Юрій Чубрей на початок повномасштабного вторгнення працював начальником відділу освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради, пише Медіа агентство АСС. Після року роботи на посаді у період війни (займався питаннями гумдопомоги, ВПО, освітні проєкти) чоловік вирішив долучитись до ЗСУ.
«У березні 2023 року я пішов в армію. Прийняв таке рішення, бо вважаю, що кожен чоловік має це робити. Голова громади мене не дуже пускав, але шляху назад уже не було. Я служив у Нацгвардії. У квітні нас направили на Покровський напрямок. Там я і отримав бойове розпорядження – на тій позиції я провів 151 день. Кожен день ми відбивали атаки, штурми дронами, мінні обстріли, жива сила противника – двічі нас намагались взяти в полон, але ми успішно відбились. Нас врятувало лише Боже чудо і молитва. Бог витягав мене. Інакше як пояснити, коли дрони залітали у бліндаж чи скиди падали під ноги і не вибухали? І таких чудес було багато», - розповідає Юрій Чубрей.
Отримуйте новини в Telegram
Пригадує боєць і той день, коли їх бомбили з 6 ранку і до 19:30. А ввечері намагались штурмувати їхні позиції. Ворогів відігнали українські дрони. А потім як противник повернувся і спалив позиції – наші бійці змінили локацію і вижили.
«Ми були тривалий час в оперативному оточенні. Тут москалі ходять, тут наші, вперемішку. Кругом були вороги. Але ми вийшли. Значить кільце не було щільне. Ми 5 кілометрів ішли по відкритій місцевості. Як на долоні у ворога. Але через вітер, певне, вони не запускали дрони по нас. А потім ще 35 кілометрів пішки ми добирались до евакуаційної точки», - пригадує чоловік.
Юрій Чубрей має кілька поранень. Під час перестрілки він отримав вогнепальне поранення у ліву руку – розтрощило мізинець. Зараз боєць після лікування у Дніпрі перебуває у військовому госпіталі. Згодом буде ще реабілітація.
Аби не впасти духом – Юрій мав при собі Біблію, часто читали її з побратимами. Якби не віра – то можна зійти з розуму, каже чоловік.
«Слова Шухевича: «Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто — перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною». У мене немає поки підстав для списання з армії. Тому говорити про плани рано. Але вже маю бачення на цивільне життя – зокрема, створити реабілітаційний центр для ветеранів. Хочеться бути там, де буде більше користі від мене. За Україну треба не вмирати, а вбивати. Я так і робив на фронті, тому не дарма туди сходив», - підсумовує Юрій Чубрей.
Два дні тому голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк та голова бюджетної комісії Дмитро Глобак відвідали Юрія Чубрея у госпіталі.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
