На війні загинув колишній телеоператор редакції «5 каналу» та МА АСС Ярослав Левицький.
На початку повномасштабної війни 2022 року Ярославові прийшла повістка і він пішов служити. З 2 травня 2022 проходив службу у частині в Чернівецькій області, старший радіотелеграфіст, - розповідає його кохана Ірина.
- 31.10.24 Ярослава Левицького перевели до в/ч Полтавської області.
- 4.11.24 відправили на лінію фронту Покровського району Донецької області.
- 07.11.2024 - зниклий безвісти.
Додамо, Ярослав мав досвід служби, у 2006 році він перебував у Херсонській області, служив на посаді радіотелеграфіста.
«Пошуки почалися з 11 листопада родичами. Обходили інстанції. Окрім СБУ, поліції, представників координаційного штабу, ще пошуки проводились по всім українським та російським телеграмам-каналам. Обдзвонювали за всіма номерами, що були під руками: частини, НІБ (Національне інформаційне бюро), Червоний Хрест, Міністерство оборони, командири, побратими, родичі побратимів…
Тільки 08.09.2025 року подзвонив слідчий та повідомив про збіг ДНК тіла з даними ДНК його батьків».
Ігор Ріга, оператор «5 каналу»:
«Коли Ярік прийшов на 5 канал, я був старшим оператором. Мав би його вчити та направляти. Але він виявився настільки тямущим, грамотним та обізнаним, що мого наставництва не потрібно було. Від слова «взагалі». Коли зйомка була його, то я був абсолютно спокійним, тому що все буде зроблено якісно, креативно та професійно.
А ще... з ним завжди було про що поговорити, його ерудованість приголомшувала, він завжди вмів підтримати, а його почуття гумору - то щось... Він справді любив життя та вмів його цінувати.
А ще дуже приємними були відгуки побратимів Яріка про його успіхи, про небайдужість, про обізнаність, про бажання вчитися та вдосконалюватися, про військовий професіоналізм. Пишаюсь тобою, Герою, та завжди пам'ятатиму!!!».
Майя Гуменна, журналістка, авторка публікацій та мультимедійних матеріалів:
«Ми рідко спілкувались тихо. Частіше на підвищених тонах, сперечались по роботі, чи коли він приймав нас у своїй «Контрабанда». Це було смішно, ніби якась театральна вистава. Одночасно це була така наша манера спілкування, так само могли пожартувати з ним про все, а іноді поговорити про серйозніші речі.
Я сподіваюсь, Ярослав, тобі зараз краще.
А Чернівці збідніли без тебе».
Павло Попеску, радіожурналіст:
«Щирий, добрий, веселий - Ярослав завжди був готовий допомогти, порадити, підтримати. Роки нашої спільної роботи були наповнені творчими ідеями, цікавими зустрічами та численними бесідами на різні теми. Бо Ярослав був не тільки професіоналом своєї справи, а й чудовим другом.
Таким він назавжди залишиться в моїй та памʼяті всіх хто його знав.
Вічна памʼять та слава Героєві!».
Ірина Мороз, журналістка «5 каналу»:
«Ярік був людиною мистецтва. У співпраці з ним просто не було шансу зробити нудний сюжет. Він - автор найкреативніших відео планів, часом було нереально всіх їх вмістити у репортаж під час монтажу - красивим було все! Я згадую Яріка не лише, як талановитого колегу та друга, а також як свого вчителя. Мало хто знає, але він помагав мені брати перші інтерв'ю, коли я тільки починала свій шлях на телебаченні, підказував до кого підійти (здавалося, він знає всіх!), на що звернути увагу, які поставити питання, легко ініціював розмову, жартував і фліртував з людьми, робив свою роботу натхненно і з винятковою легкістю. Не лише він знав усіх - всі знали його. Пам'ять про нього завжди житиме у наших серцях. Спочивай з миром, Ярік. Вічна пам'ять».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
