Друкопис програми "Суть Речей" від 17.11.2016.
Ведуча: Людмила Григорчук.
Запрошений гість: Луцак Іван Григорович, начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Людмила Григорчук: Іване Григоровичу, ви не частий гість у ЗМІ, тому пропоную розпочати нашу програму з коротенького опису діяльності управління Держпраці, яке ви сьогодні представляєте. Ви слідкуєте за додержанням законодавства про працю, за промисловою безпекою і ще й за санітарно-гігієнічними нормами на виробництві.
Іван Луцак: Ми стараємося бути відкритими бути для всіх громадян нашої області, міста Чернівці. Одне з основних наших завдань – це наглядові функції стану додержання законодавства України про працю, охорону праці, промислову безпеку, розслідування нещасних випадків на виробництві, гігієни праці, а також атестації робочих місць. Це нова служба, служба, яка створилася у 2015 році. Ми являємося управлінням Держпраці Чернівецької області, складовою частиною Державної служби України. Вона утворилася шляхом злиття державної служби України з питання охорони праці, держгірпромнагляду в минулому, а також територіальної інспекції з питань праці.
Людмила Григорчук: Важко стало, що одне управління включає так багато функцій?
Іван Луцак: Напевне, що робиться, то робиться до кращого. В одній державній службі пов’язали всі питання праці. Починаючи від законодавства України про працю, закінчуючи питання гігієни про працю, атестацію робочих місць.
Людмила Григорчук: Скільки підприємств усього у нас в області контролює зараз управління?
Іван Луцак: Нагляд ми ведемо за підприємствами всіх форм власності. Порядка 12 тисяч суб’єктів господарювання. Вдумайтесь у цю цифру. На них розміщується 36 тисяч виробничих об’єктів. Тобто господарство величезне. Працюють десь 135 тисяч працівників. Ця цифра варіюється. Роботи справді багато. Ця робота для нас не нова, бо злилися ті управління, які виконували ці завдання, за виключенням гігієни праці, які виконувала санепідемслужба. Та ще атестація робочих місць, цим займався соцзахист. Ми ведемо нагляд ще за охороною праці. Питання гігієни праці та атестація робочих місць знаходяться на етапі становлення. Законодавчо проводиться робота, щоб ці напрямки працювали.
Слухач. Чи будуть збільшувати компенсації в зв’язку з втратою працездатності, в нас немає шахт, але є ліс. Ризиковий вид діяльності у нас лісопереробка, валка лісу.
Іван Луцак: Питання суми компенсації, питання грошового відшкодування – це питання не нашої компетенції. Цим займається фонд соціального страхування від нещасних випадків. Наше основне завдання – провести розслідування настання нещасного випадку. Складається спеціальна комісія, або при настанні легкого нещасного випадку з легким травмуванням, то проводить розслідування підприємство. А що стосується суми відшкодування, то ці питання до фонду соціального старування від нещасних випадків.
Людмила Григорчук: Щодо лісопереробки. Справді стаються випадки нещасні в цій галузі?
Іван Луцак: На сьогоднішній день в області сталося 27 нещасних випадків за 2016 рік, 7 випадків – з смертельним наслідком. Багато це чи мало, я думаю, що кожен нещасний випадок – це трагедія. Трагедія для сімей, для виробництва. У минулому році рівень травматизму був менший. За минулий рік за аналогічний період – 18 нещасних випадків було. Причини різні. Якщо брати статистику, то галузі, які найбільш травмонебезпечні, то це будівельна галузь, житлово-комунальне господарство, лісова, зокрема лісопереробна галузь. Тут травмування кінцівок дуже серйозні. Обладнання досить високотехнологічне і я би хотів просто сказати, що порядка 80%, якщо взяти всі ці нещасні випадки, то 80% - це причини організаційного характеру. Тобто неякісно проведене навчання. Неякісно проведений інструктаж. Говорить це про те, що працівники, на жаль, не дотримуються вимог безпеки. На сьогодні, згідно чинного законодавства, роботодавець зобов’язаний створити здорові та безпечні умови праці. Але стаття 14 пише, що працівник, який виконує роботи, зобов’язаний дбати про свою безпеку та про безпеку оточуючих. А на жаль, при розслідуванні, ми бачимо, що не завжди працівники дотримуються основних цих вимог безпеки. Працівник, який має стаж роботи, 5 і більше років, чомусь вважають, що вони досягли відповідних вершин.
Людмила Григорчук: Рівень «Бог»
Іван Луцак: Да. Починаємо водити автомобіль, як ми їздимо?
Людмила Григорчук: Помаленьку.
Іван Луцак: А потім? І по телефону дозволяємо собі говорити і палити.
Людмила Григорчук: Які ще причини нещасних випадків?
Іван Луцак: У відсотках, набагато більше випадків саме через організаційні питання.
Слухач: Якщо б вівся якийсь контроль за дотриманням техніки безпеки з сторони тих, хто наймає на роботу, то набагато менше було б травматизму. Якщо б хтось ніс за це відповідальність. Щоб на будівництві без каски не працювали.
Іван Луцак: Я згідний. Недавно були введені мораторії на перевірки. На сьогодні знову розглядаються ці питання. Чи йде це на користь? Ці мораторії: Напевно, ні. Філософія збереження життя і здоров’я повинна бути завжди. Мені не дуже зрозумілі роботодавці, які на перший щабель ставлять досягнення прибутку. Я розумію, що це необхідно. Я хочу, щоб вони його отримували, адже той роботодавець, який отримує прибуток, буде вкладати гроші у охорону праці. Однак, на сьогодні, проводячи превентивні заходи, ми бачимо неприємну річ, на першому місці прибуток, а потім вже охорона праці і нерозуміння філософії законодавства. Спочатку заплатити податки, да, це необхідно. Але чомусь питання охорони праці завжди на останньому місці. Не повинно так бути. Ми проводимо згідно чинного законодавства наглядові заходи. Але про перевірку ми мусимо попередити. Я, працюючи інспектором, коли інспектору дозволялося, коли проходив біля будови, бо мене так вчили, інспектор вийшов з дому і вже працює. І це давало певний результат. От реклама, працюють люди, які міняють рекламний щит, він працює без поясів, без шоломів. Вишка стоїть, не огороджується. Я тепер не маю права зробити зауваження. Я порушу закон. Але не всі розуміють. А раніше інспектор підходить до керівника і забороняє роботу далі.
Людмила Григорчук: Якщо ви бачите порушення, хтось працює без касок, що ви робите?
Іван Луцак: Я нічого не можу робити
Людмила Григорчук: А хто може?
Іван Луцак: Законодавство складено так, що ми маємо запланувати, повідомити, що ми збираємося провести перевірку і то тільки на 18 рік, бо на 17 рік складений план. Вважаючи те, що все ж таки ми працюємо в місті Чернівці, в області, знаючи керівників, то ми превентивні заходи поводимо, спілкуємося. В першу чергу, коли ми зустрічаємося з колективами, то є випадки, коли працівники вимагають, але не завжди це так. Я кажу чому, бо працівники теж поставлені у якісь рамки. Я вам скажу ще про нелегальне працевлаштування. Ми цим також займаємося. Ми виявили порядка 30 працівників, які були не працевлаштовані. За кожного такого працівника штраф 43 тисячі 500 гривень. Кого би ми не притягували до відповідальності, всі з нами судяться. Але чомусь працівника перед тим не влаштували. Чому працівники дозволяють собі працювати без соціального пакета? Це теж питання до працівників.
Людмила Григорчук: Бо вибору не мають.
Іван Луцак: Одне з основних завдань нашого управління – це доведення до свідомості і роботодавців, і працівників, що законодавство України про працю – це є законодавство, яке дасть дивіденди в майбутньому. Ти підготуєш працівника, навчиш, будеш мати з нього прибуток. А якщо цього не буде – то нічого не будеш мати.
Людмила Григорчук: З тих випадків, по які ми говорили, є вже результати розслідування?
Іван Луцак: Є роботодавці, які погодилися, що справді, вони винні. І проплачують штрафи. Може бути і кримінальна відповідальність. Є свідомі роботодавці, які призупиняють експлуатацію обладнання своїм наказом. Це теж одна з мір, які зменшують міру травматизму. Свідомих роботодавців дуже багато, але я б хотів, щоб свідомими були всі.
Людмила Григорчук: Є підприємства, де стаються декілька випадків, з року в рік?
Іван Луцак: По різному. Де був інспектор і виявив нелегального працівника, то ті, хто сплатив штраф, вже не повторює знову порушувати закон. Але ми все не можемо знати. Нас по штату 15 інспекторів, які займаються цими питаннями на всю область.
Людмила Григорчук: Як ви виявляєте порушників? Сусіди не здають порушників?
Іван Луцак: Про порушення ми дізнаємося з різних джерел. Завдяки співпраці з іншими управліннями та службами. Не завжди роботодавці признають, що вони порушили. Дуже часто звертаються до нас працівники, які вказують конкретні порушення з питань охорони праці. Тоді ми маємо право провести позапланову перевірку.
Людмила Григорчук: Як часто проводиться планова перевірка?
Іван Луцак: На об’єктах підвищеної безпеки ми маємо право проводити перевірку раз в рік. З середнім степенем виробництва – раз у два роки, а з невисоким степенем ризику – раз у 5 років.
Людмила Григорчук: Щодо навчання. Колись дуже багато часу віддавали на навчання охороні праці.
Іван Луцак: Що стосується інженерно-технічних працівників, відповідальних осіб, то вони зобов’язані раз на три роки проходити навчання охорони праці і тих правил, нормативних документів. Є декілька закладів, де проводиться первинне навчання. Відповідні постійно діючі комісії вони повинні принципово підходити до цього питання.
Людмила Григорчук: Складні там іспити?
Іван Луцак: Важкого нічого немає. Всі колись вчилися і вчимося. Все залежить від вимогливості керівників і від бажання працівників. Матеріальне заохочення у вигляді відповідної заробітної плати це теж повинно впливати на відповідне навчання.
Людмила Григорчук: Скажіть, куди звертатися, якщо у працівника є якісь зауваження до охорони праці?
Іван Луцак: Згідно чинного Законодавства, підприємство зобов’язане повідомити управління Держпраці про настання нещасного випадку, по-перше, з важким наслідком, або смертельним, або про груповий випадок. Тоді ми проводимо спеціальне розслідування. Якщо легке пошкодження у працівника, то розслідування проводить спеціальна комісія підприємства, вони зобов’язані провести це розслідування за три дні. Обов’язковим членом комісії являється представник фонду соціального страхування.
Людмила Григорчук: Якщо не попередив про травму підприємець, то як важливо це зробити працівнику?
Іван Луцак: Є такі випадки, коли керівник заборонив повідомляти про травму. Але в майбутньому, навіть незначний нещасний випадок призводить в майбутньому до інвалідності. Або кількість грошей треба збільшувати на лікування. А соціального пакету нема, тому що не було проведено розслідування. Наше управління знаходиться на вулиці Зеленій, 3. Телефони приймальні 55 37 24.
Людмила Григорчук: чи справді багато нещасних випадків через газ?
Іван Луцак: на жаль, їх дійсно багато. Хоча офіційна статистика говорить, що в області сталося 3 нещасні випадки з використанням газу в побуті. Які причини настання нещасних випадків? Технічні причини: хочу сказати, що на сьогодні дуже багато жителів області переходить на інші види палива, крім газу, на тверде паливо, на електрику. Хотів би звернутися до всіх жителів області та міста Чернівці: небезпечна поведінка, експлуатація газу або обладнання, які працюють на твердому паливі або електроопаленні, нерозуміння неправильної експлуатації призводить до нещасних випадків. На сьогодні в розслідуванні у нас три випадки. У Чернівцях постраждали мама і двоє неповнолітніх дітей; руйнування кухні в селі Зелений гай і нещасний випадок з молодим чоловіком на вулиці Салтикова-Щедріна.
Одна з основних причин: нерозуміння людьми правил поведінки з газовим обладнанням. Маючи відповідний досвід, працюючи з газотехнічними інспектором, хочу сказати, що безпечність людей рано чи пізно призводить до нещасних випадків. Несанкціоноване втручання в газові прилади, неправильна експлуатація димових, вентиляційних каналів або нерозуміння того, що газ – на сьогодні це не тільки благо, але й джерело небезпеки. Взагалі чадний газ – дуже небезпечний газ (без запаху, без кольору). Надзвичайно отруйний. Не буду приводити абсолютні цифри, але знаю, що при відповідній концентрації на, здається, 2 міліграми на 1 кубічний метр повітря – один подих і людина вже без ознак життя. Оксид вуглецю зв’язується з гемоглобіном крові і від головного мозку, якщо поступає сигнал до м’язів, людина просто помирає: не може зробити ні кроку, не може діяти.
Людмила Григорчук: найчастіше різні нещасні випадки через те, що люди самі щось встановлюють, перероблять… Той чадний газ потрапляє в приміщення чи як?
Іван Луцак: У першу чергу при неправильній експлуатації димових і вентиляційних каналів маємо отруєння чадним газом. Відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію димових та вентиляційних каналів в будинках садибного типу несе власник будинку. Тобто він повинен хоча б раз в 12 місяців, бажано перед початком опалювального сезону, викликати спеціалістів, почистити димохід, упевнитися в технічно справному стані, після того: повідомити ПАТ «Чернівцігаз» і вже тоді експлуатувати. ПАТ «Чернівцігаз» прикладає зусиль для цього. Але що стосується мешканців садибних будинків, звичайно, не завжди це роблять. Виникає запитання: а як же жителі багатоповерхівок: тут і просто, і складно, бо у багатоповерховому будинку проводити експлуатацію або обслуговування мають право тільки спеціалізовані організації.
Іван Луцак: На сьогодні, на жаль, призупинилася робота з ущільнення димових та вентиляційних каналів у будинках-хрущовках. У нас багато нещільних димових вентиляційних каналів, які збудовані в 70-х-80-х роках – дуже болюча тема. І ущільнення провести технічно досить складно: уявляєте, як провести ущільнення в 5-поверховому будинку. Не всі жителі, власники, квартиро, допускають спеціалістів. Але ймовірність настання нещасних випадків при використанні газу в побуті з нещільними будинками – надзвичайно велика.
Людмила Григорчук: минулого року за проблему взялися, декілька будинків зробили і все замовкло. Чому?
Іван Луцак: це не моя компетенція. На це є відповідні посадові особи. Єдине, що можу сказати – управління постійно веде в цьому напрямку роботу. При зустрічі з усіма керівниками Чернівців, районів області, головами сільських рад, об’єднаних територіальних громад, я особисто, впевнений, компетентні працівники також, нагадують. Але не все так просто. На все вимагаються відповідні кошти. Я нагадаю також питання, що стосується ліфтів. Багато що робиться в цьому напрямку. Але цього недостатньо.
Людмила Григорчук: як змінити ситуацію?
Іван Луцак: тільки співпраця і розуміння власників житла необхідні. От Салтикова-Щедріна: не можу дати оцінку настання нещасного випадку, бо ще триває розслідування. Але ймовірність настання нещасного випадку при нещільному димоході і неправильній експлуатації вентиляційних каналів – дуже велика. Більше того, на сьогодні, дуже часто відбуваються прості речі: здавалося б, власники нових квартир встановлюють металопластикові щільні вікна, двері. А де приток повітря? А якщо його не буде, буде «опрокидування тяги», або «зворотня тяга». Тобто коли на згоряння одного кубічного метра газу йде біля 10 кубічних метрів повітря. Уявляєте, за годину роботи газового приладу скільки повітря йде на згоряння. А приміщення закрите герметично і по разу приходять до нас скарги чи звертаються квартиронаймачі: що робити, у приміщення запах газу. Дуже просто: приток повітря мусить бути. Тому звертаюся до всіх квартиронаймачів: подумайте над своїм здоров’ям, життям. Повітря повинно бути, повинно поступати в приміщення, де працюють газові прилади.
Людмила Григорчук: Найчастіше винні власники чи бувають винні хтось інші?
Іван Луцак: що стосується цих трьох нещасних випадків, або, скажімо, випадків з використанням газу в побуті, то комісія ще скаже своє слово. В основному, це є нерозуміння користувачів газу відповідальності по відношенню до себе.
Людмила Григорчук: в порівнянні з минулими роками. Більше таких випадків?
Іван Луцак: статистика майже стабільна. На жаль. Люди стараються зекономити тепло, щось мудрувати, хоча на сьогодні є дійсно високоякісне обладнання, енергозберігаюче. Але воно досить вартісне. Не кожен має можливості. А це необхідно зробити.
Людмила Григорчук: у вас 56 працівників. Потрібно зробити всю роботу: і розслідувати травматизм, нещасні випадки в побуті, в газі, і проводити планові перевірки, позапланові перевірки. Як вдається?
Іван Луцак: звичайно, кадровий потенціал або кадровий голод є. Я звертаюся до всіх наших майбутніх працівників студентів, молодих спеціалістів. Звертайтеся до нас, ми радо візьмемо на роботу тих, хто хоче вчитися.
Людмила Григорчук: Що найважче у вашій роботі?
Іван Луцак: Дуже важко тоді, коли ти приходиш на підприємство і бачиш загиблих працівників. І зустрічатися з родичами. Важко пояснювати мамі причини трагедії, яка лежить у лікарні з дітьми, які отруїлися чадним газом.
Людмила Григорчук: Гігієна праці, що це має бути?
Іван Луцак: Ну, не забувайте, що є підприємства, які шкідливі для здоров’я, є професійні захворювання. Хоча в Чернівецькій області нема багато шкідливих виробництв, але на сьогодні є два розслідування в цьому напрямку. У нас працюють кваліфіковані спеціалісти. Ми проводимо весь комплекс робіт.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter