Музей у мініатюрі: в костелі у Чернівцях встановили унікальну шопку (ФОТО)

Римо-католицький храм Святого Архангела Михаїла – Санктуарій Матері Божої з Фатіми ніколи не оминають туристи, які відвідують Садгору. І хоча цей мікрорайон далеко від центру Чернівців, але зараз тут є що подивитися. Відреставрований костел із більше 200-річною історією оточений ошатним подвір’ям, поруч зведений 3-поверховий парафіяльний будинок. Взимку сюди їдуть самі чернівчани, бо вже всі знають, що такого вертепу як у Садгорі, у місті не побачиш. Про це пише ІА АСС з посиланням на Релігійно-інформаційну службу України.

І це навіть не вертеп, а ціла конструкція, яка відтворює народження Ісуса Христа у сучасному світі. Цей вертеп знаходиться всередині храму, а при вході до костелу всіх зустрічає ще один вертеп, де його персонажі-манекени – у людський зріст, багато тварин.

Вертеп всередині храму займає цілий кут. Отець Кшиштоф Сапальські, настоятель садгірського костелу, каже, що саме таку шопку-конструкцію встановлюють у храмі вже років шість. Сам священник – поляк, в Україні працює з 2001 року. Завдки спільним старанням його, парафіян та жертводавців, костел став родзинкою Садгори. Коли працював у Польщі, теж робив таку шопку, тому ідею переніс сюди.

Діти, які приходять з батьками до храму, не можуть дочекатися завершення Служби. Тоді отець Кшиштоф вмикає шопку. І вона оживає: потяги їдуть, пташка співає, млин працює, а колиска з Ісусиком гойдається та лунають українські колядки. Біля шопки можна завести дитячі іграшки і вони теж починають рухатися. Від шопки очей не відводять і дорослі, і діти.

Читайте ще: У сусідньому з Чернівцями місті відкрили найбільшу в країні Різдвяну шопку

Отець шопку робить сам, на її встановлення йде два дні, а парафіяни допомагають.

«Кожного року шопка змінюється, — розповідає отець Кшиштоф Сапальські. – Додаються нові фігури, якісь нові елементи. Цього разу у нас над шопкою літають літаки, на синьому небі світять зорі. Працює млин і навіть текла справжня вода, але потім цей механізм у нас трішки зламався. Люди щороку щось передають для вертепу. Зі Швейцарії цього разу нам передали три мініатюрні житлові будиночки, з Польщі – ковальську майстерню, у якій рухається за роботою коваль. Колією їде потяг, який сам причіпає вагон. Можна сказати, це не просто шопка, а наш світ у мініатюрі. Тут поєднаний час, у якому народився Ісус Христос, і час, в якому живемо ми: працюємо, їдемо у потягах та літаках… Тобто, світ змінився, люди багато чого освоїли, а Христос, як і раніше, приходить до людей».

Колиска, в якій лежить немовля Ісусик, колишеться, а його батьки, царі та пастухи рухаються навколо немовляти, йдучи йому поклонитися. Над колискою білий ангел із запаленою свічкою, який теж рухається. А найцікавіше, особливо для дітей, коли від плескання у долоні починає співати пташка.

Цікаво, що основа шопки – фігури Марії, Йосипа, царів та пастухів, мають вже майже 100 років. Ці фігури колись давно були у шопці в костелі, і коли храм у 1950-х роках зачинили, люди зберігали фігури вдома. Священик каже, спеціально їх не реставрує.

Одразу біля яселок з Ісусом можна побачити фігурку святого Франциска. Адже саме святий Франциск зробив першу шопку, аби таким чином наблизити людей до Бога і допомогти їм краще пережити Різдво.

«Мені дуже подобається робити цю шопку, — каже отець Кшиштоф. — Такі рухомі шопки дуже популярні в Італії. Я коли був там, ходив навіть на спеціальний базар із шопками, але там фігурки дуже дорогі, одна може вартувати до 300 євро. А наша шопка поповнюється завдяки подарункам людей. А чимало елементів і фігурок я привіз із Польщі».

Цього року у Садгірському костелі лише шопкою не задовольнилися. І з іншого боку у храмі, навпроти від шопки, можна побачити українську родину за святою вечерею, - це манекени у людський зріст. Родина у вишиванках, на столі вишитий рушник, поруч багато давніх речей.

«Основа світу – це родина, — додає отець Кшиштоф. – Наприкінці грудня Римо-Католицька Церква відзначає свято Святої Родини. А в нашому храмі ми встановили таку сценку з українською родиною. Деякі автентичні українські речі зібрав я, деякі парафіяни приносять. Я їх завжди прошу не викидати. І в нас вийшов такий музей в мініатюрі»

Дивіться нас на YouTube