Запрошений гість: Тетяна Татарчук, Директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Цього тижня Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко заявив, що до 2020 року Україна має завершити процес об’єднання громад. Тобто маємо всього лише один рік. Встигнемо?
Тетяна Татарчук: Ми закінчимо добровільний етап об’єднання громад. Так, січень 20 року має розпочатися новим етапом, підготовка до адміністративного етапу об’єднання. 19 рік – це додаткові можливості для громад , щоб об’єднатися добровільно. Європейські країни також не об’єднувалися повністю добровільно. Є лідери, є аутсайдери. Тому не може існувати дві системи паралельно, маємо через це певне розбалансування, тому має прийти час адміністративного етапу. У нас лишається небагато часу для підготовки цього етапу. Мають бути прийняті остаточні плани розвитку громад. Ми не пасемо задніх у цьому процесі, адже згадуючи перший перспективний план, який був прийнятий у 2015 році, в якому передбачалося створення 35 громад., то зараз створені 33 громади. Вони не всі відповідали тому перспективному плану, але ми розуміємо, що ми досить далеко просунулися в добровільному етапі і не так багато лишилося об’єднати нових громад. Наступний етап – це процес укрупнення тих громад, які вже є. Доєднання територій до вже існуючих ОТГ.
Людмила Григорчук: Всі це розуміють?
Тетяна Татарчук: Є різні точки зору. Є такі, які не хочуть брати на себе відповідальність, вони чекають 20-го року, коли за них все вирішать. Але це втрата надходжень, можливостей, субвенцій, міжнародних грантових проектів. Ті, хто хотів об’єднатися, вони працюють. А ті, хто хоче лишитися осторонь – так і лишилися. Проте крім втрат для мешканців і територій, у можливостях ремонту доріг, а це тепер найболючіша проблема, така позиція нічого не несе.
Людмила Григорчук: Піонери об’єднання не шкодують, що тоді ризикнули?
Тетяна Татарчук: В той час на початку 2016 року врони сприймалися як романтики. Це видавалося, як авантюра. Ніхто не знав всіх процедур, як це все буде відбуватися. Питань, пов’язаних з передачею майна, повноважень, отримання коштів на це все, утримання спільної власності, цих питань і тепер багато, а тоді їх було ще більше. Вони ризикнули, взяли на себе цю відповідальність, але і більше отримали. От зараз уже 4 рік, коли вони отримали допомогу від держави від різних фондів, вони вже розуміють, як проект підготувати, як виграти ці гранти, тому вони отримують більше коштів для своєї громади. Звісно, не все ідеально, але я не чула від них розчарування. Це справді лідери, вони не говорять зараз про процесуальні моменти, як організувати, чи облаштувати щось, вони всі націлені на розвиток. Всі громади у нас активні з точки зору розвитку, вони працюють з інвесторами, створюють робочі місця. У них є конкуренція, кожен зацікавлений, щоб вижити. Бо надалі буде новий етап укрупнення громад, тут ми торкаємося до питання спроможності громад. Це не лише цифри і обрахунки, це економічний і соціальний потенціал. Зараз вони активно займаються питанням свого майбутнього. Таким шляхом ішла Європа.
Слухач: В Польщі при утворенні громад на добровільний етап було менше часу, ніж в нас. Адміністративне об'єднання в Польщі показало більшу ефективність перед добровільним етапом. Може в нас вже настав час адміністративних методів?
Тетяна Татарчук: я погоджуюся з автором запитання. Дійсно, ми вже бачимо по ситуації у населених пунктах, що ті, хто хотів, ті об’єдналися. Зараз складніше утворювати об’єднані громади. Всі міста в області нашій, крім самих Чернівців, стали центрами громад. Потужні селища так само вже стали ОТГ. У нас ці процеси відбуваються знизу, що позитивно, маємо досвід інших областей, де відбувається інакше.
Слухач: Як зараз справи у Сокирянському районі?
Тетяна Татарчук: Що стосується Сокирянського району, там процеси йдуть непросто. Там маємо Новодністровську ОТГ, яка цього року шляхом приєднання на базі міста обласного значення утворила спільну громаду з Ломачинецькою сільською радою. На території Новодністровської громади знаходиться Новодністровська ГАЕС,тому вона за перспективою може бути і реверсною, тобто не лише на себе заробляти, але й надавати державі кошти, старт громаді поставлений. Думаю, що і надалі ця громада буде укрупнюватися за рахунок сіл, які знаходяться поруч з ОТГ. У кожній громаді процес об’єднання проходить по-особливому. У Сокирянському районі відчувається певний спротив, іноді це спротив природній, іноді штучний на рівні району. Спротив відчувається і у Кельменецькому районі. Це єдиний регіон у нас, який немає громад. Це біла пляма у нас на карті. Хоча спілкуючись з певними сільськими головами, то бачення у них певне є, але це складний процес. Тому, я погоджуюся, що час вже переходити до адміністративного етапу, де вкладені певні економічні процеси.
Людмила Григорчук: Але у Сокирянському районі є скандали серйозні з блокуванням, непорозумінням.
Тетяна Татарчук: У всіх є проблеми, просто тут дуже гостро це виявляється. Є супротив природній певних еліт, які не готові частину повноважень віддавати на місцевий рівень. Не хочуть розуміти, що потрібно підсилювати місцеве самоврядування. За динамікою зростання власних надходжень у нас позитивне зростання.
Людмила Григорчук: Домовлятися пробували?
Тетяна Татарчук: Є райони, де це безболісно проходить, де зважають на розрахунки. Адже 3-4 громади на один район – це найбільш оптимально. Процеси попри всі важелі йдуть об’єктивно і ми виходимо на той формат,який має бути у 20-иму році законодавчо закріпленим. У Сокирянському районі є декілька потенційних центрів громад: Новодністровськ, Сокиряни і такі потужні селища чи села, як Романківці, яке розташоване на трасі,потужний інфраструктурний потенціал. Тому запропонували три громади. Не так трохи сталося. Утворилася Вашківецька громада, але процес суб’єктивний.
Людмила Григорчук: Що в Кельменецькому заважає об’єднатися?
Тетяна Татарчук: Кельменецький район має особливість, окрім Кельменців є ще два села як потенційні центри: Іванівці і Лівенці. По Іванівцях взагалі не спостерігається бажання утворювати громади. Тому Кельменецький район зараз з одним потужним центром у Кельменцях, хоч так порушується доступність, але поки змушувати змінювати нічого ми не можемо.
Слухач: Щодо ОТГ в гірських районах: у них як були погані дороги,так і лишилися, як були погані амбулаторії, так і є.
Тетяна Татарчук: У Путильському районі зараз якраз дороги ремонтують. Але до гірських районів і не можна в повній мірі застосовувати методику громад . Усть-Путильска громада – маленька, має 2 тисячі мешканців, але вона нарощує потенціал. Конятинська – невелика, Селятинська за територією велика, але вони всі особливі. Там складніше йде реформа медицини, адже доступність до амбулаторій не така. Що ми пропонуємо для них. Фінансово там нема достатньої кількості місць робочих, немає економічної такої активності, ми пропонуємо структурно працювати. Не роздувати штат і використовувати співробітництво громад. Можуть підписати договір про структурне співробітництво. Це означає, що може бути один орган управління. Наприклад одне управління освіти на дві ОТГ. Це співробітництво вирішить багато проблем.
Людмила Григорчук: Десь спробували це робити?
Тетяна Татарчук: У нас між Сокирянською і Вашківецькою ОТГ підписаний такий договір про утримання закладу позашкілля. Це економія коштів. Ці договори можна підписувати на будь-які теми: на спільне вивезення сміття, автобусні маршрути, облаштування доріг. Що завгодно. Це вітається. Буквально минулого тижня у Чернівцях підписали третій договір з Хотинською, Недобоївською і Клішковецькою ОТГ на виконання спільного проекту. Вони думають конкретно про розвиток. Це яблунева агломерація. Передбачає створення підприємства зх. Переробки продукції. Цей проект подано на фонд державного розвитку, цей проект буде затверджений і я думаю,що буде підтриманий. Це і розвиток ,і оптимізаційні питання і економія. Це дозволить зекономити кошти.
Людмила Григорчук: Пані Тетяно, чи справді Ви вважаєте, що децентралізація влади є найреальнішою, найкращою реформою уряду (урядів) при тому, що перейшовши на прямі відносини, ОТГ - уряд, мало хто з них став фінансово реально самодостатнім і не чекає "манни небесної".
Тетяна Татарчук: Вони справді не чекають манни небесної. Вони самі собі допомагають. Щодо вдалої и невдалої реформи,то пані Ангела Меркель відзначила реформу децентралізація влади як одну найвдаліших реформ. Перш за все ця реформа має результати вдалі у фінансовому і економічному плані. Вони покращують послуги для своїх мешканців: школи, амбулаторії, дороги. Так, ми на страті лише з амбулаторіями, наступний рік покаже,що ми маємо з амбулаторіями. Але ці зміни, кажуть люди, не бачили вже 20 років, наскільки позитивних. Змінюються люди, вони розуміють, що ми самі можемо змінити своє життя.
Людмила Григорчук: Чому не відчувається змін у Новоселицькій громаді?
Тетяна Татарчук: Це міська громада. Є проблеми, не так все просто. Є проблеми і у фінансовому плані. Але ця громада є перспективним лідером у залученні зовнішніх ресурсів у проектах співробітництва. Люди відчувають зміни, коли дорогу відремонтують, автобус запустять, тоді вже видно зміни. Новоселицька громада дуже молода. Про великі інфраструктурні проекти говорити ще зарано. Хоча дороги ремонтуються я впевнена, будуть ремонтуватися і далі.
Людмила Григорчук: Які громади на Буковині – спроможні? Хто може вижити сам?
Тетяна Татарчук: Всі можуть вижити, це все індивідуально дуже. Якщо є реальна проблема,то ми просто виїжджаємо і десь намагаємося ситуацію вирівняти. Маємо одну реверсну громаду – це Кіманська. Думаю, що буде такою і Новодністровська. Головне,щоб громади вміли рахувати і розуміли, на що вони можуть витратити гроші. Оптимізувати і штат, і заклади різні. Це складний процес.
Людмила Григорчук: А яка громада найбільше потребує держави?
Тетяна Татарчук: Всі громади отримують допомогу від держави, у вигляді дотації, компенсаційних коштів. Якщо підняти рейтинг, хто найменше заробляє, то найменшим громадам найважче, Клішковецька, Чудейська, їм важко. Це в розрізі окремих податків чи надходжень, де вони повисають у рейтингах. Але я стаю на захист кожної. Їм складно,але вони всі унікальні. Це окрема історія, окрема команда, цікавий об’єкт.
Людмила Григорчук: Влітку обласна рада прийняла перспективний план формування територій громад Чернівецької області,в якому Чернівецька громада мала б об'єднати місто Чернівці, Горішні Шерівці, Задубрівку, Коровію, Чорнівку та Шубранець. Чернівці почали процес об’єднання лише з двома селами: Топорівцями і Чорнівкою. Чому?
Тетяна Татарчук: Тому що триває добровільний етап. Перспективний план – це бачення розвитку територій. А поки що лише ці два села виявили бажання об’єднатися з Чернівцями. Зараз працює робоча група з цього питання. Вже двічі ми збиралися і на кінець листопада питання щодо ініціювання об’єднання у Чернівецьку ОТГ стоїть у порядку денному міської ради. По оцінці роботи робочої групи, то спільні рішення шукаються, їх можна знайти. Місто розуміє, що їм треба територій нових для розвитку. Тим більше, що ми маємо вже низку громад, які оточили місто. Це Чагор, Мамаївці, Остриця. Виходи з міста - це вже існуючі громади і надалі місту доведеться працювати у співробітництві з цими громадами. Місто зацікавлене у нових територіях. А сільським територіям, як і місту цікаво це тим, що можуть бути покращені послуги. Тому є зацікавлення обох сторін. Процес по чернівецькій громаді ми цього року не завершимо. Має бути дві сесії, навіть за спрощеною процедурою. При кращому розвитку подій у 2019 році цей процес протриває ще деякий час, ці території розроблять спільний процес, реорганізаційні процеси, щоб громада стартувала на нових бюджетних відносинах, хоч для міста це не ново, у січні 2020 році. Тоді Чернівецька громада може бути вже в об’єднаному вигляді. І ми не виключаємо, що до того часу долучаться до об’єднання і інші села.
Людмила Григорчук: В грудні в Чернівецькій області вибори пройдуть в Хотинську, Неполоківецьку, Ставчанську та Чагорську об'єднані територіальні громади. Розпочалися вже передвиборчі гонки? Чи матимемо традиційно для таких виборів доволі спокійний процес?
Тетяна Татарчук: Спокійні, але активніші дещо у міських громадах. Маємо дві системи виборів у сільських громадах маємо вибори по мажоритарною системою. Кожен округ матиме свого депутата. А у міських громадах маємо партійні списки і мажоритарну систему. І це складніше. У даному питанні – це Хотинська громада. Виборчий процес стартував. Поки що активних дій нема. Виборча кампанія триває і з 23грудня громади матимуть трохи часу, щоб з 1 січня розпочати бюджетні процеси і вступити у новий рік у новому статусі.
Людмила Григорчук: Кабмін визнав спроможними Чагорську, Ставчанську, Неполоковецьку та Хотинську ОТГ. Ті громади, які ще лиш мають створитися.
Тетяна Татарчук: Для чого це потрібно. Спроможними визнаються ті громади, які створені за перспективним планом. У нас ці громади створювалися ще до того, як перспективний план створився, хоч вони у тому плані є. Це просто технічне питання,щоб Кабмін визнав їх спроможними. Інакше громада вважається укрупненою громадою і не має прямих бюджетних відношень з державою.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter