Катя Кучерян вагiтною копала могили, аби зiбрати грошi на пологи. А потім їй допомогли у Чернівецькому обласному центрі матері і дитини.
Про Катю Кучерян у Ценрі матері і дитини пам`ятають і досі, хоча вона уже залишила заклад і обіцяла бути відповідальною матір`ю. Вона – сирота, яку виховували родичі. Хоча більше не виховували, а знущалися.
- Вiдколи себе пам`ятаю, була битою, - розповідала жiнка. - Мабуть, ще ходити не навчилася, а стусанiв вiд баби отримувала. Просто так - за те, що живу на цьому свiтi. Коли баба з дiдом
iшли в запiй, у хатi зовсiм нiчого було їсти. Часто доводилося доїдати крихти заплiснявiлого хлiба. Трохи пiдгодовували сусiди. Пообiдати свiжозвареним супом або повечеряти картоплею з котлетою було неймовiрним щастям! Часто виживала завдяки коров`ячому
молоку та сухарям. Баба, коли трохи тверезiла, хапала, що бачила важке - табурет, полiно, кочергу - i сильно била мене по головi. У такi днi я тiкала з хати. Ходила селом, а вночi спала у соломi. Потiм дiд знаходив мене i ще додавав стусанiв за те, що втекла.
Читайте ще: Триває ХVІ благодійний марафон «Я врятував дитяче життя»
Рiк Катя провчилася у школi села Нова Красношора на Сторожинеччинi, а потiм її перевели до iнтернату. Але й тут нещасна дитина надовго не залишилася: захворiв дiд - не було кому поратися у городi, бiля хати. Родичi i забрали дiвчинку назад до себе. Продовжували над нею знущатися.
- Уже з шестирiчного вiку я знала, як виростити бараболю, моркву, бурячок, аби мати, що їсти. А щоби заробити копiйчину, наймалася працювати до людей: продавала мiтли, сапала городи, випасала худобу, - розповідала Катя. – Зате все вмію робити, з голоду не помру.
У 13 рокiв Катя Кучерян почала жити з хлопцем, який постійно її бив. Iз синцями та побоями жiнка i дитину виношувала. Аби заробити на пологи, пасла сусiдських корів та навiть копала могили на сiльському цвинтарi. I ледь не щовечора отримувала порцiю чергових стусанiв вiд чоловiка. А перед самими пологами виявила, що всi грошi, якi вона так старанно складала, чоловiк пропив.
Після пологів Каті з маленькою донечкою нікуди було йти: чоловiк пиячив i не визнавав дитини, баба з дiдом давно померли, старенька хата буквально розвалювалася. Тож соцiальнi працiвники Сторожинецького району перевели Катю разом з донечкою до Чернiвцiв у центр матерi та дитини. Тут у жінки почалося нове життя.
- Доглядати дитину вчили медсестри та психологи. А ще тут я почала вчитися читати. І по складах читала донечці перші казки, – каже Катя. - Я нiколи не мала книжок!
Вам буде цікаво: Збільшено матеріальну допомогу громадянам, які опинились в складних життєвих обставинах
У Центрі матері та дитини Катя Кучерян провела кілька місяців. А потім сталося те, про що вона й мріяти не могла: приїхала тітка, яка мешкає у Сторожинецькому районі, і запропонувала племінниці переїхати жити до неї.
- Катя дуже змінилася за час життя у Центрі. Мені здається, родичі були приємно вражені цими змінами, - розповiдає про свою колишню пiдопiчну Наталя Зубатюк,
соцiальний працiвник. – Із чоловіком помирилася, проте він майже весь час на заробітках. А Катя доглядає донечку, допомагає тітці по господарству, читає усе, що потрапляє до її рук. Коли їхала від нас, зiзналася мені, що розповіла свою історію на загал для того, аби кожна жiнка, яка потрапила у подiбну ситуацiю, знала - вихiд завжди є.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами