Запрошений гість: начальник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига.
Ведуча: Людмила Григорчук.
Людмила Григорчук: Очікуємо два великі фестивалі у серпні. Це Памір фест і Гуцульський фестиваль. Памір фест вже незабаром, розкажіть, що придумали цього року новенького і для гостей, і для буковинців.
Володимир Фурдига: Памір фест у рамках «Любіть Буковину, бо вона того варта» відбудеться 10-11 серпня на Памірі, на базі туристичній. Вже третій рік поспіль. Цього року ми міняємо формат. По-перше, ми об’єдналися з громадським об’єднанням «Неформал Буковина». Це молоді люди, інтелігентні, цілеспрямовані, вони допомогли нам все поміняти докорінно. Вас чекає багато сюрпризів. Це буде яскраве дійство, дві нічні дискотеки. Різні заходи, різноманітні квести, розваги, гуцульське весілля буде виїзне, на горі, на Томнатику. Є знана людина на Буковині, я не скажу, хто це. Він справді одружиться, все буде по-справжньому. Буде розпис на горі Томнатик, на висоті 1500 метрів. Далі у нас будуть різноманітні дійства, феєрверки, буде багато освітлення, еко-квест. Очікуємо 11 гуртів з нашої області, і з інших областей, які будуть грати живу музику, показувати свою майстерність. Звичайно, буде народна творчість, найбільше номерів буде з Путильського району, з Селятина. Ми у вівторок з’ясуємо, хто буде виступати, як це буде. У нас там буде виїзне засідання, нарада, щоб все уточнити і щодо довозу людей. Ми цього року придумали , як довезти людей. Ми замовимо автобуси, доберемося до Шепоту і потім на Томнатик. Порахували і зрозуміли, що вартість проїзду від Театральної площі до Томнатика – 550 гривень туди і назад з людини. Ми зараз це опрацьовуємо, уточняємо, щоб ми мали можливість всім охочим надати таку послугу. Телефон для реєстрації – 067 11 81 488. Це Ігор. Він приймає всі замовлення, він відповідає за організацію транспорту і формування колони, яка буде їхати на Томнатик. Вже зареєструвалося чоловік 50. До нас їдуть з Вінниці. 30 чоловік, своїм ходом добираються до Шепота, а потім ми обговоримо, як їх підняти наверх, щоб всі потрапили на фестиваль. Там буде цікаво і для діточок, там буде фотозона, більше не розкажу, щоб лишилися сюрпризи. Національна кухня буде обов’язково і майстер-класи.
Людмила Григорчук: Треба зараз реєструватися, щоб ви знали, скільки транспорту треба? А якщо приїдуть до Шепота?
Володимир Фурдига: Ми внизу організовуємо стоянки декілька для легкових автомобілів. На гору ми запускати не будемо. Лише можна буде проїхати транспортом високої прохідності, або джипи. Інакше – пішки, 18 км можна. Гірські велосипеди. Легковики не пускатимемо, бо це безпека. Минулого року був досвід, коли пішов дощ, розмило і легкові автомобілі сідали, треба було їх витягати, рятувати. Це ж гірська дорога. Всіх попереджаю, візьміть з собою намети і спальний мішок. Там МНСники розгорнуть великі намети, де можна буде переночувати, але з своїм спальним мішком і карематом. Організуємо там дрова. Щоб можна було зігрітися, будемо з лісівниками говорити, з ОТГ. Буде територія освітлена, буде охорона.
Людмила Григорчук: Ще буде проблема, щоб все те прибрати.
Володимир Фурдига: Прибирання території у нас передбачений еко-квест. Якраз прибирання території наступного дня після фестивалю. Будуть відповідні ящики для сміття, щоб все прибрати, щоб все було чисто.
Слухач: мене цікавить безпека. У випадку грозових дощів, блискавиць, щоб не було як у 2005 році на Говерлі, коли загинули люди. Чи є громовідводи на Памірі? І цікавить мене щодо альтернативних шляхів туди добратися. Гелікоптери не можливо там посадити? Немає там площадки спеціальної?
Володимир Фурдига: Гелікоптер не може там приземлитися, це у майбутньому опрацюємо. Плюс там прикордонна зона. Це треба враховувати. Потрібен відповідний дозвіл, щоб можна було залетіти на гелікоптері. А щодо громовідводів, безпеки. Там будуть спеціальні служби, вони будуть слідкувати за безпекою. Ще ми організуємо такий рух, реверс, щоб з однієї сторони всі піднімалися, а з іншої – опускалися. Щоб машини не зустрічалися навпроти. Щоб все було безпечно.
Слухач: щодо нічних дискотек, не всі там будуть молоді. Ті, хто старші – їм же схочеться відпочити, не танцювати. Як будете це питання вирішувати? І ще мене цікавить щодо дітей. Там же будуть алкоголь розпивати, палити.
Володимир Фурдига: Там поліція буде. І хлопці будуть кремезні, волонтери. Всі будуть слідкувати за безпекою. Я думаю, що все буде гаразд. Щодо дітей, то ми це все врахуємо, намагатимемося зробити так, щоб всім було комфортно. Щодо нічних дискотек, то подумаємо, може влаштуємо можливість спуститися на транспорті вниз, а наступного дня – піднятися.
Людмила Григорчук: Швидкі будуть?
Володимир Фурдига: Так. Медики будуть працювати.
Людмила Григорчук: Хто це все оплачує?
Володимир Фурдига: І ОДА, і район, і ОТГ, і лісомисливське господарство допомагає. Всі долучаються. Я сподіваюся, що кожен наступний рік ця територія буде все більше розвиватися. Ми ще не почали цей фестиваль, а вже думаємо про наступний фестиваль, наступного року. Бо це потрібно робити. Ви ж знаєте, що зробили на Памірі, комусь потрібен був метал, але ніхто за собою не прибрав. Зберегти таке надбання необхідно. Серце болить за цей об’єкт. Це унікальний об’єкт, його маємо зберегти.
Людмила Григорчук: Чому вирішили цьогоріч все змінити? Минулі роки були невдалі.
Володимир Фурдига: Ми хотіли просто привнести щось новеньке. Ми вивчаємо різний досвід. І найкраще переносимо собі.
Людмила Григорчук: Куполи. Щороку розмальовували до фестивалю по одному куполу. Чому цього річ відмовилися від цієї ідеї, зробили паузу?
Володимир Фурдига: Ми зробили паузу, а з вересня місяця подумаємо, чи взагалі варто це робити надалі. По-друге, погодні умови цього року не дозволили оформити розмалювання купола. І ще ми перенесли дату проведення на 10-11 серпня з 24 серпня. Враховуючи побажання місцевих жителів. Бо тоді піст і люди попросили, щоб не проводити такий фест у піст. Я думаю, що ця дата буде вдалою. Ми ще плануємо цьогоріч підняти величезний прапор на Яровицю.
Людмила Григорчук: Щороку ж так робите?
Володимир Фурдига: Так, але цього року справді величезний прапор. І попробуємо встановити рекорд і виконати гімн.
Людмила Григорчук: Щодо куполів, чому є ідея взагалі відмовитися від їх розмалювання?
Володимир Фурдига: Це дуже цікаво, дійство це гарне і потрібно буде думати, що з цим робити. Але цього року один хлопчина –архітектор, студент, запропонував свій проект розвиток Паміру. І от він ці куполи об’єднав, зробив готелі, спа-салони, розважальні центри. Чому б нам не зробити щось схоже, як придумав Андрій. Може знайдемо такого інвестора, який погодиться покращити Памір. Зараз планується там і показ фільму, і куполи освітити, щоб показати, що ми покращуємося з року в рік.
Людмила Григорчук: Інвестор має бути і багатий, і щедрий.
Володимир Фурдига: Я думаю, що так і буде. Дорога через кордон піде. Буде перехід через кордон, ми об’єднаємо румунський кордон з нашим. Будуть різні програми і все піде. Нам потрібно зараз пропагувати, показувати, везти людей туди і показувати, що ми маємо. Хто піднімається, то всі в захваті від тих краєвидів.
Людмила Григорчук: Погода буде хороша?
Володимир Фурдига: Все буде добре. Мольфари там домовляються за погоду.
Людмила Григорчук: Є ще десь переночувати, чи лише у наметах?
Володимир Фурдига: Так, є, але ми ще шукаємо. Трохи далеко до Селятина, чи Шепота.
Слухач: Щодо мольфарів, може краще у Шепоті в церкві знаменитій з священиком поговорити. І ще чи може бути так, щоб церква на той день була відчинена, щоб охочі могли відвідати цю споруду культову?
Володимир Фурдига: Не буде проблем домовитися. Я поговорю з священиком. І обов’язково попросимо Бога про погоду гарну.
Людмила Григорчук: Наприкінці серпня буде ще один великий, масштабний фестиваль, у Вижниці, Гуцульський.
Володимир Фурдига: Він буде 30-31 серпня і 1 вересня. Це величезний міжнародний фестиваль. Вже запрошені більш ніж півтори тисячі гостей. Вже починають люди відгукуватися, планують приїхати.
Людмила Григорчук: Велику увагу там приділяють і одягу, і обрядам.
Володимир Фурдига: Так, це буде цікаво туристам. Ми пропагуємо Вижниччину, Буковину, адже гості відвідають не лише Вижницю, але й місто Чернівці.
Людмила Григорчук: Плюси фестивалів, які тривають декілька днів?
Володимир Фурдига: Більше народу буде і цей підприємець, який планує продавати продукцію, він зможе більше заробити. І ці гроші він зможе вкладати у розвиток.
Людмила Григорчук: Які ще фестивалі прижилися на Буковині?
Володимир Фурдига: Дністер фест. Він прижився на Буковині. Цього року ми не беремо участі у цьому фестивалі, але він буде. Ще хотілося б повернути Битву націй у Хотин. От ми проводили прес-тур і був вражений Хотинською фортецею. Позитивно. Є недоліки, які потрібно вирішити, але Хотинська фортеця має своє обличчя. Факт, що минулого року Хотинську фортецю відвідало 120 тисяч відвідувачів. З них 90- внутрішні туристи, а 30 тисяч – зовнішні. Але прикро, що туристи приїжджають у Хотин лиш подивитися, а потім їдуть у Кам’янець-Подільський, там уже поселяються, харчуються. Тут ми програємо. Сподіваюся, що з часом все ж Битву націй ми повернемо у Хотин, або зробимо щось схоже. Хотинську фортецю ми мусимо використовувати. Ще Заставнівська юшка буде проводитися. Це вже традиція. І треба повернути Маланку-фест. Маланка має бути. Треба вивчати, як її зробити, щоб вона була якісна, щоб вона була колоритна, бо такого ніде немає.
Слухач: в таких умовах розвивати туризм – респект начальнику. Розвивати туризм при таких грошах – тут критикувати нема за що.
Володимир Фурдига: Слава Богу, цього року нам вперше виділили мільйон, ми мали можливість представити область не тільки на внутрішніх виставках, але й поїхали у Берлін, показали себе. Мали можливість поспілкуватися з людьми, які хочуть до нас їхати. Були у Варшаві, і в інших містах Польщі. Нас пізнають. Проблема одна – сполучення. Але це проблема велика. Чернівці – як острів. Ми звертаємося до всіх. Просимо відновити потяг в Ужгород, щоб об’єднати всі Карпати. Щоб закарпатці поїхали у Чернівці, а ми поїхали і в Ужгород, і у Львів. А нам кажуть, що це нерентабельно. Не може бути так. Ми маємо це зробити. Чому одні можуть, а ми не можемо?. Чому з Тернополя потяги є, а він нас немає? Як це ми не можемо дістатися до східних міст? Це просто ненормально.
Людмила Григорчук: Я згідна з вами, але чому лише слова є, а дій немає?
Володимир Фурдига: Треба йти у міністерство, треба щось робити. Ми всі маємо це зробити. Ми все можемо, але спільно. Ми мабуть недостатньо працюємо. Значить треба більш інтенсивніше працювати.
Людмила Григорчук: Наїжджати?
Володимир Фурдига: Так, наїжджати.
Слухач: що восени буде цікавого у Заставні?
Володимир Фурдига: Заставнівська юшка. Це буде десь у вересні. Це запланована подія, все буде. Ми ще хочемо у Заставні Дністер розвивати.
Слухач: Де у Чернівцях обласний інфоцентр?
Володимир Фурдига: Немає. Є відділ з питань туризму на Переяславській, 7Г. Вулиця перерита, але тротуари вже є. Можна до нас дістатися. Туристи заходять, беруть інформацію різну, ще є інфоцентр у міській раді.
Людмила Григорчук: З ким співпрацюєте з інших міст?
Володимир Фурдига: Є співпраця, спілкуємося. Запрошуємо. Гарно працюємо ми з Харковом. Постійно на зв’язку. І ми до них їздимо, вони до нас планують, але поки не приїжджали. Але у Харкові є що подивитися туристам. В Україні багато цікавих місць: і Тернопілля, і Миколаїв, і Одеса, і звичайно, Херсонщина. Там є українські Мальдіви.
Людмила Григорчук: Розкажіть про прес-тур, про туристичний маршрут по Дністру.
Володимир Фурдига: Такі прес-тури допомагають познайомити туроператорів з різними пропозиціями. До нас приїхали журналісти з різних областей. Ми показали Буковину по Дністру, малесеньку частинку. Нам не пощастило з погодою, але це вийшло, як певна родзинка. Коли йшов град, а ми по Дністру пливемо. Нам не вдалося до Бакоти дістатися, це шкода. Але там така краса.
Людмила Григорчук: Є запити на такі туристичні маршрути?
Володимир Фурдига: Звичайно. От зараз у серпні місяці ми спільно з асоціацією «Буковина туристична», ми покажемо ще один прес-тур, але вже про Вижницю, Путилу. Ми анонсуємо, покажемо, буде прес-конференція. А за результатами запросимо гостей і покажемо все, що у нас є.
Слухач: щодо туризму, от у Селятині є на базі місцевого лісництва, є невеликий зоопарк, чи є можливість його розширити? Збільшити?Може інвесторів запросити? І ще одне питання: нащо ми говоримо про багато грошей, якщо говорити про Чернівці, то можна на такі свята, як Пасха, Різдво, запросити так багато туристів, щоб навіть переплюнути Львів і без грошей?.
Володимир Фурдига: Зоопарк діючий, цікавий, ми показуємо його. Розширити є можливість, територія дозволяє, це лісо-мисливське господарство. Треба подумати. Попит на нього є, люди приїжджають спеціально у Селятин подивитися в зоопарк. Нам є що показувати, наприклад старообрядницький об’єкт, Біла Криниця. Треба лише це розвивати. Навіть можна запропонувати ті хатки, які там лишилися без мешканців здавати туристам на вихідні, хто хоче побути ближче до природи. Щодо Чернівців і свят, то у нас постійно є туристи і на Різдво, і на Пасху. У нас проводиться щороку колядка в центрі міста. Приїжджають багато гостей. Навіть зі сходу.
Людмила Григорчук: Розкажіть за Дністер. Ми говорили про Заставнівський напрямок, прес-тур з Хотином. Що ще можна зробити?
Володимир Фурдига: дуже хотілося все ж таки побачити Дністер через Хотинський національний парк. Там є дуже цікаві люди, які можуть цікаво подати відпочинок через свої ідеї. Є і Дністер. І скелі, і печери. Хотілося, щоб парк Хотинський активніше включався у це. Бо розмови йдуть, а дій немає
Людмила Григорчук: ОТГ може задіювати більше?
Володимир Фурдига: Чесно говорячи, зараз легше почало працювати все це, коли ОТГ з’явилося. Люди мусять розвивати громаду і зараз з’являється багато ідей. Коли у нас відкривався туристичний сезон на Соборній площі, коли куля повітряна була, тоді ОТГ презентували себе і свої пропозиції, маршрути туристичні свої.
Людмила Григорчук: Транскордонне співробітництво?
Володимир Фурдига: Почали активно працювати над різними транскордонними проектами. Пишуть проекти, щось виграють, десь чекають ще. Але вони постійно у пошуку, адже це кошти для громади. Я думаю, що воно буде працювати.
Людмила Григорчук: Оздоровчо-лікувальний туризм. Щось змінилося за рік?
Володимир Фурдига: Інші області мають медичний туризм. У нас, крім Брусниці, я більше нічого не можу назвати. І то, там є результати, хороші лікарі, але треба ще вкладати кошти, щоб воно розвинулося на тому рівні, щоб до нас приїжджали лікуватися. Але є вже там і будиночки сучасні. Помаленьку воно рухається. З ОТГ воно більше буде розвиватися.
Людмила Григорчук: Інші санаторії неможливо відродити?
Володимир Фурдига: Це питання треба вивчати. Мені жаль Валя-Кузьмін, там є вода їхня, Герцаївка, там була ідея оздоровчий комплекс зробити, великий проект на мільйони. Якби інвестор прийшов, то там все би було, і санаторій, і парковка, і басейн. Але такий інвестор не знайшовся. Там тепер у кустарному такому вигляді все, не розвивається.
Людмила Григорчук: Чому інвестор не приходить?
Володимир Фурдига: Війна лякає. Відштовхувала раніше і досі відштовхує, війна є віна. По-друге, законодавство наше таке, що його треба доробляти і переробляти. Немає впевненості у завтрашньому дні. Але мусить щось змінитися, іншого шляху є я не бачу.
Людмила Григорчук: Але коли? Скільки можна лиш говорити, а не підсумовувати справи?
Володимир Фурдига: Треба просто вірити. Про Памір теж не вірили. Я сказав, що там буде фестиваль і своєю вірою я всіх запалив. І от вийшло.
Людмила Григорчук: Але гроші велику роль грають.
Володимир Фурдига: Ми це зрушимо. Я зараз спілкуюся з молоддю, у них скільки запалу, скільки ідей, що вони мене запалюють. Ми ще поговоримо.
Людмила Григорчук: Є з ким працювати?
Володимир Фурдига: Є з ким працювати. У нас у відділі питань туризму 5 чоловік. Відділ – це замало. Нам потрібно управління. Щоб була структура, де є сектор, який займається проектами, зі знаннями іноземної мови, щоб ця людина писала проекти і працювала лише з проектами. У нас немає також структури, треба управління, щоб там була така людина.
Людмила Григорчук: Хто це може змінити?
Володимир Фурдига: Керівництво області. Це вони мають змінити структуру, це дуже важливо. Весь світ живе за рахунок туризму. Ми цього року мільйон отримали, а Закарпаття - 5 млн. Чим ми гірше за Закарпаття? У них скільки фестивалей, скільки людей до них їдуть, скільки грошей вони залишать. Нам також треба це робити.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter