЕСКО. Але там є певні проблеми з пам’ятками в центрі міста, як і в нас. Тому ми на зборах домовились, що будемо об’єднуватись та конструктивно працювати разом. Дуже корисним в громадських організаціях є те, що ми маємо змогу об’єднуватись і разом досягати поставленої мети.
Людмила Григорчук: якщо повернутися до питання проекту транскордонного, то коли будуть відомі результати?
Володимир Зав’ялов: Результати конкурсу будуть відомі в кінці року, оскільки проектів є приблизно двісті. Ми подали два проекти. У другому проекті ми є партнерами румунської сторони. Але пріоритет по збереженню культурної спадщини є одним з багатьох пріоритетів, допущених до фінансування. Там є окреме питання про екологію, про безпеку на транскордонних територіях, про покращення медичної інфраструктури. Роботи подані не тільки з Чернівецької області, є також Закарпатська, Одеська, з боку Румунії є повіти, які межують з нашими областями. Тобто проектів багато, і результати ми чекаємо десь на початку року.
Лідія Анциперова: В громадській діяльності є певна конкуренція. Ми працюємо вже 20 років тією командою, якою починали. За стільки років ми вже добре знаємо, хто що вміє і знає. Нас четверо людей, кожен має свій напрям. Ми впевнені у собі і своїх колегах. Коли створюється проект, колектив спершу обговорює проблему, з’являються дискусії, аргументи і контраргументи, і все для того, аби окреслити ситуацію з усіх сторін та знайти рішення.
Володимир Зав’ялов: Нам чотирьом навряд вдалось би досягти цього всього самотужки. Наша партнерська організація має багато друзів та партнерів у різних програмних сферах, це журналісти, політологи, аналітики, які допомагають нам.
Слухач: Чи думали ви допомогти місту відзначити День народження, може когось з артистів запросити? І чи буде відбір, кого запрошувати? Наприклад чи буде заборона на таких як Ян Табачник? І як ви ставитеся до переіменування вулиць?
Володимир Зав’ялов: До ювілею міста готуємось. Навряд чи міська влада звертатиметься до нас з якимись питаннями чи пропозиціями, адже в плануванні таких заходів громадськість здебільшого не запитують. Щодо виступу таких артистів, як Софія Ротару чи Ян Табачник, потрібно бути вище політичної кон’юктури, адже ці люди все ж багато зробили для міста . На рахунок перейменування вулиць, я вважаю що це дискусійне питання, яким мають займатись професіонали. Я сумніваюсь, що якби в нас була вулиця Леніна, то це б підняло інтерес туристів до міста.
Лідія Анциперова: Участь громади є обов’язковою таких питаннях. Особливо, якщо це якісь спірні питання.
Володимир Зав’ялов: Безумовно, в ХХІ столітті люди досі люблять архітектуру, але цього замало. Людям потрібні події. Туризм має бути все ж подієвий. Якщо ми хочемо зацікавити людей днем міста, то необхідно пов’язати з ним якомога більше подій. Події ці повинні нести культурний чи культурологічний характер. В нас є окремі події, як от поетичний фестиваль, фестиваль етнічної музики. Якби ми могли прив’язати до дня міста подібні події, то це безумовно підняло б туристичну привабливість Чернівців. Крім того, потрібно використовувати позитивну ностальгію за містом. Є багато чернівчан, які тепер живуть за кордоном і хочуть побачити свої старі вулички, свої будинки. Ми маємо дати їм цю можливість.
Лідія Анциперова: Для того, аби ці події були, їх потрібно створювати. Необхідно підтримувати креативних людей, які можуть організовувати подібні заходи. Віднедавна наша організація займається цим. Наші заходи потрапляють на центральні канали України. Також обов’язковою має бути промоція цих подій. Без хорошої промоції про наші заходи ніхто не дізнається. Саме тому ми активно співпрацюємо із засобами масової інформації. Завдяки розголосу ми можем розказати про наш мистецький дворик, такий центр притяжіння творчих людей, про наш артінфоцентр, який допомагає митцям. Якщо кожен з нас буде вносити свою частинку до центру, то колись наше місто стане привабливим для туристів.
Слухач: хто фінансує громадські організації?
Володимир Зав’ялов: За свободу треба платити. Всім скажу, що легко перевірити, заходьте на гурт, крапка, орг., подивитеся, скільки грошей. Спробуйте самі,будете бачити. Якщо говорити, з нашого досвіду, треба 5-6 проектів програти, щоб один – виграти.
Людмила Григорчук: є ще питання від слухачів: ваше ставлення до відмови депутатів заборонити виступати у Чернівцях артистам, які гастролюють у Росії
Лідія Анциперова: Мораль – це найперше. Якщо це артист, і він виступає в країна агресора, і заробляє там гроші,то я не хочу бачити такого артиста у моєму місті.
Володимир Зав’ялов: та що хотіти з депутатів, якщо повний зал приходить на концерт такого артиста? Я думаю,що половину з тих депутатів були на тих концертах.
Людмила Григорчук: Хтось же має подавати приклад
Володимир Зав’ялов:Ну от ті люди, які петицію написали, і підписали, то вони і подають приклад. Але це моральне питання,і вони зараз у меншості. І я так підозрюю,у значній меншості. Коли російська попса до цих пір лунає з кожної праски.
Людмила Григорчук: Вже 30 червня у Чернівцях пройде Відкрита ніч.
Лідія Анциперова: Я пишаюся, що саме наш майданчик «Аrtr іnfo centre Сhernovits» буде приймати фестиваль українського кіно.
Людмила Григорчук: Ви, Володимире ще й працюєте з дітьми, розвиваєте такий спорт, як шахи у Чернівцях.
Володимир Зав’ялов: Я директор Альянсу професій1них шахістів,4 роки,з 2014 року. Ми створили цей альянс для дорослих шахістів із деяким часом ми зрозуміли, що дорослих не буде у нас ніколи, якщо не буде дітей. Будь який вид діяльності зараз знаходиться у величезному конкурентному середовищі. Нам, і боксерам, і каратистам, доводиться конкурувати і з англійською мовою,і з китайською, і з малюванням, з лінню, і з сидінням за комп’ютерами, з кіно, з сидінням з чіпсами.
Володимир Зав’ялов: Користуючись нагодою,хочу сказати, що наш альянс за 4 роки зробив вже доволі великий поштовх,ми провели два чемпіонати України юніорських тут, проведемо наприкінці липня четвертий чемпіонат шахово-шашковий фестиваль Чернівці ОPEN. Нас очікує ще одна подія, дуже резонансна, вона буде вперше,ми започатковуємо проект,це буде перший міжнародний шаховий фестиваль «Чернівецька осінь» 4-6 вересня. Ми очікуємо, що там буде зірковий склад шахістів, навіть легенди шахів. Ми хочемо зробити його постійним і потім перетворити його на змагання 18-20 категорії FIDE. Це дуже високий рівень.
Лідія Анциперова: Ми також працюємо з дітками. Ми організували Казковий клуб. У нас читають наживу казки дітям. Всіх запрошую до нас.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter