Інклюзивна освіта – це щоденна праця команди, де кожна дитина отримує шанс розкрити свій потенціал. Як саме вдається створювати комфортне середовище для учнів? Про це розповідає асистентка вчителя Галина Молдован, яка супроводжує дівчинку з 7 класу.
- Яким чином Ви допомагаєте соціалізувати та адаптувати дитину з особливими освітніми потребами?
- Я працюю з дитиною з 7 класу, вона має подругу з якою добре спілкується, але їй важко соціалізуватись в самому класі, ми це пропрацьовуємо та спілкуємось, я створюю навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у силах дитини. Дівчинка більше спілкується з подругою, розговорюється, відкривається та йде на контакт з однолітками.
- Які обов’язки має асистент вчителя в інклюзивному класі?
- Я здійснюю соціально-педагогічний супровід, на уроці я допомагаю, піддиктовую.
Завжди сиджу біля дитини, якщо є потреба допомагаю з дошки переписувати, організовую робоче місце, також проводжу спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, допомагаю концентрувати увагу, стимулюю розвиток соціальної активності дитини.
На основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини беру участь у розроблені індивідуальної програми розвитку. Забезпечую разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці.
- Чи є формат співпраці з батьками, діти яких навчаються в інклюзивному освітньому середовищі?
- Ми постійно спілкуємось з батьками, завжди на зв’язку, якщо я бачу, що дитина не активна та їй важко, я повідомляю про це мамі дитини, та вона вже приймає рішення. Інформуємо батьків про досягнення дитини, за потреби надаємо необхідну консультаційну допомогу. Батьки також є учасниками освітнього процесу дитини з особливими освітніми потребами та завжди проінформовані.
- Які ресурси доступні для асистентів, що працюють в інклюзивному освітньому середовищі?
- Ми готуємо самостійно завдання, підходимо до вчителів радимось, знаходимо та роздруковуємо, розробляємо ефективні методи, форми та прийоми роботи з дітьми, застосовуючи індивідуальний та диференційований підхід. Також вже є замовлені спеціальні підручники за якими працюємо. Використовуємо різноманітні ресурси сайти, та інтернет-ресурси.
- Чи проходили ви підвищення кваліфікації або спеціальне навчання для роботи в умовах інклюзивної освіти?
- Систематично підвищую свою професійну кваліфікацію, беру участь у роботі методичних об’єднань та інших формах методичної роботи. Проходжу атестації на відповідну кваліфікаційну категорію.
- Які складнощі найчастіше виникають у процесі спілкуванні з дітьми під час роботи?
- Буває так що, в діток немає концентрації, вони розсіяні, важко зосереджуються та важко запам’ятовують інформацію, продуктивності немає в такому випадку, немає ресурсів та сил, мотивації – в такому випадку батьки говорять не заставляти дитину, тому ми відволікаємось, йдемо в їдальню, йдемо займатись волонтерством, плести сітки аби розвантажити дитину.
- Як однолітки ставляться до дітей з особливими освітніми потребами? Чи бувають конфлікти у спілкуванні?
- В нашому класі конфліктів не має, діти відносять добре, сам клас відносить адекватно та з розумінням, адже вчитель все пропрацювала та пояснила учням, тому проблем з цим немає.
- Ви працюєте з однією дитиною чи групою дітей?
- Я працюю наразі саме з однією дівчинкою з 7 класу. За необхідністю щороку учні, якими опікується асистент учителя, можуть змінюватись.
- Чи впорядкована і розроблена індивідуальна програма розвитку під учня?
- Так, обов’язково, на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини беру участь у розробці програми. У кожної дитини є розроблена та завантажена на сайт ресурсного центру індивідуальна програма розвитку. Разом з фахівцями складаємо та реалізовуємо індивідуальну програму та індивідуальний план навчання. А також оцінюємо виконання цієї індивідуальної програми розвитку, вивчаємо та аналізуємо динаміку розвитку.
- Які кроки чи нововведення ви вважаєте необхідними для покращення системи інклюзивного навчання?
- Основні кроки закладаються вже на рівні держави, в першу чергу диференційовано відноситись до цих діток, коли розприділяють у заклади освіти, визначають що саме буде потрібно дитині чи інклюзивне навчання в загально освітньому закладі чи все ж спеціалізованому. Батьки хочуть більше соціалізувати дітей та не виділяти їх, більше працювати з батьками, в центрах, а не тільки на рівні ліцею. Останнє рішення завжди залишається за батьками.
У школі працюють не глибокі спеціалісти саме з інклюзії. Також не належне фінансування спеціалістів, роботи багато, оплачуваність маленька, багато документації.
- Як інклюзивне навчання впливає на соціальну інтеграцію дитини в суспільстві та школі?
- Для всіх індивідуально, сама дитина не завжди приймає, що вона не така як всі, стараємося проводити різні свята, щоб діти брали участь у позашкільних заходах, щороку залучаємо таких діток провести якийсь захід, щоб саме вони були залучені, щоб всі були на рівні, що кожен міг виконати хоч якесь посильне для них завдання: різні квести, додаткові подарунки для підняття настрою.
Авторка матеріалу - студентка 4 курсу, Ірина Світан
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
