У Чернівцях побував сержант 13-ї бригади НГУ «Хартія» та журналіст Вахтанг Кіпіані. На Буковину історик прибув з лекцією про важливості історії у боротьбі за ідентичність, пише Медіа агентство АСС.
Вранці 26 лютого він відвідав прямий ефір на «Радіо 10». Історик зазначив, що історія є однією з причин війни, бо путін постійно на історію посилається. І процеси декомунізації і дерусифікації — це не уникненні процеси.
«Одна з цеглин, на якій стоїть ідентичність – історія. Ми це зрозуміли, цей досвід тепер вивчається підрозділами. З воїнами важливого говорити про історію – бо в цьому є підстава зробити військо сильнішим. Багато історичних постатей є цікавими і важливими, але слід глибше вивчити їхній життєвий етап, аби розуміти, де маніпуляція. Можливість бути опірним ворогу - знати, за що іде війна. А коли ми знаємо своїх героїв, то нас вже не зрушиш російським наративом. Коли знаєш своє - маєш лють нищити окупанта», - каже Вахтанг Кіпіані.
Також запрошений гість провів відкриту лекцію-дискусію у Центрі культури «Вернісаж». Ця зустріч стала символічно, адже відбулась вона у День кримського спротиву російській окупації.
Отримуйте новини в Telegram
Вахтанга Кіпіані називають детективом українського минулого, а його показують закономірності боротьби за незалежність та допомагають краще розуміти сучасні виклики.
«Маркери цієї війни: денацифікація, Бандера, українська мова, російська мова — це все ніби історичні речі. Тому, коли ставлю питання, чи потрібно знати історію під час війни, то відповідь ніби очевидна — треба знати. Історія є однією з причин. Якщо ми не будемо захищати своє минуле, не будемо захищати своїх героїв, то відповідно очевидно, що на якомусь відтинку фронту ми будемо постійно отримувати удари під дих, і у нас не буде сил здійснювати наші дії», - додав Кіпіані.
На думку історика та військового – ця війна була неминуча. Суспільство часто закривало очі на приховану чи відкриту агресію росії (закони по Криму і по Севастополю, операції проти Криму, акція на косі Тузла, пряма агресію 2014 року).
І вже під час великомасштабної війни відсоток прихильників росії змінився, люди розуміють, що росія це зло, що у нас не може бути ніякої дружби.
Кіпіані також займається ще одним сегментом роботи у Збройних силах — це політика збереження пам'яті про загиблих військових.
Досі немає національного пантеону, і тільки починає будуватися із дуже великими труднощами Національне військове меморіальне кладовище, тобто головне військове кладовище країни.
З дуже високими ризиками та труднощами проходить будівництво ділянок військових або почесних поховань в кожному обласному центрі.
Чи зможуть українці завершити цю війну раз і назавжди – військовий відповів: «В історії говорити «назавжди» не модна. Найміцніша демократія в один момент може змінитись. Але ми маємо просто постійно інвестувати максимальні зусилля у спроможності України на культурному, інформаційному, військовому, економічному, освітньому — на всіх рівнях».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
