9 березня - день народження Тараса Шевченка

Одним із творів поета, який став всесвітньо визнаним, є легендарний «Заповіт», написаний у 1845 році в Переяславі, в період, коли Т. Шевченко переборював тяжку хворобу. Пише ІА АСС з посиланням на Національну  бібліотеку України імені В. І. Вернадського. 

Для написання «Заповіту» митець використав відомий жанр поетичного заповіту і поєднав його з жанровими ознаками гімну. Вірш став своєрідним символом боротьби українського народу за визволення в минулому і сьогодні, має великий вплив на національну культуру. Текст «Заповіту» перекладено багатьма мовами народів світу (йдеться про більш як 150 мов).

Наші новини є у Facebook

Спочатку вірш не мав назви, у рукописному збірнику «Стихотворения Т. Г. Шевченка» І. Лазаревського, з власноручними виправленнями поета він позначений як «Завіщаніє». Вперше опублікований під заголовком «Думка» в збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг, 1859). Повний текст вперше надруковано у Львові у журналі «Мета» (1863) під назвою «Завіщаніє», а під редакторською назвою «Заповіт» вперше надруковано лише частину вірша у «Кобзарі» (СПб., 1867). 
Як і в літературних джерелах, так і в музичному мистецтві закріпилося декілька назв «Заповіту», а саме «Думка», «Завет», «Завещание», «Завіщане», «Завіщаніє», «Заповіт», «Як умру», «Як умру, то поховайте».

Із «Заповіту» часто починається знайомство народів світу із творчістю Кобзаря. Найвидатніші автори трансформують його засобами рідної мови. Завдяки їхній праці маємо приблизно 500 перекладів пісні українського генія майже 150 мовами світу. Деяким з них «Заповіт» перекладено 5-10, 15 і більше разів.

Читайте також: Від Антарктиди відколовся айсберг розміром з Нью-Йорк

Історія перекладання «Заповіту» (перші переклади зроблено 1862 року російською і польською мовами) — це історія наполегливого творчого пошуку багатьох перекладачів, які ставили, за мету максимально наблизитися до оригіналу. Нині маємо ряд майстерних трансформацій «Заповіту» різними мовами. Вони належать перу таких поетів, як І. Франко, Й. Абрам, О. Твардовський, М. Тихонов, С. Чиковані, А. Лупан, К. Кулієв, X. Алімджан, М. Турсун-заде, А. Лахуті, Д. Гуліа, Д. Хузангай, С. Попов, А. Венцлова, А. Каалеп, Янка Купала, А. Шогенцуков, Джон Вір, Г. Ціннер, М. Казаков, Нгуєн Суан Шань, М. Цедендорж, Я. Туречек-Їзерський, Л. Пастернак, Д. Методієв, Д. Максимович, А. Абріль, Е. Гільвік, В. Тулбуре, М. Нуайме, Д. Джеякантан, Р. Гамзатов, Л. Інджієв, Д. Кугультинов, М. Лайне та ін.

Загалом твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською. французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською.