Точка зору Ірини Блажіної, асистента кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології БДМУ, голови Чернівецької філії УСП.
Сьогодні я хочу поговорити про депресію, на яку страждає все більше і більше людей на нашій планеті. На даний час, за даними ВООЗ, у світі близько 300 млн людей хворіють на депресивні розлади.
Що ж таке депресія? Як на мене – це найбільше страждання з усіх психічних захворювань. Це стан в якому ти ніби опиняєшся наодинці, у світі, де, здається, ніхто не може тебе зрозуміти і допомогти, де немає майбутнього, а в минулому - лише страждання, не було нічого доброго, ставалися лише погані події, негативні спогади про які витісняють все решта. Це стан неймовірної самотності та безвиході, безперспективності існування, впевненості в тому, що ніхто і нічого тобі не допоможе. Саме в таких станах і з’являються думки про самогубство. Доволі часто близькі люди хворого навіть не здогадуються про глибину такого страждання й тоді може статись непоправне.
Однак, депресія – це не тільки неймовірне страждання, це, як не дивно, шлях до трансформації та іншого розуміння себе і світу. І якщо вдається знайти вихід, відкрити потрібні «двері», то людина часто переходить на інший рівень існування і усвідомлення багатьох речей.
Карл Густав Юнг казав: «Депресія подібна до пані в чорному. Якщо вона завітала, не проганяй її , а запроси до столу, як гостю, і послухай те, про що вона має намір сказати».
Як же знайти той шлях, до виходу з депресивного стану? По-перше дуже важливо знайти когось, кому можна довіритись та поділитись своїми переживаннями. Допомогти зможе той, хто зрозуміє і прийме. Це, з різних причин, не завжди можуть бути рідні.
Саме тому варто в таких обставинах звертатись за допомогою до психологів, психотерапевтів і психіатрів. Як же зрозуміти, що з вами і чи комусь з близьких потрібна допомога?
Як розпізнати депресію?
Депресія – (від лат. depressio — подавлення) - психічний розлад, який характеризується патологічно зниженим настроєм з негативною, песимістичною оцінкою себе, свого положення в дійсності та свого майбутнього. Характерною є наступна тріада:
- сповільнення мислення і наявність хворобливих думок (самоприниження, гріховності, самозвинувачення)
- зниження настрою
- рухова загальмованість.
Розрізняють різні види депресії.
Ендогенна форма депресії виникає внаслідок спадкової схильності, вона має глибинні, внутрішні, в т.ч. і біохімічні процеси. Така депресія приносить особливі страждання, оскільки хворий не здатний відчувати не лише радість, любов, інтерес, але й горе, злість,
співчуття.
Психогенна депресія виникає від суб'єктивно нестерпних переживань у зв'язку з психотравмуючими ситуаціями, причому емоції настільки сильні, що людина їх подавляє, не в змозі пережити, що власне і є механізмом виникнення захворювання. Причому, інтенсивність психотравмуючої ситуації може бути різною.
Також розрізняють депресивні стани, які зумовлені різними соматичними захворюваннями: серцево-судинними, неврологічними, ендокринними та іншими, що в свою чергу, призводить до уповільнення одужання.
Важливою діагностичною ознакою є тривалість депресивного стану не менше ніж два тижні.
В залежності від глибини страждання розрізняють легкий, помірний та важкий депресивний епізод. В разі важкого депресивного епізоду пацієнт потребує допомоги родичів у вирішенні питання лікування й госпіталізації.
В нашому суспільстві, де, на жаль, досі панує стигматизація до надання психіатричної допомоги а, також, упереджене ставлення до медикаментозного лікування депресій, найбільш складним етапом є первинне звернення за допомогою. Так, одна моя пацієнтка, яка страждала на депресивний розлад більше двох років, майже не спала вночі, боялась залишатись наодинці, і звернулась за допомогою лише тому, що на цьому наполягли рідні, спершу категорично відмовлялась від прийому антидепресантів, та прийшовши через два тижні після початку прийому ліків, сказала: «Вчора я вперше за ці роки, прокинулась вранці й не відчула того страху, я жалію лише про те, що згаяла стільки часу й не звернулась раніше».
На депресію страждали великі письменники, музиканти, митці: Ернест Гемінгвей, Йоган Гете, Джек Лондон, Людвиг ван Бетховен, Сергій Рахманінов та багато інших. Можливо, завдяки саме цьому глибинному стражданню їм вдалося залишити нам геніальні твори.
Не дарма у східних країнах депресія рахується подарунком богів і коли людина одужає, починається нове життя. Наостанок хочу звернутися до читачів: «Будьте уважні до себе та інших, знаходьте сили просити про допомогу і надавати її».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter