Про особливості експедиції, багатомісячну підготовку, життя в базовому таборі та небезпеки найвищої гори світу вона розповіла під час зустрічі, організованої фітнес-клубом «SPORTdep.», повідомляє Медіа агентство АСС.
До експедиції жінка готувалася протягом семи місяців під керівництвом тренера фітнес-клубу Володимира Сиротюка. За цей час Олена Карлова тренувалася по три-чотири рази на тиждень.
«Я готувалася до дуже складного. Насправді те, що ми робили тут за сім місяців, було надзвичайно важливим. Якби займатися лише цим і не мати попереднього досвіду, то цього часу було б замало», - розповіла професорка.
Саме фахівець чернівецького фітнес-комплексу SPORTdep. готував Олену Карлову до сходження на найвищу вершину світу упродовж 7 місяців.
Цього року дозвіл на сходження на Еверест отримали 495 альпіністів із 56 країн світу. З України було вісім людей - три жінки та п’ять чоловіків. За словами Олени Карлової, кожен учасник експедиції сплачує спеціальний дозвіл на сходження. Для іноземців він коштує 13 тисяч доларів, тоді як громадяни Непалу сплачують лише 500 доларів.
Маршрут цього року пролягав виключно через Непал, оскільки китайська сторона тимчасово закрила підхід до вершини зі свого боку.
Базовий табір Евересту розташований на висоті понад 5300 метрів. Водночас там перебувають не лише альпіністи, а й шерпи, кухарі та технічний персонал.
«Коли порахувати всіх разом, то одночасно в базовому таборі може перебувати до півтори тисячі людей», - розповіла альпіністка.
Кожен учасник сходження має власного шерпа-провідника. Деякі з них підіймалися на Еверест понад десять разів.
«Наш шерп був на Евересті одинадцять разів. Є люди, які за життя сходять на вершину по двадцять-тридцять разів», - каже пані Олена.
Однією з найскладніших і найнебезпечніших ділянок залишається льодоспад Кхумбу - величезний рухомий масив льоду, який постійно змінюється.
Саме тому його намагаються проходити вночі, коли через нижчу температуру лід є більш стабільним.
Ще одним випробуванням стала, так звана, Західна долина, яку альпіністи називають «пательня». Попри сніг та лід навколо, температура там напевно десь під 30 градусів тепла, пояснила Олена Карлова.
На великих висотах головною проблемою стає нестача кисню. Через це учасники експедиції проходять кілька етапів акліматизації. Серед найпоширеніших симптомів нестачі кисню - головний біль, нудота, безсоння та втрата апетиту. Окрім цього, професорка ЧНУ зазначила:
«Організм найкраще акліматизується під час сну. Також важливо пити багато води. Чотири-п’ять літрів на день».
Воду для таборів отримують зі снігу та льоду. Щоб поповнювати запас мікроелементів, альпіністи додають до неї спеціальні електроліти.
На висоті понад сім тисяч метрів більшість учасників уже використовують кисневі балони. Один такий балон важить близько семи кілограмів.
Після підкорення Евересту пані Олена не завершила експедицію. Вона продовжила маршрут і здійснила сходження на сусідню вершину Лхоцзе висотою 8516 метрів.
Таке досягнення називають «Everest Double Crown» - подвійною короною, коли альпініст підкорює обидві вершини без повернення до базового табору.
За словами жінки, за всю історію альпінізму це вдалося лише приблизно 500 людям.
«Коли я дізналася, що таке сходження можливе, мені захотілося спробувати. Ми були дуже добре підготовлені до цього виклику», - зазначила вона.
Ще однією з перешкод стали черги на маршруті. Через велику кількість охочих підкорити вершину альпіністи можуть годинами чекати на вузьких ділянках шляху.
«Люди стоять у чергах, витрачають кисень, мерзнуть і виснажуються. Саме тому ми вирішили розпочати сходження трохи раніше», - пояснила пані Олена.
За її словами, цього року на Евересті загинули п’ятеро людей - троє шерпів та двоє клієнтів експедиційних компаній.
Особливо складною залишається евакуація загиблих. Вартість транспортування тіла з вершини коштує 114 тисяч доларів.
За словами Олени Карлової мінімальна вартість сходження на Еверест нині становить близько 40 тисяч доларів.
Якщо ж альпініст планує підкорити одразу кілька гімалайських вершин, бюджет може зрости до 70 тисяч доларів і більше.
Попри складні погодні умови, нестачу кисню та високі ризики, експедиція завершилася успішно. Чернівчанка повернулася додому цілою та неушкодженою.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
