Друкопис програми "Суть Речей" від 29.03.2018
Запрошений гість: народний депутат України, Сергій Власенко - український політик, юрист, Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України
Людмила Григорчук: Вибори в новоутворені об'єднані громади оголошено на 29 квітня. По Чернівецькій області вони відбудуться в Заставнівській та Герцаївській ОТГ, а також в Глибоцькій ОТГ в частині приєднаних територій сіл Черепівка та Новий Вовчинець.
Сергій Власенко: Я, відповідно до розподілу тих обов’язків, які є у партії Батьківщина, відповідаю за обласну організацію в Чернівецькій області. Дійсно, 29 квітня будуть проведені вибори у тих двох ОТГ. Я був в цих двох районах. Я здебільшого спілкувався з представниками освіти, я був у ліцеях, у школах, послухав людей, подивися, що відбувається, насправді, ситуація складна. Після того, як було проголошено у Верховній Раді зміни до закону про освіту, то люди дуже незадоволені тим, що відбувається. Також турбує людей те, що відбувається щодо медичної реформи. Я з людьми зустрічався не щодо виборів, а як депутат. В частині виборів, я приїхав подивитися, як працюють обласна і районні організації.
Людмила Григорчук: ВО Батьківщина гарно себе показала на минулих виборах. Як цього разу налаштовані? Знову на перемогу?
Сергій Власенко: Так. Нам кажуть, спираючись на соціологію, що 6 млн українців проголосували на минулих виборах і партія Батьківщина займає впевнене перше місце. Але на цей раз було готово, наскільки я , як голова комітету знаю, було готовими до виборів близько 200 ОТГ, але спеціально відібрали 40, де, як влада вважає, в опозиційної партії Батьківщина не такі сильні позиції, і вони готові показати, шо підтримка партії Батьківщина падає, а підтримка БПП – росте. Але подивимося за наслідками цих виборів. Я переконаний, що результат буде аналогічний, бо це відсоток той підтримки, який стабільно отримує Батьківщина впродовж року, як я зазначив. Це одна з технологій підготовки до великих виборів. Зараз влада готується до виборів майбутніх, до виборів Президента і до Верховної Ради України. Строкові вибори Президента мають відбутися наприкінці березня наступного року, а строкові вибори ВР – у жовтні наступного року. Тобто через рік і через півтора роки. От влада абсолютно чітко робить підготовчі дії. Припустимо, наприкінці грудня минулого року Президент протягнув через Верховну Раду України закон, за яким губернаторів вивів з-під закону про державну службу, скасувавши конкурс на призначення губернаторів і заступників губернаторів, наприклад, за чутками, було підписано вчора указ президента, було призначено нового заступника губернатора Чернівецької області без конкурсу, без нічого. Знову політичних призначенців плодять. Дозволили цим законом губернаторів бути політичними особами, проводити агітацію, очолювати штаби. Адже саме керівник ОДА є тим самим адміністративним ресурсом на виборах. І ще Президент вніс кандидатури до виборчої комісії. Адже діючий склад ЦВК пересидів свої повноваження 3 роки. Це одіозний склад ЦВК, це той склад ЦВК робив вибори Януковичу, вони робили вибори і Порошенку. Зараз під тиском суспільства, під тиском меншості у Верховній раді, він змушений був внести кандидатури, але вніс він їх незбалансовано. І от ОПОРА, це найбільше українське неурядове об’єднання, каже, що 11 з 15 кандидатів, які вніс Порошенко – це люди, які лояльні йому особисто, або представляють йому дружню фракцію Народного фронту. Він вивів губернаторів, дав їм законодавчі можливості, він хоче сформувати ЦВК, яке повністю до нього лояльне і зараз, щоб показати, що рейтинги зростають їхньої фракції, то вони проводять вибори у 40 ОТГ, щоб зламати тренд, які показують опозиційні партії.
Людмила Григорчук: Тобто вибори ще не почалися, а ви вже говорите про багато речей, які є порушенням законодавства?
Сергій Власенко: Давайте будемо чесними, президентські вибори вже почалися. Порошенко це розуміє. Ви це бачите по хвилі дискредитації опозиційних людей до Порошенка. Вони валом ідуть. Ми постійно отримуємо докази того, що провладні політичні сили розповсюджують по областях, районах різні фальшиві газети. От сьогодні ми відловили на сході України фейкову газета, що Юлія Тимошенко мала якісь зустрічі з Захарченком. Це абсолютні нісенітниці. Які не мають під собою підґрунтя. А такі газети розповсюджуються великим накладом, плюс відбувається ще одна річ, відбувається монополізація центральних ЗМІ, під егідою президента. Мова йде про центральні телевізійні канали. Ми розуміємо, що всі канали знаходяться у руках відомих осіб. Наприклад Україна – у Ахметова, 1+1 – у Коломойського, ІCTV, Новий канал і СТБ – Віктору Пінчуку. А от Ринат Ахметов тепер бізнесовий партнер Порошенка. Це не секрет. Найбільшим вигодонабувачем від тарифу Ротердам є сьогодні компанії підконтрольні Ахметову. Найбільшим вигодонабувачем від експорту вугілля з підконтрольних територій є компанії підконтрольні Ахметову. Насправді компанія ICU, вони займаються купівлею продажем цінних паперів для Порошенка. Вони про це говорять відкрито. Так от вони придбали опціон, який випустила кампанія Ахметова Детек і вони цінні папери придбали вже цієї компанії.
Людмила Григорчук: Кому людям тоді вірити?
Сергій Власенко: Собі, але людям треба, чесно кажучи, стати трошки дорослішими і почати дивитися на речі відкритими очима без рожевих окулярів, але при цьому не треба піддаватися під пропагандиські штампи, які нам пропонують. Треба аналізувати, хто що говорив у своєму житті, хто що робив у своєму житті. Є декілька політичним штампів, про які зараз скажу. Перший штамп: вони всі однакові. Це неправда. Наприклад, візьмемо Петра Порошенка і Юлію Тимошенко. Дивіться, Петро Порошенко у великій політиці з 1998 року, від вперше обрався народним депутатом, Юля Тимошенко – 1997 року. Вони в принципі в політиці з одного часу, в принципі, обоє вийшли з великого бізнесу. Нема питань, ми говоримо про це чесно, щиро і відверто, але є різниця. Тому що Юлія Володимирівна, коли прийшла в політику, вона вийшла з того бізнесу, вона перестала бути засновником, перестала мененджирувати, і з тих пір бізнес був зруйнований у 1999 році паном Миколою Азаровим. З тих пір навіть бізнесу, з яким пов’язували б Тимошенко, не існує. В той же час, Петро Олексійович впевнено залишався бізнесменом, кришував свій бізнес, захищав свій бізнес, будучи депутатом, при цьому він цей бізнес ніколи не продавав, ніколи з нього не виходив. І будучи депутатом все робив, щоб цей бізнес розростався, ви пам’ятаєте, коли він був міністром економіки у уряді Януковича, його бізнес збільшився у два рази. Він кришував свій бізнес. При цьому, давайте візьмемо політичну історію, якщо взяти записи Мельниченка, де Порошенко говорить Кучмі: «Леонід Данилович, я ваш навіки, я ваш вірний раб, я буду вам допомагати». Після цього Петро Олексійович пішов працювати до Ющенка, потім зрадив Ющенко, потім зрадив Тимошенко, потім працював у уряді Януковича, потім став президентом. Тимошенко є лідером ВО «Батьківщина» з 1998 року до сьогодні, вона не змінювала політичної орієнтації. Тому вони всі різні.
Сергій Власенко: Друга теза. Українці ні на що не здатні, давайте попризначаємо іноземців. Пам’ятаєте, у нас були міністри іноземці. Сьогодні у нас ще є міністри-іноземці. Нам по суті кажуть, що ви, ті хто народився в Україні, було вас 50 мільйонів, тепер 40 мільйонів, але серед вас нема чесних, порядних, професійних людей. Ми мудра нація, насправді у нас є багато порядних людей. На сьогоднішній день діюча влада ключовим критерієм кадрової політики бере особисту лояльність. Вони беруть на роботу тих людей, які їм віддані, а не професіонали. От Порошенко взяв на посаду голови Нацбанку свого особистого інвестиційного банкіра Валерію Гонтареву. Але яке відношення має інвестиційний банкір до такої посади? Це людина, яка купує і продає цінні папери. Петро Порошенко взяв людину,яка йому особисто віддана, яка ніколи не займалася банками і він її призначає керівником національного банку України. Що ми маємо як наслідок? Маємо дуже сумну, як для України ситуацію, за часів головування пані Гонтаревої гривня обвалилася з 12 до 27, але був період, коли гривня була 40.
Людмила Григорчук: Якби ви були президентом, хіба ви б не призначали на відповідальні посади, тих людей, яких ви знаєте давно, за кого ви впевнені?
Сергій Власенко: Але при цьому я би, навіть якби б я керувався і цим критерієм, то цей критерій був би 6 чи 7, бо першим критерієм був професіоналізм. Тобто чи людина знає ту роботу, на яку її призначають. Якщо керівником національного агентства з питань електроенергії і комунальних тарифів. Та організація, яка встановлює тариф, і призначають того, хто працював у московському офісі Рошен. Який займалася лише продажем цукерок у Москві. Він непрофесійна людина, він просто працював на Порошенка. Це неправильно. Перше – це професіонал. Друге – це патріот, і третє – це порядна людина. Оцих три критерії повинні бути базовими, а не так,що він мені відданий і все. На жаль, така сама ситуація, якщо ми візьмемо генерального прокурора. При всій повазі до громадянин Юрія Луценка, я точно не сприймаю його як генерального прокурора.
Слухач: ви говорите про кадрову політику, а от як ви ставитеся до великої кількості чиновників у нашій державі? Їх 300 тисяч.
Сергій Власенко: У нас, у 2015 році було прийнято закон про державну службу, там було запроваджено принцип конкурсний відбору державних службовців. Ми призначаємо не того, кого захотів Власенко, Петренко чи Порошенко, а за конкурсним принципом. Це можна спотворити. Але в принципі це нормальна процедура. Хто кращий об’єктивно,той має займати посаду. Щодо 300 тисяч, то треба провести інвентаризацію, чи потрібна така кількість чиновників. В принципі, в Україні, хоча ми не знаємо скільки у нас людей живе, то треба множити кількість чиновників на населення в Україні. Я думаю що треба оптимізувати кількість чиновників, тому що чиновники, знаєте, придумували нові функції і набирали людей.але для того, щоб зробити це якісно, то треба провести інвертазицію.
Людмила Григорчук: Чому досі цього не зробили?
Сергій Власенко: Тому що це треба питати тих, хто зараз при владі.
Людмила Григорчук: Ті кажуть, що передники не зробили
Сергій Власенко: Це вже інша історія, в народі кажуть – відмазка. Треба питати Президента, згідно з українською Конституцією він відповідає на нацбезпеку, оборону і за міжнародні зносини. Це його треба питати. Його треба питати, чого війна не закінчена. Якщо вас цікавлять питання економічні, то за це відповідає уряд на чолі з Володимиром Гройсманом. Якщо ми говоримо за законодавчу роботу, то за це відповідає Верховна Рада,але він збудований в такий спосіб,що він ділиться на дві частини. Перше – це парламентська більшість, яка повинна робити дії на підтримка уряду і друга частина – це опозиція, яка говорить, що не погоджується з тою політикою і пропонує альтернативні варіанти. Якщо ми говоримо про територію Чернівецької області,то тут державну владу представляє державна адміністрація і голова цієї адміністрації. Далі є органи місцевого самоврядування – це ради обласна, районні, міські, сільські. Сьогодні Президент перебрав на себе багато питань, за які він не мав би відповідати. Президент сьогодні контролює кабінет міністрів через тих міністрів, яких він туди запропонував і через прем’єр міністра і ще Президент контролює більшість у ВР через фракцію БПП і дружню йому фракцію Народного фронту.
Людмила Григорчук: Нардепи наші стверджують, що у нас керує опозиція в області. Як думаєте, впливає те, що опозиція може хотіти, що чим гірше, тим краще? Чи це виправдання влади у недопрацюваннях?
Сергій Власенко: От тут спрацьовує ще одна теза: що у нас у владі не вистачає професіоналів. Бо владу у нас ототожнює адміністрація, а обласна рада – це орган місцевого самоврядування. Це найвищий орган місцевого самоврядування. Людей дурять, коли хочуть з людей зняти відповідальність. Я б радив депутатам навчитися, як діє влада раз, і не знімати з себе відповідальності і переадресовувати питання в ОДА. Бо саме адміністрація є найвищим органом влади.
Людмила Григорчук: Багато ви чули від людей скарг на чиновників?
Сергій Власенко: Я зустрічався у тому числі із вчителями в ліцеї і дуже багато було нарікань на те, що зараз називається реформою освіти. Я планую зустрілися з Лілією Гриневич і я спитав, чи можу я матюкатися, коли буду передавати ваші зауваження. Починаючи від абсурдності ситуації, що підручники, по яких вчаться наші діти, вони передруковуються кожні 2 роки і передруковуються кардинально. Є такі підручники, що дитяча рука не торкалася, їх не встигли роздати, як надрукували нові підручники, треба ті здавати на макулатуру. Діти переїжджаючи в іншу школу, потраплять як на іншу планету, бо підручники геть інакші. У нас запроваджується нова школа, треба буде виділити шалені гроші, щоб виконати всі вимоги. Ми порахували, що щоб все зробити, то на клас, якщо у сільській школі 6 діточок , то треба 240 тисяч гривень. Це шалені кошти, яких ні в кого немає. Але всі вчителі розуміють, що з них почнуть вимагати, треба буде вимагати, щоб батьки це оплачували. А є такі школи, що діра у підлозі і миша там бігає у першому класі. Є абсолютно неадекватні речі. Я розумію,що міністра возять гарними школами, треба їх запрошувати у школу в Заставну, хай поговорить там з вчителями. Хай заїде у дальнє село, пройдеться дорогами, якими мають ходити учні. Я пройшовся від центра села до ліцею і повірте, це складна річ.
Людмила Григорчук: Оскільки ми говоримо про децентралізацію, говоримо, що гроші залишатимуться на місцях, то зможуть депутати від Батьківщини так скерувати, щоб дірку залатати?
Сергій Власенко: Та гроші йдуть разом з повноваженнями. Центральна влада має сказати, де взяти гроші на певні речі. Не можна сказати просто, що сільська рада має виплачувати зарплату техпрацівникам. Йде шалений розрив, бо зарплата викладачам у школах йде за рахунок державного бюджету, а технічний персонал має отримувати зарплати з місцевого бюджету. Але ніхто не показав місцевому бюджету, де взяти ці кошти. Йдуть затримки у зарплаті, йде скорочення. Вчитель отримує зарплату, а прибиральниця не може отримати ту копійчану зарплату. Ми категорично проти такого розподілу. Це конфлікти в колективі , незрозумілі речі. Але нас ніхто не слухає, бо діюча влада вирішила, що має бути так. Ми почали з вами говорити про принципи, що говорять,що всі однакові. Що кажуть, треба іноземців, є ще один міф, нам кажуть, що прийдуть нові обличчя, висадяться з Марсу, Юпітеру. Нам кажуть,що гарно обрати співаків, журналістів до рад місцевих і Верховної ради. І вони все змінять, я вважаю, що кожен повинен займатися своєю роботою. Адже і волонтер Уляна Супрун і міністр Уляна Супрун – це зовсім різні речі. Бо такі зміни нас чекають у медицині, що лікарі жахаються.
Питання від слухача: запитайте чого ж вони Надю злили? Вона ж воює з головним противником Юлії Володимирівни. Могли б і підтримати, багато людей це б оцінили
Сергій Власенко: По Надії Савченко відповідь складається з двох речень: кожен український бранець, який перебуває під політичним переслідуванням, повинен бути звільнений при будь-яких обставинах і в будь-який спосіб. І друге речення: кожен громадянин України, якщо він скоїв протиправну дію, він повинен за це відповідати. Я хочу сказати, що від першого дня, коли Батьківщина запропонувала Наді Савченко перший номер у списку, ми казали, що це для того, щоб звільнити її з російської тюрми. Ми чітко говорили, що це єдиний спосіб. За Юлію Савченко боролися багато громадян. Президент відправляв за нею свого літака, він присвоїв їй звання Героя України, депутати проголосували за те, щоб вона представляла Україну в Раді Європі. І Надю звільнили. Спочатку Надія не робила ніяких заяв. А от коли вона почала говорити про переговори з Захарченком,то ми їй сказали, що вона говорить щось не те. Ми не могли погодитися з тим, що вона говорила. Тому ми запропонували або їй поміняти позицію, або вийти з фракції. Коли вона відмовилася, то ми її виключили з фракції, це було півтора роки тому. Що стосується голосування щодо притягнення її до відповідальності. Я проголосував тричі за. Коли я прийшов у сесійну залу, то я на відміну від багатьох колег, я читаю документи, така у мене робота юриста. Я читав подання генпрокурора, я мав питання до цього документа. Але ми побачили відео, на якому Савченко говорить речі такі, що мінами давайте закидаємо урядовий квартал. І друге, що саме головне,надія Савченко визнала, що таке говорила, вона визнала, що вони завозили цю зброю з території ворога. Вона по суті визнала обставинами, в яких її звинувачують. Я сиджу в першому ряді біля трибуни, я її спитав, хіба це явка з повинною, адже вона ніби погоджується з звинуваченнями. Вона кивнула так легко. Ми дали згоду, щоб слідство пройшло, адже це дуже серйозно. Але на жаль, ми не маємо ні незалежного слідства, ні справедливого суду. Тепер дуже важливо, щоб суд був справедливим.
Людмила Григорчук: Хто наступний президент за версією Власенка?
Сергій Власенко: Це людина, яка має досвід управління державою, це людина, яка не займається бізнесом і яка найбільше готова до роботи Президентом і яка на рівні може спілкуватися з міжнародними лідерами, щоб забезпечити завершення війни на сході України. Під ці критерії підпадає лише одна людина: Юлія Тимошенко.
Слухач: Асфальт сходить разом з снігом. Коли закінчиться це неподобство?
Сергій Власенко: Це вже питання до міського самоврядування. Це питання в першу чергу треба задавати меру міста. Це його відповідальність. Він має мати чіткий план, який він має презентувати місцянам і сказати, які вулиці він планує зробити.
Питання від слухачів: Пожежа в Кемерово: така велика біда змусила проаналізувати те, що в Україні також з пожежною безпекою – біда.
Сергій Власенко: Ми вчергове повертаємося до першого питання, бо зруйнували систему управління надзвичайних ситуацій. У нас всі реформи починається з руйнування, ми її зруйнували, а тепер маємо пожежі. Так само влада боролися з СЕС, а дивіться, скільки отруєнь у нас є. Всюди треба знати міру.
Людмила Григорчук: Сьогодні міська, а вчора обласна ради засудили дії правоохоронців 3 березня.
Сергій Власенко: Кожен громадянин має право на мирний протест і друга проблема, про яку ми вже говорили,що розгін цього протесту здійснили ті, до кого немає довіри. Кажуть, що знайшли дві гранати, ви їм вірите? Я не вірю. В цьому і проблема. Але весь період,коли стояли люди під ВР,не було вибухів, не було жертв. Це черговий сигнал, що вони мирні були,просто висловлювали незгоду з нинішньою владу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter