Друкопис програми "Суть Речей" від 6 жовтня 2016 року.
Людмила Григорчук: Цей тиждень для міста святковий, іменинний. Адже Перша писемна згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408 року. Кожен день народження міста – це можливість не лише всім разом зібратися та посвяткувати, але й підсумувати те, що зробили за минулий рік
Олексій Каспрук: Рік був складний для нас всіх. Важко знайти людину, яка вважає інакше, ми його прожили достатньо гідно. Місто працювало, розвивалося. На жаль, він не виявився мирним, як ми сподівалися минулого Дня міста. Ми понесли втрати. Деякі чернівецькі родини втратили найдорожче, що у них є – своїх близьких. На жаль, продовжується війна, це стримує багато речей, але ми працюємо, спільними зусиллями ми робимо багато речей і це не може не тішити,
Людмила Григорчук: Останні святкування дня міста проходять з волонтерами, з благодійними акціями. Ви задоволені, як люди об’єднуються?
Олексій Каспрук: Я взагалі задоволений проведенням дня міста. Якби не та трагічна подія, яка трапилася з громадським транспортом, то взагалі все було б чудовою. Була гарна погода, чернівчани були в гарному гуморі і все вдалося. Я дякую всім підприємцям, громадським діячам, митцям, простим чернівчанам, які долучилися до організації свята, які вийшли на вулиці і були однією дружною родиною.
Слухач. Мене цікавить на скільки ви налаштовані думати не лише про матеріальні блага Чернівців, розвиток, але й духовні. Я маю на увазі щодо підтримки молодих поетів, художників. Окрім того, що ви відкрили на День міста виставку Олега Любківського, відомого художника, але у цьому напрямку бажано і молодих підтримувати. Може у вас є якісь наробки у цьому напрямку?
Олексій Каспрук: Я вважаю, що без культури у нас не буде нічого: ні Незалежності, ні економічного розвитку. Тому ми намагаємося приділяти якомога більше уваги. І до Дня міста однією з таких надзвичайних подій, які у нас були: присудження премії Антона Кохановського, книговидання, де молоді й не дуже літератори отримали кошти на часткове видання своїх творів.
Ми провели Meridian Czernowitz, ми підтримуємо інші мистецькі проекти з бюджету.
Тому що ми поставили собі дуже амбітну ціль: є такий статус як культурна столиця Європи. Це конкурс, який проводиться в Європі, і уряд Євросоюзу визначає місто, яке стало переможцем.
Це місто отримує достатньо великі інвестиції не тільки для культури, але й взагалі: аеропорти, вокзали, решта. І від Євросоюзу і від національних урядів.
У 2024-му році в українських міст з’явиться можливість взяти участь у цьому конкурсі. Стати містом-культурною столицею Європи-2024.
Підготовка до цих конкурсів починається років за 10. Це як до Євро, наприклад, чи Олімпійських ігор. Вимагає значних зусиль: високий рівень конкуренції між містами.
Але ми тішимося від того, що напередодні Дня міста виявилося, що наші партнери в Румунії – місто Тімішоара, місто-побратим, з яким у нас були підписані меморандуми про взаємодопомогу участі в цьому конкурсі, виграло цей конкурс і стане культурною столицею Європи-2021. Тому ми спільно будемо допомагати їм гідно провести цей конкурс.
Відповідно, від них сподіваємося на підтримку і досвідчену допомогу у підготовці до участі в конкурсі 2024.
Це великий виклик для всіх культурних людей Чернівців, усіх митців, підприємців, для бізнесу. Це великі інвестиції, збільшення потоку туристів і це європейська слава.
Людмила Григорчук: Від цих святкових заходів вже переходимо в звичне русло, робоче. І першим пунктом для мешканців Чернівців є опалювальний сезон. Адже багато говорять про проблемність його початку.
Олексій Каспрук: Ми в принципі готові до опалювального сезону. Підготовлені мережі, котельні. Зараз іде заповнення. Ми перший раз пробуємо технологічну новинку, заповнюємо мережі холодною водою, щоб не втрачати час після настання заморозків, тому ми заздалегідь попереджали чернівчан, що треба бути готовим, припинити будівельні роботи, не затопити сусідів. Є одна проблемна ділянка, біля податкової, там ведуться роботи, замінюються магістральні тепломереж, але до вівторка плануємо там завершити і вирішили питання по заборгованості з Обленерго, вони почали підключати наші об’єкти, які були відключені через борги,
При чому ці борги не виникли через неефективне управління, це так склалася ситуація в Україні, така ситуація по всій Україні. Сьогодні відбувається в Києві зустріч з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, нас представляє Володимир Середюк, де обговорюються проблемні питання щодо опалювального сезону. Вчора було засідання кабміну, дали доручення всі газотранспортним компаніям починати підключати газ, формальне питання вирішене, хоча у нас є заборгованість перед ПАТ «Чернівці газ», за транспорт газу, ми, скажімо так, намагалися її погасити, але повністю погасити не вдалося, для всіх міст актуальна ця проблема. Як тільки нам підключать газ і ми почнемо опалювальний сезон, ми за місяць можемо виплатити цю заборгованість. Чернівці – одне з небагатьох міст, де немає централізованого гарячого водопостачання, це є і плюс, і мінус. Мінус – бо в неопалювальний період Чернівцітеплокомуненерго не отримує ніяких коштів. Але в інших міст є інші проблеми. Вони сиділи без гарячої води, коли вона у нас була. Ну і дешевше це трохи нам. Ми готові. Лиш буде необхідність розпочати опалювальний сезон – я видам розпорядження. Батьки вже скаржаться, що прохолодно в садочках. Завідуючі отримали вказівку підвищувати температурний режим за рахунок камінів, дітей треба тепліше одягати. Треба перечекати цей не зовсім приємний момент переходу. Адже, на жаль, ми не можемо розпочати опалювальний сезон для окремого садочку.
Слухач: Зимою важко бездомним людям. Влітку вони на лавочці можуть бути, а коли холодно, як їм допомогти? В турботі невелике приміщення, чи можливо долучити УДСНС? Коли великий холод, щоб хоч чаєм напоїли
Олексій Каспрук: Однозначно, ніхто без допомоги не залишиться. Єдине питання до цих людей. Я прошу десь і чернівчан, бути милосердними, спрямовувати їх у відповідні центри, де їм нададуть допомогу. І в Народну допомогу, на Барбюса, і в Турботу, і в Червоний хрест. Ніхто не залишиться на вулиці, голодний. Всі ці питання відпрацьовані з управлінням надзвичайних ситуацій, як тільки будуть серйозні заморозки, то будуть розвернуті пункти розігріву. Це все стандартно виписано.
Людмила Григорчук: Народна допомога має нічліжку. Вони вже давно працюють з бездомними.
Олексій Каспрук: Це один з тих прикладів, коли громадська організація робить ту роботу, як мають робити чиновники. Ці люди, з великим добрим серцем роблять роботу набагато краще. Вони забезпечили цей напрямок роботи з людьми безпритульними, з ресоціалізацією, з забезпеченням роботи. Ми лише намагаємося підтримати фінансово. УДСНС також чітко працюють. Вони повідомляють про місця, де будуть розвернені пункти обігріву, єдине, що безхатченки не слухають радіо і не дивляться телевізор, тому я звертаюся до небайдужих до чернівчан, які можуть їм допомогти. Щоб вони направляли бездомних по тих адресах.
Людмила Григорчук: Борг Теплокомунерего розділили на декілька місяців?
Олексій Каспрук: Так, є рішення суду. Дуже важливо зрозуміти, що країна переживає важкий період в енергетиці і уряд приймав непопулярні рішення. Для того, щоб забезпечити рівень проплат за газ чи підготовку до зими в масштабах країни, закупити вугілля. Тому постанова видана під номером 217, яка передбачала, що всі кошти, які отримає Теплокомунерго, вони розподіляються між НАК «Нафтогазом України, між Чернівцігазом за транзит газу. Підприємству лишалося дуже і дуже мало. Тому виникли борги і по зарплаті, і по податках, і за електроенергію, але загальний баланс підприємства, якби держава розрахувалася і населення заплатило, проведені були би всі взаємозаліки по пільгам, по субсидіях, то підприємство спрацювало б у прибуток. Але маємо те, шо маємо.
Людмила Григорчук: Ще один боржник, комунальне підприємство, яке також завжди бореться з боргами, це водоканал, коли почнеться та велика робота з німецьким банком?
Олексій Каспрук: Зараз розробляється проектно-кошторисна документація, працюють консультанти, я думаю, що січень-лютий і по цьому проекту, і по проекту реконструкції шкіл і садочків в рамках енергозбереження, в нас піде проведення процедури, як тільки дозволить погода, розпочнеться будівельний сезон, я дуже сподіваюся, що ми зможемо приступити до цих робіт. Хоча викликів дуже багато. У нас немає досвіду відповідного. Ми зараз стикнулися, що не вистачає проектних організацій, які можуть зробити проекти на реконструкцію шкіл і садочків. Там 36 об’єктів треба запроектувати, пройти експертизи, провести тендер протягом 1-2 місяців. Звертаємося по допомогу до інших міст. Проводимо відкриті торги.
Слухач: я приємно здивований роботою Олексія Каспрука, що стосується доріг, парковок, що прибрали машини з Зеленої. Мене цікавить вулиця Головна, бруківка. Вона дуже проблемна. Чи планується її ремонт?
Олексій Каспрук: На Головній виконуються сьогодні виключно поточний ремонт, тому що замінюються ділянками пошкодження покриття, тому що капітальний ремонт передбачає заміну мереж, облаштування подушки відповідної і багато інших робіт. В цьому році бюджет на дороги був повністю розподілений по інших об’єктах. Не дивлячись на те, що ми щороку виділяємо на дороги все більше і більше грошей, їх катастрофічно не вистачає, бо важко зробити дороги за 2 роки, коли вони не робилися 20 чи 25 років. Але прогрес є і я радий, що люди це бачать. Завжди можна знайти вулицю з жахливими ямами і казати, що в місті нічого не робиться. Є об’єктивні речі. Я пропонував депутатам, коли ми розподіляли кошти на дороги, почати робити магістральні вулиці, центральні вулиці міста. Поки що цю ідею не підтримали. Побачимо, як буде передбачатися бюджет на наступний рік. По реконструкції водоканалу, по проекту, є великі роботи по заміні мереж, наприклад вулиця Шевченка, вона в жахливому стані, але ми там маємо міняти мережі, то робити зараз ремонт, щоб через рік-два перекопати – це беззмістовно. Німці нам виділили кошти на заміну мереж, але ремонт, відновлення дорожнього покриття – це будуть наші проблеми. Ми маємо ці кошти акумулювати на такі вулиці. Це і менш відомі вулиці, які також майже зруйновані. Багато об’єктів робиться, вулиці, міжбудинкові проїзди, по всьому місту, і в Садгорі, і на Гравітоні, і на Південно-Кільцевій. І в центрі міста. Зараз у нас трошечки затримка, знову ж таки, не від нас залежить, по-перше, дорожня галузь виявилася не готовою до такого об’єму робіт, я говорю не лише про Чернівці. Адже подивіться, фактично за рік зроблена дорога від Чернівців до Львова. Їдеш європейською дорогою. Ще треба доробити розмітку, але це вже нормальна, європейська дорога. Я згадую, як без війни не можна було по цих дорогах їхати, а тепер іде війна і будуються такі масштабні проекти – то це плюс. Всі будівельні організації задіяні на таких великих об’єктах. Крім того, підготовка до опалювального сезону, вимагала залучення всієї залізниці перевозити вугілля. Ми зараз всіма правдами і неправдами вицарапуємо по кілька вагонів, щоб мати можливість працювати. Бо у нас в місті більшість робіт по асфальтуванню виграв МіськШЕП і з підприємства-банкрута стало прибутковим підприємством. Вони в тендері зазначили: поставка залізничним транспортом, що здешевлює суттєво. І сьогодні у нас дилема, чи розривати тендер і перевозити автомобільним транспортом, але це час, і дорожче, і тому є виробничі задачі, які ми зараз вирішуємо.
Людмила Григорчук: Богдана Хмельницького не встигли відкрити до дня міста. Коли відкриємо?
Олексій Каспрук: Мешканці вулиці розуміють, що зараз вони живуть в унікальних умовах, живуть в центрі, під’їзд є, тротуари є, більшість вулиці зроблено, і зовсім не рухається транспорт. Адже потім там піде величезний потік транспорту, транзитного і спокій мешканців буде порушений, тому мешканців зараз ця ситуація мала би влаштовувати. Працюємо, є затримки з матеріалами. До кінця листопада мені обіцяють підрядники , мають завершити всі роботи, відкриємо вулицю.
Людмила Григорчук: Вулицю Воробкевича відкрили, але не ввели в експлуатацію.
Олексій Каспрук: Там ще треба виконати деякі роботи, освітлення.
Людмила Григорчук: Є гроші на це?
Олексій Каспрук: Гроші виділені на багато об’єктів, і на це також, але не в повному об’ємі. Переконуємо депутатів, що треба деякі об’єкти просто взяти, виділити кошти, закрити і забути. Виділяють по-трошки, це розтягується в часі.
Людмила Григорчук:Тобто цього року не введуть її в експлуатацію?
Олексій Каспрук: Вона фактично експлуатується. Єдине, що з освітленням, і маршрутки. Перекриємо освітленням пішохідні переходи і не тільки на цій вулиці. Встановимо освітлення. Світильник поставили на Героїв Майдану, між Колосом і колишньою Шевченківською радою. Пробуємо різні варіанти, як воно працює, щоб підсвітити пішохідні переходи. На Воробкевича ставалися ДТП, буквально зараз займаються цим питанням.
Людмила Григорчук: Які ще вулиці проблемні, які у вас перші у списку?
Олексій Каспрук: Багато вулиць підготовлені для асфальтування, є вже підоснова, встановлені бордюри, але чекаємо сипучих матеріалів. Готові запустити асфальтний завод, але він працює з перебоями, бо немає матеріалів.
Людмила Григорчук: Загалом, як водоканал пережив цей рік?
Олексій Каспрук: Я вдячний тим депутатам, які розуміють, що комунальне підприємство треба підтримувати. Можна довго кричати про одне чи про інше, але не можна допустити, щоб підприємство зупинилося. Водоканал працює, у нас майже не було обмежень по енергопостачанню. Ми з Обленерго цей рік відпрацювали нормально і ефективно. Ми збільшили проплати за електроенергію. Були серйозні аварії на магістральних водогонах, це те, що я казав, без німецьких грошей такі аварії будуть траплятися все частіше і частіше. Ліквідовувати їх буде все складніше і складніше. Ще на совісті депутатського корпусу, які відмовилися проголосувати за те, щоб купити водоканалу екскаватор, купити тим людям, які працюють і в холод, і в дощ, і вночі, купити їм нормальні ремонтні автомобілі, щоб вони могли працювати. Купити лабораторію. Ми ще до цього питання повернемося. Я бачу, що є частина депутатського корпусу, яка зорієнтована на погіршення ситуації в місті. Їм чим гірше, тим краще, щоб показати, що влада не працює. З чого починаються дії директора водоканалу, коли трапляється аварія? Він починає обдзвонювати керівників будівельних компаній в місті, щоб позичити екскаватора. А в одного - зайнятий, в одного - поламаний і на це йде час, люди сидять без води. У нас є гроші на закупівлю техніку. Давайте купимо водоканалу новий екскаватор, щоб вони нормально працювали, щоб я міг спитати з керівника водоканалу, чому не зробили.
Людмила Григорчук: Щодо аеропорту. На початку року ми говорили, що все жахливо, але зараз ми бачимо, що аеропорт пішов уперед. Підсумуйте рік для аеропорту.
Олексій Каспрук: Можна говорити, що погано, можна влаштовувати концерти в сесійній залі, але треба ставити завдання, було завдання зберегти аеропорт. Іноді всупереч деяких політичних сил, ми продовжили цю роботу. Я вдячний колективу, що ми це зробили, зберегли аеропорт, зберегли міжнародний статус. Зараз відбувся тендер, ви знаєте, що завдяки народним депутатам, ініціативі Миколі Федорука і Максима Бурбака, виділено 25 мільйонів гривень на реконструкцію злітної смуги. В перспективі, ще треба інвестувати. Проведений тендер, вартістю закупівлі перемогла фірма, яка запропонувала 17 мільйонів гривень, ми вже зекономили 7 мільйонів. Найближчим часом розпочнуться роботи по модернізації полоси, що дозволить нам збільшити кількість рейсів і збільшити трошечки пасажиромісць. В майбутньому проектом передбачено, що ми маємо ще наростити полосу. Та компанія, яка розпочала рейс, вони приємно здивовані насиченістю пасажиропотоку, вони будуть ще розвивати кількість рейсів. Ремонт полоси розпочнемо вже цього року.
Людмила Григорчук: Щодо рейсу в Туреччину. Він відтермінувався, не відмінився?
Олексій Каспрук: Там така ситуація, пов’язана з якістю полоси. Turkish Airlines, вони мають літаки великого класу, це боїнги, аеробуси, які беруть від 150 пасажирів. Такий літак не може без наслідків приземлитися на нашу полосу. Але після проведення ремонту, який ми передбачили цього року, ми зможемо цей літак приймати. Декілька разів на тиждень.
Одне з найважливіших питань, яке зараз активно обговорюються - це децентралізація. Чернівці зараз проводять роботу щодо об’єднання з Чорнівкою. Все йде по плану?
Олексій Каспрук: У нас створена робоча група з трьох представників чернівецької міської ради і трьох представників громади Чорнівки. Вони ведуть перемовини. Ми готові до об’єднання з Чорнівкою і з іншими селами, тому що ми розуміємо, що це логічно. Населені пункти навколо Чернівців отримають нові можливості. Ми гармонійно пов’яжемо діяльність наших громад, адже вони й так працюють в Чернівцях, возять дітей на навчання в Чернівці, лікуються в наших закладах, приїжджають за покупками в місто. Навантаження все одно лягає на Чернівці. Це об’єднання буде логічне. Є побоювання, що прийдеться йти на нові перевибори, тому цей процес може загальмуватися в чернівецькій міській раді. Відтягувати в часі. Побачимо, ми рухаємося, ми готові.
Шубранець, Біла також хотіли об’єднуватися.
Олексій Каспрук: З ними також ведуться перемовини, для того, щоб вони підтвердили своє бажання. Це непростий процес і по тих громах, які вже створені, то не все відбувається гладко.
По грошах, як бачите, місто виграє завдяки цій реформі?
Олексій Каспрук: Я не думаю, що виграє, я думаю, що як мінімум не відчує змін.
Питання з Фейсбуку: Перше питання: як відомо в центрі Чернівців на вул. Шевченка розташований ДНЗ №1, де є україномовні та румуномовні групи діток. Для україномовних діток є групи по віку, що відповідає розвитку дитини. Румуномовна група тільки одна - різновікова (дозволено чинним законодавством). Проте це є проблемою, адже коли дітки приходять в групу у 2 -3 рочки вони розвиваються, дивляться на старших діток, а старші діти деградують, адже їх звели з дітьми, які менші, і не мають чого навчити. За наявною інформацією румунська громада просила Вас про створення окремого садочка для румуномовних дітей, чи планується його створення в найближчі роки. Друге питання також стосується даного садочка. Дуже приємно що його частину облаштували тротуарною плиткою. Проте є ще одне нагальне питання. Це ворота, а саме хвіртка. Вона закривається лише на защіпку зверху. Батьки забирають дітей, забувають її закрити, дитина може вискочити на проїжджу частину, травмуватися, а потім буде як в тому анекдоті: собака не винна, курей треба було прив’язувати. Керівник відділу культурної спадщини Олена Пушкова повідомила, що даний садок знаходиться в буферній зоні і тому можна на дану хвіртку покласти дотягувач і кодовий замок. Проте це потребує значних коштів, і батьки садочка це потягнуть. Прошу посприяти у виділенні коштів на реконструкцію хвіртки. Дякую.
Олексій Каспрук: Дійсно, було звернення румунської громади, щодо виділення груп. Для мене нема румунських, єврейських чи українських дітей. Це всі чернівчани, ми однаково їх маємо забезпечити навчанням. У нас є проблема. Більше півтора тисячі дітей не можуть потрапити в садочок. Ми взялися за вирішення цього питання. Вперше за часи Незалежності ми будуємо садочок. Реконструюємо садочок на вулиці Авангардній, який зможе прийняти більше сотні дітей. Почався процес переїзду департаменту ЖКГ в приміщення колишньої Шевченківської райради, тому на вулиці Вірменській буде реконструкція під садочок. Це також збільшить кількість місць для діток в центрі міста. Відкриваються нові групи і в НВК, в садочках. Десь якісь приміщення, які неефективно використовувалися, ми ремонтуємо і я думаю, що протягом цього року і наступного ми десь на 500-600 місць, на 35% плануємо скоротити чергу. Це суттєво. Я вже не говорю, що ми сьогодні повністю забезпечуємо ці нові групи всім необхідним. Мінімізуємо необхідність батькам вкладати кошти. Якщо раніше робили який не який ремонт, а батьки купляли все, то сьогодні батьки майже не купують нічого. Купуємо постільну білизну, меблі. При чому завдяки використанню системи ProZorro ми економимо на цих видатках. У нас виграють на профільних тендерах, наприклад білизну, матраци, перемогла велика київська фірма «Текстиль Контакт», яка постачає якісну білизну для дітей. Так само меблі. Не тільки кількістю, але й якістю намагаємося покращити ситуацію.
Людмила Григорчук: Румуномовні групи також будуть мати додаткові місця?
Олексій Каспрук: В центрі міста у нас є приміщення, яке ми можемо реконструювати на румуномовні групи, це також питання наступного року.
Людмила Григорчук: Щодо хвіртки у цьому садочку?
Олексій Каспрук: Я дав відповідне доручення, я думаю, що ми витягнемо це. До речі, ті групи, які я відкривав у двох садочках нещодавно, перед Днем Незалежності, у нас багато садочків підуть на капітальний ремонт по програмі, якій ми робимо з Нефко, повна модернізація 36 будівель. Це буде величезний прорив для наших освітян, там буде замінено все: і мережі, і утеплять горища, і підвали, все, і кухонне обладнання. Але я наголошував, що відповідальність не лише на мерові і підрядниках лежить, але й на адміністрації шкіл і батьках. Вони мають контролювати якість виконання робіт і сформулювати своє бачення, у межах тих проектних рішень, які запропонували австрійські фахівці.
Людмила Григорчук: Ми плавно перейшли до кадрових питань. Щоб приймалися правильні рішення, потрібні досвідчені, професійні працівники. Керівник культури вже є, а керівник туризму?
Олексій Каспрук: Шукаємо. Ще в процесі. Є дуже талановиті люди, які вміють, знають, але я зараз роздумую щодо позиції, щоб відмінити вимоги знання другої іноземної мови. Я переконаний, що керівник має знати англійську мову, бо інакше він просто німий. І коли приймає тут іноземних туристів, і коли їде за кордон. Я буквально вчора зустрічався у Львові на раді органів місцевого самоврядування. Збирали мерів західної України на семінар-нараду. І питання кадрів – це не питання тільки чернівецької міської ради. Це питання всіх органів місцевого самоврядування, це питання для бізнесу також. Люди виїжджають за кордон і органи місцевого самоврядування не можуть запропонувати гідну оплату праці. Я запрошую всіх, треба ще запрошувати молодь на стажування. Органи влади, місцеве самоврядування – це хороше перше робоче місце. Це хороший досвід, зв’язки. Також ми будемо, як і у випадку з призначенням керівника управління культури, проводити відкриті конкурси в міській раді. Тоді точно все буде чесно і прозоро. Комісія в прямому ефірі ніколи не прийме неправильного рішення. Готовий шукати людей в команду, яка готова змінювати Чернівці.
Людмила Григорчук: Але основна проблема фінансова.
Олексій Каспрук: Фінансова в тому числі. В нас є розбіжності з депутатським корпусом. Чиновнику треба платити нормальну зарплату. Він бере на себе відповідальність, кримінальну в тому числі і великі навантаження. Його можна мотивувати. В інших міських радах ці питання вирішуються шляхом надання премій і всього іншого. Зарплату можна витягнути як мінімум на адекватний рівень. У нас, вважають депутати, що чиновник має сидіти на одній зарплаті і вірою і правдою служити і ще бажано вкладати свої гроші в ремонт кабінетів. Війна іде, не треба побілку робити в кабінетах чиновників, ні вікна міняти. Дешевий популізм.
Людмила Григорчук: Один з останніх надбань міста – це Сергій Обшанський, який сказав, що в місті є інспекція з благоустрою. Він серйозно займається своєю роботою і це помітно. Таких шукаєте?
Олексій Каспрук: В тому числі і таких. Хоча він буває різкий. З ним не дуже легко працювати. В нього немає авторитетів. В нього непроста робота, я всіх попереджаю, що впливу на Обшанського я не маю. Я не можу з ним і з деякими іншими чиновниками «порішати». Не можу «порішати» також з патрульною поліцією. Є правила, вони одні для всіх. А відомі люди змушені були виконувати ті правила, хоч вони роки ці правила порушували. Штат у нього не укомплектований, на 10 тисяч населення має бути 1 інспектор, у нас поки що менше. І найголовніше, що це має бути не каральний орган, а орган профілактики і чернівчани мають зрозуміти, що правила одні для всіх і треба міняти відношення своє до міста.
Людмила Григорчук: А з ким можете «порішати»?
Олексій Каспрук: Ні з ким. І не хочу. У це дуже важко віриться. Ми працюємо з голландською установою, ми пробуємо шукати шляхи, як оптимізувати процеси в міській раді, щоб зменшити рівень корупції, то голландці, які працювали по всій Східній Європі, сказати, що боротьба з корупцією - це не рік чи два. Це зміни в ментальності. Це робота на десятки років. Але по цьому шляху треба йти. Робота в мене така. Доводиться виконувати норми закону…
Людмила Григорчук: Ми сьогодні протягом всієї програми говорили, що не так просто зараз з депутатами. В сесійній залі напружена ситуація?
Олексій Каспрук: Вона достатньо напружена і це не просто гра на публіку. На жаль, є люди, які провокують ці концерти. Мені прикро, що багато депутатів є статистами в цьому процесі. Сидять, мовчать і чекають. Останній четвер показав, що сесія засідала з 10 до 6-ї і прийняла одне питання аж за 15 хвилин, про присвоєння звання почесного громадянина міста Чернівці. Вибачте, 40-50 питань у нас йде. Різних, важливих. І не розглянути жодного з таких важливих питань? Це нонсенс. Але є депутати, які в цьому зацікавлені, щоб не було конструктивної роботи, спільної роботи, задля вирішення проблем. Аеропорт, наприклад, працює не завдяки підтримці депутатського корпусу, а всупереч. Ледве-ледве, з боями назбирали потрібну кількість голосів. Скільки цьому передувало зустрічей, комісій, пікетів, скандалів, а треба було просто прийняти рішення, що нам аеропорт потрібен. Коли немає преси, на день депутата, напередодні сесії, коли викликають трьох керівників комунальних підприємств, то депутати не приходять і питань не задають. Зате на наступний день, коли є преса, є пряма трансляція, то починається двогодинне звинувачення у всіх смертних гріхах. Чого ви вчора не прийшли і не з’ясували все? Це абсолютно деструктивна робота, вона, на жаль, вимагає багато часу, і він іде не на розвиток.
Людмила Григорчук: Щодо депутата Ростислава Білика, який був у розшуку, його звільнили з роботи, він не приймав присягу депутата, але він прийшов на сесію, після того, як сазана журналістам, що у нього все нормально, він почуває себе добре.
Олексій Каспрук: Я радий, що він почуває себе добре, але вважаю, що це ляпас Майдану, ляпас тому, що відбувається зараз на Сході. Люди загинули, щоб у нас була справедливість, щоб у нас була інша держава, щоб голос не можна було купити за гроші. Я завжди повторював, можливо, київський прокурор і прийняв рішення таке, яке він прийняв, зараз йде оскарження, але я знаю, що в Чернівцях всі знають, що відбувалося на місцевих виборах, хто купляв, за скільки купляли. Це знають всі, тому, коли депутат чи не депутат, може через зв’язки свого партійного боса, його дружини, чи ще щось, піти від покарання за такі злочини, значить він може уникнути покарання і за інші злочини: за водіння в нетверезому стані, лишивши когось життя на дорозі, можна буде все «порішати». Я переконаний, що цю ситуацію не можна лишати так, як є. Але це питання не до міського голови, хоча є підстави позбавлення його повноважень, ми будемо ініціювати це питання, він ж пропустив фактично майже всі засідання, як виявилося без поважної причини. Все добре у нього було. Я переконаний, що це питання – виклик до правоохоронної системи України, до Генерального прокурора, суддів… Я хочу вірити все ж таки у справедливість у нашій країні. Чи щось змінилося після Революції гідності, як загинуло багато людей.
Людмила Григорчук: Чи задоволені ви роботою Притулку для тварин?
Олексій Каспрук: Вони стараються. Питання з безпритульними тваринами треба вирішити раз і назавжди, інвестувавши серйозні кошти. А такими темпами, як ми робимо, ми ніколи цю проблему не вирішимо. Я продовжив зараз контракт з Виноградовим ще на півроку. В мене є претензії до підрядника, який зводив притулок.
Людмила Григорчук: Коротко розкажіть про тролейбуси, які мають купувати.
Олексій Каспрук: Створили лоти, тендери можуть проведені бути не раніше 2 грудня. Ще 10 днів треба на підписання договору і я не впевнений, що це все можна зробити цього року. Я пропонував депутатам купувати автобуси, щоб ми не мали проблем з перевізниками, в яких є зговір. Вони подалися на конкурс маршрутів лише по одному, навіть ті, якими люди були незадоволені. Якби ми мали свої автобуси, ми могли з ними конкурувати. І не дозволяли б страйків. Якби у міста було 20 автобусів, то ситуація не була б критична.
Людмила Григорчук: Щодо пільгового проїзду, люди звикли вже де вони їдуть безкоштовно?
Олексій Каспрук: Так. Треба просто було вирішити це питання і все. Бо депутатам деяким було вигідно ці пікети. Ми визначили потрібні маршрути, де немає тролейбусів і зняли проблему на 95%. А тепер активісти-депутати хочуть скасовувати у суді це рішення виконкому, бо вони хочуть, щоб на всіх маршрутах возити пільговиків безкоштовно. Я вважаю, що це неправильно. Я не переконаний, що по маршрутах, де їздять тролейбуси, треба ще маршруток безкоштовних. Це лише викличе витрачення коштів великих і ще призведе до перенаповненості транспорту, бо пільговики підуть в ті маршрутки, де навіть без пільговиків неможливо сісти, щоб добратися на навчання чи ще кудись зранку . Побачимо. Зараз будуть зміни в бюджеті, наступний рік теж буде непростий, але я сподіваюся, що спільними зусиллями ми будемо вирішувати всі проблеми і жити в Чернівцях однією спільною родиною, радіти нашим успіхам.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter