Штраф до 60 тисяч гривень, або ж 2 роки за ґратами – стільки коштуватиме брехня в декларації

Вивести на чисту воду чиновників, що приховують незаконно надбане майно стане просто. Такий підсумок прес-клубу, присвяченого обговоренню змін в антикорупційній політиці України, що організувала Лабораторія демократичних трансформацій за участі представників руху Чесно та Transparency International Україна.

- Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – ці органи є основою нової антикорупційної інфраструктури України. Крім того, громадяни отримали ряд інструментів для допомоги у боротьбі з корупцією: відкриті реєстри власності рухомого та нерухомого майна, а незабаром запрацює ще й зручна електронна система декларування статків чиновників, – розповідає Вадим Міський, експерт Реанімаційного пакету реформ та директор Лабораторії демократичних трансформацій.

"Національне антикорупційне бюро України – це елітний скальпель, правоохоронний орган який розслідує корупційні злочини елітних корупціонерів", – Андрій Марусов, голова правління Transparency International Україна.

Починаючи з минулих президентів, всі міністри, високопосадовці, мери, прокурори, слідчі, судді, – це все підслідність НАБУ. А от здійснювати процесуальне керівництво у справах, якими займається НАБУ буде незалежно від Генпрокурова Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Не менш важливим питанням на думку пана Марусова  введення нової електронної системи декларування доходів, яка передбачена законом “Про запобігання корупції”. Відслідковування фінансового становища та стилю життя посадовців вестиме новостворений орган – Національне агентство із запобігання корупції.

"Відповідність стилю життя посадових осіб задекларованому доходу – це показник відповідальності та чесності", – Андрій Кучуран.

- Якщо раніше тільки на словах громадяни могли здогадуватись про доходи і статки політиків, то тепер декларація є джерелом такої інформації, – пояснює Андрій Кучуран, координатор руху Чесно на Буковині. – Аналіз декларацій та співставлення доходів зі стилем життя дозволяє зробити висновок про саму особу, й навіть притягти її до відповідальності у разі виявлення незаконного збагачення.

Серед новацій електронної системи декларування експерти називають обов'язок декларувати незавершене будівництво, готівку, дорогоцінності, цінні подарунки, майно родичів, а також передбачену сувору відповідальність за брехню в декларації, у випадку коли стиль життя чиновника та його статки не відповідатимуть задекларованим доходам.

- Останнім часом у можновладців з'явився тренд на приховування недобудованої нерухомості: "Немає в мене ніякого котеджу і дачі, тому що вони незавершені, на п'ятому поверсі незасклені вікна", – розповідає Андрій Марусов. За будівельними нормами відсутність у будівлі вікон вважається незавершеним будівництвом. У паперовій декларації, яку чиновник заповнював досі, дані про незавершене будівництво не запитувались. Таким чином, маючи палац без кількох вікон, чиновнику не доводилося пояснювати, з яких джерел він отримав кошти на будівництво.

Проте тепер, запевняє Марусов, такі дані братимуться до уваги: у електронних деклараціях чиновники повинні вказати рухоме та нерухоме майно і навіть незавершене будівництво. Окрім того, дорогі подарунки, цінні папери та підприємства, якими чиновник або володіє, або є їх кінцевим бенефіціаром.

"Діаманти та готівка теж підлягатимуть декларуванню", – розповідає Марусов.

- На відміну від старої системи декларування, зараз вводиться чітка адміністративна й кримінальна відповідальність за брехню, за умисне надання недостовірної інформації, – повідомив Марусов.

"Штраф  від 17 до 60 тисяч гривень, або ж 2 роки за ґратами – стільки коштуватиме брехня в декларації", – Марусов.

Проте карати чиновників будуть тільки тоді, коли різниця між реальними статками й даними декларації сягає 138 тисяч гривень.

- Вивести на чисту воду чиновників, що приховують незаконно надбане майно, стане просто, – пояснює Марусов. Потрібно лишень перевірити декларації за минулі роки та порівняти їх з новими. Або ж протиставити доходи та стиль життя. А потім звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро.