Посадовець розповів журналістам Медіа агентства АСС усе про міжнародні зв'язки Чернівців, масштабні грантові проєкти та плани. А ще ми дізналися, як зароджувалося побратимство Чернівців з містами Європи та Туреччини, про підтримку бізнесу та розвиток туризму під час повномасштабної війни. Далі - у фоматі інтерв'ю.
- Війна і міжнародна діяльність. Грантова підтримка Чернівців під час війни зменшилася чи навпаки, зросла?
- Варто зазначити, що в умовах війни громада в декілька разів сильніше відчуває потребу в такому фінансуванні, зважаючи на те, що більшість коштів все ж таки йдуть або на соціальне забезпечення і гарантії, або на допомогу військовослужбовцям. І таким чином ми говоримо про те, що не вистачає коштів для бюджету розвитку так званого або для розвиткових проектів. Тому в даному ключі ми активно почали якраз залучати міжнародну підтримку, позабюджетні кошти різними шляхами. Це і грантова підтримка. Це співпраця з нашими міжнародними партнерами. Це і залучення інвестицій через державне приватне партнерство і так далі. Тобто це всі окремі паралельні лінії подачі. На ваше запитання хочу сказати, що зважаючи на те, що ми значно підсилили цей напрямок роботи, у нас значно підвищились результати. Тобто у період повномасштабного вторгнення, тому що війна вже давно триває, ми значно збільшили кількість грантової підтримки нашої громади і, як на мене, це дуже хороший результат, який показує так само міжнародним партнерам позитивний імідж нашої громади, як надійного партнера, до якого можна ставитися з довірою і можна успішно реалізовувати спільні проекти, і це наша важлива задача була сформувати такий позитивний образ в очах наших міжнародних партнерів. І зараз набагато легше працювати і комунікувати з донорами.
- А можна сказати, що цей образ Чернівців створювався найбільш посилено саме з початком війни повномасштабної чи в принципі ми вже мали якийсь досвід до того?
- Чернівці завжди намагалися бути активними в міжнародному плані, протягом всього свого періоду. Наші міжнародні, міжмуніципальні відносини почали налагоджуватися ще наприкінці 80-х років, але, очевидно, що зараз значно інтенсифікували цю співпрацю. Фокус на міжнародну співпрацю є одним із пріоритетних в роботі нашої громади і нашого департаменту, зокрема, тому, якщо аналізувати якраз і кількість, і суми грантів, які ми отримали, і допомогу, і спільні проекти з нашими містами-побратимами і міжнародні зустрічі, участь в потужних міжнародних заходах - то, звісно, ці останні роки є надзвичайно показовими і, можливо, десь справді вони значно відрізняються в попередніх періодів.
- Коли почалася повномасштабна війна, Чернівці ще мали більш-менш прийнятний бюджет, мали можливість допомагати ЗСУ і розвиватися, коли ПДФО забрали - стало значно важче. Чи можна сказати, що Чернівці потребували грантів, що без них ми б не справились?
- Очевидно. Це дуже важливо, тому що залучення позабюджетних коштів - це можливість не тільки отримати необхідні ресурси, реалізувати важливі проекти, які потрібні для громади. Зокрема, у нас новий фокус за останні 3 роки - це залучення коштів критичної інфраструктури міста, тобто, коли ми розуміємо, що це найбільший пріоритет в контексті життєдіяльності громади: забезпечити мешканців і вимушено переміщених осіб, які зараз тимчасово проживають в нашій громаді, всіма необхідними послугами, а це і водопостачання, і теплопостачання, електроенергія, робота громадського транспорту, тобто базові якісь такі речі, які є необхідні й водночас перебувають під ризиками і загрозами в умовах воєнного часу і в умовах перебоїв з електроенергією через бомбардування об'єктів енергетичної інфраструктури. Тобто це був наш фокус і наш пріоритет, тому ми з першого дня повномасштабного вторгнення якраз працювали над цим. До прикладу, перші місяці після широкомасштабного вторгнення ми намагалися забезпечити критичну інфраструктуру необхідним обладнанням для автономної роботи у випадку блекаутів тощо. Тут хочу відзначити теж: дуже багато нам допомогли наші міжнародні партнери, тому що ми з перших днів почали отримувати важливі потужні генератори для роботи, функціонування водоканалу та об'єктів теплокомуненерго і так далі.
Наші новини є у Facebook
Зараз ми говоримо вже про сталі тривалі проекти із залученням великих грантових коштів на комунальну інфраструктуру, критичну інфраструктуру міста. А це десятки мільйонів євро. Справді є, чим похвалитися і показати гарні результати, які, я переконаний, з часом вирішать проблеми, які є критичними для нашого міста. Наприклад, з цим же питанням водопостачання, водовідведення, тобто переходу на альтернативні джерела енергії, тому що ми повинні ставати більш незалежними в енергетичному плані, не бути настільки залежними від того ж газу, як зараз чинять в принципі більшість європейських країн світу. Тому новий фокус для нас - це проект енергоефективності і кліматичної політики. Ми зараз над цим теж активно працюємо.
- Спілкувалися з міським головою раніше, він розповідав, що Чернівці, здається, чи не єдине місто в Україні, якому вдалося підписати договір на найбільшу суму гранту? Чи могли б Ви розказати про цей кейс і взагалі назвати найбільших наших грантодавців?
- У нас дуже велика грантова підтримка, якщо аналізувати. Візьмімо період, який ми працюємо, 2021-24 роки. Поки не заходимо в 2025. Лише зусиллями фахівців нашого напрямку, нашого департаменту, ми залучили понад 70 мільйонів євро чистого гранту в нашу громаду. Це дуже велика сума, тому що це більше, ніж за всі роки незалежності разом взяті. Справді, була досить важка і копітка робота в цьому напрямку, але це важливо. Минулого року ми разом з міським головою були в Німеччині, в офісі KFW банку, який безпосередньо надавав нам цей грант в розмірі 19, 7 мільйонів євро. Протокол фінальний був підписаний вже в Чернівцях з нашими партнерами. Цей грант направлений на модернізацію водної інфраструктури міста, тобто на роботу комунального підприємства «Чернівціводоканал» для модернізації мережі, покращення інфраструктури, отримання необхідного обладнання та устаткування. Це черговий грант якраз на потреби водозабезпечення.
І ще про наших стейкхолдерів, з якими основному працюємо. Ну найбільше це, звичайно, Європейський Союз. Це підтримка Європейської комісії, також окремих країн Європейського Союзу. Тут різного роду є грантова підтримка, в різних проектах, починаючи від забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Тут у нас є проект, який підтримується, знову ж таки, німецьким банком KFW та Європейським Союзом. Проекти, які підтримуються північною екологічною асоціацією НЕФКО. До речі, у нас є ряд проектів з ними по енергоефективності, тому що завдяки співпраці з НЕФКО, ми здійснили і здійснюємо термомодернізацію майже всіх закладів бюджетної сфери і комунального господарства. Зокрема, мова йде про заклади освіти, про дошкільну освіту, про поліклініки, багато з цих проектів так само імплементуються і здійснюються завдяки Німецькому товариству міжнародного співробітництва GIZ Міністерства економічного розвитку Німеччини, Міністерства закордонних справ Німеччини. Це секретаріат економічної співпраці Швейцарії - SECO, це шведські фундації. Це в минулому, на жаль, американська агенція USAID, зараз немає проектів з ними. Це співпраця і з Європейським інвестиційним банком, з яким у нас зараз наявний проект щодо заміни громадського транспорту, з оновлення парку. Це співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це транскордонне співробітництво. Тут, зважаючи на наше географічне розташування і можливості, ми залучаємо так само фінансування Європейського Союзу в рамках даних програм і нещодавно буквально анонсували грант для дитячої міської клінічної лікарні Чернівців у рамках транскордонної співпраці.
Окрім цього, новий інструмент, в якому взяли участь і маємо вже виграшні проекти, це Interreg Europe. Тут в першу чергу стосується питання розробки концепції сталої мобільності і розвитку транспортної інфраструктури міста, тобто це теж такі важливі аспекти. Ну і, звичайно, уряди країн Європейського Союзу, а також міста, з якими ми працюємо, міста-побратими - це теж велика частка реалізації спільних проектів та отримання різного роду допомоги від них. Це й гуманітарна допомога, це й техніка дуже необхідна для наших комунальних підприємств і громадський транспорт, і медичне обладнання, наприклад, обладнання для реабілітаційного відділення міської поліклініки №2, яке надав Мангайм - дуже цінне обладнання, тому що там тепер військові зможуть проходити реабілітацію. Це і необхідне устаткування для технічного забезпечення навчальних закладів міста. Тобто це досить такий комплексний підхід, і це лише завдяки хорошим дружнім відносинам, і хорошій комунікації з нашими міжнародними партнерами.
- На кого більше орієнтуємося зараз: Європа чи США?
- Сполучені Штати України є партнером України і ми розуміємо, що без їхньої підтримки буде дуже складно. Очевидно, що ми розраховуємо на їхню підтримку. До цього періоду основним інструментом, завдяки якому можна було отримувати цю підтримку, це була діяльність агенції USAID. Ми дуже цінуємо партнерство. У нас було багато спільних проектів реалізованих. Ми зуміли завдяки USAID отримати 2 когенераційні установки, минулого року встановити їх у нас на об'єктах Теплокомуненерго, які дають можливість так само забезпечувати чернівчан необхідними послугами на випадок блек-аутів. У нас були проекти з USAID по сприянню розвитку місцевому середньому бізнесу, по проведенню навчань з проектного менеджменту. На жаль, зараз все призупинено через дії безпосередньо американської сторони. Але ми сподіваємося, що ця політика буде змінена і в певній формі буде відновлена співпраця і функціонування різних американських програм в Україні. Я переконаний, що Сполучені Штати Америки будуть точно зацікавлені в тому, щоб просувати все ж таки важливі цінності, підтримувати ті проекти, які покликані розвивати регіони і країни, і в тому числі це буде стосуватися і нас. Тому ні, ми не відмовляємося від співпраці з США, тільки очікуємо нового бачення і розуміння, яким чином це буде відбуватися.
- Зараз скандальний американець Ілон Маск просуває негативні наративи про Україну і про наші міста. Нас називають грантоїдами і такими, хто радо бере чужі гроші. Чи погоджуєтеся з такими твердженнями? Чи має межі залучення грантів, чи, можливо, можна буде залучити велику кількість грантової допомоги і відремонтувати повністю місто?
- Гранти - це не благодійна допомога. Тобто для того, щоб будь-хто отримав грант, потрібно дуже довго працювати, написати проект, зрозуміти взагалі пріоритизацію. Тут можна вічно говорити, тому що для того, щоб залучити грант в якомусь напрямку, ми повинні відштовхуватися від ряду обставин. Зокрема, в нас мають бути стратегічні документи розвитку, які регулюють напрямки діяльності міста в різних сферах. У Чернівців є інтегрована концепція розвитку міста, є цільові програми, є концепція розвитку середмістя, є план дій сталого енергетичного розвитку і клімату громади, зараз розробляємо і енергетичний план, генеральний план міста і так далі. Є багато різних документів, які регулюють, яким чином наша громада буде розвиватися або розвивається. Зараз, виходячи з цього, ми визначаємо пріоритети. Ми визначаємо пріоритетні проекти для того, щоб вирішити ті чи інші проблеми, які у нас є. Коли ми розуміємо, які це проекти - ми спільно з колегами з інших департаментів, управлінь та інших комунальних підприємств починаємо працювати, готувати потенційний проект для залучення фінансування. Це не обов'язково можуть бути гранти. Це може бути і державне фінансування. Це може бути партнерство іншого характеру. Це можуть бути кредити, будь-які інші інструменти фінансового залучення. Після того, коли ми маємо ряд написаних і підготовлених проектів, ми починаємо під нього шукати безпосередньо інвестиції, ресурси. Звичайно, найбільше цікавить елемент залучення грантів, тому що це безповоротна фінансова підтримка, інвестиція, яку, по-перше, не потрібно повертати у вигляді кредитів чи позик, з іншої сторони, це так само, знову ж таки з того, що й почав - підвищує наш міжнародний імідж і дає нам поштовх для подальшої співпраці, розширення кола потенційних партнерів. Тому після того, як ми знаходимо, а ми звертаємося до одного-двох-трьох, тобто чекаємо якихось оголошень конкурсів, пишемо напряму листи в різного роду міністерства, уряди країн, фонди, асоціації, які фінансують того чи іншого роду проекти, ми лише отримуємо певний результат, не завжди, повторюся, далеко не завжди, це одразу стовідсотково позитивний результат. І тут неодноразово наголошуємо, коли з іншими громадами спілкуємося, обмінюємося досвідом, не потрібно зупинятися, якщо ви подались і не виграли грант, потрібно рухатись далі і не очікувати, що 100% завжди все буде вдало. Тобто на практиці «вистрілює» десь третина проектів. Але якщо поступово далі розвиватися, очевидно, що ви досягнете успіху. І коли є певна домовленість про отримання гранту, тобто це ж не завжди йде лише одностороння допомога: ми завжди намагаємося заходити в проекти, які є корисними не тільки для нашої громади. Наприклад, якщо ми говоримо про міжмуніципальну співпрацю, ми ніколи не намагаємося виступати в ролі тих, хто завжди лише хоче щось отримати - ми завжди намагаємося йти в білатеральні проекти, де друга сторона так само отримує щось: переваги, вигоди і так далі.
До прикладу, як починалася наша співпраця з Мангаймом, з німецьким побратимом - це був тристоронній проект Чернівці-Мангайм-Кишинів. Усі три міста є між собою побратимами. Це був проект невеличкий, але він просто показовий, тому що там є партисипативна частина, там є хороша комунікація,. Це про впорядкування громадських просторів в містах, і в кожного з трьох міст вдалося за рахунок проекту облагородити певний мікрорайон, розташований у житловому секторі.
До прикладу, можемо говорити й про проекти з розробки певних стратегічних документів. Паралелі, які фінансуються різними донорами, вони розробляються як до одного міста, так і для іншого міста, тобто залучення якогось обладнання для медичних закладів, для освітніх закладів. Так само це відбувається завдяки спільній підтримці, це обмін досвідом, проведення якихось спільних заходів у сфері культури, спорту, конференції і так далі. Тобто, де вигодонабувачами є декілька сторін, не тільки лише одна.
Тому не відповідає дійсності те, що українські міста, зокрема, виступають в ролі лише тих, хто щось просить або хоче, у ролі грантоїдів. Це теж створення спеціально певних стереотипів суспільства для того, щоб відштовхнути, можливо, аби сформувати певний негативний образ. Хоча насправді це хороша можливість залучення інвестицій, для якої потрібно досить довго працювати. Я сумніваюся, що хоча б одне українське місто може повністю бути забезпечене місцевим ресурсом, тобто постійно потрібно шукати позабюджетні кошти. Тому це важливий аспект залучення інвестицій, який працює у всіх країнах світу.
- Під час останньої пресконференції Роман Клічук звинуватив «європейську бюрократичну машину» у затягненому процесі підписання договору щодо закупівлі 50 нових тролейбусів для міста. Йдеться вже можливо й про меншу кількість тролейбусів, адже за цей час і ціни зросли суттєво. Взагалі гранти тягнуть за собою певні ризики?
- Коли ми маємо відносини з міжнародними партнерами, і це регулюється різними міжнародними правилами, з національним законодавством і так далі - завжди є певні ризики, завжди є певні обставини, на які потрібно зважати. Є форс-мажори, які виникають час від часу. Зараз в Україні в принципі воєнний стан, війна і це теж покладає ряд, скажу так, з погляду наших іноземних партнерів - ряд ризиків, великих ризиків для них. Тому це, звичайно, питання спілкування, комунікації, кооперації, багато що залежить так само від представництв, різного роду міжнародних організацій в Україні, тому що дуже часто це, наприклад, національний персонал, тобто українці, які працюють на цій кампанії, іноді це представники різних країн. Тобто буває, що комунікація не лише між двома суб'єктами, а безпосередньо залучені три сторони. Таким чином це теж затягується у часі, виникають додаткові процедури. Це завжди дуже складний і не простий процес. По суті, у нас медійно так виглядає завжди, що чернівчани бачать вже фінальний результат. Тобто ми отримали, нам привезли, ми встановили і так далі - але за цим криється дуже тривалий період співпраці, і він не завжди дуже оперативний. Так, є така специфіка, але всюди так, тому ми змушені підлаштовуватися і шукати різні способи, яким чином ці процеси можна пришвидшувати. Але це все, звісно, трапляється, в тому числі і співпраця з Європейським інвестиційним банком, де ми працюємо над закупівлею тролейбусів.
Отримуйте новини в Telegram
- Щодо комунальних підприємств у Чернівцях, якій сфері, якому підприємству, наприклад, вдається найкраще співпрацювати з міжнародними програмами і залучати їх?
- Здається, років 2 тому, ми намагалися дещо підвищити спроможність наших комунальних підприємств у частині проектного менеджменту, проводили ряд тренінгів, навчань з проектного менеджменту, з написання проектів, залучення грантової підтримки, інвестицій тощо. Тому що набагато простіше працювати з нашими комунальними підприємствами, якщо, до прикладу, в них є фахівці, які безпосередньо розбираються в даній тематиці, тому що, очевидно, що фахівці нашого департаменту не можуть знати всі технічні особливості, параметри кожного комунального підприємства. На жаль, зараз взагалі складна ситуація з забезпеченням кадрів на комунальних підприємствах, у виконавчих органах влади через ряд обставин, пов'язаних з війною. Тому людей в принципі не вистачає, особливо не вистачає кваліфікованих фахівців, які працюють у сфері проектного менеджменту, які володіють іноземними мовами. Це проблема не лише комунальних підприємств - загалом і муніципалітетів, інших органів влади. Тому це питання, яке сподіваюсь, ми зможемо вирішити вже по завершенню війни, але ми працюємо тим, щоб навчати, в основному, молодь, яка має бажання займатися проектним менеджментом, які володіють іноземними мовами, тому в нас є співпраця з нашим університетом і програма стажування, яка працює в Чернівецькій міській раді, дає можливість залучати молодь, яка потім вчиться, здобуває досвід і може з нами співпрацювати і працювати в рамках реалізації проектів.
Тому це проблема, насправді так, вона є, вона є на кожному комунальному підприємстві. Намагаємося спілкуватися. Очевидно, що більше спілкування з тими підприємствами, які працюють, забезпечують функціонування критичної інфраструктури міста, тому що ми безпосередньо з ними комунікуємо більше, зважаючи на те, що в нас є більше проектів.
- Міста-побратими, скільки Чернівці зараз мають таких?
- У нас є 17 міст-побратимів станом на зараз, ведеться активна співпраця. Як правило, кілька років триває кооперація, реалізація спільних проектів, пошук спільних точок, підходів до управління. Буває по-різному. У нас абсолютно різна історія встановлення побратимських відносин і розвитку. Зараз ми намагаємося у своїй роботі абсолютно змінити підхід до побратимства і намагаємося всю нашу співпрацю міжмуніципальну не звужувати, як часто раніше бувало, а розширювати, залучаючи паралельні зв'язки між іншими інституціями, зокрема, між університетами, між культурними різними колективами, спортивними командами, науковцями, громадськістю, бізнесом. Тому що, маючи декілька паралельних зв'язків з іншим містом, точно впевнені, що ця співпраця буде інтенсивнішою і буде розвиватися. Адже колись підуть люди, зміняться команди, і може втратитися цей зв'язок, як, до прикладу, з деякими містами, де договори укладені ще були 20-30 років тому, але змінились команди, а співпраця трималася виключно на цих людях і між муніципалітетами, і воно з часом втратилося. Ось ми зараз намагаємося ці зв'язки теж відроджувати, але нові побратимства намагаємося якраз будувати таким чином, щоб була дуже широка співпраця по різних напрямках. Для того, щоб ми один одного підсилювали і з'являлися нові проекти.
За період повномасштабного вторгнення у нас досить багато побратимств укладено: це два німецьких міста: Дюссельдорф, Мангайм.
З Дюссельдорфом вийшла дуже цікава історія, тому що це місто вважається економічною столицею Німеччини. Дуже потужне, економічно розвинуте місто, і насправді там завжди були досить потужні російські впливи і лобі. Дуже цінуємо співпрацю з цим містом, з його керівництвом, завдяки їхній команді, там безпрецедентне рішення було. До прикладу, на одній сесії розірвали побратимські відносини з Москвою, тому що вони були побратимами, і уклали з Чернівцями. Це стало таким важливим сигналом для інших німецьких міст.
У нас з Дюссельдорфом декілька різних паралельних історій, все зароджувалося на основі співпраці у минулому між єврейськими громадами двох міст. Один з лідерів єврейської громади Дюссельдорфа - Герберт Рубінштейн, він родом із Чернівців. Є і наш хороший друг Маттіас Ріхтер, який був одним із авторів-ініціаторів різного роду проектів історичної пам'яті.
Я б сказав, що маємо гарні результати побратимства з містом Мангайм. Ми зараз продовжуємо цю співпрацю, ми намагаємося спільно заходити в різного роду проекти, для того, щоб залучати європейські інвестиції, але, окрім цього, можна було б і покращувати інфраструктуру обох міст. Надзвичайно потужне місто, воно є одним із лідерів у Німеччині.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Місто Ізмір, Туреччина. Це місто, де проживає 4 з половиною мільйони населення. У нас зародилась хороша співпраця по лінії бізнесу, зважаючи, що Чернівці завжди були торгівельним містом і мають тривалі традиції розвитку торгівлі з Туреччиною, зокрема і безпосередньо з Ізміром. Це стало одним із напрямків нашої потенційної співпраці і, до прикладу, зараз вже форматі побратимства наші виробники, наші підприємці абсолютно безкоштовно мали можливість брати участь в бізнес-виставках, які відбуваються в Туреччині. До нас приїздили представники торгово-промислової палати, представники турецького бізнесу вже двічі за останні 2 роки.
Дуже цікава історія з французьким містом Мец, яке є центром регіону Лотарингія. З ними у нас дуже тривалі освітні відносини, саме у Чернівецького національного університету та університету Лотарингії, які понад 20 років мають ефективну співпрацю. Завдяки програмам і на основі співпраці між вишами, між освітянами, розпочалося спілкування живе і між муніципалітетами.
- Якщо порівнювати, наприклад, Чернівці з іншими містами України - Львів, Київ, Дніпро - хто має більше побратимств, Чернівці в цьому плані виграють?
- Говорив неодноразово, що не має бути жодної конкуренції між українськими містами. Зараз об'єднуємося всі для того, щоб Україна змогла встояти і підтримувати на належному рівні Збройні Сили. Тому ми не розглядаємо ці питання, як конкуренцію між містами. Хоча я з певністю можу сказати, що у нас дуже хороші результати і міжнародні проекти.
- Як вдається працювати бізнесу у Чернівцях під час війни, чи є допомога від міста?
- Очевидно, що дуже складно українським підприємцям в період війни, а перед цим був ще складний період ковідний. Російське вторгнення ще сильніше вдарило по бізнесу. І це, звичайно, було відчутно у всіх регіонах. Зрозуміло, що набагато складніше було бізнесу, який знаходився в регіонах, які зараз або тимчасово окуповані, або неподалік лінії фронту, і вони були змушені релокуватися або закрити власне виробництво. Тому ми з першого дня широкомасштабного вторгнення мали 2 паралельні лінії: перше - це намагатися тримати контакт, максимально сприяти, допомагати місцевому бізнесу, друге - це налагоджувати релокацію підприємство з регіонів, які постраждали від війни. По суті, це процес, який триває досі. Я вдячний нашим місцевим підприємцям за те, що всі активно долучилися, в нас відбулася дуже хороша співпраця, активна.
Ми знаємо, що в нас більшість підприємців інтегровані в свого роду різні бізнес-клуби, бізнес-асоціації, об'єднання і дуже багато представників релокованих підприємств були так само долучені до функціонування роботи цих об'єднань. Ми неодноразово збирали їх окремо, а потім разом.
У нас були кілька проектів для підтримки місцевого середнього бізнесу. Це налагодження діалогу бізнес-влада. Ми намагалися теж стерти стереотипи, де бізнес не довіряє владі, а влада навпаки шукає способи, як тиснути на бізнес. Ми намагалися все ж таки вибудовувати партнерські зв'язки, якомога тісніше спілкуватися, розуміти, в кого, які проблеми, які виклики і намагатися їм допомогти.
Ми вели навчання підприємців, як писати проекти для того, щоб залучати гранти для їхнього бізнесу. Бо зараз дуже багато програм, які надають грантову підтримку для малого середнього підприємництва: і державних, і міжнародних. І це теж дуже важливо: саме навчитись їх отримувати.
Ми працювали з логістикою з забезпечення деяких видів продовольства. Деякі супермаркети міста взагалі були пусті, пам'ятаю, тоді звернулися до нас багато мереж, що їм солі не було звідки везти, тобто не мали можливість забезпечити. Ми тоді включилися через генеральне консульство Румунії у Чернівцях, нам дали можливість поспілкуватися з основними румунськими дистриб'юторами солі, буквально за декілька днів вони забезпечили наші магазини необхідним продовольством.
Часто бізнес сам дуже швидко знаходить вирішення будь-якої ситуації, ми тільки, як представники влади, повинні вчасно допомогти, якщо у них є такий запит, або створити такі умови, сприяти, щоб вони могли розвиватися.
Ми зі своєї сторони намагаємося максимально сприяти тому, щоб бізнес розвивався, тому що ми розуміємо, що це надзвичайно важливо для розвитку нашої громади, де місцевий мікро, малий і середній бізнес по суті є основою, в тому числі для наповнення бюджету через податки.
- Все частіше у Чернівцях говорять про занепад Калинівського ринку під час війни: показують пусті ряди в соцмережах, пабліках. Чи працює зараз місто над тим, щоб зберегти це підприємство?
- Це наше комунальне підприємство і, очевидно, що ми зацікавлені в тому, щоб воно працювало. Ми зацікавлені, щоб люди мали робочі місця і могли заробляти кошти, платили податки. Часто так говорять, що Калинівський ринок уже відживає, а він вже десятки років працює і продовжує працювати. Очевидно, що рівень можливостей абсолютно не такий, який був до повномасштабного вторгнення і, очевидно, що підприємцям дуже складно: багато хто закривається, багато хто скорочує, власне бізнес переорієнтовується. Це дуже складно. В принципі, ми бачимо, що ринкова інфраструктура змінюється, тобто особливо, коли зараз з'являються нові торгівельні центри, торгівельні виставкові площі і так далі, то це все переформатовується в новий елемент живої торгівлі. Велика частина переходить в онлайн-торгівлі, використовуючи сучасні технології і вже не мають потреб знаходитися на якихось торгівельних площах, все змінюється. Але ми, звісно, зацікавлені в тому, щоб у цей складний період часу чернівчани мали можливість працювати і заробляти кошти, тому зі своєї сторони, звісно, ми будемо надалі підтримувати роботу комунального підприємства.
- Туризм у Чернівцях, про що він зараз? Які місця найчастіше відвідують? До нас їдуть європейці, гості з інших країн чи це переважно внутрішній туризм?
- Туризм був і залишається одним із пріоритетів розвитку нашої громади. Зважаючи на те, що в нас є для цього всі можливості, ми намагаємося розвивати туристичну галузь попри складні умови, в яких вона опинилася, тому що ми розуміємо, що сфера гостинності, яка стосується безпосередньо туризму, сильно постраждала ще в період ковіду, ну і зараз в умовах воєнного стану вона знаходиться у досить складному становищі. Фактично - це інфраструктура, це готельний бізнес, ресторанний бізнес, це робота гідів, це робота культурних закладів. Варто відзначити декілька особливостей, які пов'язують розвиток туризму Чернівців в останні роки повномасштабного вторгнення. Чернівці, географічно так сталося, знаходяться далеко від лінії фронту і дуже близько до кордону з Європейським Союзом. Тобто найближчий аеропорт міжнародний до Чернівців - в годині-півтори їзди. Чернівці є доступними в плані того, щоб сюди потрапити. У плані логістики ми виграємо зараз у всіх інших міст, тому що до нас легше потрапити. У нас був ряд проектів, де ми працювали над тим, щоб спозиціонувати прикордонні західні обласні центри, як в'їзні точки для іноземців в Україну. Зважаючи на те, що не працює авіасполучення, не працює морське сполучення, то більшість людей може до нас потрапити автомобілем або залізницею, і перші міста, які вони побачать - це Чернівці Ужгород, Львів, тобто це 3 міста, які можуть бути в'їзними хабами з погляду туризму. Ми над цим активно працюємо останніми роками. Тут є декілька таких важливих елементів: ми повинні активно працювати над промоцією, тому що про Чернівці мають знати. Ми намагаємося активно брати участь у великих потужних світових заходах, туристичних виставках, організовувати промоційні тури для туристичних операторів як внутрішньо українських, так і закордонних. Намагаємося створювати нові технологічні продукти, відео, промовідеоролики. Запустили сайт і туристичний портал, які активно працюють. Працюємо зараз над різного роду додатками, мобільними, які теж просуватимуть туризм і полегшать туристичну навігацію. Це важливі складники успіху.
Цього року і минулого, ми запрошували туроператорів сусідніх країн, відвідували їх, намагаємося «продавати» Чернівці потенційним туристам.
Сучасний турист хоче більшого, це лише одна із компонентів для відпочинку або проведення часу в місті. Тут потрібно працювати над подієвим туризмом. Потрібно пропонувати комплексне відвідування регіону, а не тільки Чернівців. Ми працюємо спільно з областю в частині популяризації інших районів, таких як Буковинські Карпати, Дністровський каньйон, Хотинська фортеця тощо.
Стосовно оглядових майданчиків. Ми маємо стратегію розвитку і бачення стосовно створення готових майданчиків. На окремих об'єктах були проведені бліцконкурси архітектурні стосовно того, як вони мають виглядати, є різні бачення і в департаменту урбаністики та архітектури, які більше над цим працюють. Тому сподіваюся, що ми зможемо зробити декілька оглядових майданчиків у місті, а не один.
У планах є і створення містечка майстрів, тому що в місті немає локацій, де можна купити сувенірну крафтову продукцію. У нас є програма міська «Зроблено в Чернівцях», яка передбачає промоцію, підтримку місцевих виробників.
- Де результат роботи департаменту розвитку? Чи аналізуєте стан і тенденції розвитку малого і середнього бізнесу області, бере участь у визначенні його пріоритетів? Чи розробляється прогноз та програми економічного і соціального розвитку області на середньостроковий та короткостроковий період? і т д
- Це стратегічне планування і робота безпосередньо з документами, які визначають короткострокові, середньострокові терміни розвитку економічного. Зокрема, ми є розробниками планово-економічно соціального розвитку громади на рік. А це найбільший документ, який об'єднує всі міські цільові програми, завдяки яким фінансуються всі роботи і надання будь-яких послуг, які відбуваються в місті. Окрім цього наш департамент має окремий підрозділ, який займається економічним аналізом і плануванням - аналізує всі міські цільові програми.
-Чи є сприятливі умови для роботи підприємців зараз, під час великої війни? Міська рада якось допомагає їм?
- Це питання вже було максимально розкрите у попередньому блоці.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
