Буковинський скрипковий майстер віддає перевагу не комп’ютерній техніці, а старовинній технології Страдиварі

Буковинський скрипковий майстер віддає перевагу не комп’ютерній техніці, а старовинній технології Страдиварі

Володимир Антонюк, математик за фахом, ніколи не грав на музичних інструментах і, тим паче, нічого не створював власноруч. Цифри, записи, папір і ручка були його інструментами. Усе змінилося в один день – і він самостійно почав створювати скрипки. Нині на рахунку чернівчанина – понад 100 скрипок.

– Я закінчував п`ятий курс математичного факультету і познайомився з Володимиром Солоджуком, відомим буковинським скрипковим майстром. Уперше побував у його майстерні. Мене вразило те, як з оцупка поліна можна створити такий витончений і тендітний музичний інструмент. Пам’ятаю, спочатку міг годинами просто спостерігати за роботою майстра, а потім і сам узявся до діла. Різав руки, помилявся, але – вчився! – розповідає Володимир. - У 1999 році зробив свою першу скрипку-половинку. Працював над нею півроку. Це менша вдвічі скрипка, призначена для навчання дітей.

Зараз на рахунку майстра понад 100 скрипок. На створення однієї витрачає тепер близько двох місяців. Якщо поспішати – падає якість, а коли затягувати – не влаштовує замовника.

– Дерево, з якого майструється скрипка, зрізається у січні-лютому. У цей час в ньому немає соку, воно не плаче, - пояснює Володимир Антонюк. - Зрізане, воно не повинно впасти. Це убезпечить від розтріскування. Ще одна деталь: дерево має бути не молодшим за 80 років. Я сам заготовляю деревину в наших Карпатах. Саме карпатський явір та ялинка чудові в акустичному плані.

Процес створення інструменту майстер поділяє на чотири етапи: заготівля деревини, столярна робота, лакування та монтування. Перший період найтриваліший. Далі - столярна робота, на яку, як правило, потрібно місяць-півтора часу. Тут важливий алгоритм дій, бо помилка на перших кроках може спричинити далі дисбаланс у звучанні. Упродовж ще чотирьох тижнів відбувається лакування інструменту. Скрипку потрібно вкрити лаком у середньому 15 разів! Лише після цього на готовий інструмент вмонтовуються струни. Ця робота, хоча й триває всього два-три дні, але є справжньою наукою.  Від неї залежить близько 30% звучання інструменту.

– Я володію комп’ютером, але працюю «за старинкою», як Страдиварі. Дерево любить людську руку, так воно краще звучить, - пояснює майстер. - До речі, японські майстри за допомогою комп’ютерної техніки намагалися скопіювати скрипку Страдиварі. Не вдалося. Кожне дерево неповторне. Скопійоване, воно обов’язково дає певну похибку. Двох однакових скрипок не буває.