Посуха висушує криниці на Хотинщині

Як і торік, посуха знову дошкуляє селянам.

Малосніжна зима та майже бездощове літо зробили свою чорну справу: обміліли водні горизонти, що спричинило суттєве зниження рівня живильної вологи у криницях практично в усіх населених пунктах Хотинщини. Детальніше про стан справ із водозабезпеченням населення розповідають посадовці органів місцевого самоврядування району.

Н. Г. Боднар, Бочківецький сільський голова:
– Потічки висохли. Лише в окремих викопаних ставках залишилася вода. У тій частині населеного пункту, яку називаємо «мале село», що розташоване на височині, у колодязях залишилося дуже мало води. Господарі чистять криниці, але очікуваного результату не отримують.
У селі – три джерела, де завжди вона є: вода прибуває із землі практично на поверхні. Одні жителі змушені її завозити, іншим вистачає зі своїх колодязів. Слабке їх наповнення – ось що непокоїть селян.
Чимало господарів висадили вздовж ярів сади. Облаштували копанки, та більшість із них – сухі. Отож наповнюють ємкості зі ставків. Нині люди масово були змушені відмовитися від поливу рослин, оскільки немає змоги робити це постійно, а інакше – лише шкода.
В. П. Мандрюк, виконуючий обов‘язки старости Пригородка та Орестівки:
– Декілька років тому в Орестівці спорудили водогін від «широкої криниці», що на межі з Рукшином: це покращило стан водозабезпечення жителів. Позаяк село розташоване на скелі, люди облаштовують артезіанські свердловини глибиною від 30 до 50 метрів, із яких отримують воду. На це потрібні значні кошти, отож обзавестися свердловиною по кишені далеко не кожному.
У Пригородку ситуація із водозабезпеченням дещо краща: є низка артезіанських свердловин, півтора десятка старих криниць, в яких достатньо живильної вологи.
Навчально-виховний комплекс має власну свердловину, яка забезпечує потреби закладу освіти.
З. А. Чуравіна, Білівецький сільський голова:
– У селі поки що великих проблем з водою немає. Хоча у частині криниць її рівень помітно знизився у порівнянні з попередніми роками. На щастя, жоден колодязь повністю не висох. Навіть якщо у деяких вичерпують рідину до дна, то на ранок вона прибуває.
Дотепер так і не вдалося з’ясувати, чому в одних криницях навіть у посуху води вдосталь, а в інших – обмаль. Напевне, вона надходить із різних горизонтів, а її потік неоднаковий за об’ємом.
У деяких домогосподарствах не вистачає води, щоб напувати худобу. Господарі возять мотоблоками бочки, бідони до ізворів (місця, де багато джерел, які виходять недалеко від поверхні землі), із яких наповнюють водою.
Сподіваюсь, що Всевишній зглянеться над нами і пошле дощі, а – взимку на землю впаде вдосталь снігу. Щоб сільські криниці, як і раніше, були повні води. Аби у природі відновилася рівновага, а люди не потерпали від нестачі живильної вологи.
В. І. Заплітний, Ворничанський сільський голова:
– У селі з водою дуже погано, хоча немає криниць, у яких вона повністю зникла. Проте у майже 40 відсотках колодязів її – лише півметра–метр. Цього не вистачає навіть для побутових потреб, не кажучи вже про домашніх тварин. Раніше на пасовищах були нори, з яких напували худобу або водили її до ставків, у яких нині на 70–80 відсотків менше води. Навіть криниці, які колись забезпечували сотні тварин та птиці на фермах, обміліли наполовину.
Л. Г. Скрипкіна, секретар Ширівецької сільської ради:
– Хоча у Ширівцях та Владичні, наскільки мені відомо, ще немає колодязів, які вщент висохли, але рівень води у них значно знизився – у декілька разів. Садівники із сусідніх сіл набирають у ємкості воду для поливання насаджень із озера «Болото». Старожили стверджують, що від обсягів рідини у ньому залежить водність наших криниць, бо звідти йдуть підземні потоки. Не стане води в озері – висохнуть криниці у наших селах. Тому сільчани так переймаються водоймою.
Жителі заощаджують воду, як можуть. Для будівельних потреб завозять її зі ставків. Занепокоєні, як буде надалі. Можливо, доведеться бурити свердловини, але це надто дорого.

Джерело та фото: "Хотинські вісті"