Суть Речей про Обнова-фест

Запрошені гості: організаторки етнодуховного Обнова-фесту Ірина Заяць і Галина Шестерняк

Ведучий: Максим Козменко

Максим Козменко: Дівчата, зізнавайтеся, яке воно – передфестивальне життя?

Ірина Заяць: Скажу відверто, дуже насичене, спекотне. Останні дні – це передчуття дуже великого, масштабного дійства, якому ти можеш присвятитися. Обнова-фест, етнодуховний фестиваль, це фестиваль сім’ї, фестиваль родин, де збираються багато твоїх друзів, знайомих. Приємно, що ти можеш долучитися до організації такого дійства в Чернівцях, розвинути культурну столицю України.

Галина Шестерняк: Ми маємо змогу долучитися до чогось такого масштабного, великого. Для мене це фестиваль другий і я відчуваю себе частинкою команди, яка творить історію Чернівців.

Максим Козменко: Давайте поговоримо про фестиваль. Що означає «провести фестиваль»? Найперше, що всіх цікавить, з якими труднощами ви стикаєтесь?

Ірина Заяць: Про труднощі не говорять, їх одразу вирішують. Тому десь забуваємо про те, і справді думаємо про команду, адже команда це найголовніше, що має бути. Якщо є гарна команда, то можна не хвилюватися про проведення фестивалю, він пройде на ура. Якщо ми будемо одне одного підтримувати, то нема чого переживати про проведення.

Максим Козменко: Скажіть, будь ласка, чому виникають труднощі?

Галина Шестерняк: Я думаю, що труднощі виникають як і в кожної солідної великої організації. Насамперед, труднощі – це такий період, коли ми повинні сконсолідуватися, до купи всі зібратися і вирішувати ті проблеми, які виникають. І в подальшому щоб їх не було.

Слухач: По-перше, цікавить доля Вашої колеги, Людмили Григорчук, в чому причина, що її немає разом з вами, як попередньої програми? Друге запитання, не секрет, що традиційно це свято відбувається в день великого релігійного свята – День Святої Трійці, День Зішестя Святого Духа. Чи дійсно передбачено, ви говорите, що пов’язані з церквою, спільно з вашими святими отцями, щоби той дух церкви був в основі свята, незалежно від того, де він проводиться? Чи є у вас традиція іти на ранкове богослужіння до церкви, а вже потім проводити заходи «в полі»? Є ще така традиція після богослужіння з молитвою звертатися до Святого Духа. Чи передбачено це і чи буде така молитва безпосередньо у Музеї під відкритим небом?

Максим Козменко: Наша Людмила відпочиває. Вона зробила собі маленький подаруночок, як і минулого разу казала, так воно і є, вона отримала момент релаксу й відпочинку. Наразі вона тільки мене консультує, допомагає. І просто-напросто відпочиває. Про друге питання скажуть дівчата.

Ірина Заяць: Чи ми починаємо фестиваль з молитви? Так. Адже фестиваль розпочинається о 10:00 в Соборі Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви. А фестиваль безпосередньо відбувається з благословення правлячого єпископа Чернівецької єпархії владики Йосафата Мощича. Всі організатори йдуть о 7:30 на ранкову літургію, аби підготувати це все дійство. А всі гості й учасники фестивалю збираються о 10:00 в Катедральному Соборі Пресвятої Богородиці. Опісля наш фестиваль продовжується в Музеї просто неба. І ми розпочинаємо знову ж таки з молитви о 12:30 до Пресвятої Богородиці, оскільки в нашому храмі є чудотворна ікона «Надія безнадійних». І на початку кожної літургії в часі зіслання Святого Духа ми молимося молитву «Царю небесний». Тому, так, молитва до Святого Духа в нас буде.

Галина Шестерняк: Дякую за запитання, хотіла доповнити на рахунок того, як ми пов’язані з церквою. Так, ми безпосередньо пов’язані із УГКЦ, оскільки ми є Товариство українських студентів-католиків, які за мету мають творення майбутнього нашої церкви і держави.

Максим Козменко: Цікавинкою фестивалю Обнови є саме етнодуховність. Хочу з вами поговорити про духовну складову. Чи затребувана вона зараз в людей, особливо в молоді?

Галина Шестерняк: Наш фестиваль починається з молитви, це вже є духовна складова. Також в нас є молитва-медитація, молитва-тезе. Людина може заглибитися, осмислити, що ж воно є духовне. Вона відбувається в супроводі музики. Для мене це дуже глибоко й цікаво.

Максим Козменко: Це вже наче транс відбувається.

Галина Шестерняк: Ні, ні, це не транс в жодному разі.

Ірина Заяць Духовність це таке почуття, його дуже важко описати словами. Але воно передає дружні стосунки з Богом. Молоді люди зараз дуже потребують дружніх стосунків з Богом. І ми будемо їм показувати й допомагати спілкуватися з Небесним Батьком, адже Він є тим, хто знає про всі твої недоліки і зможе допомогти.

Галина Шестерняк: Духовність є дійсно фішкою нашого фестивалю.

Максим Козменко: Тобто у вас є прагнення й бажання духовність перенести до прикладного виміру. Минулого року, до речі, була молитва-медитація?

Ірина Заяць: Не було, цьогоріч вперше.

Слухач: Мене цікавить щодо людей з обмеженими фізичними можливостями. Чи вони мають змогу і право потрапити на фестиваль? Також про людей похилого віку. Чи буде чергувати група медичної допомоги? Щодо відбору колективів музичних. Чи стежити, щоб вони були не тільки популярними, але й моральними авторитетами?

Ірина Заяць: В музеї цьогоріч облаштували пандус, тому кожен зможе і проїхати, і пройти на фестиваль. На території музею буде чергувати карета швидкої допомоги. А також можна буде звернутися до волонтерів по допомогу. Гурти відбираються дуже ретельно. Від лютого, як тільки почали реєстрацію, було безліч заявок. Але ми переглядали відео, їхній контент. Багатьом відмовляли, декого самі закликали.

Галина Шестерняк: Відбирання гуртів є важливою роботою, оскільки основні гурти – це лице нашого фестивалю. Тому ми опікуємося цією моральністю. Й прискіпливо переглядаємо їхній контент музичний.

Максим Козменко: Якщо перевірити музичні гурти все ж можна, то відвідувачів не так легко. Як ви ставитеся до того, що люди приходять радше потусити, ніж долучитися до духовності?

Ірина Заяць: Кожна людина, яка приходиться до нас на фестиваль, є для нас важливою. І самою атмосферою ми доносимо людям, вони й самі цього не помічають, цінності нашого фестивалю.

Галина Шестерняк: Справді, коли заходиш в дружню й родинну атмосферу, коли всі посміхаються і відвідуєш котрийсь із заходів, зокрема, вуличний університет, і навіть не підозрюють, які моральні цінності й якості доносяться людям.

Слухач: Мене цікавить дрес-код фестивалю. Чи є якісь вимоги щодо одягу? А також чи обов’язково у вишиванках приходити? Чи можна російськомовним приходити? І чи не будуть якихось зауважень, якщо хтось звертатиметься російською мовою до організаторів?

Галина Шестерняк: Ми пропонуємо людям приходити у вишиванках. Це лице нашого фестивалю, але, звичайно, кожен може приходити як йому зручно.

Максим Козменко: А мовне питання?

Галина Шестерняк: Ні, звичайно, ми не дискримінуємо жодних людей. До нас приходять різні люди, які спілкуються різною мовою. Наші волонтери допоможуть незалежно від мови.

Максим Козменко: А чи не хотіли ви ввести дрес-код у вишиванках?

Ірина Заяць: Скажу, що всі організатори будуть у вишиванках. Просто не всі відвідувачі могли вже придбати вишиванки.

Максим Козменко: Які розваги будуть під час фестивалю для дітей? Адже це дуже вимоглива категорія населення.

Ірина Заяць: Для дітей облаштували цілий простір Обнова-ленд. Він буде не на сонця, а в тіні біля церкви. Там будуть аніматори, майстер-класи з танців, малювання, розписів, моделювання, каніс-терапія, гра на бандурі, планетарій. Цього року ми облаштували куточок матері й дитини на прохання наших відвідувачів.

Максим Козменко: Чим дістатися до фестивалю?

Ірина Заяць: Буде курсувати 4-ий тролейбус. В день проведення фестивалю пообіцяли відновити маршрут тролейбуси №4. Кількість тролейбусів збільшиться.

Максим Козменко: Повернімося до соціальних питань фестивалю. Обнова-фест позиціонується як безалкогольний фестиваль. Чи все ж таки ви дозволяєте випити алкогольного напою?

Ірина Заяць: Ми заборонили скляні пляшки задля безпеки. Є розливне пиво, квас. Щодо алкоголю, то це є особисте питання кожного відвідувача. Але слід вважати на спеку. Пити в таку погоду

Максим Козменко: Галю, а чи не виникало питання взагалі заборонити вживати міцні напої? Чи якось боротися з тими, хто бажає хильнути просто неба?

Галина Шестерняк: Не раз виникало це питання. Майже так і є. Бо дозволяється квас, пиво. Минулого року, коли люди вживали алкоголь, то наші волонтери робили зауваження.

Ірина Заяць: У нас є охорона, яка стежить за порядком.

Максим Козменко: Фестиваль проводиться за сприянням УГКЦ. А чи є ви відкритими до інших віросповідань?

Ірина Заяць: Наша молитва о 12 годині є екуменічною. Ми запрошуємо представників різних конфесій і спільно молимося. Хто приходить, тому дякуємо. Також ми з ГО «ТУСК Обнова» проводимо щорічно форуми християнської молоді, де спільно молимося, п’ємо чай і дискутуємо на теми.

Галина Шестерняк: На рахунок форуму, це в нас культурно-мистецька платформа. Мушу сказати, це досить цікаво поговорити з представниками різних конфесій на цікаві теми.

Ірина Заяць: Наші засідання відвідують, доречі, різні конфесії. Зокрема був семінарист римо-католицької семінарії, прихожани православної церкви, різних християнських спільнот. Ми відкриті для всіх.

Максим Козменко: За роки існування Обнови-фесту чи були випадки, що приходили представники інших релігійних конфесій приходив і розказував своє бачення світу?

Ірина Заяць: Богу дякувати не було, намагаємося вирішити мирним шляхом. Якщо хтось має свої зауваження, то ми радо вислухаємо.

Максим Козменко: Тобто ви толеруєте міжконфесійне спілкування. Щодо мистецької складової, що запропонуєте?

Галина Шестерняк: В нас діятимуть дві сцени: фестивальна та етносцена. На етносцені будуть представлені аматорські виконавці, бандуристи. З мистецької сторони матимемо літературно-акустичну сцену. Буде вільний мікрофон, де кожен зможе прочитати поезію. Будуть різні художні цікавинки, зокрема, писанкарство, лозоплетіння, живопис, різьба по дереву. А ще діятиме містечко професій.

Максим Козменко: Тобто після фестивалю відвідувач зможе вийти справжнім митцем.

Ірина Заяць: Головне бажання й трохи часу.

Максим Козменко: Як проводиться відбір і пошук тих людей, які готові творчо розвивати відвідувачів фестивалю?

Ірина Заяць: У нас є відкрита реєстрація. Є відбір. І ми підбираємо чи це по формату нашого фестивалю, чи ні. Також в нас є друзі-обновляни, які займаються різними напрямами. Щодо літератури, то в нас є друг Сашко Мельник, чернівчанин, який знає різних літераторів і нам радить, кого кликати. Ще цього року в нас буде Вулична Обнова. Це новинка фестивалю. Бо кожного року ми презентуємо всіх, а забуваємо про себе. Сюди кожен зможе прийти і зробити собі екоблокнот тощо. До того ж буде Вуличний університет, де читатиме лекцію Володимир Чупрін, львівський психолог. А ще вперше запустимо Кінотеатр просто неба, де запустимо контент Українера.

Галина Шестерняк: Хочу зауважити на тому, хто має бажання прийти на обновленську локацію і долучитися до нас, то ми будемо дуже раді. Там будуть присутні наші друзі з різних осередків по всій Україні.

Максим Козменко: От ви згадали про Українера потужних українських дослідників сучасності. А ще чую «вперше-вперше-вперше». А чи не хотіли ви вперше почати співпрацювати з іншими українськими фестивалями, організаціями?

Ірина Заяць: Можливо й так. Потрібно трішки часу та енергії, аби співпрацювати. Щоб це була двостороння співпраця, а не лише одностороння.

Галина Шестерняк: Ми будемо раді співпраці. Якщо буде можливість, то ми тільки за.

Максим Козменко: Давайте повернемося до теми фестивальної культури. Як вважаєте, ця культура як явище потрібна для Чернівців, для Буковини?

Ірина Заяць: Фестивалі – це  те, що об’єднує, згуртовує, вчить чомусь новому, вчить патріотизму, вчить пісні. Це гарно, особливо для Чернівців.

Максим Козменко: Відкрийте секрет, як вдалося Обнові фест вибратися на вершину культурного пласту і втриматися там так довго? Цей фестиваль дає фору багатьом всеукраїнським заходам.

Ірина Заяць Є у нас один секрет, маємо один козир і завжди його використовуємо – це наш Бог, він нам в усьому допомагає і є наша команда, з якою можна звернути насправді гори.

Максим Козменко: Розкажіть, як професіонали фестивальної справи, що треба зробити, щоб протягом довгих років могти утримати відвідувачів, бути цікавими з року в рік.

Ірина Заяць Щороку щось змінюємо, адже фестиваль – це живий організм. У нас всі функціонують, як цілісний організм.

 Галя Шестерняк: Треба робити все від щирого серця, робити все, що можна. Потрібно мати надзвичайно велику та сильну команду, яка буде вести тебе до вершини, тоді кожен фестиваль може пройти на ура.

Слухач: Що мають знати відвідувачі фестивалю, аби не потрапити в неприємну ситуацію? Що з собою треба брати, а чого брати не варто?

Ірина Заяць: У нас на сторінці у Фейсбук є цілий пост для тих осіб, які йдуть вперше на наш фестиваль. Вишиванка - дрес-код фестивалю. Рекомендуємо одяг з натуральної тканини та зручне взуття. Капелюшок, або кепка, яка захистить від сонечка і стане чудовим додатком до образу. Портативний зарядний пристрій (щоб зафіксувати враження, яких на святі буде чимало). Антисептик для рук, вологі серветки. Індивідуальну водичку ( можна буде придбати на фестивалі). Каремат чи килимок, щоб зручно розміститися у холодку на траві. Парасолька чи дощовик на випадок дощу, хоча як показував досвід минулих фестивалів, дощик лише додавав святу драйвовості. Цьогоріч буде обладнана кімната «Матері і дитини», тому навіть з малюками перебування на фестивалі буде комфортним. Індивідуальні ліки, якщо є така необхідність (але нагадаємо, що на фестивалі буде чергова бригада медиків, яка завжди буде готова надати першу допомогу).

Галя Шестерняк: І не забудьте про гарний настрій.

Максим Козменко: Чого не треба брати з собою?

Галя Шестерняк: Головне – настрій взяти і мегапозитивних людей і все вийде на ура.

Максим Козменко: Мистецтво на фестивалі. Цього річ фестиваль буде присвячений Володимиру Івасюку. Що означає ця присвята? Будуть пісні його лунати? Чи напишуть всі на одязі своєму його ім’я?

Ірина Заяць: Цьогоріч – 70-та річниця з дня народження нашого земляка. Це показова, знакова родина для Буковини. Цього року, дякуючи Богу та людям, повертається фестиваль «Червона рута» в наше місто. На Обнові кожен гурт буде виконувати якусь пісню Володимира Івасюка. Також буде виставка Червона рута, де будуть роботи Володимира Івасюка, його портрети. Також ми спробуємо встановити рекорд України з наймасовішого виконання пісні Червона рута. Тому повторюйте текст і приходьте.

Галя Шестерняк: У нас буде насамперед виступ всі гуртів, після театр-студія «Гердан» почне наспівувати хіт, фронтмен гурту «Ot Vinta» закликатиме людей до масового виконання і тоді, я сподіваюся, ми встановимо рекорд.

Ірина Заяць Представники книги рекордів вже їдуть. Тому о 9 годині біля головної сцени всіх чекаємо.

Максим Козменко: Як будуть рахувати виконавців?

Ірина Заяць: У нас будуть браслети замість квитків і на кожному браслеті буде номер, тому ми знатимемо приблизну кількість на фесті. А скільки людей співатиме, то вже робота професіоналів, людей з книги рекордів України. Вони рахуватимуть.

Максим Козменко: Володимир Івасюк – видатний буковинець, коли ви з ним познайомилися?

Ірина Заяць: Ми – медики, як нам його не знати. Але його пісні ми знаємо з самого дитинства. Кожна родина знає його пісні.

Галя Шестерняк: Я сама не з Буковини, але Буковина – це земля, де народилося багато видатних людей.  Івасюк – це видатний митець, я вже з років трьох наспівувала його пісні. Це унікальний талант, які у своїх 30 років зробив так багато, на нього хочеться рівнятися, він мені дуже симпатизує як людина.

Максим Козменко: Як думаєте, для Івасюка і Миколайчука, досить є посвят, згадок?

Ірина Заяць: Ніколи не буває забагато. Варто згадувати цих видатних людей частіше. І заходи треба проводити чим більше. 

Галя Шестерняк: Потрібно не тільки згадувати про них, коли урочиста подія, день народження, наприклад, нашу столицю культурну варто розвивати постійно. Варто робити більше митецьких масових заходів.

Максим Козменко: І щоб масовість не переросла в поп-ефект.

Ірина Заяць: Якщо ми кожного дня будемо говорити про цих людей, то зробимо антипатію про цих людей. Але час від часу згадати про них варто. ми після фесту плануємо піти в гори і там піснею згадати цю людину.

Галя Шестерняк: Людину, яка створила 107 композицій, варта того, щоб її часто згадували.

Максим Козменко: У Чернівцях досить немає пам’ятника ні Миколайчуку, ні Івасюку. Чи актуально створити пам’ятник для цих геніїв зараз?

Ірина Заяць: Ми – за. Але питання до людей, які безпосередньо цим займаються. Мають бути люди, які за це відповідають, адже Чернівці вартують того, щоб тут був пам’ятник.

Галя Шестерняк: Пам’ятник – варто, але може більш інноваційне щось має бути, не просто монумент. Щось потрібно зробити новітнє.

Ірина Заяць: Може музична лавиця, на яку ти сідаєш і маєш заспівати, щоб з’явилася спинка, наприклад. Або 3D зображення біля лавиці з’являлося, щоб Івасюк чи Миколайчук розповідав би вам щось цікаве. Просто треба схотіти щось зробити цікаве і все, тоді все вдасться.

Максим Козменко: Чи не плануєте ви проводити у місті, в області чи в Україні якісь інші фестивалі?

Ірина Заяць: Маємо плани, але поки нічого не можемо розповісти, бо це лише роздуми.

Максим Козменко: Яке майбутнє в Обнови?

Галя Шестерняк: Масштабне. Це 11-й фестиваль і я думаю, що він ще буде рости і розвиватися.

Ірина Заяць: Обнова – це родина, без Обнови нікуди. Це щось таке рідне, яке не хочеться відпускати. У нас за ці роки збільшилася команда, ми об’єднуємося, ростемо, гуртуємося, старше і молодше покоління.

Галя Шестерняк: Ми ростемо, але фундаменти, цінності нашого фестивалю не будуть порушуватися. Головне, щоб він був актуальний, важливий.

Ірина Заяць: Товариство Обнова не існує лише 11 років, у Чернівцях – 20 років, а в Україні – понад 80 років. У нас великий досвід, але ми не зупиняємося, розвиваємося, і крокуємо вперед.

Максим Козменко: А географію не планували збільшити?

Ірина Заяць: Можливо, коли одружимося і переїдемо в інше місто, то Обнова з’явиться у іншому місті. Це жарт, але ми подумаємо над цим. У нс є у багатьох містах Обнови, але Чернівецька Обнова – це наша родзинка, чим ми славимося.