Міфи закону "Про освіту" створені не в Україні, — Лілія Гриневич (ФОТО)

Стаття про мову освіти викликала дуже багато маніпуляцій і міфів.

Про це сьогодні у Чернівцях розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зокрема, мова про міфи, згідно яких школи з мовами нацменшин закриють, вчителів звільнять,  а вивчення предметів мовою нацменщин з 5-го не дозволять. 

"Закон передбачає, що, по-перше, всі школи з мовами нацменшин будуть збережені. Діти будуть навчатися рідною мовою. Але при цьому для нас важливо, щоб вони добре знали українську, – зазначила пані Лілія. – Я погоджуюся, що багато з цих міфів точно створені не на території нашої держави".

Міфи освітянка пов'язує із політичними маніпуляціями: "Як тільки з'являється мовна хвиля, одразу на неї сідають недобросовісні політики. Фактично створюють колотнечу і ділять наше суспільство". 

Нагадаємо, 17 жовтня, мітинг під ОДА. Представники румунських товариств стверджують, що у них вкрали рідну мову. 

Міністр наголосила, що значна частина дітей нацменшин має проблеми з рівнем держмови: 

"У випадку румунської меншини, шкіл меншини, маємо результат: понад 60% дітей не склали тестування з української мови, понад 50% – з математики, хоча вона навчалася румунською мовою, понад 60% – з історії України. Це означає, що ми повинні змінити ситуацію в наших школах і підняти там якість освіти і якість вивчення державної мови, зберігши при цьому".

До теми: Румуни Чернівецької області просять Президента накласти вето на Закон «Про освіту».

Лілія Гриневич додала, що низький рівень знання держмови не дає можливості професійно реалізуватися в країні: 

"Проблема з рівнем української мови не дає дітям не тільки вступити до навчальнгого закладу. Вони не можуть професійно реалізовувати себе в Україні, мати доступ до держпосади. Ми не прагнемо асиміляції представників нацменшин. Кожна людина має право використовувати рідну мову і навчатися нею. Але при цьому цен не має перешкоджати її знанню державної мови, її інтеграції в суспільстві і можливості професійно себе реалізовувати". 

Читайте також: Міністерка освіти і науки прийшла на урок румунської мови в гімназію №6.

Найбільші проблеми в дискурсі щодо статті про мову виникли з громадами, де є компактне проживання:

"Діти не дуже чують і вживають державну мову. А вдома і на вулиці розмовляють рідною мовою. Одна справа, якщо це є мова нацменшин слов'янських мов, інша проблема, коли це є такі меншини як румунська і угорська. Їм важко володіти українською мовою. З ними у нас дуже напружена дискусія по імплементації цієї статті: які методики, які підручники. Бо не можна цих дітей навчати за програмою для дітей слов’янських мов. Тому тут у нас більше завдань, – каже пані Лілія. – Ми намагаємося залучати фахівців. Щоб через фахівців іти до батьків. І пояснювати батькам про те, що їхні діти отримують від цього кращу якість освіти. Тому що глибоко в  цьому мають бути зацікавлені батьки".

Раніше під Генеральним консульством Румунії націоналісти влаштували пікет із закликами спокою (ФОТО+ВІДЕО)