День святої великомученицi Катерини ще з сивої давнини вважається жіночим святом. Катерина вважається заступницею жіночої долі, тому саме в цей день дівчата мріють про щасливе майбутнє. 

Читати ще:  Дмитро приносить зиму. Традиції та прикмети народного свята

Закликання долі. У давнину на Катерини дівчата збиралися на вечорниці і ворожили до пізньої ночі. Спершу кожна дівчина варила горщик каші з пшона та маку або борщ, обв’язувала його рушником, що є символом шлюбу. Потім дівчина виходила до воріт та закликала свою долю: «Доле, доле, йди вечеряти!» Жінки вірили, що доля їх почує, буде до них доброю та милосердною. 

Ще однією традицію на Катерини було полікувати кількість кілків на воротах. Якщо число виходило парним, то дівчині судилося на наступний рік вийти заміж, а якщо непарне - вона ще буде дівувати. Форма останнього кілка символізувала красу чоловіка. Якщо кілок рівний та гладенький, то чоловік буде красивим та добрим. 

У цей день дівчата також ходили до будинків сусідів та слухали їх розмови. Якщо спілкування було спокійним та мирним, то саме такою й буде доля дівчини. Якщо дівчатам чувся крик та сварка, отже, доля принесе чимало сюрпризів. 

Предмети ворожіння. На Катерини дівчата мали багато ритуалів. Один із них пов’язаний із предметами ворожіння: хрест, стрічка, хусточка, перстень, лялька. Вони ложили ці предмети під тарілки, аби ніхто не бачив і по черзі відкривали їх. Якщо під нею виявиться стрічка, дівчина буде ще рік дівувати, а якщо перстень, - то скоро вийде заміж. Якщо дівчина знайде хусточку, то стане покриткою, а якщо ляльку — скоро народить дитину. Якщо жінці випадав хрест, це символізувало недовге життя.  

Переставляння чобіт. Якщо на ворожінні збиралося багато жінок, їх долю вирішували чоботи. За допомогою чобіт дівчата міряли хату від столу до порогу, переставляючи чобітки по черзі. Дівчина, у якої взуття виходило за поріг, перша вийде заміж.

Джерело: 1plus1.ua