Сергій Добржанський, представник руху «Безпечні Чернівці» в програмі "Суть Речей" запевняє, що винні у великій кількості агресивних собак у Чернівцях - ті люди, які годують собак, але відповідальності за них не беруть.
Сергій Добржанський: Є два рухи любителів тварин і вони між собою сваряться. Один, який займався притулком для тварин, які виграли грант, які будували все це і це робили і друге: це група Василя, які ходять і кажуть, що всі погані, і обливають всіх брудом. Мене так само облили брудом. Пан Василь так і не вибачився переді мною після своєї публікації у Фейсбуці.
Стосовно роботи, я розкажу, прийшли його подружки, які розказували, як вони люблять тварин і що вони вирішать ситуацію з твариною, яка вкусила мою дитину. Віз і нині там, собака далі гуляє і кусає людей. Я звертався, говорив з мером, і знову напишу заяву, бо усно я казав, мені мер відповів, що буде притулок для тварин, все зроблять. Я погодився, думав, що Василь - людина слова, а після того, як собака укусила мою дитину, то пройшло півтора роки. Собака далі бігає.
Тому про ефективність роботи, як руху, чи організації, не важливо, факт того, що кількість укусів росте колосально. Офіційна статистика: є 1300 укусів. Це те, що люди звернулися. Це не один, це не п’ять, не сто, лікарі вже не мають вакцини, щоб вакцинувати від сказу. Це епідемія сказу почнеться. Ми кладемо місто в жахливу ситуацію. Був я в Тернополі, у Луцьку, у Кам’янець-Подільському, у Рівному. Там такого нема, щоб в центрі міста гуляв турист і на тебе нападають тварини і ти вискакуєш на сходи ратуші. І ніде не пишуть для туристів: «Будьте обережні, собаки кусають!» Це наш імідж на весь світ.
Я вважаю, що це дякуючи пану Василю, бо він своєю діяльністю заборонив відстріл тварин, агресивної чи не агресивної, вони коли об’єднуються у групи, вони всі агресивні.
У моєму дворі підгодовуються подругами Василя, вони мешканці будинку і ходять годувати собак. Там 12 собак. Я просив зупинитися. Вони не всі агресивні, але одна заводить і всі решту ідуть за нею. Я казав, має бути об’єктивне рішення. Лишіть три, лишіть п’ять і відповідайте за них. Якщо це ваші тварини, то відповідайте за них особисто, якщо хтось покусає. Ні, не хочуть, кажуть, не їхні вже це тварини. Я казав, щоб брали додому, водили на повідку. Також не хочуть. Просив прибирати за тваринами – також ні, бо це вже не їхні. От, кинути кістку – будь ласка, а прибирати – ні. Тому така й ситуація.
Більше того, того й така ситуація з притулком. Він називається притулком для тварин, але це стерилізаційний центр виключно. Це не є вирішення проблеми. Вони не зможуть потім приїжджати, відловлювати собак, завозити на свою територію, там ще все не зроблено, там ще багато роботи. Наскільки знаю, в Румунії, в Ясах, я бачив, там така територія, сто на сто метрів, огороджена величезною сіткою, забетонована зі стоком. Де живуть всі ці тварини. Поки вони власною смертю не помруть. У нас такого нема.
У нас розплоджуються, за рік виросла кількість тварин. Тобто ефективність від того, що стерилізували і припинили відстріл - нульова, стерилізація уже більше не йде, відповідно, йде ріст тварин. І не лише того, що вони розплоджуються, ще й, я згідний, привозять, але привозять відсотків 5-10 від приросту собак.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
