Запрошені гості: Ігор Баб’юк, політолог, експерт з виборчого права та Оксана Щербанюк, завідувач кафедри ЧНУ ім.Ю.Федьковича, доктор юридичних наук.
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Як вам цей тиждень? Він був очікуваним: інавгурація, призначення, нові укази, нові кроки президента, якого всі чекали. Для вас все було зрозуміло?
Ігор Баб'юк: Очікувано було інавгурація. Вона була визначена рішенням верховною радою України. Тут нічого не очікувано не було. Сьогодні четвер, а інавгурація була в понеділок. Решту події, які відбулися… За чотири дня відбулося стільки подій. Я знаю, хто отримує задоволення – журналісти. Інформаційних приводів кожен день було по 10 штук. Ми можемо собі уявити, що одразу після інавгурації ми дізнались, що буде розпущена Верховна Рада. Я сподівався, що не буде політичних рішень так швидко. Яка доцільність влітку в період відпусток проводити вибори? Я не вірив, що буде розпуск Верховної Ради. Можна почекати ще 2 місяці і почати повноцінну виборчу кампанію в серпні. Нормально, логічно за 90 днів провести виборчу кампанію. На жаль, сталося не так. Завтра починається виборча кампанію зі своїми проблемами. Останнє - це кадрові призначення, які, я думаю, багатьох політиків, політологів, здивували. Деякі були очікувані, а деякі здивуваи. Цей тиждень був насичений.
Слухач: Пане Ігорю, чи встигне він змінити вертикаль голів обласних, районних адміністрацій? Як ви можете прокоментувати сьогоднішню ситуацію, де близько 1000 буковинців вимагали відставку в.о. обласної адміністрації?
Ігор Баб'юк: Чи буде змінена вертикаль? Можна очікувати всього. З того, що було озвучено головою адміністрації уже нового президента про те, що вони будуть звертатися до професійних міжнародних агенцій по кадровому підбору кадрів, то я думаю, що вони запустять процедуру відбору, міжнародну процедуру залучення з конкурсною комісією, оцінкою т.д. Така швидка заміна голів не буде. З приводу тієї ситуації, що відбулося біля ОДА, щодо вимог і так далі. Мені здається, зараз не буде прийматися якихось рішень, тому що не можна залишити область взагалі без керівництва в період виборчих кампаній, де виконавча влада , як і органи місцевого самоврядування, повинні сприяти матеріально-технічному, організаційному забезпеченню проведенню виборів. Повинні бути вирішенні питання забезпечення виборчих комісій приміщенням, транспортом, матеріалами, до дрібних речей. Тому зараз безглавити повністю, залишити адміністрацію без керівництва, я думаю, не будуть. Тоді, це буде ще однією проблемою, крім існуючих проблем, у нас вибори будуть під зривом.
Людмила Григорчук: Про те, що вибори пройдуть влітку. Слухач вважає, що якщо вибори пройдуть літом, то виграють саме ті, за яких проголосує старше покоління і ті, хто проживають у селах.
Ігор Баб'юк: Слухач абсолютно правий. Треба враховувати тих людей, які є мобільними. Я не можу сказати не тільки про село-місто. Можу сказати про західні, центральні, східні міста. Хто куди їздить. І як далеко. Слухач правильно говорить. Є політичні сили, які розуміють, чому проводять вибори 21 липня. По-перше, дійсно, щоб той електорат, який є їх стабільний, стаціонарний, протестний електорат, щоб він максимально був мобілізований. Тобто ті люди, які придбали собі квитки вже у липні, вони не відмовляться від відпочинку. Молодь, яка найбільше мобільна, буде відпочивати. Люди, які професійно працюють і чекають відпустку влітку, навряд чи вони будуть відмовлятися від них. Я спілкувався з експертами з виборчого права, то в нашому середовищі є маса людей, які вже заплатили аванс за відпустку. І тому навряд чи будуть відмовлятися від відпусток, коли вони заплатили гроші за поїздку.
Людмила Григорчук: Які партії виграють?
Ігор Баб'юк: Є попередні соціологічні опитування вони плюс-мінус відрізняються, але в основному там називається 4-5 партій, які точно проходять. Тобто, поки що, на сьогоднішній день, це партія «Слуга народу», опозиційна партія «За життя», блок Петра Порошенка, Батьківщина, «Сила і честь», «Громадянська позиція» на межі. Тут важко щось казати. По-перше, ще не всі суб’єкти оголошені. Ми знаємо, що прем’єр-міністр Гройсман також сказав, що буде йти з власною політичною силою, але з якою партією, не знаю. Тут я думаю, що буде конфігурація мінятись. Але приблизно основних гравців можна прогнозувати, навіть коаліційну більшість можна спрогнозувати попередньо.
Людмила Григорчук: Пані Оксано, як вам цей тиждень?
Оксана Щербанюк: в конституційному праві є теорія і є практика. На жаль, ми можемо констатувати, що ми сьогодні спостерігаємо кризу, не тільки політичну, але конституційну кризу. Що ми має на сьогодні? Вже опублікований в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур’єр» Указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Чи були достатні мотиви розпуску влади? На сьогодні думки розходяться. Звичайно, президент вважає, що коаліція відсутня вже тривалий час з моменту виходу «Самопомочі» 2016 року. Але 14 квітня 2016, коли формувався персональний склад, коаліція в складі ББП і Народний фронт, тоді була парламентська більшість. Кількість постійно мінялася. Виходили, заходили. Треба дати відповіді на питання: чим регулюється порядок утворення парламентської коаліції на сьогодні. Відповідь: виключно Конституцією. Стаття 83, частина 6 Конституції визначають, що у Верховній раді за результатами виборів, на основі погодження політичних позицій, формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від коаліційного складу Верховної ради. Як відбувається узгодження цих політичних позицій, на основі яких формується коаліція? Відповідь однозначна: шляхом підписання фракціями коаліційних угод. Чи є така угода на сьогодні в Україні? Так, така угода є. Це угода про коаліцію депутатських фракцій від 27 листопада 2014 року. Випереджаючи сьогодні контраргументи, про те, що коаліційна угода - це політичний документ. Політика – це правовий документ. Саме на основі коаліційної угоди затверджується програма діяльності кабінету міністрів. На основі якої функціонує вся держава. Коли припиняється діяльність коаліції? За Конституцією не визначається. Але за рішенням Конституційного суду України від 17 вересня 2008 року чітко було вказано, що зменшення кількісного складу коаліції до складу меншого, тягне за собою припинення діяльності коаліції. В тому ж рішенні зазначається, що основний закон не визначає порядок створення і припинення, і діяльності коаліції. І заповнення таких прогалин не належить до компетенції Конституційного суду. Ці питання повинні були бути врегульовані Конституцією або ж законом про регламент Верховної Ради. У Конституції нічого не встановлено, відсутнє врегулювання порядку припинення коаліції у 2010 році, коли відбулося повернення. 5 років назад за цим рішенням ми повернулись до парламентсько-президентської форми правління. І ті положення і регламенти, які були скасовані в 2010 році, а мова йде по 11, 12 глави закону про регламент, які визначали порядок про припинення коаліції. Вони виключені і до цього часу за 5 років вони відсутні. І тому ми можемо сьогодні, завтра припиняти формувати коаліцію. На жаль, журналісти оперують неправовою термінологією. Укази президента ми можемо визнати неконституційними. Їх ніхто не може оскаржити. Має бути подання, суб’єктом може бути не менше як 45 народних депутатів. В залі засідань вже почали збирати підписи, звертатися до конституційного суду. Які строки? За новим законом про конституційний суд, строк розгляду становить 6 місяців, але розгляд попередніх конституційних подань, наприклад про закон про очищення влади, які вже більше 4-х років на порядку денному у Конституційному суді, свідчить про те, що якщо немає політичної волі, то немає відповіді. Якщо буде нагальна потреба, Конституційний суд ухвалою великої палати визнає невідкладним розгляд такого подання, тоді це може бути один місяць. Ми йдемо у виборчий процес. Якщо буде рішення про визнання неконституційним рішення Президента, але знову ж таки, ми знаємо про непросту ситуацію в Конституційному суді, ми знаємо ігри, ми знаємо ситуацію з суддями, в деяких строк повноважень закінчується у вересні, ми знаємо, що там є судді, які скасували конституційну реформу за часів Януковича. Абсолютно неоднозначне рішення, адже орган конституційної юрисдикції, який має гарантувати виконання Конституції, на жаль, перетворювався на політичний заангажований орган, який зручний для кожної влади. Щодо оскарження в суді Верховному, то була аналогічна ситуація у 2011-му, тоді суд визначив, що це не компетенція Верховного суду, йде мова про касаційний адміністративний суд і це прерогатива КСУ.
Людмила Григорчук: Якщо, наприклад, через 4 місяці, коли відбудуться вибори і оголосять результати виборів, Конституційний суд прийме рішення, що рішення президента неконституційне, тоді що?
Оксана Щербанюк: Буде негайне виконання рішення. Виконуватиметься рішення суду. Вибори визнані будуть нелегітимними.
Людмила Григорчук: Вибори тоді будуть у жовтні?
Оксана Щербанюк: Так, безумовно. А якщо у виборчий процес буде прийняте це рішення, то цей процес буде призупинений.
Людмила Григорчук: Тоді це виходить – це політичне міряння силами?
Ігор Баб'юк: Мені цікаво було слухати виступи керівників фракцій, політологів. Рішення про перевибори – це політичне рішення. Під час консультації Президент сказав, що він є гарантом Конституції, зобов’язаний гарантувати права українців і юридичною підставою для розпуску є те, що з 16-го року не існує коаліції. Ця підстава мала бути аргументована?
Оксана Щербанюк: В законі це не визначається. Це політичне об’єднання, це не робочий орган парламенту.
Ігор Баб'юк: Виходить, що є рішення Президента і тільки суд визначає.
Оксана Щербанюк: Процедура неформалізована, тому коаліція може створюватися, розпускатися ледь не щодня.
Людмила Григорчук: А те, що за три дні до самої інавгурації фракція "Народний Фронт" вирішила офіційно вийти з коаліції та юридично закріпити відсутність коаліції?
Ігор Баб'юк: Це була спроба технічно затягнути цей процес.
Оксана Щербанюк: Якщо копнути, проаналізувати законодавство і норми, це поверхневе розуміння норм Конституції.
Ігор Баб'юк: В будь-якому випадку, ми маємо виборчий процес. Всі політичні партії, які планують брати участь у виборах, починають мобілізаційну роботу.
Людмила Григорчук: Вони готові? Гроші зібрали?
Ігор Баб'юк: Хтось готовий, бо хтось відразу після президентської не розпускав штаби ці місяці, хтось не готовий і насправді ми можемо говорити про ці нові партії «Слуга народу», «Сила і честь» чи «Голос». Чи вони готові? З кого складається штаб? Хто будуть ці кандидати, хто буде наповнювати списки. Оце найбільше жахає. Якщо у цих списках будуть такі самі кандидати, як і останні призначення, де з 9-ти призначень, 6 – це люди, які жодного дня не працювали в політиці, то я собі уявляю, яка буде ВР. Тоді про законодавчий процес у ВР маємо забути. Дуже велика небезпека є в тому, що знову ж таки людей заставляють голосувати за кота у мішку. Невідомо за кого. Ми мали таку практику у 2007 році, коли були позачергові вибори, ми знаємо, чим це все закінчилося.
Оксана Щербанюк: Після Революції гідності у коаліційній угоді прописано було відкриті списки. Це була одна з фішок виборчого процесу. Намітили виборчу реформу. Про виборчий кодекс ми вже говоримо більше 10-ти років. Експерти міжнародні надавали масу рекомендацій опрацьований. Лише в першому читанні змогли розглянути. Напевне, не було політичної волі. Знову ж таки забувають про виборця. Якщо проаналізувати виборчу реформу, навіть ті законопроекти, що подавалися, що взагалі є виборчою реформою. Чи можна так вносити зміни до виборчого законодавства? Так, ми – демократична країна, влада народу, народний суверенітет. Але реформою є не тим, що роблять у закритий спосіб без змістовних консультацій, реформою не є те, що не призводить до покращення ситуацій, бо порушуються права громадян, особливо внутрішньо переміщених осіб. Реформа – це не те, що здійснюється з порушенням процедур, не зважаючи навіть на благі наміри, які несуть закон творці. Сьогодні, звичайно, цього немає,і не було вчора у парламенті. Виборча реформа повинна обговорюватися,повинна бути узгоджена і так далі. Виборча реформа – це не зміна системи, це захист передвиборчих прав громадян. І для законотворців це має бути основною ідеєю. В Україні не найкраща система виборча.
Ігор Баб'юк: Якщо так і надалі будуть вноситися законопроекти від Президента,що вже на вже, я боюся, щоб це не було постійною практикою. Бо ми будемо мати таке законодавство, що ми будемо шкодувати.
Оксана Щербанюк: Громадяни мали ознайомитися з проектами, а не так, як це було вчора. Ми тоді відходимо від демократії, від її форм.
Людмила Григорчук: Президент Зеленський, якраз обіцяв народовладдя. Чому він не запропонував відкриті списки?
Оксана Щербанюк: Він не може цього зробити, бо реформа має бути за рік обговорена. Так швидко це не робиться. Це все інше, і бюлетень інший, все інше. Я виступаю за таку систему. Але система з закритими списками має найнижчі рейтинги у суспільства, але вона найбільше корупційна. Голосна загроза закритих списків – це те, що ми, прості виборці не зможемо впливати на розташування кандидатів, хто саме отримає депутатський мандат. Ми будемо довіряти лише політичним лідерам. Працює закон партійної олігархії. Наше законодавство не регулює внутрішню партійну діяльність.
Ігор Баб'юк: Я б хотів звернути увагу ще на таке. Віце-спікер Ірина Геращенко зауважила, що, щоб внести новий законопроект, треба відкликати старий. Депутати на це не готові були йти, бо забирали виборчий кодекс, який врегульовує не лише відкриті списки, але й усі виборчі кодекси, уніфікує їх. Замість цього приймати закон, який у нас був у 2006-2007 роках і він показав свою «ефективність» у лапках. Саме тому, я думаю,депутати на це і не погодилися. Але я думаю, що між лідерами фракцій і президентом була домовленість. Це була така гра політична.
Людмила Григорчук: Вже не встигають новий кодекс прийняти?
Ігор Баб'юк: Я думаю, що змін не буде. У нас буде за старою системо, за якою ми голосували у 2014 році. Половину оберуть за мажоритарними округами. У Чернівецькій області – 4. А половина – за партійними списками. Ті, хто змінить місце голосування, голосуватимуть лише за партійні списки, а не за мажоритарного кандидата. Це також будуть використовувати. Я не буду оцінювати цей закон.
Оксана Щербанюк: Наші депутати-мажоритарники часто підривають голосування коаліції. Часто голосують не так, як більшість. А так, як хочуть ті, хто завів їх у парламент. Також мажоритарники набагато менш ефективні, вони менше ініціюють законопроектів успішних. Це десь 13%. Як правило 6% законопроектів стають законами від депутатів-мажоритарниками. Це занадто мало. Але тут ще й якість законів треба брати до уваги.
Слухач: Чому закриті списки – це погано? Можна зайти на сайт ві побачити всі прізвища. А щодо адмінресурсу? Тут напевне більше лихо.
Ігор Баб'юк: На минулих виборах не видно було адмінресурсу, думаю, що і цього разу не буде цього впливу. Будуть застосовуватися виборчі технології, це однозначно,і новітні будуть: і ботоферми, і фейкові новини, це буде використовуватися. А щодо списків: то 225 кандидатів має бути максимально у списку, може бути менше.
Оксана Щербанюк: Закриті списки – це виборцю доведеться довіряти партіям. Перші 5 – відомі люди, потім – 100- напіввідомі, а решту – невідомі, які можуть взяти місця у ВР.
Людмила Григорчук: Петиція щодо відставки Зеленського набрала за добу необхідні 25 тисяч голосів.
Оксана Щербанюк: Петиція – це одна з форм безпосереднього народовладдя і це є позитивним аспектом. Але в Україні, на жаль, носять консультативний характер. Найкращий варіант, і ми пропонували неодноразово, але вона не знайшла підтримки, встановити одночасно з прийняттям закону про петиції, внести зміни закону до регламенту, щоб зобов’язати ВР розглядати петиції.
Людмила Григорчук: Ця петиція лише звернення?
Оксана Щербанюк: Так. Консультативна думка.
Ігор Баб'юк: Але це показово в чому, що це реакція людей на 4 дні правління Зеленського. За два дні набрало більше ніж 25 тисяч і там 92 дні ще є для підписання. Мені цікаво буде спостерігати, яка кількість буде в кінці. Це показово. І в принципі, президент Зеленський мав би на це зважати і дослухатися з позиції того, що це категорія людей, які голосують.
Людмила Григорчук: Призначення заступника голови СБУ. Це правильно юридично?
Оксана Щербанюк: Це не політична посада. І мені дивно, як людина без освіти буде володіти тими вміннями і навичками, щоби забезпечувати і вирішувати питання внутрішньої і зовнішньої безпеки в умовах збройної агресії і в питаннях боротьби з економічними злочинами. Це призначення неоднозначне.
Ігор Баб'юк: В мене виникає ще декілька питань, чи ця кандидатуру була узгоджена з головою СБУ? Зараз є в.о., він фаховий офіцер, з ним мали би ці речі узгоджувати. По-друге, я вже в принципі після обрання генерального прокурора, нічому не дивуюся. Ми скочуємося до рівня Білорусії, коли у них всі ключові посади – водії, секретарки, обслуговуючий персонал. Мені дуже шкода, якщо ми вийдемо на такий рівень. Ми можемо забути про демократичні процеси в Україні.
Оксана Щербанюк: Якщо буде, не дай Боже, відкот демократичний, від демократії, він буде набагато болісніший.
Ігор Баб'юк: Я останніх пару днів я навіть у страшному сні не міг уявити, що я буду учасником «Слуга народу» 4, але в реальному житті. І ще й у гіршому варіанті, не найкращий сценарій цього фільму. Поки що.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter