Унікальні гості, цікаві виступи, конференція і екскурсії: яким буде тиждень Єврейської культури у Чернівцях

Дні Єврейської культури на Буковині і ювілейна міжнародна конференція з мови та культури ідиш пройдуть в Чернівцях 5 - 12 серпня цього року. Про заходи «єврейського» тижня розповів журналістам hadashot.kiev.ua один з організаторів Днів і конференції, президент Ваад України Йосиф Зісельс.

- Йосипе, з чого все починалося?

- З першої міжнародної конференції, присвяченій ролі ідишу в єврейській цивілізації, яка пройшла в Чернівцях рівно 110 років тому. Для її проведення не випадково вибрали столицю Буковини - торговий і культурний центр на межі двох імперій (Росії та Австро-Угорщини), третина населення якого складали євреї. Тоді місто приймало найбільших літераторів ідишу, включаючи Іцхака-Лейбуша Переца і Шолома Аша, а дебати про місце цієї мови в єврейському житті викликали величезний резонанс.

У 2008 році в Чернівцях ми провели конференцію до 100-ї річниці її попередниці, а в цьому році відзначимо науковим форумом 110-річний ювілей. Академічна частина покладена на президента Всесвітньої ради культури ідиш, главу Ізраїльської асоціації україністів, професора Єврейського університету в Єрусалимі та колишнього чернівчанина д-ра Вольфа Московича. Конференція обіцяє стати масштабнішою, ніж десять років тому, - очікуються близько 40 доповідей з 11 країн, в тому числі таких провідних дослідників, як професор Довід Кац з Вільнюса, професор Мічиганського університету Михайло Крутиков, історик і культуролог Валерій Димшиц з Санкт-Петербурга , етнограф Михайло Членів з Москви, і багатьох інших. Серед учасників - і ряд молодих вчених, що працюють в київському Центрі вивчення історії і культури східноєвропейського єврейства, викладачі ідишу магістерської програми з юдаїки НаУКМА та т.д. Робочі мови конференції, яка пройде 6 - 9 серпня в залі засідань вченої ради Чернівецького національного університету, - ідиш, англійська, українська та російська.

Читати ще: У Чернівцях встановлять пам’ятний знак депортованим євреям

-  Яку культурну програму запропонують городянам в цей серпневий тиждень?

- Концертна програма не просто складається з композицій на ідиші - це вірші єврейських поетів - уродженців Чернівців, покладені на музику місцевих композиторів.

З Ізраїлю до нас приїдуть лауреат гран-прі Міжнародного конкурсу єврейської музики ім. Міхоелса співачка Марина Якубович та вокалістка Рут Левін. Батько Рут - Лейбу Левін - був до війни дуже відомим в Чернівцях виконавцем і композитором, 13 років провів у ГУЛАГу за звинуваченням у шпигунстві на користь Румунії, в 1960-і багато працював зі знаменитою Нехамою Ліфшіцайте.

З Молдови ми чекаємо засновника Театру єврейської пісні Юхима Чорного, а господарів представлятиме оркестр єврейської музики під керівництвом Льва Фельдмана.

Всі концерти пройдуть в філармонії, в фойє якої проведемо виставку про видатних музикантів і солістів Буковини єврейського походження. Деякі з них були всесвітньо відомі, наприклад, оперний співак Йозеф Шмідт, «німецький Карузо», який починав у хорі чернівецького Темплу, а в 1930-і збирав аншлаги в найкращих залах Європи та США, включаючи «Карнегі-хол». У Відні є площа імені Йозефа Шмідта, в Берліні його ім'ям названі вулиця і музична школа.

Не було радянського єврея, який не чув в другій половині минулого століття імені солістки Чернівецької філармонії Сіді Таль, яка зі своїм чоловіком - Пінкус Фаліка - була однією з наставниць Софії Ротару.

Серед наших старших сучасників помітний слід залишили нині живий засновник вокально-інструментального ансамблю «Черемош» Леонід Затуловский і лауреат золотої медалі ЮНЕСКО український композитор, педагог і піаніст Йосип Ельгіссер, який помер в 2014 році.

Окремий сегмент культурної програми - книжкові виставки. У бібліотеці ЧНУ представлять книги і періодичну пресу на ідиші першої половини XX століття, а виставка сучасних видань з юдаїки пройде в Блакитному залі університету.

Вечір «Пауль Целан, Голокост: вплив на європейську культуру» буде присвячений творчості цього найбільшого німецькомовного буковинського поета XX століття, уродженця Чернівців, який пройшов через місцеве гетто і робочий табір в Румунії. Про величезний внесок буковинських поетів-євреїв в поезію на німецькій мові в останні роки говорять все більше, і в рамках Днів цей феномен обговорять професор ЧНУ, літературознавець Петро Рихло і відомий перекладач Марк Білорусець з Києва.

Не забули ми і про образотворче мистецтво - в Художньому музеї пройде виставка творів єврейських художників Буковини, яку курує відомий ізраїльський мистецтвознавець Григорій Козівський, а в Мармуровій залі університету Чернівецьким єврейським музеєм буде організована експозиція настінних розписів синагог Буковини.

І, нарешті, в рамках «Тижня єврейської кіно» кінокритик Святослав Бакіс (Нью-Йорк) представить більше десяти єврейських фільмів, які демонструватимуться безкоштовно для всіх бажаючих в одному з кінотеатрів в центрі міста.

- Наскільки насиченою буде екскурсійна програма?

- В останні роки в Чернівцях відновили багато єврейських об'єктів, так що подивитися є на що. Практично завершена реставрація Палацу Ружинського ребе в Садгорі, а також внутрішньої синагоги рава Ісраеля Фрідмана. Власне, паломництво в Садгору вже триває - недавно приїжджали 700 хасидів з династій - Садгірської та Вижницької.

Плануємо також екскурсію на єврейське кладовище Чернівців - одне з найбільших в Європі. Тут покояться десь 50 000 чоловік - серед них перший єврейський бургомістр міста Едуард Райс, депутат австрійського парламенту і лідер єврейської громади Бенно Штраухер, банкір Самуель Луттінгер, байкар Еліезер Штейнбарг і багато інших видатних городяни. Ваад України з партнерами відновлюють зараз будівлю «Бейт-Кадішін» (Будинок прощання) біля входу на кладовище, де створюється єврейський Меморіальний музейний центр - як філія Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини. Центр цей буде присвячений як буковинцям - жертвам Голокосту, так і відомим євреям, похованим на цьому некрополі.

Одна з екскурсій буде виїзною - до Вижниці - у містечко, колись на 93% населене євреями. На початку минулого століття Вижниця вважалася великим хасидським центром з відомою єшиви, підірваної радянськими саперами після війни, щоб не допустити паломництва. В кінці 1980-х колишні учнів цієї єшиви підказали мені, і я встановив місце розташування семи з дванадцяти колишніх синагог Вижниці. Звичайно, багато чого втрачено, але залишився будинок рабина, в одному з підвалів ми знайшли мікву, та й єврейська забудова в цілому збереглася.