Сфера «Бюджет і закупівлі» є лакмусовим папірцем того, як ОМС управляють ресурсами громади. Саме тут стає зрозумілим, чи демонструє місцева влада, на що витрачає кошти, чи забезпечує прозорість і конкуренцію на тендерах, і чи мають мешканці реальний вплив на бюджетні пріоритети. У мирний час прозорість бюджету та закупівель – це фундамент довіри містян до влади. В умовах війни вона набуває ще більшого значення, оскільки від неї часто залежить безпека, виживання та відновлення громади. Натомість непрозорі процедури у цій сфері загрожують не лише репутації міста, а й можуть негативно впливати на подальшу співпрацю з міжнародними партнерами та донорами.
Отримуйте новини в Telegram
Попри цю критичну важливість, рівень прозорості сфери «Бюджет і закупівлі» у 2024 році становив лише 39,6% – четверте місце з-поміж семи досліджуваних сфер муніципального управління. Водночас найкраще міста справляються зі сферою «Відкритість» (52,9%). Це свідчить про те, що базова інформація публікується більшістю міст доволі активно, проте, коли йдеться про планування чи використання коштів громади, прозорість знижується. І ця проблема має системний характер для багатьох міст, пише Медіа агентство АСС з посиланням на інформацію від Transparent cities.
Жодне зі 100 українських міст у 2024 році не досягло максимальної прозорості у сфері «Бюджет і закупівлі».
Щобільше, 79 зі 100 муніципалітетів не змогли успішно реалізувати навіть половини критеріїв. Найвищий результат показала Вінниця – 82,4% виконання. Друге місце за успішністю у цій сфері розділили одразу три міста – Київ, Миколаїв та Чернівці, кожне з яких виконало 67,6% сфери. Третю сходинку поділили Луцьк і Мукачево (по 64,7%).
По інший бік – Новояворівськ (лише 8,8% виконання), Світловодськ (11,8%) та Прилуки (14,7%). Такий низький рівень відкритості в бюджетних питаннях підриває довіру громадян і може свідчити про простір для зловживань чи неефективного використання ресурсів громади.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
