- Багато хто вважає, що комунальні підприємства міст, це або «дійна корова» для бюджету, або ж навпаки, знаємо ситуації, коли комунальні підприємства стають збитковими, дотаційними. У Чернівцях в різні періоди складалося і так, і так. Як Ви вважаєте, до яких відноситься Водоканал? Чи є підприємство збитковим станом на зараз?
- Я відповім на ваше запитання. Чи є Чернівціводоканал «дійною коровою» для міста Чернівці? Не знаю. Не можу сказати, поясню чому. Тому що ми місто поки що не фінансуємо. А чи використовуємо ми бюджет як «ту ж корову» - назвати це так не можу. Тому що на сьогодні ми маємо специфічну ситуацію. І ми маємо усвідомлювати, що це за ситуація.
Ось що важливо: питання все в тому, що ми просимо грошей у міської ради тільки за одного моменту. Ми як Водоканал маємо близько 70 тисяч клієнтів, з яких близько 4,5 тисячі – це юридичні особи. І вони працюють за тарифом для юридичних осіб, це суттєво більший тариф.
Але у нас є ще 65 тисяч абонентів – звичайних людей, для яких встановлений тариф на водопостачання та водовідведення в цьому році складає 57 з копійками гривень. Але розпорядженням Президента України він не застосовується у воєнний час. І тому мешканці отримують ці послуги за 28 гривень.
А далі й буде відповідь на запитання, чи міський бюджет є «дійною коровою», чи він згідно з розпорядженнями і законами, які діють в цій країні, має дофінансувати різницю в тарифах. Це один момент.
Другий момент. Те, що нещодавно запитали депутати в мене на сесії, як я вважаю, як приватна особа, який тариф є доцільним. Так от вважаю не просто як приватна особа, а як приватна особа, яка трохи розуміється на інженерії і на стані речей. Я відповів - 101 гривня, це з урахуванням стану мереж і того, що є в місті Чернівці в галузі води, каналізації, для того, щоб почати витягувати, скажімо так, на інший рівень фактичний стан підприємства, його покращувати.
Справа й в тому, що тариф, затверджений для населення, не враховує того, що є суттєві понаднормові втрати. Перекладати це на голову тих, хто сьогодні спробує вирішити ситуацію – неправильне, недолуге рішення. Ну що люди зі своїх кишень подістають гроші і повиправляють недоробки, які були зроблені попередниками? Ні. Це дурість. Тому треба це профінансувати.
Отримуйте новини в Telegram
А далі як профінансувати? Дійсно відкрито казати про те, які проблеми є і те, що застосування тарифу в 58 гривень – це необхідність. Я думаю, що це було б правильно. Порахуймо з іншої сторони. В кубі води, який приходить в мережу міста Чернівці (більшою частиною це водогін з Дністра, 48 кілометрів, меншою частиною це водозабори на Пруті) до 70% складає електроенергія. Плюс реагенти і так далі.
Інші речі - в кубі каналізації електроенергія складає більш ніж 70%, це в середньому 74-78%. Тому що треба перекачати з низин всі стоки, щоб очистити, потрібно подати кисень. Кисень – це звичайне повітря, це повітродувка, це знову ж таки дуже суттєві витрати на електроенергію.
У 2021 році, коли був затверджений тариф, він виходив з того, що на той час електрика була по 2,44 без ПДВ для водоканалів. А зараз маємо зростання на ці послуги в чотири рази. Чому тоді тариф на водоканалізацію в чотири рази не підняти?
Тому відбувається дофінансування з міського бюджету. Однак і воно йде з податків містян, виходить, що люди все одно платять. Тільки це не називають тарифом на водоканалізацію. Ось в чому питання.
Є загальна кишеня міська, в яку ми сплачуємо всі податки, а потім вимагаємо від влади, щоб зробили і те, і те, і інше. А коли влада щось не робить, ми кажемо, що вона вже погана. Але чому ми не враховуємо, що ця влада дає можливість жити в галузі водоканалізації як при комунізмі? Якось цього не бачать люди.
Як може тонна води і тонна каналізації коштувати 28 гривень, коли навіть пляшку води ледь купиш за такі гроші в магазині. Ми пропонуємо державі і кажемо, що нумо називати речі своїми іменами і будемо платити 58 гривень за тонну води і за тонну каналізації. Зараз стаканчик кави коштує як тонна води та каналізації.
Місто постійно фінансує заходи, які покращують водопостачання та каналізацію, але ми розуміємо, що і суспільство має також включитись і з розумінням поставитися, коли тариф буде 58, а не 28 гривень. І це не забаганка Клічука, чи бажання Каспрука - це необхідність.
- В умовах, які склалися зараз, Ваша основна задача - це втримати підприємство? Як Ви особисто бачите ціль та мету на посаді?
- Скажу вам таку річ. Коли б ми просто чекали, то ми б продовжували сидіти без води по 40-50 днів, як це було у 2021-2022 роках і плавали б в каналізації. Ми шукаємо можливості не просто зекономити, а змінити ситуацію і ставлення людей.
Першою чергою ми просимо, щоб і мешканці поміняли своє ставлення до водоканалізації і поцікавилися, що таке тариф, за що платиться, що туди входить. Перед тим як вимагати – варто спочатку дізнатися свої обов'язки. Права в Чернівцях знають добре люди, а от обов'язки – проблемне питання. Варто знати скільки коштують такі послуги і в сусідній Румунії, чи в Італії, чи в інших країнах.
У нас абонентська плата мізерна. Тільки зміна свідомості дасть можливість вирішити всі проблеми в комунальній сфері, і не тільки в комунальній сфері, а й війну виграти.
- Однією з можливостей для Чернівціводоканалу стали й гранти. Зокрема той, що передбачає заміну однієї з гілок водогону та реконструкція очисних споруд. Де цього року очікувати робіт, які важливі завдання зараз виконуються в межах ремонту? Чи слід чернівчанам готуватися до масштабних відключень?
- Усі думають, що грант все виправить. Розвіюю всі ілюзії.
Наші новини є у Facebook
Протяжність водогону - 48 км, а ми роботи ведемо тільки на 11 км самого водогону, а ще півтора кілометра – це подача з Прутського водозабору. Це також магістральний водогін. Тому рахуйте з 48 кілометрів - 11. Це багато? – Ні, це мало. Але на нас таки чекають грандіозні роботи і події, повірите. Щоб в Чернівцях вирішити питання води, каналізації, глобальної заміни мереж - таких грантів треба кожен рік отримувати.
Я пропонував би мешканцям міста, які відвідують європейські країни, відвідувати не тільки гарні споруди архітектурні чи якісь цікаві місця. Але і цікавитися таким моментом, як водно-інформаційні центри або музеї води. Вони є в багатьох європейських містах. Особливо ця культура дуже розповсюджена в старій Європі - в Італії, Німеччині, Швейцарії, Франції, Австрії. Я радив би відвідувати такі місця для того, щоб трошки підвищувати свою культуру як і людини, і споживача, і змінювати ставлення і до води, і до каналізації.
Щодо робіт з реконструкції – вони постійно відбуваються, ви просто не помічаєте. Вже повітряна лінія замінюється. Там постійно йде робота, працюють фахівці. Загалом там працює підрядник з Туреччини, у якого є субпідрядники місцеві та з Києва дві компанії.
Щобільше, по місту ми зараз почали встановлювати регулятори тиску, також як один з сегментів цього гаранту. На деяких вулицях проводяться роботи. Зараз, наприклад, йде робота в районі перехрестя Драгоманова - Богдана Хмельницького. Велися роботи на вулиці Каштановій, на Старокостянтинівській, на Золочівській. Ми працюємо постійно. Цього року хотіли б запустити наступний сегмент, це заміна мереж магістральних в місті.
- Ми завжди чуємо про те, на скільки зношена, стара та розсипається мережа водоканалу. Останній випадок з колектором, який просто зник, розчинився… Є з чим ще працювати, ділянки, які можна втримувати, чи варто буквально все замінювати?
- Усе, що ми можемо втримувати, ми втримуємо. Але скільки треба ще обстежити. І наші хлопці це роблять, кілометрами проходять. У нас понад 800 кілометрів мереж. Зношеності більш ніж на 70%.
- Але якщо Ви за це взялися, Ви зараз тут, то вірите в те, що це все можна підняти, відновити?
- Я не вірю, я знаю. Я знаю, що це можливо. Справа вся в тому, що тут потрібний виважений підхід з інженерним розумінням. Просто цим треба займатися. І питання не в тому, що хтось до мене був дуже поганий, а хтось дуже гарний. Вони всі склали той фундамент, на якому сьогодні маю стояти я як керівник. Це не погано, це не добре, це просто обсяг роботи, досить великий обсяг роботи.
Всесвіт завжди дає тому, хто спроможний, хто відповідає тому, що дається. Так приходять гроші, так приходять блага матеріальні, так приходять завдання. Коли б я не міг як керівник, як людина, як інженер цього винести, мені б таких завдань не давалося.
- Якщо порівнювати ситуацію з водоканалами інших обласних центрів країни, яка у нас ситуація? Є міста, можливо, до прикладу, Харків, Дніпро, - досвід яких ми переймаємо?
- Мене завжди вчили, хочеш образити людину - порівняй її з кимось. Не рівняю. Хочеш образити багато людей - порівняй якесь місто з іншим містом. Але мені б хотілося, щоб в нас були влаштовані так мережі, як у Швейцарії, Австралії. Мені дуже подобається, як влаштована система водопостачання, наприклад, міста Герліц. Там дуже подібні водозабори до чернівецьких.
Мені подобається, як влаштоване системне водопостачання в Австрії, чи в Інсбруку чи в Зальцбурзі. Це міста, де я був і вивчав все. Цікаво влаштована система в Ізраїлі.
- Чи можна порівняти попередні роки та сказати, що, наприклад, зараз методи роботи комунального підприємства стали сучасніші? Можливо, маєте змогу і обираєте нові відповідні необхідні матеріали тощо? На скільки використовуються сучасні технології?
- Коли я вас поведу подивитися на техніку і на те, чим ми користуємося, я думаю, ви плакати будете. Вік машин, які використовуються, часом не те, що старше мене, вони десь з молодості мого тата. Але ми намагаємося ними користуватися
Ми дійсно стараємось брати тільки сучасне обладнання. Однак справа й в тому, що є багато забудовників, які будують тут житло, і вони не дуже в захваті від гарних нових технологій. Чому? Тому що це квадрат житла відразу робить дорожчим. Або зменшує прибуток.
Тому є механізми, ми зараз над цим працюємо. Дайте нам трошки часу і все побачите.
- Зараз популярно використовувати в роботі ШІ, дрони. Водоканал користується цими надбаннями людства? Можливо дрони використовуєте, коли треба обстежити якусь ділянку водогону важкодоступну?
- Ніжки, тільки ніжки. Тільки все вручну, піший обхід. А що дрон може під землею побачити?
- Ну можливо з тепловізором можна побачити якийсь витік, прорив підземний?
- На жаль, ні. Справа вся в тому, що технології подачі і відведення води дуже давні. Їм по три-чотири тисячі років. Це перший момент. Другий момент, наприклад, в Ізраїлі сьогодні є акведуки, не тільки в Ізраїлі, побудовані без жодного сучасного інструменту.
Повторити зараз це не всі можуть, навіть з дронами, штучним інтернетом і так далі. Це балачки. Краще, ніж людські мізки, немає нічого. Чому? Тому що штучний інтелект працює на протоколі. Там немає такого варіанту, як фантазія. Там немає такого варіанту, як відчуття, натхнення і так далі. Ентузіазм. ШІ - це протокол.
- Багато комунальних підприємств Чернівців зараз осучаснюються. Переходять з паперів, карт, схем - до цифрового світу, до автоматики. На водоканалі це можливо?
- Можливо. Є багато чого. І ми це робимо зараз. Ми зараз працюємо над тим, щоб повністю дистанційно бачити ті вузли регулювання тиску, що ми встановлюємо. Параметри витрати води і тиску, які працюють. Просто це тривалий процес.
Водоканал займається третій рік створенням системи водопостачання електронної. Але маємо на це близько до десяти людей, які можуть займатися, які в принципі залучені до цього процесу. А хотілося б мати 60. Бо місто Миколаїв, наприклад, йому пощастило. Міська рада профінансувала такі заходи, і вони таку систему водопостачання інтерактивну створили за рік. Але в них був і донор ЮНІСЕФ, який найняв близько 60 людей. І платили не 3-5-10 тисяч гривень в місяць, а за відповідну нормальну зарплатню, мінімум 30-35 тисяч гривень. Тому на ваше питання відповідь одна. Хочемо – вкладаємо гроші
- Що страшніше для водоканалу? Мороз -20 градусів чи спека + 35?
- І там, і там буде важко працювати. Плюс 35 для мереж погано, мінус 20 для людей і роботи самих людей.
- Як Ви мотивуєте диспетчерів, які щодня вислуховують тонни лайки від людей, що вода зникла? Співпрацюєте з колективом?
- Співпрацюю, і ви знаєте, після спілкування з деякими мешканцями міста, по-перше, я сам час від часу сідаю в диспетчерське і відповідаю на дзвінки.
Ну, в мене є деякі задуми, я б не хотів зараз казати, але, повірите, ми підтримуємо і допомагаємо своїм людям. Буває що після такого спілкування потрібна допомога фахового психолога. Або так, що наші диспетчери виконують часом роботу психологів.
- А як щодо слюсарів, зварювальників, інженерів, механіків – скільки таких працюють? Чи можна в середньому визначити їхній середній вік? Чи йде молодь в професію? Які зарплати пропонує водоканал?
- Про рівень зарплатні, ви можете поцікавитися в відділі кадрів. Як ви рахуєте, 13 тисяч для водіїв, 17-19 тисяч – для слюсарів і 23 – для зварювальників - це добре? Ну, це добре, коли це є. Але це не відповідає ринку. Ну, на екскаваторі, зарплата до 30 тисяч, а от на ринку стартує від 60.
Тому відповідь на ваше питання - працюють або вар'яти, або дурні, або ідеалісти. Тому вік людей більше, ніж 55 років.
- Чи правда, що вночі тиск у трубах спеціально знижують, аби економити, і через це страждають ті, хто має водонагрівачі?
- Немає зв'язку. Так, в деяких районах ми дійсно знижуємо тиск на ніч. Але ми не підлаштовуємося до того, чи є у людини водонагрівач, чи немає. Це робиться з метою зберегти трошки мережі, щоб вони дожили до заміни. По-друге, це варіант зменшення витоків, тому що чим нижчий тиск, тим менше витікає. Тому ми змушені це робити з цих двох причин. У тих, в кого не вистачає тиску - будь ласка, є диспетчерська, є приймальня, реєструйте адреси і ми в робочому порядку вирішуємо питання, дивимось.
- Побутує думка, що за 20 років централізоване водопостачання зникне і всі перейдуть на локальні очисні та свердловини, чи все ж таки місто не зможе без гігантських систем?
- Відповідь одна - потрібно вчити історію. Як можна бути незалежним від суспільства, коли ти дихаєш з ним одним повітрям?
- Чи вживаєте ви самі воду з крана?
- Навіть при кип'ятінні на дні чайника лишається грудинкою вапна, чи піску.
- Можу. Коли вдома немає питної води, бутельований. Вода відповідає всім стандартам та нормам. Але загалом я не п'ю воду з-під крана.
Я з 2001 року не п'ю води з крана. Жив я в інших містах, в різних країнах. Я з-під крана воду не п'ю. Території, де можна пити з-під крана спокійно, це там, де для водопідготовки використовується тільки такий варіант, як фізичне заморожування води. Але це працює в гірських районах. Я стараюся не пити воду, яка хлорована, яка хімічна. Загалом людина має пити воду того регіону, де живе.
- Якщо вдома у вас протікає кран, хто його лагодить? Ви, як господар? Чи ви телефонуєте своїм фахівцям?
- Сам звичайно. В мене і сини вміють поміняти крани, і старший, і молодший. Я ж чоловік вдома, я не керівник водоканалу.
- Що вас особисто, якщо є таке, дратує в комунальних платіжках, окрім цін?
- У мене досить цікаве непевне ставлення. Я цим користувався - маю за це заплатити. Що може дратувати? Я перевіряю, користувався чи ні. Коли користувався, то маю заплатити. Не хочеш платити – не користуйся.
- Чи вплинуло потрапляння ракетного палива у Дністер, на якість води у Чернівцях?
- Ми ведемо постійно моніторинг і перевірку. Зауважу, що ситуація склалася нижче за течією, тому до нас це все не йде.
- Обов'язково запитайте про ВІДКАТИ: кому і скільки.
- Я пропоную прийти до нас на роботу і «брати участь в розподілі» - тоді і знатимете, кому і скільки. Без питань.
- Про освоєння грантів від ЄС на модернізацію мереж запитайте. Там багато млн Євро виділяли.
- Ну, добре, приходьте, знайомтеся по кожному покажу, зрозумієте, куди ці мільйони євро йдуть.
- Звісно не можна пити без очищування!
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
