Запрошений гість: Володимир Середюк, заступник міського голови.
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Пане Володимире, спершу розкажіть нам про транспортний експеримент, який цього тижня знову став топ темою у Чернівцях. Чому перевізник не вийшов на декілька маршрутів?
Володимир Середюк: Насправді ситуація доволі банальна. Вкотре перевізник не попередивши офіційно листом, хоч ми просили, що це треба робити, не випустив автобуси на маршрут, тому ми виявилися не готовим до такого сценарію, але треба віддати належне департаменту, за два дні ми закрили всі ці маршрути, це і 29, і 9, сьогодні ще і 9-А. На сьогодні ситуація врегульована.
Людмила Григорчук: Чому так сталося? Перевізник у міській раді сказав, що він розпродує маршрутки і не буде більше працювати у цій сфері.
Володимир Середюк: Я вже не дивуюся таким парадоксам економічним і господарським. У нас на ринку громадських перевезень працюють більше 20 перевізників, 4 – це юридичні особи, всі інші – це фізичні . І найбільше проблем у перевізника «Чернівці 2004», у якого найдохідніші маршрути, де є змінний пасажир, що важливо. Дивно, що саме у цього перевізника найбільше таких проблем. Вони є у всіх, але якщо жаліється перевізник з віддаленого напрямку, то це можна зрозуміти, а тут найкращі маршрути, а він жаліється.
Людмила Григорчук: Це продовження історії з непідняттям тарифу?
Володимир Середюк: Так, в якийсь мірі. Але всі розуміють,що підняття тарифу йде в парі з підвищенням якості перевезень. А тут підвищується тариф, місяць-два якість покращується, потім стабілізується, а потім вони знову просять підняти тариф. Якщо економічно-обгрунтований тариф є лише у декількох перевізників, то чому ми маємо підвищувати тариф у всіх? Виходить, що 30% просить підвищити тариф, а 70% перевізників старий тариф – влаштовує. На думку перевізників, виконавчі органи влади повинні це робити, а я кажу, що ми діємо згідно закону. Перевізники мають подавати всі документи, а у них чорні каси, про які всі знають, їм це тепер аукнеться. Адже готівку вони не можуть підтвердити офіційно. На ту суму, яку вони хочуть тепер, не натягується. Знову починаються розмови, що міська рада не хоче підняти тариф, а що ми маємо затверджувати, якщо не подали всі перевізники ці розрахунки? Чернівчани у це не вникають, подаються всі ці матеріали під різними соусами. А перевізники, які вважають, що треба підвищити тариф,то вони мають подати всі розрахунки, ми готові тоді розглянути, але перевізники мусять надавати цю послугу, поки питання тариф не розглядається. Наприклад, як це робиться з підняттям тарифу на тепло чи воду. Поки НКРЕКП розглядає підняття, то населення ж платить за старими цінами. Там затримка може бути 7-8 місяців. Можуть закинути про фінансову підтримку, але ця підтримка йде не у різниці тарифу, а по надлишковим втратам, технологічним. Ми готові набагато швидше реагувати, але перевізники мають діяти разом.
Людмила Григорчук: Але в цій дискусії, конфлікті, міська рада відстояла свою позицію. Чернівчани продовжують платити 4 гривні у маршрутках.
Володимир Середюк: З самого початку було поставлені чітко завдання, що ми рухаємося в законній площині. При всій повазі до перевізників, але ті, хто звик працювати по-старому,то їм важко повірити, що ми принципові, не будемо закривати очі і напишемо те, що вони хочуть.
Людмила Григорчук: Щодо транспортного експерименту, як ви вважаєте, він виправданий?
Володимир Середюк: Цей страйк, який відбувся у травні, він став певним каталізатором, питання маршрутної сітки, транспорту, воно мусолиться вже дуже давно, але це питання пов’язане з дуже непопулярними рішеннями. Ці укорочення, зміни, обговорювалося в широкому колі, але коли підходило до рішень,то підписувати відмовлялися. Але все ж таки ці рішення треба приймати. У нас на ринку автомобільних перевезень функціонує близько 240 автобусів, у нас є десь 40 маршрутів. Ми отримуємо десятки скарг щодня про неякісну послугу, порушення, але при моїй пам’яті проводився двічі конкурс і перевізники самі собі розподіляли маршрути, заявлялися по одному на кожен маршрут. Тому всі ці заклики про заміну перевізника не мали сенсу. Зважаючи на всі ці речі було прийнято рішення, якщо у нас досить активно у нас закуповується електротранспорт, у нас навчаються водії, ми повинні рухатися в даному напрямку. Ми маємо підтримувати комунальне підприємство, яке має не лише возити пільговиків, але й має заробляти кошти. Щоб щось змінити на цьому ринку, то треба щось змінювати. Щоб це струсити, то ми виходили з наступної логіки, де дублювання електротранспортом, то там може бути менше маршруток, найголовніше, щоб маршрутки були на тих напрямках, де вибору нема.
Слухач: хто контролює проведення земляних робіт? Щоб за собою все прибирали і відновлювали.
Володимир Середюк: Є певні вимоги по відновленню покриття. Це контролює інспекція з благоустрою і Департамент ЖКГ. Якщо порушується ця вимога, то він притягується до адміністративної відповідальності. У нас бувають ситуації, коли підрядник отримує дозвіл на розкопку, потім продовжує її, якщо щось не встигає, як на 28 червня, газовики ніяк не можуть завершити роботи. Тому ми просимо всіх чернівчан інформувати міську раду про такі факти.
Людмила Григорчук: Скільки було притягнено порушників останнім часом?
Володимир Середюк: Щоп’ятниці засідання адмінкомісії. На вскидку, три справи десь є щотижня.
Людмила Григорчук: Впливає на роботу такі протоколи?
Володимир Середюк: Звичайно. Ми вимагаємо інформації про проведення робіт і тоді накладаємо штраф.
Володимир Середюк: А щодо експерименту транспорту, то ми розуміємо, що найближчим часом у нас не буде нових автобусів, бо один автобус коштує більше 2 млн гривень, при тарифі у 4 грн – це нереально їх купити. Тому треба перерозподілити ті автобуси, які ми маємо. Адже чернівчанами є і ті, хто живе на бульварі чи проспекті, і ті, хто живе на Калічанці чи Жучці. Вони там взагалі не мають вибору. Тому було прийнято рішення, що ми маємо забезпечити автобусами саме такі мікрорайони. Тому 4 і 6 маршрут нарешті мають Богдани, раніше були Пази. Тепер ми маємо конкуренцію, бо є два претендента. Маємо конкуренцію на маршруті №5. Я розумію, що 11 і 12 маршрути – незручно, коли їх немає. Але ми не повинні думати тільки про Південно-Кільцеву чи Героїв Майдану, а маємо думати про все місто. Тепер вже завершується проект по розробці транспортної моделі, будемо оголошувати тендер, але я застерігав, щоб ми не потрапили у таку ситуацію, коли ми витратили 2 млн гривень на розробку наукову проекту. А потім прийдуть 10 чоловік, почнуть кричати, що зрада, все неправильно, то цей проект кинуть у шухляду і все. Я сподіваюся, що буде жорстка позиція влади і все буде добре.
Людмила Григорчук: Незадоволені знайдуться завжди. Мали чергову акцію на Калинівському ринку, коли мешканці Калічанки перекрили дорогу, вимагаючи повернути старий графік руху маршрутки №10.
Володимир Середюк: Ситуація така, що немає такого однодумства виконавчих органів і представницької влади для того, щоб зібратись, прийняти рішення і як сказав Юрій Іванович Бурега, тримати удар. Немає такого, тому приходиться іти на те, щоб пояснювати засобам масової інформації ідеї та думку, для чого робилась ситуація з 10 маршрутом. Вона двояка: з однієї сторони було простіше, щоб 10 і 10а їхала до Шкільної. Потім було багато звернень по 10а і ми переглянули, прийняли їхню позицію,що 10А продовжили до Рязані, як і було раніше. Що стосується 10-ки, то я пригадую, що півроку назад один депутат активно відстоював скорочення до Шкільної, щоб було швидше добратись людям, зараз позиція кардинально протилежна, не зовсім зрозуміла, але знову ж таки, що таке громадський транспорт? Громадський транспорт в місті - це не можливість дістатись від точки а до точки б прямо до під’їзду, без пересадки, всього на всього за 2 чи 4 гривні, в залежності яким транспортом їдеш, це є мережа, яка дозволяє доїхати від точки а до точки б, краще без пересадок, але мінімум з 1 пересадкою, якщо це зовсім крайня точка, то 2 пересадки. Це є нормально, це не є незвичним для нас. Звичайно, це все нівелювалось введенням єдиного квитка, як системи. Насправді це дуже важкий процес і реалізація можливо пришвидшиться, якщо буде однодумство, якщо його немає, якщо кожне саме елементарне рішення з такими потугами проходить, то звичайно це реалізувати швидко не вдасться.
Людмила Григорчук: Як вдалося сьогодні залагодити питання з пікетом людей щодо Калічанки і маршруту №10?
Володимир Середюк: Я думаю, що знову будуть рухи, тому що рішення прийнято, на сьогоднішній день ми повернули 10а поспішно, тут є деякі маніпуляції, але що робили, те зробили. Ми якраз обрали момент такий, як літній період, коли людей менше, для того, щоб спробувати, щось змінити. Не тільки сидіти та казати, що все погано. Ми спробували перед тим, як приймати рішення у виконавчому комітеті, на рівні департаменту відпрацьовуємо ці всі речі, виявилось, що не ті результати по маршрутці №10 А, які ми очікували, тому ми спокійно відміняємо попередній наказ і своїм наказом вводимо новий експериментальний - до Рязані, спробували, розуміємо, що доцільніше його лишити. По іншому маршруту, №10, лишається на Шкільній. Всі маршрути, всі які скорочені, в тому числі 10ку будемо обговорювати, але ми маємо підходити до цього систематично. Не можна підходити так, що одним маршрутом десять людей незадоволені і все, це вже впливає на загальну транспортну систему.
Людмила Григорчук: Маршруту №9А не було декілька днів, ви кажете, що сьогодні знайшли перевізника і відновили рух.
Володимир Середюк: Позавчора ми спілкувались, було досягнуто домовленості, з сьогоднішнього дня на 9а вийшов приватний підприємець, біля якого об’єднались декілька фізичних осіб, які мають свої автобуси, ми якраз зробили ставку на нових людей, і дозволи їм виходити на ринок, чого не було колись, коли ринок був чітко розподілений і вхід туди вартував величезних коштів, то сьогодні, якщо у тебе є автобус, то вхід вільний, це також є результат роботи. В останній період знищені корупційні бар’єри, робота максимально прозора, комісія проводиться в відкритому режимі, видно, хто куди подається, хто які послуги надає, тому ми прикладаємо максимум зусиль, щоб вони зачепились і залишились на ринку працювати.
Людмила Григорчук: Якщо вже говорити про транспортну систему, про новації, дуже багато говоримо про електронний квиток і про ймовірне подорожчання проїзду у тролейбусі. Це взаємопов’язано?
Володимир Середюк: Насправді подорожчання проїзду в тролейбусі, питання, яке обговорюється 6 місяців , розрахунки були подані, вони були повернуті на доопрацювання, знову подані на тарифну комісію, пройшли громадські слухання. Суттєве підвищення електроенергії та заробітньої плати вплинуло на тариф, крім того збільшення кількості тролейбусів тягне за собою ремонт, тому це безповоротній процес. Тариф, який поданий 3,8 - економічно обґрунтований. Пропонується на виконкомі тариф 3 грн, а 80 копійок - це різниця в тарифі, які оплачує міська рада та платники податків. Тобто це є те, куди ми будемо рухатись до запровадження електронного квитка, там велика частка надходжень комунального підприємства, це за рахунок перевезення пільгової категорії громадян, за які йде відшкодування по коефіцієнту. Маю величезне сумніви щодо того, що при введені електронного квитка будуть цифри відповідати тому, що зараз є. Час покаже, зараз реалії такі, і, звичайно, процес підвищення тарифу, ну на жаль, є безповоротнім, в будь якій сфері зараз ми вже пройшли по ліфтам, по жрепам по утриманням будинків , зараз вже в тролейбусі.
Людмила Григорчук: То на рахунок електронного квитка, на якій стадії його впровадження? Вже підписали домовленість з компаніями.
Володимир Середюк: Фактично на завтра призначена skype з партнерами по провадженню електронного квитка компанією VISA і підрядником, які впроваджують цю систему. Ситуація наступна: на сьогоднішній день вже запущена картка чернівчанина,нова картка чіпована, уже формується програмне забезпечення, яке буде впроваджуватися. Зараз тільки уточнюємо питання, чи ми проводимо тендер на апаратне забезпечення серверам, чи розгортаємо поки що на хмарі, такі технічні питання … Будемо визначатися, тому що все вже розподілено, хто чим займається, є декілька бюрократичних моментів:правила оплати, перевезення. Тому декілька таких паралельних процесів йдуть. В принципі, у нас терміни не міняються, як ми декларували,так ми і рухаємося до того, щоб в вересні – жовтні це запустити.
Людмила Григорчук: Багато питають про картку чернівчанина. Чи зможуь її отримати мешканці області, які щодня їдуть у Чернівці на роботу?
Володимир Середюк: Особисто для мене чернівчанин - це той, хто платить податки в Чернівцях. Якщо людина зареєстрована за межами Чернівців, але сплачує податки в Чернівцях, то по факту позиція буде підтримана - це є чернівчанин. Оформити картку чернівчанина можна буде або за місцем реєстрації, або за місцем роботи. Якщо людина працює в Чернівцях - отримає довідку з місця роботи і зможе отримати картку чернівчанина. Всі інші будуть мати наступні можливості: по-перше, ми не виключаємо момент, що процес децентралізації - це процес, який за собою тягне і гроші, і відповідальність, і функціонал, якщо зараз ми формуємо самі свій бюджет,то ми зацікавлені як будь- яка сім’я, в його наповненні, а отже роздавати наліво і направо кошти громаді не цікаво, тому буде запропоновано об’єднаним територіальним громадам, які навколо Чернівців знаходяться, скласти договір, згідно якого вони матимуть можливість придбати транспортні картки у міста з відповідною кількістю поїздок по міському тарифу, а далі вони хай розподіляють,як вони вважають за потрібне в межах своєї територіальної громади чи безкоштовно пільговикам, чи ні. Але у нас є своя сім’я, там є своя сім’я, у нас є свій бюджет, у них свій, у нас є дуже багато питань, грошей не вистачає, тому ми повинні мислити не державне - значить нічийне, а міське - це значить своє, тоді буде інший зовсім результат.
Слухач: вже зникли кадрові проблеми? ЧТУ знайшли нових водіїв?
Володимир Середюк: Проблеми є, але проблеми вирішуються. І одним із вирішенням цих проблем є курси навчання водіїв тролейбусів. Ці курси тривають близько півроку і на сьогоднішній день вже розпочаті курси однієї групи. Вони закінчуються на початку жовтня, в серпні починається друга груп, по 12 людей. На сьогоднішній день проблема є , але ми дивимося наперед і дивимося, щоб вирішувати цю проблему і вирішуємо її.
Людмила Григорчук: Багато говорили про те, що ті водії, які працювали на маршрутках, переходять в тролейбусне управління, є таки люди?
Володимир Середюк: Декілька людей перейшло до тролейбусного управління, за інформацією, якою я володію, це люди, які в свою чергу перейшли з тролейбусного управління до перевізників, це для нас є подвійне щастя, тому що це люди, яких не потрібно вчити, але ми відкриті для інших. Крім того, у інших перевізників з водіями зараз ситуація покращилась, оскільки люди які працювали на тролейбусі з руками і ногами забирають, а якщо хтось має бажання в комунальне підприємство прейти з зарплатою 10000+, то з радістю ми приймемо, і кількість фактично не обмежена оскільки у нас потреба є велика.
Людмила Григорчук: Щодо водоканалу та постійних проблем з водою, як зараз ситуація? Стабілізувалася?
Володимир Середюк: На превеликий жаль, так співпало, що за останній тиждень ми мали три величезних прориви на водогоні, 900-ка труба, і вода така речовина, яку важко відразу відремонтувати, якщо є прорив. Електроенергія – це простіше, є обрив – приїхали і роблять. З водою ситуація інша: спочатку спускається вода, потім підкачується те, що там набралося, все це займає час, але це мало цікавить людей, які залишаються весь цей період без води. Однак, щоб там не було, я хочу відзначити роботу водоканалу, які в таких важких умовах, зважаючи на те, що це були 3 прориви в різних місцях досить професійно усунули дані аварії. Знаючи ці ситуації, які були, повірте, що в тих умовах працювати, виправляти цю ситуацію є досить не просто. Однак, чудес не буває, мережі руйнуються, і одномоментно змінити все неможливо. Тому ситуації з водоканалом, в тому числі і втрата води по мережах в місті і далі існує, і без капітальної заміни мереж це неможливо. Тому важко сказати, як це зробити, щоб в найближчий час відремонтувати максимум мереж, щоб чернівчани не відчували цієї проблеми. На превеликий жаль це не вдасться все зробити.
Людмила Григорчук: Який план зараз? У міській раді були такі повідомлення, що будуть пробувати задіяти гроші з німецького банку, з яким вже давно співпрацює водоканал.
Володимир Середюк: Так, там кошти передбачені, але використання цих коштів чітко визначено цією програмою. Зараз іде свій етап реалізації, на початку він трохи важко пробуксовував і важко починався, але на сьогоднішній день вже проведені тендери по геології, геодезії, і робиться вишукування і переходимо до безпосередньої реалізації цього проекту. В межах нього є заміна обладнання, і в тому числі мереж. Звичайно, дані заходи спрямовані в першу чергу на аварійні мережі, там, де є найбільші втрати, зрозуміло, воно дасть свій ефект, але, це не йде мова про 100%-ву заміну всіх мереж, а особливо ті, які находять не в найкращому стані.
Людмила Григорчук: Тобто, знову будуть десь такі аварійно-проблемні періоди?
Володимир Середюк: Я вважаю, що це є перша функція міста, забезпечення життєдіяльності, водозабезпечення, теплозабезпечення, а уже друге питання : підприємства, комерційна діяльність. Тому звичайно, на це приоритет у нас №1, і будемо намагатися реалізувати все, що вдасться
Питання від слухачів: будинок на вул. Кандля 14: багато проблем у нас , і балкон аварійний, і фасад потребує ремонту, мешканці давно просять допомоги, але нічого не рухається вже рік, чому, куди звертатися, що робити?
Володимир Середюк: Взагалі процес співфінансування, програма ця задіює декілька етапів, ми не впевненні що взагалі нікуди не рухається. Перший етап - це заявка від мешканців із гарантування оплати своєї частки. Якщо ми говоримо про історичний центр міста, то тут доля співфінансування чернівчан 30% . Після того, як заявка надходить з гарантією платежу , департамент готує рішення сесії міської ради, включаючи цей об’єкт у програму «Комфортне місто», оскільки у нас зараз фінансування де виключно програмно- цільовий метод . Після того депутати приймають зміни до програми, включають даний об’єкт в програму, де наступний етап - це виділення коштів на нього. Виділення коштів проходить наступним чином, або це закладається в бюджет, тобто, це має бути до листопада місяця включено в програму і тоді він може потрапити до бюджету на наступний рік, або при перерозподілі бюджету. Для прикладу, для того, щоб провести перерозподіл, то перевиконання бюджету за кожний квартал має бути більше, ніж на 5 %. Після першого кварталу не було перевиконання бюджету, тому не було перерозподілу. Тому навіть якщо б це пішло у грудні, то це було б фінансування не раніше липня , все одно не було б перерозподілу, тому, коли мова йде про бюджетні кошти, можливо такі смішні речі для тих, хто в сфері бізнесу, але півроку - це є небагато, коли іде питання до зміни до програми, потім фінансування бюджету, виділення коштів і так далі. Але чи воно рухається, необхідно все ж таки визначити на якому етапі саме ця адреса, звернутися в департамент комунального господарства і уточнити, чи воно хоча б включено в програму. Якщо включена в програму « Комфортне місто», то наступний крок - виділення коштів вже сесійне рішення, і коли мова йде про об’єкти їхнього ремонту , звичайно, депутати допомагають своїм округам . Тому б я ще порекомендував радіослухачу звернутися до депутата даного округу і просити підтримати дане питання , тому що виділення коштів не залежить від виконавчих органів міської ради.
Слухач: коли планується введення електронного квитка?
Володимир Середюк: Перший етап- це закупка програмного апаратного забезпечення, також встановлення по 1 стаціонарному валідатору і по 1 мобільному для кондуктора, це до кінця цього року. Однак, пілотний проект, який в собі містить програмне забезпечення і мобільні валідатори для кондукторів , термін реалізації: вересень- жовтень місяць.
Людмила Григорчук: Стихія, яка в червні наробила лиха в Чернівцях, чому за рік місто не зробило нічого аби не затоплювало ті райони, які найбільше страждають від злив? Визначали вже місця- Залізничний вокзал постійно потерпає, на Головній є декілька місць.
Володимир Середюк: Досить таке важке питання. Скажу таким чином, якщо ми говоримо конкретно по окремим об’єктам , то залізничний вокзал, то система водовідведення звідти, то система ця ще з австрійських часів, зроблений був проект, він потребує корегування і на сьогоднішній день, жоден із інститутів не береться за цю роботу. Звичайно, це важка робота, і гарантій про те, що це все вдасться, розрахувати усю гідравліку, куди воду скидати і так далі, на підземні комунікації і ходи, на превеликий жаль, не беруться. Однак, ми продовжуємо цю роботу і сподіваюся вже в найближчий час, тому що є один із інститутів, який думає ще над цим, і що вдасться переконати його, і це мова йде тільки про проект, а потім ще фінансування і реалізація цього проекту , тому це надзвичайно важке питання , але ми рухаємося в цьому напрямку , звичайно хотілося б, щоб це було швидше, але, на жаль, реалії такі.
Людмила Григорчук: А інші місця, там зливові мережі не встигають пропустити усю воду, чи як ?
Володимир Середюк: Так, є підземні ливневі системи з водовідведення,вони не справляються по деяким причинам, тому що востаннє коли були злива, то було визначено ряд місць, які раніше не підтоплювалися, почали розбиратися в чому справа, а виявилася досить банальна з однієї сторони причина, а з іншої сторони ще раз говорить про людські фактори, перед цим проводять покос трави і пресильні зливи , траву забрали, але це ж неможливо забрати все, і це почало забивати систему, а там багато не треба було забивати. Однак, сьогодні була проведена нарада про надзвичайній ситуації, де було визначено, що надзвичайна була подія, і уряд готовий виділити кошти, ми з вчорашнього вечора працювали, а деякі навіть усю ніч у підготовці документів, розрахунків, це стосується дорожньої мережі, в тому числі гравійні дороги. Сьогодні зранку вдалося подати підписати документи для уряду на одержання коштів з резервного фонду, близько 2.3 млн грн. тільки в місті, це без житлового фонду.
Людмила Григорчук: Проблем у нас багато, але все таки цього тижня ми знову вкотре прийматимемо «Петрівський ярмарок».
Володимир Середюк: Місто не ставить за ціль одержання прибутку від проведення даного ярмарку, дуже приємно, що петровський ярмарок - це вже стала визитівка своєрідна міста Чернівці і багато хто вже впізнає і знає, і динаміка учасників говорить про те, що кожного року кількість заявок збільшується, цей рік не є виключенням, вже декілька тижнів назад було подано більше заявок, ніж учасників минулого року було, тобто, є інтерес і надзвичайно приємно. Тепер саме головне , щоб погода нас не підвела. Що стосується локацій, вони будуть типовими як і раніше, тобто, непродовольчі товари по Головній, вздовж парку Шевченка, продовольчі по вулиці Садовій , мистецтво і hand made це буде площа Пресвятої Марії і вулиця Кобилянської - буде друкована продукція і інші вироби, що із цікавого, буде свято шоколаду для дітей, будуть змагання з вуличного баскетболу, а також концертна програма, відкриття в суботу в 10 ранку біля Ратуші, будуть виноситися стяги міста, і потім урочистою ходою будуть рухатися до парку Шевченка, там буде проходити відкриття Петрівського ярмарку, два дні. І як завжди, багато гостей прижає.
Людмила Григорчук: За гостей розкажіть, чи вже всі готелі зайняті, що говорять наші готельєри, ресторатори, вони готові прийняти таку кількість людей?
Володимир Середюк: По таким заходам в нас завчасно бронюються, бо ми також бронюємо місця для гостей , які прижають із-за кордону в місто, наші партнери, і для них, звичайно, ми раніше зарезервували, але місто буде переповнене, очікується дуже багато людей і учасників ще більше, дуже багато, приїжджих учасників, тому сподіваюся, ми побачимо , якісь нові товари, якісь цікаві, колоритні місцевості, звідки будуть представники, їхній промисел, щоб культурно і духовно здійснити обмін між нашими містами.
Слухач: які нововведення чекають чернівчан в близькому майбутньому?
Володимир Середюк: Ви знаєте, якось щодня розплановуєш день по одному, але до півдесятої вже зовсім переплановуєш по інакшому, тому вже настільки багато щоденно якихось питань виникає , які потребують негайного втручання і вирішення , що я колись говорив уже в інтерв’ю, що коли людина друга після міського голови написала до міського голови, є першою націлена на розвиток міста, ніколи не задумувався, що повинна працювати по функціях, по поточних проблемах, не задумуючись про розвиток. Тому,на жаль, реалії такі, що постійно водоканал, тепломережа, електроенергія, дороги ,балкони і все інше займає багато часу, не задумуєшся, а як далі рухатися,все ж таки без руху вперед неможливо розвиватися, тому в першу чергу це є громадський транспорт, виділені кошти були сьогодні на сесії депутатами міської ради на електротранспорт, це радує, це дозволить зараз витримати удар, а в подальшому вже почали отой вже безповоротній процес в розвитку європейського міста в частині якій цінує екологію і розвиває електротранспорт, це звичайно приємно, і насправді можливо зараз так не усвідомлюється, але сподіваюся, через декілька років ми одержимо результат сьогоднішньої важкої праці, це системний підхід, тобто, крім того, реалізація електронного квитка, транспортної системи міста, до комплексних заходів дозволить нам вийти на якісно-новий рівень. Друге – це енергофективності в будівлях і на сьогоднішній день ми вже бачимо певні результати реалізації цього проекту , звичайно, він важкий і реалізація постійно стикається з певними труднощами, оскільки динаміка цін змінюється, а ціна є твердою по даному проекту, тобто не передбачає інфляційних процесів , або чогось іншого, тому постійно приходиться вирішувати ці поточні проблеми,але я впевнений, що ми вже через півроку - рік побачимо вже зовсім нові наші навчальні заклади, які будуть модернізовані і утеплені.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter