- Розкажіть, будь ласка, про роботу комунального підприємства під час війни, які проблеми постали з початком повномасштабного вторгнення?
- Насправді ніхто не знав, що буде, ніхто не знав, куди ми йдемо, як це буде. Але основну задачу свою - ми забезпечували, до того ж почали встановлювати і допомагати налаштовувати сирени, у бомбосховищах наші працівники допомагали з прибиранням та облаштуванням освітлення. Згодом були удари по енергоструктурі, багато нашого обладнання через перепади напруги горіло, виходило з ладу. Роботи для нас збільшувалось, а людей ставало все менше. Основний момент для нашого підприємства - ми зберегли колектив, зберегли професіоналів, які тут працюють, монтерів і загалом основний штат.
Також нам вдалося не просто зберегти підприємство, а й розвивати його. Станом на сьогодні, це дійсно європейське підприємство, де люди можуть працювати з сучасним інструментом у нормальних умовах, використовувати нормальну техніку.
Хоча зараз у нас, як на всіх комунальних підприємствах, є нестача монтерів, дуже важко знайти і адміністративний персонал, наприклад, головного бухгалтера і економістів. Думаю, це через рівень зарплат комунального підприємства, також свою роль грає той фактор, що ми розташовуємося далеко від центру. Але у нас побудована така робота, що працівників, які далеко проживають, наші автомобілі забирають і привозять в офіс.
- Скільки працівників у штатному розписі підприємства? Молодь приходить працювати? Яка заробітна плата на підприємстві?
- Зараз у нас є 16 офісних працівників. Загалом - 67 осіб має бути відповідно до штатного розпису, але заповнено на 51 особу. Середня зарплата працівника, майстра - 18 000 - 20 000 гривень. Комунальне підприємство - це саме господарюючий суб'єкт. Відповідно ми погоджуємо ставки, є певна бюрократична процедура, яку я дуже не люблю. Ми погоджуємо зарплату, штатний розпис з департаментом і з фінуправлінням. У нас добре налагоджена співпраця з міською радою та департаментом. Керівництво міста хоче розвивати це підприємство.
Повертаючися до штату, у нас є працівник диспетчерської служби, йому під 80 років. Є люди, які працюють тут вже по 50 років. У нас працює велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Взагалі молодь приходить працювати. Зараз ми плідно працюємо з університетом і в останній хвилі студентів була дуже здібна група, яка проходила стажування.
- Чи впливають мобілізаційні процеси в країні на роботу МКП «Міськсвітло»?
- 10 наших людей були мобілізовані. Двоє хлопців вважаються зниклими безвісти. Троє наших хлопців поранені.
Міськсвітло - підприємство критичної інфраструктури. Ми маємо змогу бронювати своїх працівників. У нас 50% заброньованих людей.
- Окрім зовнішнього освітлення, які ще зони відповідальності має підприємство?
- Основна наша задача - це зовнішнє освітлення, але ми сьогодні допомагаємо і ремонтуємо, встановлюємо системи оповіщення, контролюємо та чистимо підвіси, виконуємо монтажні роботи. Раніше Міськсвітло не будувало саме нічого, зараз наші працівники мають змогу самостійно прокладати лінії. Ми оновили повністю технічну базу, у нас є кому будувати, у нас є чим будувати, і ми повністю вже вийшли за рамки однієї маленької обслуговуючої організації.
Ми оновлюємо загальну систему, оновили систему керування освітленням. Наступний великий крок - інвентаризація: на кожній нашій опорі буде розміщений код, за яким, наприклад, якщо якась проблема сталася, мешканець міста зможе прийти просканувати і зробити заявку саме на цю лампочку, на цей світильник, а не просто дзвонити на диспетчерську і казати приблизну адресу. Повідомлення до нас вже надходитиме в чат-бот. Зараз вирішуємо технічні моменти, готуємо програму забезпечення.
- Специфіка Чернівців така, що в нас є історичне середмістя, маємо спальні райони ще радянського часу і вже активно розбудовують нові. Чи відрізняється ваша робота в цих районах?
- Так, у центрі міста ми, напевно, більше маємо завдань саме відремонтувати, зберегти. Також у історичній частині обладнання автентичне, а в нових районах - сучасне освітлення, там більше сучасних ліхтарів. Хочеться, звичайно, скрізь взагалі ставити не старі бетонні опори, а металеві опори, сучасні. Потрохи ми йдемо до цього. Ми дійсно можемо відмовитись від бетонних опор, але це буде дуже затратно.
- Чи співпрацюєте з інтернет-провайдерами, відбувається узгодження прокладання повітряних ліній? Є райони, які просто засотані кабелями.
- Щодо співпраці з провайдерами - знаємо, що центр і деякі райони просто засотані оптикою. Міськсвітло більше від усіх чистить свої опори від незаконних дротів. Закону, який би офіційно регулював таку співпрацю немає, є закон лише про підвіску. Вийшла постанова, додаток до постанови, що під час воєнного стану інтернет-провайдеру дозволяється без технічних умов вести лінію, вішати кабель.
Є закон про спільний сумісний підвіс, він називається про доступ до об'єктів інфраструктури, де прописано, що дається доступ і провайдеру. Ми чистимо всі свої опори, але є різні ситуації, адже не всі вони знаходяться на балансі комунального підприємства.
- Розкажіть, будь ласка, про джерела доходу підприємства.
- Це комерційна діяльність і фактично ми виконуємо всі замовлення для міста на комерційних умовах. Там, де ми утримуємо мережу - це за міський бюджет, але багато зараз робимо і на комерційній основі. Наші монтери багато роблять і для приватників, для забудовників, тобто ми збільшили, розширили свій функціонал.
- Чи вдається конкурувати з приватними підприємствами, які надають схожі послуги?
- Ми намагаємося працювати якісно, наша перевага - наш персонал. Ми забезпечені відповідним інструментом. Сьогодні є проблеми з ціноутворенням, тому що ми не можемо йти на зниження цін.
- Одне з питань, яке сколихнуло громадськість - як стало відомо, підприємство, аби стати енергонезалежним, вирішило придбати сонячну станцію. Закупівля відбулася, проте все вирішили скасувати. Розкажіть, будь ласка, нам цю історію у фактах, як все відбувалося насправді?
- Дивіться, насправді ми побачили, що інші міста, інші підприємства, ставлять сонячні панелі собі. Ми порахували, що якщо нам буде це цікаво, то за 2 роки зможемо їх окупити і фактично вони будуть працювати на підприємстві. Ми прорахували все, як господарюючий суб'єкт виставили умови тендеру, провели вивчення ринку. Адже ми не можемо оголосити тендер без вивчення маркетингу, яке відповідно ми й зробили - обдзвонили постачальників, зробили запити і відповідно сформували комерційну пропозицію. Відкрито виставили все - хто хотів вийти на тендер і взяти участь, зробив це. У нас є всі довідки ринкові, є вивчення попиту, навіть є довідки від певних структур, які проводили перевірки. Навіть проводилося вже антикорупційне розслідування, яке підтвердило, що в нас все чисто, все в рамках закону. Як на мене, це все наслідки публічності. Зараз ми дійшли з приватним підприємцем висновку, що задля збереження свого іміджу, ми домовляємося про взаємне розірвання договору. Будемо працювати далі над енергонезалежністю підприємства.
- Маємо ще одне конкретне запитання, де зараз в місті плануєте проводити масштабні роботи?
- У нас в планах заміна освітлення на вулиці Університетській, заміна освітлення і опор на вулиці Канівській, на вулиці Ореста Криворучка. Планується робота у деяких скверах, ще хочемо зробити вулицю Старожучківський шлях, бо там опори просто падають. Заплановані роботи у селі Коровія, там потрібно освітити дві центральні вулиці біля школи. У нас і в місті ще є велика кількість районів неосвітлених.
Отримуємо дуже багато заявок від чернівчан, з Коровії, з Чорнівки. Ми порахували, що для того, щоб тільки зараз поміняти все на світлодіодні ліхтарі в місті - без кабелю, без роботи, тільки на ліхтарі потрібно виділити більш ніж 130 мільйонів гривень. Потрібно це тільки для того, щоб зменшити споживання. Також підвісів дуже багато в місті, у нас дуже багато комунікацій і роками ніхто не працював над ними, не займався цим.
- Чи використовуєте нові технології для освітлення вулиць?
- Так, звичайно. Ми маємо сучасний диспетчерський пункт. У нас встановлена сучасна система освітлення на вулиці Небесної Сотні, на вулиці Пилипа Орлика. Можемо говорити і про вулиці Рівненську. У центрі міста ми облаштували ліхтарі, які нам надала грантова компанія. Ці ліхтарі можуть зменшувати кількість освітлення у потрібний період, вони запрограмовані на кілька рівнів: коли потрібно найбільше освітлення і далі вже менше.
На сьогодні у нас все керується дистанційно. Є три вулиці в місті, які ми можемо бачити максимально, до кожного ліхтаря. Чекаємо також на систему диспетчерського обладнання, яку плануємо отримати в межах гранту.
- Чому вдень часто світло вуличне горить по місту? Де ж економія?
- Потрібно чітко розрізняти, що таке економія, а що таке проведення робіт. Світло може бути ввімкненим вдень, коли на лінії працюють електрики. Може й статися так, що виникає коротке замкнення. У нас 50% ліній на сьогодні у незадовільному технічному стані. Також працівники вмикають лінію, щоб виявити перегорілі лампочки.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
