Суть Речей з Григорієм Тімішем

Запрошений гість: народний депутат України Григорій Тіміш

Ведуча: Людмила Григорчук

Людмила Григорчук: Менше року залишилося до наступних парламентських виборів. І команда програми «Суть Речей» вирішила запросити у гості всіх народних депутатів, які представляють Буковину. Щоб розпитати про те, що вдалося зробити за час каденції, щоб вони прозвітували виборцям про виконані чи невиконані обіцянки передвиборчої програми.

Слухач: конкретне питання, які законопроекти особисто розробили, внесли на розгляд парламенту і прийняли парламентом? І які позитивні результати це принесло? Скільки депутатських запитів внесено, кому конкретно, з яких питань і які результати їх розгляду? Скільки щомісячно одержуєте бюджетних коштів на депутатську діяльність, куди і як їх використовуєте?

Людмила Григорчук: Ви були був обраним до Верховної Ради в листопаді 2014 року за виборчим округом №203. У вас багато було пропозицій у передвиборчій програмі щодо розвитку транскордонного співробітництва. Якими видалися вам ці 4 роки депутатства?

Григорій Тіміш: Швидкими. Я відчув певну силу, в мене багато колег, з якими ми готуємо спільні законопроекти. У мене постійне спілкування у моєму окрузі. Я багато працюю з зверненнями, з законотворенням.  Я звітую покроково, по всіх пунктах. Маю 69 законопроектів, спільних постанов. Є така традиція в парламенті, що якщо ти один є автором свого законопроекту, то колеги тебе можуть не зрозуміти,тому намагаюся знаходити однодумців і ми в діалозі, в компромісі, стаємо співавторами різних законопроектів. Чернівецька область дуже відстає у плані європейської інтеграції. Дуже забюрократизована була ця ланка. Міжнародна співпраця – це не контрабанда, це співпраця,спілкування, розробка спільних проектів, які зближують наші країни. Це розробка постачання європейськості в Україну з інших країн. Ми максимально адаптували наше законодавство до європейського, щоб ми могли вільно створювати юридичні особи, які можуть мати доступ з нашими партнерами, поляками, словакам, румунами, до їхніх структуральних об’єктів. Раніше ми цього не могли зробити. Є потужна програма Дунайська стратегія. У нас програми такі застигли, от про Верхній Прут, ми про цю програму навіть не чуємо, Єврорегіон Дністер, ці єврорегіони, Нижній Дунай, Карпати, вони отримували нові повноваження, тому Україна має бути країною Єврорегіонів. Цей законопроект відкриває нам більше можливостей. Я подав законопроект з своїми колегами-мажоритарниками про єдиний збір, який справляється у пункті пропуску України. Нам кажуть, що у нас нема порядку у пунктах пропуску. На європейській стороні і сміття нема, і урни сучасні, а у нас немає тої єпропейськості. Ми підготували цю норму, хотіли, щоб 5% залишалися у місцевих громадах. Нас не почули, але ми боремося до кінця. Надіюся, що ми залучимо більше коло депутатів від інших фракцій і я надіюся, що ми найдемо порозуміння і проштовхнемо цей законопроект. Ми могли б залишали 5-10 мільйонів гривень у місцевих громадах на ці потреби. Акциз, податок, який залишиться за використання землі під лісовими насадження. Цей механізм зараз відпрацьовується,в ОТГ, селах, районах.

Людмила Григорчук: Скільки з тих законопроектів, які ви подавали, вже працюють?

Григорій Тіміш: У мене десь 20% законодавчого спаму. Десь 20% вже з моїх законопроектів стало законами. У моїх колег в середньому – 10%. Я з колегами жахаємося від того, що з чиновниками у міністерських кабінетах не можемо спрацюватися. Ми воюємо проти цієї бюрократії. Депутати-мажоритарники є тією рушійною силою, щоб досягти змін. Ми б хотіли,щоб Чернівці буди прикладом для інших регіонів щодо розвитку таких ініціатив.  Наприклад , використання коштів європейських грандів через програму сусідства Україна-Румунія-Молдова. Пережила ця програма двох прем’єрів і я так бачу, що не буде реалізований до кінця. 4 мільйона Євро для розбудови двох пунктів пропуску. Це мало би збільшити нашу транспортну пропускну спроможність. От тепер на Порубному стоять черги величезні з фур аж до центру Тарашан. От пішло би трохи транспорту на Дяківці і Красноїльськ і частково б розвантажили цей потік. Зараз йдуть судові розборки на рівні будівельників, які робили там вентиляцію. 50-60% готовності тепер там, а незабаром там будуть руїни, якщо нічого не робити. Ця тяганина доведе до того, що ми не зможемо прозвітувати європейській стороні за використані кошти. Я просто обурений тим, що фіскальна служба у Києві на ремонт своїх підвалів виділила 68 мільйонів гривень, коли нам 20 мільйонів потрібно, щоб завершити добудову цих  пунктів пропуску. А це не лише транспортна-пропускна спроможність, але й робочі місця.

Людмила Григорчук: Тобто зараз навіть дати відкриття пунктів пропуску немає?

Григорій Тіміш: Ні. Всі дати називали, але зараз дати немає.

Слухач: інформація про фонд президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді викликала багато суперечливих думок. Розкажіть, на які саме програми будуть витрачатися ці гроші, чи є цей фонд таким нагальним, щоб фінансуватися з бюджету?

Григорій Тіміш: З бюджету фінансується не лише фонд Порошенка, але й інші фонди. Гроші з цього фонду будуть використовуватися на підтримку молоді, студентства, це молодіжна програма. Дратує всіх, що це фонд Порошенка і буде дерибан, то насправді, це можна проконтролювати це все. У нас так багато контролюючих органів. Цей фонд може справді допомогти молоді. А якщо цим фондом буде займатися дружина Президента, то вона здатна зробити все правильно. Ми жахаємося, що молодь наша їде за кордон і працює важко, чи займається не тим, чим треба, а тут є надія, що тепер талановитих людей будуть підтримувати. Я також буду вимагати, щоб чернівецька область отримала відповідний ресурс з цього фонду. Будемо воювати спільно з ними, щоб показати всім, що це працює.

Людмила Григорчук: Скільки щомісячно ви одержуєте бюджетних коштів на депутатську діяльність, куди і як їх використовуєте?

Григорій Тіміш: Це десь 32-34 тисячі я отримую на депутатську діяльність. Це йде частково на оплату працівників. У мене 6 працівників,оплата офісів і я потужно допомагаю на окрузі немічним, хворим. От стільчики для садочку закупили, дві книжки випустили. Багато на дорогу витрачаю і на житло. От на житло у Києві треба витратити близько 320 тисяч гривень на однокімнатну квартиру в центрі міста.  То ми знімаємо квартиру у Чернівцях, щоб не їхати у Купку, щоб зручніше було зустрічатися.

Людмила Григорчук: Щодо бюджету, всім задоволені?

Григорій Тіміш: Та ні. Я хотів щоб декілька пунктів були окремо внесені і прописані. Мене запевнили, що мої подані пункти будуть внесені окремо. Наприклад, газифікацію Глибоки. Гроші на це виділено, але окремим рядком не затверджено. Бо 21 століття надворі, а у людей газу нема. Я хотів щоб Рідківецька школа була у бюджеті окремо затверджена. Щоб її добудувати. Щоб спорт розвивати, майданчики будувати. Хотів забити ці речі окремими рядками, не вийшло. Але я радий, що зарплати будуть платити, що захищені статті усі є. Прийнявши бюджет, ми показали, що ми здатні приймати збалансований бюджет.

Слухач: коли атовці отримають обіцяну землю, яку мали отримати ще з 2014 року?

Григорій Тіміш: Ми над цим працюємо, повірте. Маємо дві ситуації неприємні. Одна – це земля , яка належала аграрній академії, це у Кучурові, Годилові і Тарасівцях. Академія має наукову раду. Годилівська земля ділиться на кусочки, щоб має відійти до ОТГ, частково до Кучурівської громади, частково – місту. Тепер питання у юридичній площині зависло. Ми будемо воювати за це. Обіцяю. От у Сторожинецькому районі є гарні ініціативи, Глибока гарно рухається. На Герцаївщині є конфлікт , який виник на території Мольниці.  Тарасівці, це єдине село, де є 47 прикордонників, які мають отримати землю. Питання до геокадстру, треба отримати план,треба просто бажання.

Слухач:  питання релігійне тепер гостро стоїть, Собор будуть скликати. Але треба, щоб всі мали вибір, щоб нікого не примушували. Як ви допомагаєте отцю Лонгіну?

Григорій Тіміш: Президент дуже дипломатична людина. Ми маємо відбудувати нашу українську церкву. Такий шлях пройшли всі європейські країни. Наприклад, Румунія, Болгарія, Сербія, Албанія, Грузія, Польща. Те,що ми робимо – це правильно. Добре, що нас почули в Константинополі. А те, що запрошують, то хочете їдьте, хочете не їдьте. Щодо отця Лонгіна, я не лізу у його справи, моя допомога заклечається в тому, що я завжди голосую за всі соціальні норми, які дозволяють йому утримувати дітей. Він робить титанічну роботу і ми його підтримуємо у всьому.

Слухач: пан Тіміш купив собі авто Q7 в Європі, завіз в Україну і розмитнив у розстрочку,при цьому його вся родина їздить на євро автівках, люди якій за нього голосували всі їздять на єврономерах, сам він обіцяв людям допомогти в урегулюванні даного питання, а натомість він їх всіх вибачайте за ці слова але взув на останні кошти, це напевно така подяка виборцям і подарунок на новий рік.

Григорій Тіміш: Я не голосував за закон 8487,за введення податку, у першому читанні, адже я розумів, що цю норму акцизу ми могли б трохи знизити. Але я розумію, що іншого виходу нема. Треба було це все узаконити. Щодо моїх машин, то я, дружина і моя мама, ми працювали 12 років закордоном. Ми займалися теплицями. Ми заробляли кошти і купили ці автівки за пільговими законами Євро-5.

Людмила Григорчук: Взагалі все виконали, за цей час депутатства, що хотіли?

Григорій Тіміш: Ні не все. От про квотування робочих місць для молоді,вже другий раз готую до голосування. Мене турбує те, що молодь виїжджає за кордон. Я ще сподіваюся, що за цей рік вдасться підтягнути свої хвости, я вдячний своїм виборцям, вони у мене найкращі. Ми багато робимо, люди це бачать. Але депутат вже не такий впливовий,я також на свої запити отримую відписки. Контролю виконання нема у нас. Я сподіваюся, що новостворені ОТГ зараз будуть більш оптимально працювати.

Людмила Григорчук: У наступних виборах будете брати участь? Вже вирішили для себе?

Григорій Тіміш: Ще ні. Вирішимо на сімейній нараді.