Дитинство пані Людмили було нелегким, вона пережила голод, окупацію та сталінські репресії. Ще підлітком вона почала працювати листоношею, пише Медіа агентство АСС з посиланням на Кіцмань.Інфо
У звʼязку з недостатньою кількістю вчителів на Буковині у післявоєнний час, її мамі запропонували роботу вчителя в Орошанській місцевій школі. Тому вся родина переїхала на Кіцманщину.
Після закінчення війни, здобуваючи професію бібліотекаря в Чернівецькому технікумі, зустріла і своє перше кохання - молодого морського офіцера, яке зуміла пронести через все своє життя.
Отримуйте новини в Telegram
Два сини наслідували приклад тата і стали моряками.
Завдяки своєму сильному вольовому характеру, Людмила Андріївна змогла пропрацювати близько 40 років черговою на Кіцманській залізничній станції. За сумлінну роботу вона отримала багато нагород, премій та медалей.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
