Суть Речей з Іванною Климпуш-Цинцадзе

Запрошений гість:  Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Ведуча: Людмила Григорчук

Людмила Григорчук: Чернівчанина вночі збуди і спитай,чи він європеєць, і він з щирою впевненістю скаже, що : так. Буковинці називають себе європейцями, а своє місто європейським. Ви у Чернівцях вперше, як вам здалося, тут є справді дух Європи?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я впевнена, що буковинці, окрім того, що вони українці, румуни, євреї, росіяни, вони громадяни України і є європейцями. Я пояснюю нашим партнерам з ЄС, що ми не ідентифікуємо себе інакше, як європейці.

Людмила Григорчук: Ваш приїзд викликав багато розмов про той європейський напрямок.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Мені здається з того спілкування, яке я мала, тут є переконання того серед людей молодих і старших, що тут є чітка визначеність щодо того, що наш рух до Європейського Союзу і НАТО, це є той вибір, який не ставиться жодним чином під сумнів. І це відчуття для мене є надзвичайно важливим, бо все, що ми робимо на рівні центральної влади, робимо для того, щоб кожен громадянин відчув, як впливають ті зміни, і євроінтеграційні зміни в тому числі, на його особисте життя. Тому для мене дуже важливо, що ми рухаємося в унісон, в одному напрямку. І ми не потребуємо додаткового підтвердження, що саме туди треба рухатися. Я переконана, що чернівчани, буковинці, так само радісно так само, як і я, зустріли підтримку ініціативи Президента, ВР, коли зміни до Конституції були проголосовані, і у нас є чіткий курс на НАТО і ЄС.

Людмила Григорчук: Наша область – прикордонна і нам дуже важливі всі зміни  щодо європейської інтеграції. Нещодавно ви заявляли,що Україна має якнайшвидше імплементувати принципи інтегрованого управління кордонами, зокрема запровадити кращі європейські практики. І над цим питанням ви вже працюєте. Є якісь перші результати роботи?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми щойно, буквально місяць тому, півтора місяці тому, проголосували за створення такої координаційної ради і у рамках уряду її мені доручили очолити. Ми провели перше засідання. Ми визначилися конкретизовано, які основні мають бути компоненти. До кінця квітня всі відомства мають зібрати пропозиції, свої бачення. Насправді, це не буде з нуля, ми вже сьогодні маємо напрацювання, маємо такий серйозний діалог з нашими колегами з ЄС, ми вдячні, що нам до співробітництва залучили найкращих фахівців, які представляють  прикордонні, і фіскальні служби тих країн, де є найкраща система інтегрованого управління кордонами, як, наприклад, Фінляндія. Тут ми маємо конкретних фахівців, які з нами працюють і дають нам свої пропозиції. Думаю, ми вийдемо на кінець року з затвердженим паном її реалізації і на кінець року можна реалізовувати перші пілотні проекти. Інтегроване управління кордонами – це про безпечність перетину кордону, про запобігання різним зловживанням на кордоні. І це, очевидно, про захист прав людини, про комфортність, це цілий комплекс речей, який має бути забезпечений і, безумовно, не все відразу відбувається, дякую, що ви це розумієте, і Рим не одразу будувався, нам потрібно пройти якісь стадії, але ми не починаємо з нуля. Маємо конкретні переваги того, що нам вдалося зробити на окремих перетинах кордону. Я бачу, це дискусія давня і в уряді, що необхідно розширити коло пропускних пунктів, які є на кордоні між Буковиною і між Румунією та Молдовою, щоб полегшити взаємодію і взаємопов’язаність з ЄС.

Людмила Григорчук: Буковинці дуже чекали відкриття додаткових пунктів пропуску з Румунією, я кажу про Красноїльськ і Дяківці. Але все зупинилося.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На жаль, ті кошти, які були виділені, можу помилятися, чи у 2008, чи у 2009 році, вони були неефективно і неякісно використані. На жаль, через всі ці трансформації і пертурбації, які відбувалися у міністерстві колишньому доходів і зборів, а потім у ДФС, не дало можливості, щоб до 2014-2015 року закінчити ці проекти. Ми просили продовжити нам проекти ці і воно знову ж таки не дало результату, який ми очікували. І ми вимушені були закрити ці проекти, які фінансувалися ЄС. Не було закінчене це будівництво. Я сподіваюся, що відповідальні структури зроблять свої висновки і відповідно будуть зовсім інакше поводитися. Як держава буде готова буде виділити додаткові кошти, на жаль, це потребує коштів. Ефективно європейською допомогою, наші служби не зуміли скористатися протягом багатьох років.

Людмила Григорчук: Підставили цим Україну, тим, що не виконали обов’язки перед ЄС?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Та це не питання навіть виконання обов’язків. Це виконання перед нами самими, перед громадянами України і як на мене, це якраз те питання, яке є надзвичайно важливим і очевидно, це не додає довіри конкретним службам, але знову ж таки, оскільки ми повністю змінили цей підхід, оскільки це було ще до тих урядів, який я сьогодні представляю, я сподіваюся, що нам, коли ми домовимося про нову фазу співробітництва з Європейським Союзом, нам вдасться це зробити ефективно і якісно.

Слухач: що ще змінюється від того, що у конституції прописаний рух України до ЄС і НАТО?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Хочу нагадати, що ми маємо угоду про асоціацію, яку здобули дорогою ціною, яка потребувала революції гідності і тих шалених жертв. Після того ми несемо покарання у вигляді агресії РФ за вибір, який ми зробили, бути вільними. Угода про асоціацію є дорожньою картою наших змін, які ми впроваджуємо у всіх сферах. Децентралізація, наприклад, не є прописана в угоді про асоціацію, але є відображенням того, що держава наближає до громадянина свої послуги через децентралізацію владних повноважень і  фінанси. Наш рух до ЄС стосується абсолютно всіх сфер нашого життя, всіх, починаючи від енергетики, екології, захисту справ споживачів, якості харчової продукції, промислової продукції, користування послугами транспорту, оперування митницею і таке інше. Це про все, угода про асоціацію – це насправді найбільший такий  всеохоплюючий документ, які ми коли-небудь підписували. Він передбачає близько 90% європейських директив і регламентів втілення в наше життя. Спочатку у законодавство, а потім у наші норми виконавчі. Плюс, очевидно, йдеться і про забезпечення захисту прав людини і про верховенство права, і про справедливий суд, про демократію, про захист тих цінностей, на яких базується розвиток демократичних європейських країн. І , до речі, якщо йдеться про НАТО, то мусимо пам’ятати, що це не тільки про оборонну реформу, йдеться і безпекову галузь, а в НАТО інтегрується вся країна. Це, відповідно, і про демократичні норми, і про захист прав людини, про вільну економіку і про верховенство права. Це комплекс речей, який ми маємо для себе, насамперед. Але ми маємо ще багато зробити, щоб його отримувати. Це величезний пласт роботи і він так само не є лише для влади, це залученість суспільства повністю, з громадськими організаціями, профспілками, з місцевою і регіональною владами.

Людмила Григорчук: На місцях готові будуть прийняти на себе відповідальність цю?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Може відповідальність десь і готові приймати, але те, що ми до цього часу і на рівні центральному і немісцевому стикаємося з недостачею фахівців, які би володіли предметом, володіли деталями, як і що працює, як має працювати відповідно до тієї директиви. Чи вміли почитати директиву чи регламент, це ж не калька, це є рамка, яка нам пропонується, і ця рамка, очевидно, одягається на конкретні особливі умови національного законодавства. Ось це є серйозним викликом і це те, де я бачу найближчу нагальну потребу максимально долучати тих людей, які мають освіту, досвід, можливо, які попрацювали за кордоном і повернулися.  Ми не перші. Аналогічні проблеми були у Польщі, в Румунії. Є фахівці, які готові нас учити, які долучаються до роботи з нами і ми маємо бути готові прийняти цю допомогу і оцінити її і використати ті знання, які нам пропонуються. Це теж не буде вічно.

Людмила Григорчук: Транскордонне співробітництво. Заявляють, що Чернівецька область дуже відстає у цьому плані. І вказують на бюрократизм цієї ланки. Що важко переконати депутатів чи урядовців у важливості цього питання.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Будь-яка процедура, яка існує у європейському союзі, вона, безумовно, вона має кількість щабелів, щоб досягти конкретного результату. Це теж навчання. Ми маємо навчитися подаватися на якійсь проекти. Ми маємо пройти цей шлях. Спочатку буде складноу, а далі і самі будемо вчити інших людей і передавати досвід в інші області. Ми так само находимо в деяких випадках нові підходи, як ми можемо максимально підтримати проекти транскордонної співпраці, є співфінансування, якісь області готові більше на це йти, якісь області – менше. Десь може пільги державні мають бути, щоб допомогти регіонам. Це те, що потребує роботи, системного аналізу і пропозицій до вирішення. Бюрократія – це один викликів, які можна перетворити на можливості. Якщо ми європейці, то ми маємо дотримуватися правил, а не завжди шукати спосіб, як їх обійти.

Людмила Григорчук: Як Чернівецька область виглядає на карті транскордонного співробітництва виглядає?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Більше лідером всього цього процесу є Львівщина. Але я знаю, що маючи такого лідера у особі Львівської області, це драйвер, двигун і для Буковини,і для Закарпаття, і для Франківщини. Так утворився єврорегіон Карпати. І так перебирають досвід один одного. І тепер Буковина активно послуговується і цим набутим досвідом і одночасно сама справляється з поданням на програми.

Людмила Григорчук: Участь наша у програмах Дунайська стратегія, Верхній Прут, Карпати і т.д. вона виправдовує себе?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я переконана, що так. Єдине, що треба, це  системна робота велика. Не можна нахрапом сьогодні, а потім вже не працювати. Це все перспектива. Це завдання взагалі для всієї країни. Адже вся система наша донедавна була мало заточена на стратегічний аналіз, прогнозування, передбачення, довго тривалість. Зараз ми створюємо департамент стратегічного планування, ми зараз тими новими командами напрацьовуємо бачення стратегічних політик у тій чи іншій галузі і це, звичайно, займає час, і вироблення цих політик, і реалізація. Але участь у таких проектах передбачає наявність політики розуміння підходу і бачення. 

Людмила Григорчук: Євроінтеграційні закони України. Народні депутати, які були гостями у цій студії активно обговорюють ці закони, кажуть, наскільки вони важливі,але ,в той же час погоджуються, що далеко не всі необхідні закони прийняті. А для буковинців ці зміни важливі, адже, можливо, відкриють нові можливості фінансових вливань в область.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми зробили активну спробу якраз покращити взаємодію з парламентом, затвердили політичну карту затвердження виконання угоди з асоціацією законодавчо, хотілося б мати кращий результат. Нам вдалося з 57 законопроектів, 22 прийняти,або в повному обсязі, або в першому читанні. Хотілося б краще. Але деколи, на жаль, це впирається у перешкоду, тому що  зміна правил на чіткі, зрозумілі і загальні , вони не вітаються окремими лобістськими групами, як протягом часу довгого заробляли на тому чи іншому напрямку. Тому це тривалий процес, коли ти можеш знайти достатню підтримку залі. Багато залежить від налаштованості комітету, того чи іншого. Гарно працюємо з аграрним комітетом. Я вважаю, що ВР треба змінювати регламент і давати більше повноважень комітету євроатлантичної інтеграції.

Людмила Григорчук: У ЗМІ час від часу з’являються страшилки про те,що нам відмовлять у безвізі за порушення перед Європою? Чи справді є така пересторога. І чи є в планах розширення безвізу з іншими країнами та у тривалості перебування українців у країнах ЄС?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: ЄС прийняв для себе правила, які мають застосовуватися, якщо є передумови для застосування режиму призупинення безвізу для країни. На даний момент ніяких причин, щоб для України була запущена програма призупинки надання безвізу – немає. Ми не порушили вимоги. Але, звичайно, як на мене, я сильно розраховую на те, що наші нардепи повернуться до розгляду і відпрацюють пропозиції щодо повернення статті щодо незаконного збагачення до Кримінального кодексу. Та неприємна новина щодо того, що Конституційний суд вирішив протлумачити цю норму як неконституційну, то це позитивного відгуку не викликало.

Людмила Григорчук: Зараз багато говорять також про європейські стандарти енергоспоживання. В цьому плані актуальними є програми та проекти з енергоефективності. Коли зрозуміють українці, що це не примхи Європи, вимагати змін у цій сфері, а це вимога часу?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Очевидно йдеться про те, що є певні регламенти, які конкретизують вимоги до освітлювальних приладів. Це одне. Інше – це про те, що ЄС для себе прийняв стратегію, бачення щодо енергоощадності до 2030 року. Вони виставили для себе конкретні показники, що вони хочуть досягти, і вони рухаються в цьому напрямку. Ми на даний момент прийняли свою стратегію і так само будемо рухатися, але, думаю, не з такою швидкістю поки що, бо ми з вами знаходимося у трохи гірших стартових умовах, у порівнянні з ЄС.