Зіграти вдалося лише першу дію: столичні «Комедіанти» на сцені чернівецького театру

У Чернівцях триває театральний фестиваль «Золоті оплески 2026». Вчора Київський академічний драматичний театр на Подолі показав на головній сцені нашого театру трагікомедію «Комедіанти».

Через сценічні образи актори розповідають про себе і про тих, хто залишається в професії: хто перебуває в тилу й чиї близькі опиняються на передовій.

Це версія п’єси відомого грузинського режисера Автанділа Варсімашвілі адаптована до українських  реалій. Тут і про служіння в театрі та самому театру і глядачу, маніпулятивну журналістику і зомбування з телевізора, особисту трагедію окремого персонажа, напругу та розраду.

Отримуйте новини в Telegram

Ідея постановки з’явилася в народного артиста Богдана Бенюка, який з 2022 року очолив київський Театр на Подолі. Він же й зіграв головну роль у виставі.

Постановка триває 2 години 30 хвилин з антрактом та має вікові обмеження 16+. Втім зіграти вдалося лише першу дію, після антракту показ не відновили – лунала повітряна тривога та зникла електроенергія.

«Ми звикли до цього, у Києві щодня літає над головами. Вистава ішла гарно. Ми ще приїдемо і дограємо до кінця. Нам слід звикати до всього. Країна воює, театр має існувати у війні. Народ захищається і б’ється, знаходить свої способи. І театр теж. Хоча це й комедія – але тут не до сміху. Життя наше драматичне, як і події на сцені. Ми ж і живемо, і плачемо, і сміємо щодня. Весілля, забави, трагедія. Це драматична ситуація. Тому треба вміти скидати речі за усмішкою, енергетикою. Якщо ми ніс повісимо – це те, чого хоче ворог. Аби ми перетворились на заляканих і жили в підземеллі.  А тут буяє українське життя. Нині сталась показова річ. Вистава ішла, публіка реагувала чудово. Люди приймали на себе ці ролі, драматургію. Зал дихав. Друга дія – там взагалі феєрверк емоцій. Але показати не вдалося. Ще буде нагода», - розповів Богдан Бенюк.

Вистава висвітлює актуальні події українсько-російської війни.

А сам Театр на Подолі дає такий супровід виставі: «Життя комедіанта позбавлене пафосу. Найважливіше у ньому сцена. Реальність зі своїми болями, втратами, злиднями не має значення. Навіть війна не має. У тебе може не бути дому, та театр — завжди прихисток і єдиний сенс існування.

Бо як же інакше пережити втрату свого рідного сина, який для держави став героєм».

Вистава відбувається у рамках XVІII фестивалю «Золоті оплески Буковини», який заснований з 2003 року та має на меті популяризацію театрального мистецтва серед чернівчан та гостей міста.