Запрошений гість: Наталія Фрунзе, кандидат в народні депутати по одномандатному виборчому округу №201
Ведуча: Людмила Григорчук.
Людмила Григорчук: Залишився один день до виборів, останні години передвиборчої агітації. Пані Наталю, не пошкодували, що взяли на себе таку велику відповідальність, таку серйозну ношу і багато роботи, щоб спробувати себе у виборчому процесі?
Наталія Фрунзе: Ні, не пошкодувала. Я прийняла таке виважене рішення іти до парламенту, тому що саме моя команда об’єднала досвідчених і молодих політиків, здатних гарантувати безпеку і розвиток нашої країни і продовжувати курс до Європейського союзу і НАТО, адже європейські стандарти для кожного з нас це добробут для родини, це достойні заробітні плати і пенсії, це якісна медицина і освіта, це свобода слова, демократія.
Людмила Григорчук: Але бути просто в списку партії - це одне і захищати інтереси, які продукує якась політична сила. Але іти по мажоритарному окрузі - це зовсім інше, адже ви перед кожним своїм виборцем мусите потім відзвітувати. І ви на себе берете дуже велику відповідальність.
Наталія Фрунзе: Я взагалі хочу змінити тенденцію, яка відбувається у нас вже дуже багато років, коли обирають депутата, а він з’являється на своєму окрузі вже через 5 років, в кінці каденції, і починає швиденько показувати свою роботу. Так не може бути. Депутат повинен ходити на пленарні засідання, працювати в комітетах і головне – бути на окрузі, спілкуватися, комунікувати, представляти інтереси виборців, тому що це дуже важливо.
Людмила Григорчук: Звичайно, і ви, як членкиня виконкому, знаєте, що дуже важливе законотворення, законодавча робота, ви приймаєте рішення тут, і розумієте як важливо, щоб ті рішення з Верховної Ради прийшли сюди на місця і для вас також це напевно буде випробуванням.
Наталія Фрунзе: так, однозначно, тому що ті рішення, які ми приймаємо на виконавчому комітеті – не всі можна вирішувати проблеми, які є в нашому міст, країни. І тому я готова брати на себе відповідальність, я не боюся проблем. І я йду вперед, і не буду робити вигляд того, що їх не існує. Так, я спілкуюся з мешканцями, в мене було дуже багато зустрічей. Почула, що болить чернівчан, які нагальні проблеми треба вирішувати сьогодні, і я не йду сама, в мене команда професіоналів, люди в кожній сфері. Вони будуть працювати, вирішувати проблеми саме на цьому рівні. Ми будемо збиратися щомісячно і будемо працювати над проблемами, які існують у нас у місті.
Людмила Григорчук: Ви для себе вже окреслювали, де будете працювати, в якому комітеті? Яку сферу на себе візьмете у парламенті?
Наталія Фрунзе: Для мене близький комітет з питань підприємництва. Так само комітет з питань євроінтеграції для мене важливий.
Людмила Григорчук: Звичайно, бізнесмени всього міста будуть ставити перед вами вимоги, щоб ви захистили їх. Вони вже до вас приходять?
Наталія Фрунзе: Так ми спілкуємось, для них є дуже важливі інвестиції, так само пільгові кредити. Дуже добре, що у нас є спрощена система оподаткування, вони просять, щоб її залишити. Щодо перевірок піднімають питання, охорона праці, високі штрафи. Вони готові працювати і це дуже добре.
Людмила Григорчук: Долучаються до розмови наші глядачі. Процитую питання: «Пані Наталя, як ви встигаєте всюди бути такою ефективною: приватний підприємець, членкиня виконкому, волонтер та благодійниця? Пишаюся, що в місті є такі чудові люди». Як встигаєте?
Наталія Фрунзе: Так, у мене багато часу йде на громадську діяльність, на волонтерську діяльність. Так само як член виконкому. Треба вирішувати питання в нашому місті. Зустрічі. В мене є ще сім’я, є робота. Розраховую час, мені допомагає моя сім’я, моя команда так само. І ми разом працюємо. Все добре
Людмила Григорчук: Я рада, що ви так позитивно відповідаєте на це питання. Я розумію, що буде ще менше часу для сім’ї, для громадської роботи, адже у вас ще буде більше завдань.
Наталія Фрунзе: Так, я знаю, що буде багато роботи, я готова брати відповідальність, тому що треба вирішувати проблеми, які є в нашому місті. Я не боюся.
Людмила Григорчук: Про команду. Зрозуміло, що підбирали людей, які допоможуть вам потім працювати. Команда довга, давня, стара чи є й нові люди, які зараз долучаються, яких зараз підбираєте? На Чернівецькому рівні.
Наталія Фрунзе: Ні, це команда, яка зі мною з 2014 року. Перевірена команда, Це спеціалісти в сфері освіти, медицини, і соціальних питань, і ЖКГ. Перевірені люди, які працюють в місті, показують гарні результати, мають повагу, досвідчені.
Людмила Григорчук: В Києві, я думаю, вам буде простіше. Оскільки партія запропонує вам свою команду, правильно? Ви йдете від Європейської Солідарності?
Наталія Фрунзе: Так, якщо ви бачили у нас фактично 50% нових облич. Це і волонтери, і громадські діячі. Нещодавно до нас приїжджала Яна Зінкевич. Дівчинка, яка в 19 років пішла на фронт, створила батальйон медиків, госпітальєрів. І сама особисто витягнула 200 поранених, а батальйон взагалі врятував 3 тисячі людей. Вона зараз, на жаль, на інвалідному візку, тому що вона попала в аварію, але вона надалі працює, підтримує учасників АТО. Таких людей дуже багато. І Забродський Михайло, генерал-лейтенант, і Софія Федина – голос Майдану і викладач в університеті. Тобто, у нас багато нових облич, людей, які готові працювати і змінювати країну.
Людмила Григорчук: Команда така відповідальна, але якщо вже запили про Яну – я знаю, що і в Чернівцях підтримуєте людей, які соціально незахищені, люди, які з інвалідністю. Якщо навіть забрати передвиборчу кампанію, за неї забути, то до того ви завжди їх підтримували і намагалися втрутитися у ті процеси, які потребували вирішення і у виконкомі, і як волонтера, і громадської діячки. Відчуваєте підтримку цих людей зараз?
Наталія Фрунзе: Так, дуже відчуваю. Мені навіть здається, більше від цих людей, тому, що наскільки я з ними була щирою, скільки я допомагала і надіюся далі я буду підтримувати і допомагати їм. Багато питань вони піднімають. Ми не можемо вирішити все на місцевому рівні, але намагаємся. Наприклад, нещодавно, після того як Марина Порошенко приїжджала, ми відкрили інклюзивно-ресурсний центр для діток з особливими потребами і таких центрів взагалі має бути чотири в місті. Поки що відкрили один, але в нас стала нагальна потреба, тому що це дітки до 18 років. Старше 18 – це молодь, але вона так само з особливими потребами. І треба денний центр для них створити. Приміщень немає. Тому треба на законодавчому рівні створювати програми, субвенції з державного бюджету, щоб ми могли відкривати такі центри. Тому що батьки страждають, ці діти, невиліковні. Але їм 18+ і в 30 років вони є дітьми.
Людмила Григорчук: Їм просто потрібна постійна підтримка.
Наталія Фрунзе: Так, однозначно. Є такі діти, які можуть займатися трудотерапією. Вони кажуть: «Ми будемо перебирати картоплю чи цибулю, ми хочемо, але немає місця».
Людмила Григорчук: Питання від Любові Свіріденко. «Дуже хочемо, щоб місто стало архітектурно-доступним, забезпечено низькопідлоговим транспортом, відбулись зміни у медичній реформі, знаю, що Ви зможете виборювати право - щоби Чернівці стали містом європейським, в яке хотілось повертатись і залишатись назавжди». Транспорт, це також болюча тема.
Наталія Фрунзе: Це болюча тема, тому оновлення транспорту громадського має бути обов’язково. Є державні програми, які треба залучати. Справді, окрім транспорту, має бути і доступність, і пандуси, і дороги для людей з інвалідністю. Не все у нас сьогодні так добре.
Людмила Григорчук: Окрім транспорту, дороги потребують також капітального ремонту.
Наталія Фрунзе: Дороги ми повинні робити за власний кошт. Це місцеві дороги. Хоча є програми, от був експеримент митниці, але ці кошти йшли на обласні дороги, не знаю, чому не вдалося долучити чернівецькі дороги, я би це зробила. Хоча б Хотинську, чи Сторожинецьку. Наступний рік будуть робити дороги, але поки лише проспект і Героїв Майдану бачимо ремонтують. Міжбудинкові проїзди також потребують ремонту.
Людмила Григорчук: У Чернівцях ви опікувалися освітніми питаннями. Навіть зараз виконком перевіряє школи у місті та наповнюваність класів. На часі закон про середню освіту у Верховній раді. Які пункти ви маєте на мені підтримати, а які скасувати?
Наталія Фрунзе: НУШ – це позитивна реформа. Для діток вона краще: домашніх завдань нема, такого навантаження нема. Тепер середня школа має бути реалізована в реформу. Класи мають оформити під спеціальні предмети. Книги зможуть обрати саме ті, які підійдуть для дітей. Вербальне мислення тепер основне, не зубріння, як раніше. Я підтримую реформу. Щодо майданчиків, то дітей треба оздоровлювати, коли я спілкувалася з мешканцями, то згадували, що раніше, от коли я вчилася у школі №27, то у нас уроки фізкультури проходили у басейні. Тепер діти сидять у гаджетах чи комп’ютерах. Майданчиків замало. Наша партія реалізувала багато проектів. Особисто я писала проект, за яким ми 4 майданчики встановили. Мультимедійний проект біля гімназії №1 за сприяння нардепа Владислава Севрюкова, але ми допомагали. Треба гуртків ще більше, майданчиків ще більше, відкривати центри, допомагати обдарованим дітям розвиватися, щоб ми пишалися ними, допомагати їм бути щасливими. Ми ж маємо зацікавлювати, платити стипендії, проводити стартапи, дітям маємо давати всі умови і стимули для розвитку, щоб діти себе почували достойно, щоб вони знали, що їх підтримує держава.
Людмила Григорчук: Але є проблеми з підрядниками у місті, навіть якщо є допомога держави і уряду.
Наталія Фрунзе: На жаль, є такі недобросовісні підрядники, які виграють тендери, демпінгують ціни і виграють тендери, а коштів не мають, робочих не мають, тому вони починають роботи, а потім об’єкт не завершують, підписують додаткові угоди і втрачається час, а діє інфляція, і в результаті ми маємо майданчик дорожчий, ніж ми очікували. Замість 800 000 у нас майданчик вийшов на мільйон двісті. 400 000 ми втратили, а ці гроші можна було дати на лікування онкохворих діток, наприклад.
Слухач: Щодо будівництва нового садочка та школи в мікрорайоні Гравiтон. Дане питання обговорюється з 2017р мером, секретарем, членами виконкому, представником освiти, а вiз i нинi там?
Наталія Фрунзе: Це питання дуже болюче. На Урбані немає нових сучасних садочків, школи, і мешканці ініціювали збір підписів і зверталися і до міської ради і до членів виконавчого комітету щодо побудови такого комплексу. Але на сьогоднішній день просто немає коштів виділити на проект, на будівництво. І це велика проблема, тому розвиток інфраструктури: школи, садочки, вони повинні будуватися, особливо в нових районах. Треба думати, що робити, по законодавству можна відкривати приватні садочки, у нас є декілька у місті, але треба йти вперед, тому що діти, слава Богу, народжуються. Ми повинні підтримувати молоді сім'ї і створювати такі умови, щоб вони мали куди давати своїх діток.
Слухач: Пані Наталія, я живу в районі Проспекту і дуже вдячний вам за те, що посприяли будівництву дитячого майданчику у моєму дворі. Бажаю вам успіхів.
Людмила Григорчук: У вас дорослий син, він уже пройшов усі етапи навчання, скажіть з власного досвіду, який етап у освіті нашій потребує зараз найбільше уваги та змін?
Наталія Фрунзе: Потрохи вони всі потребують уваги, і початкова школа, і середня освіта, і вища. Головне - створити умови, щоб діти не виїжджали за кордон, залишалися в Україні. Треба відкривати нові робочі місця, створювати їх, надавати кредити на житло. Тому що я з чоловіком, так само виїхали колись за кордон, для того, щоб заробити, бо у нас не було житла, ми хотіли стати незалежними від батьків, тому що у батьків не було можливості нам допомагати і ми виїхали, заробили, відкрили успішний бізнес, працюємо і розвиваємо його. Дуже добре було б, якщо б держава допомагала студентам, нашим дітям. Адже я знаю, як це важко, бути за кордоном, тому треба все зробити для того, щоб люди поверталися сюди. Це так само інвестиції в країну. Вони створюють нові робочі місця, вони купляють нерухомість, кошти вкладають в Україну, вони не залишаються там і для мене дуже важливо, щоб діти, які навчаються в інших країнах, щоб вони поверталися додому, не залишалися там.
Людмила Григорчук: Залучати інвестиції варто внутрішні чи зовнішні?
Наталія Фрунзе: І українські, і закордонні, але для інвесторів треба стабільності, вони розраховують бізнес-план, стратегію на 10 років і вони повинні знати, що в нас і податки будуть розумні, і не буде ніяких революцій. Вони вкладають кошти і Вони хочуть заробляти їх, як кожний підприємець, хочуть отримати прибуток. І тому ми повинні думати, як зробити нашу Україну дійсно успішною, стабільною і комфортною.
Людмила Григорчук: У вашій програмі відведене місце для туризму.
Наталія Фрунзе: Чернівці - це туристичне місто, це туристична перлина, у нас чудова архітектура, давня гарна історія, в нас чудові люди, толерантні, працьовиті, мудрі, але, на жаль, місто не розвивається, в нас жахлива інфраструктура. Якщо ми зробимо якісні дороги, якщо в нас буде чудовий новий громадський транспорт, літаки, запустити лоукости дешеві, тоді, думаю, це б змінило відношення туристів до Чернівців. Треба буде продумати, але пропрацювати можливість прокладення залізничної дороги з Чернівців до Кам'янця-Подільського. Це дуже дорого, але я думаю, неможливо нічого немає . Значить треба залучати інвестиції. Замінити так само вагони залізничні, вони всі застарілі, немає кондиціонерів. Це треба змінювати, ми маємо зробити комфортні умови для туристів і я дуже хочу, щоб наше місто відкривало нові туристичні маршрути, рекреаційні маршрути, щоб в нас проводилися як у Львові фестивалі щотижня. І фестиваль кави, і фестиваль сиру, різні фестивалі. Вони у нас є, але дуже мало. А туризм - це гроші, зароблять і підприємці, які займаються середнім бізнесом, які мають ресторанно-готельний бізнес, так само ті, які будують дороги, підприємці, які мають магазини.
Людмила Григорчук: За 5 років встигнете все це зробити, чи тільки закладете фундамент?
Наталія Фрунзе: Головне закласти фундамент, я розумію, що я маю за цих 5 років зробити максимально для нашого міста. Тобто всі програми державні, які є, які можливо буде, я повинна затягнути в Чернівцях. Так і є – затягнути. Я хочу, щоб я приїжджала в Чернівці, а мені люди дякували. Я хочу спілкуватися з людьми. Я хочу бачити їхні очі. Я хочу бачити отих моїх пенсіонерів, тих людей, з якими я спілкуюся щодня, які кажуть: «Наталочко, щось зроби, Наталочко, треба щось змінити, тому що так неможливо!». Я знаю, що є багато проблем: і комунальні проблеми, але ми будемо їх вирішувати , наприклад монетизацію субсидій варто впроваджувати і надалі. У нас є проблеми щодо пільгового проїзду. Нам треба провести аудит та перерахувати тих пасажирів, які користуються пільгами. Зараз експериментально поставили валідатори і поставили електронні квитки на декількох маршрутах. Треба подивитися, наскільки картина, яку нам описують перевізники, відповідає дійсності. У нас виділяються близько 80 мільйонів гривень коштів тільки на пільговий проїзд, ми повертаємо тролейбусному управлінню і підприємцям, які мають маршрутки.
Людмила Григорчук: Я розумію, щоб всього цього досягти, має бути обов'язково співпраця з місцевою владою.
Наталія Фрунзе: Обов’язково має бути комунікація між депутатом народним і владою місцевою, і громадою. Інакше неможливо. Постійно треба приїжджати, треба розказувати, показувати, що відбувається в країні, та які законопроекти, які державні програми є, де можна їх реалізувати, тому що це співфінансування можливе, коли є відсотки і державних коштів, і місцевого бюджету.
Слухач: Яка найбільша проблема для вас в місті? І з якими партіями точно не будете співпрацювати? Сподіваюсь, що екс-регіоналам буде нелегко.
Наталія Фрунзе: Точно з депутатами «За життя» я не буду співпрацювати, але якщо питання будуть розглядатися важливі для людей, тоді буду голосувати так, як треба людям. Але команда має бути лише проукраїнська. Я виступаю також за зняття депутатської недоторканості, так само я за прийняття закону про відповідальність за незаконне збагачення. Адже я йду у Верховну Раду не задля збагачення, я йду працювати. Щодо проблем, то найбільша проблема – це дороги, але це не державний рівень, це місцевий рівень. У медицині – оновлення обладнання. Воно застаріле, тут держава може долучитися. Профілактика, рання діагностика, це дуже важливо, адже ми можемо врятувати життя.
Людмила Григорчук: Волонтерство, благодійність, ви багато працювали над цим. Ця сила зараз дуже серйозна.
Наталія Фрунзе: Так, якби не волонтери, я не знаю, щоб було з нашою країною, з державою. Громадська діяльність зараз також дуже важлива. І кошти збираємо, і підтримуємо людей, які потребують допомоги. Волонтерство – це дуже потужний рух в Україні. Без них немає України, вона є, але вона не така. Цим людям треба кланятися в ноги. Зараз у них менше роботи. Мій чоловік, який постійно їздить з допомогою на Схід, каже, що тепер хлопцям на Сході вже не треба так багато допомоги, хіба смаколиків з дому, а так основне у них вже все є.
Людмила Григорчук: Спорт. Що можемо зробити тут у Чернівцях?
Наталія Фрунзе: Багато є програм, які можна реалізовувати. Майданчики спортивні, футбольні майданчики, спортивні комплекси треба побудувати. Це кошти держави. Комунальні басейни. Адже сьогодні сплачують чернівчани по 110 гривень на одне заняття, а якщо двоє діток – це вже 220. Це велика сума, яку не всі можуть собі дозволити. А діти мають і англійську мову вчити, і на гуртки ходити. Нам треба допомогти батькам.
Людмила Григорчук: Чому обрали команду саме Європейську Солідарність?
Наталія Фрунзе: Ця команда завжди показувала курс на ЄС і НАТО. Це команда, яка фактично прийшла до влади, коли почалася війна, коли не стало Криму. А тепер гляньте, яка наша армія, маємо закон про мову, яка для мене дуже важлива. Релігія, традиції, суверенітет держави. Вони продовжують відстоювати інтереси українців.
Людмила Григорчук: Чому 21 липня треба всім проголосувати?
Наталія Фрунзе: Тому що треба взяти на себе відповідальність і змінити людей, які були в Верховній Раді. Я закликаю не обирати тих людей, які вже були у парламенті, які вже були депутатами, але нічого не зробили. Має бути переоцінка. Якщо оберуть мене, я буду дуже вдячна. От я не стала депутаткою, хоча отримала першість на своєму округу, але я зробила для свого округу дуже багато навть без депутатського мандату: і майданчики, і міжбудинкові проїзди. Я впевнена, що як я стану депутатом Верховної Ради, я зможу зробити ще більше.
Людмила Григорчук: Досвіду вистачить?
Наталія Фрунзе: Так, але я готова ще вчитися. Я закінчую академію державного управління при президентові України в Києві, і готова вчитися далі. Зупинятися не збираюся. Я хочу звернутися до чернівчан, щоб вони прийшли обов’язково 21 липня на вибори і проголосували за того депутата, який є проукраїнським і зробить наше місто кращим і комфортним.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter