Суть Речей з Оксаною Сироїд та Інною Кубай

Політична агітація. 

Запрошені гості: віце-спікерка парламенту Оксана Сироїд та Інна Кубай, кандидатка в депутати Верховної Ради по 201-му виборчому окрузі з центром у Чернівцях від політичної партії Самопоміч.

Ведуча: Людмила Григорчук

Людмила Григорчук: Пані Оксано, пропоную розпочати з вас. Ви – дуже багато працюєте саме з питаннями місцевого самоврядування. І, звичайно, кожні вибори - це можливість щось змінити на краще. Скажіть, що зробити чернівчанам, щоб у нас було менше нарікань на це місцеве самоврядування.

Оксана Сироїд: Є секрет, поділюся. Навіть два секрети. Один секрет – це треба відпустити місцеве самоврядування з турецької, тобто з державної неволі, тобто держава нарешті мусить віддати на місця достатньо грошей і повноважень, щоби громади самі могли дбати про свій благоустрій, про свої спортивні майданчики. От сьогодні ми багато говорили з чернівчанами про те, що тут бракує спортивного комплексу. Чернівчани запитували, коли держава це зробить? І чому Київ взагалі повинен давати якісь подачки для міста, для побудови спортивного центру? Це має робити саме місто, в яке для цього треба залишити більше податків, тут в місті для того, щоб було достатньо коштів для таких капітальних будівництв. І другий секрет  - це добра влада, добрий мер, добра міська рада, які не будуть красти гроші, які будуть використовувати їх в інтересах громади. Всього два секрети, не так багато!

Людмила Григорчук: Не так багато, але напевно важко ці секрети виконати?

Оксана Сироїд: для того, щоб держава віддала повноваження і гроші на місця, для того, щоб Чернівці мали достатньо податків треба вибирати тих людей, які ці податки віддадуть і наприклад наша послідовна позиція 50 відсотків податків має залишатися на місцях, сьогодні Чернівці мають приблизно 20 – 21% тих грошей, які генеруються на цій землі і залишаються тут в Чернівцях, а ми кажемо 50 для Чернівців, і треба вибрати  тих, які за ті 50 поборються.

Слухач: Ви сказали про те, що зараз 21 відсоток генерується в бюджеті міста, а потрібно, щоб було 50, але цього ж також  недостатньо для того, щоб покрити всі ті витрати, які потрібні, для того, щоб повернутися до кращого, ніж зараз є. Місто повинно заробляти гроші, яким чином ви бачите, щоб місто заробляло кошти? Наприклад, на здачі приміщень в оренду, якщо зараз приміщення комунальні здаються за заниженими ставками.

Оксана Сироїд:Все дуже просто, читаю пункт другий, вибрати доброго мера і добру раду, які не будуть за безцінь віддавати міську власність, які не будуть за безцінь продавати чи віддавати в оренду. Тут як не крути секрет простий, я погоджуюся, що чим більше буде грошей в місті, тим воно буде багатшим, і 50 відсотків це дуже багато, але інше питання від чого, бо може бути 50 відсотків від тисячі, а може бути від мільйона і треба звичайно, щоб місто заробляло. І не тільки здачею оренди, а наприклад, коли тут буде розвиватися промисловість, бо завжди місто збагачується від податку на доходи фізичних осіб, тому чим більше тут буде робочих місць, тим більше тут буде залишатися податків, тим багатше буде місто. Ось така історія.

Людмила Григорчук: пані, Оксано, але як цього досягнути, якщо досі Чернівці, які мали бути першими, не можуть створити ОТГ.

Оксана Сироїд: Читаю пункт другий вибори доброго мера і добру раду

Людмила Григорчук: А як дізнатися, що це добрий мер?

Оксана Сироїд: Є досить простий тест, коли ви обираєте мера , чи депутата міської ради, чи депутата Верховної ради чи навіть президента – тест простий. Ви вибираєте людину, яка буде керувати вашими грошима, і вашою власністю, всіма ресурсами, і нашим майбутнім, але головне, грошима. От подивіться, люди ж там, наприклад, позичають гроші, чи дають комусь, чи довіряють управління своїми грошима, ви ж дивитеся на ту людину, і кажете, а ні, я б йому гроші свої не дала, от подивіться в очі тим людям, яких будете обирати, особливо на посаду міської голови. Покладіть собі руку на серце і скажіть це та людина, якій я готовий віддати всі свої гроші? І якщо ви собі це питання поставите, я впевнена, що ви знайдете правильну відповідь, і знайдете ту людину,  про яку скажете, вона мої грошей не вкраде, вона добре розпорядиться моїми грошима.

Людмила Григорчук: Дякую! До виборів міського голови, ще далеко, зате ми маємо вже незабаром вибори людей, які у Верховній Раді вже будуть захищати інтереси чернівчан, Чернівецької області, і це також дуже важливо, адже у нас так багато  є таких питань, які тільки у Верховній Раді зможуть вирішити, тільки депутати. Пані, Інно, ви готові ще взятися за таку відповідальність?

Інна Кубай: Я б хотіла ще додати, щодо розвитку міста, щодо того, щоби місто було успішним. Дуже важливо, щоби чернівчани не тільки декларували, що вони люблять своє місто, і те, що вони хочуть розвитку свого міста, але щоб ще й справді чернівчани брали активну участь у розвитку свого міста, тому що у нас буквально ще недавно відбувся такий кричущий випадок з Українською книгою, коли приміщення віддали недобросовісному орендарю і коли почалися масові повідомлення про цей випадок, небагато чернівчан вийшли на захист цього приміщення, тобто у Facebook всі готові, але тільки з дому, з дивану, а коли доходить справа до діла, таке враження що чернівчани не дуже люблять своє місто, і як на мене, основна проблема в тому, що потрібно полюбити своє місто, дбати про нього і мати чітке бачення стратегії розвитку свого міста і плюс бути активними для того, щоб змінювати простір і власне світ навколо себе, і робити  маленькі локальні історії успіху, напевне це найголовніше, щоб місто запрацювало і ми змінили той стан речей, який в нас на даний момент є, тому що якщо ми подивимося на реальну політичну ситуацію, чи працює на повну силу Чернівецька міська рада, ну я думаю, кожен чернівчанин дасть відповідь, напевне ні, і яку оцінку ми можемо поставити теперішнім депутатам Чернівецької міської ради, то це скоріше незадовільно.

Відносно того, хто я є, так, справді, я освітянка, я людина, яка понад 10 років віддала Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, працювала на різних посадах, перша моя посада почалася із викладача на кафедрі Міжнародних відносин, потім я довгий час обіймала посаду секретаря Університету, долучалася до громадського руху, зокрема є очільницею такої громадської організації, як "КВАДРІВІУМ", доволі відомої закордоном, але на превеликий жаль менш відомої в Україні, напевне, це те, теж над чим нам потрібно працювати, і те, що ми напрацювали в рамках організації, ми повинні популяризувати, щоб чернівчани і українці про це більше знали. Більше того скажу вам, що починаючи з жовтня місяця, завдяки мені постав у Чернівцях Чеський центр, це така подія, яка думаю, що є важливою для тих людей, які хочуть вчити чеську мову, які хочуть робити різноманітні культурні проекти із країнами Центральної і Східної Європи, тобто це було, таке моє маленьке досягнення, адже ми ходили оббивали пороги, просили приміщення під, по суті ту структуру, яка веде сюди інвестора, і нам відверто кажучи було трішки складно. Було трохи легше, ніж в інших містах, але все рівно складно.

Людмила Григорчук: Ви зараз перед собою ще більші завдання ставите, і готові ще більші пороги оббивати?

Інна Кубай: Я думаю, що не тільки пороги оббивати, а прийдеться ще й махати кулаками, ну це так в переносному сенсі, але так, я готова.

Людмила Григорчук: Чому ви для себе так вирішили?

Інна Кубай:  Насправді, це питання риторичне, і те, яке задають мені дуже часто років 5 вже. І воно скоріше не в  контексті мого теперішнього статусу, а в контексті того, чому я до тепер в Україні. Не секрет, що власне молоде українське покоління, молоді активні українці, які могли б приносити користь своїй державі, вони виїжджають за кордон, покидають країну в пошуках кращого життя. І, напевне, це те, що мене мотивує на даний момент, тому що  в мене є донечка і, власне, коли вона часто задає мені питання, мамо, а що це за країна, Україна і чому часто подорожуючи Європою ці народи живуть краще, а ми гірше, мені, наприклад, буде соромно сказати їй, вибач доню, але я нічого не зробила, для того, щоб змінити свою країну. А насправді Україна вартує того, щоб її змінити і більше того, ми повинні в теперішній час, коли у нас відбувається така цікава політична ситуація в країні і незрозуміло до кінця, що буде із зовнішньою політикою, це буде дуже важливо долучитися, і змінювати країну, починаючи з маленького прикладу, з маленьких локацій, міст, і далі працювати над вдосконаленням законодавства, над тим, щоб власне приносити людям і громаді користь.

Людмила Григорчук: Це дуже добре бажання. Бажання - це прекрасно. Пані Оксано, одного бажання буде досить?

Оксана Сироїд: Бажання є досить важливим, а ще є важливим я б сказала три компоненти: дуже важливі цінності, тому що люди часто декларують бажання, але коли потрапляють до парламенту, це є величезні спокуси, тому що парламент розпоряджається не міським, а загальнодержавним бюджетом, а це 1 трильйон 200 мільярдів гривень цього року, і уявіть собі рівень спокус, треба мати дуже добру систему цінностей від тата, мами, які навчили не красти, не дурити людей, для того, щоб перед тими спокусами встояти; наступне - дуже важливим є досвід роботи на громаду і в інтересах громади, депутати, які вміють з людьми працювати, які не відриваються від землі, готові приїжджати до своїх виборців, з ними спілкуватися і їх чути; і третє, що важливо, це – команда, не треба мати ілюзій, один депутат ніколи не буде воїном в парламенті, у нього повинна бути сильна команда і через те, передусім навіть на мажоритарних округах треба орієнтуватися на тих депутатів, які ідуть до парламенту разом з доброю командою, бо яка б добра людина не була, самостійно нічого досягнути не вдасться. Важливо розуміти, яку людину, і з якої сім’ї ви вибираєте. Це як про одруження, у нас на селі казали, що туди не можна женитися, бо там не добра родина, отак само і тут, ви повинні дивитися не тільки на то, як виглядає людина, а ще й з якої вона родини, чи добре її виховали, чи там добрі будуть діти, чи добрі гени, отака і ситуація на виборах.

Людмила Григорчук: У Верховній Раді більш таке актуальне слово розлучення ніж одруження, якщо про політику говорити, так всі приходять з однієї політичної родини в іншу. Ви в своїй політичній родині не розчарувалися?

Оксана Сироїд: Ні, в мене якраз чудові стосунки з моєю політичною родиною, я однолюб, йшла свідомо і за покликом серця з тими людьми до політики, і я вам відверто скажу, я прийшла до самопомочі в 2014 році я не знала ні Андрія Садового, ні Олега Березюка , я познайомилася з ними перед виборами у 2014 році і я просто побачила нормальних людей, і подумала такі нормальні люди, можливо, з ними вдасться, щось нормальне зробити, бо я так само зрозуміла, що одна людина нічого не зробить, я їм повірила, а вони повірили мені і отак по сьогоднішній день отакими як я їх пізнала, фактично в 1 день як ми зустрілися, я їх такими знаю, як то кажуть і в печалі і в радості. Було вже багато обставин, але ті люди, є людьми цінностями, і мені з ними комфортно, а ті люди, які пішли, бо є й такі, то правда, бо є у нас в Україні і гулящі політики.

Людмила Григорчук: Пані Інно, а як ви вибирали свою політичну родину, чи вона вас обрала?

Інна Кубай:  Насправді, я вже ділилася сьогодні історією свого приходу в Самопоміч. Історія була доволі цікавою, мене запросили прочитати там лекцію, кажуть, ти такі цікаві проекти робиш, поділись будь ласка результатами. Я прийшла почитати лекцію, і так там і залишилася, і від читання лекції перейшла до написання стратегій і їх реалізації, у нас насправді цікава команда в Чернівецькому осередку, люди з різних галузей, у нас є економісти, є юристи, люди, які розбираються в туристичній галузі, що доволі важливо для міста Чернівці, у нас і бізнесмени, підприємці, ті люди на яких по суті, на кістях яких стоять Чернівці, тому я сповнена надії і оптимізму, незважаючи на те, що на думку деяких політологів, чи експертів, ситуація для нас не дуже виглядає позитивною, я все таки сповнена надії, тому що доки є хоча б одна людина, яка схоронить цінності, яка готова взяти на себе відповідальність, це надихає і робить тебе сильнішим.

Слухач: Пані Інно, чи не боїтеся ви конкуренції і кого ви вважаєте найбільшим своїм конкурентом?

Інна Кубай: Вовка боятися - в ліс не ходити! Ну насправді конкуренція це ж хороша річ, хто сказав, що конкуренція це погано? Завжди в дискусії народжуються здорові ідеї, і речі, які допомагають робити суспільство і країну кращою, а можливо, послухавши, своїх візаві, я прийму частину їхніх суджень, ідей, і включу їх в свою передвиборчу програму. Якщо почитати передвиборчі програми, які розміщені на сьогоднішній день на сайті ЦВК, там багато хороших речей, зокрема, від тих людей, які балотуються і є фахівцями в певній галузі по 201 округу. Хто конкуренти – це цікаве питання, я б могла відповісти, що конкурентів немає, але це б було надто самонадіяно. Конкуренти насправді, ті, які пропонують здорові, хороші речі, щоб розвивати 201 округ, і це напевне і є мої конкуренти.

Людмила Григорчук: Важко буде здобути перемогу?

Інна Кубай: Скажімо так, доведеться докласти багато зусиль, тому що ви знаєте, що місто Чернівці, це - таке специфічне місто, незважаючи на те, що це частина Західного регіону, але ми інакші. У нас насправді заключено дуже багато інтересів, і подекуди ці інтереси, які на даний момент піднімаються в масмедіа, це інтереси, які ми чуємо кожного дня із прямих сесійних включень Чернівецької міської ради і чи насправді вони за Чернівці, чи не шкодять розвитку Чернівців.

Людмила Григорчук: Де з вами можна зустрітися і вас почути?

Інна Кубай: В осередку на Герцена 2В. Запрошуємо всіх, запрошуємо тих, хто хотів би послухати мою передвиборчу програму, до речі я її скоро презентуватиму, зроблю про це публічний анонс. Ми вже раніше робили презентацію у вузькому колі, обговорювали її з однопартійцями, але ми скоро її анонсуємо і запрошую всіх бажаючих, буду рада бачити.

Людмила Григорчук: Дуже мало часу у вас для передвиборчої агітації, яку обираєте для себе стратегію: ходити з двору в двір, стукати в двері, збирати колективи, як себе показати?

Інна Кубай: Ой, це доволі важке питання на сьогоднішній день, бо як доводять останні вибори, що те, чому вчили піар технологи, воно, напевне, вже не дуже дієве і старі методики і старі техніки вже не дуже дієві. Безумовно, це зустрічі з виборцями, зустрічі з людьми, які хочуть змінити своє місто, тому що немає ціннішого, ніж живе спілкування. Воно багато чому вчить  обоє сторін, і воно дає багато речей, більше того я скажу вам, що я свою передвиборчу програму написала на основі зустрічей і думки, тих людей, які приходили, і казали Інна подивись тут є ще медична сфера, тут потрібно це змінити, хлопці спортсмени мені багато корисних речей надиктували. Тобто програма, зустрічі, публічна презентація, а також соціальні медіа, напевне, це те, що потрібно обирати тому політику, який хоче себе презентувати.

Людмила Григорчук: Дякую! Пані Оксано, ще є до вас питання, слухачі питають за завершення реформ, чи вони на часі, чи новий склад Ради їх притормозить.

Оксана Сироїд: Ми насправді сьогодні дуже багато говорили про освіту, і спілкувалися зокрема в медичному університеті про реформу медичної освіти, тому що медична реформа, а особливо медицина 3 рівня, тобто оця вузькоспеціалізована, науководослідні інститути, лікарні, правдива їхня реформа можлива лише за умови медичної освіти, бо медична наука, це – клініки, і медична освіта, це – також клініки, тобто лікаря – теоретика не буває. Лікар – це тільки той, який бачить пацієнта, вміє його дослідити, встановити діагноз, вміє лікувати. Тому я вважаю наступним важливим дуже кроком є обдумати, яку модель ми виберемо взаємодії університетської оцієї медичної освіти, і медицини 3 рівня. Те, що стосується інших реформ, нажаль, багато реформ було задекларовано, нам обіцяли, але більшість з них навіть не почалися і я б вважала, що критичною для України – реформа децентралізації. Передати гроші на місця, завершити  об’єднання ОТГ, ліквідувати районні, обласні державні адміністрації, як зайві ланки, які просто споживають гроші, і зробити сильними і потужними громадами в Україні. Іншим пріоритетом є реформа антимонопольна. Ми маємо розробити монополії, бо українці є бідними через те, що всіма нашими ресурсами володіє 10 людей. Чи то газ, чи то нафта, чи то граніти, чи то вугілля – це є монополісти, які через офшори виводять всі гроші з України. І, звичайно, це реформа української армії, яка ще навіть не почалася.

Слухач: Авто на єврономерах. Позиція Самопомочі, і ваша особисто. Чи буде продовжений пільговий період розмитнення?

Оксана Сироїд: Ми завжди за це виступали, ми казали про те, що раз держава загнала українських громадян і створила оцю нішу, дозволивши їздити на Євро номерах, без розмитнення, а потім вирішила поставити всіх тих людей в тупик, сказавши, що ні ви більше на них їздити не будете. Тому ми казали, що має бути визначений строк розумний, бо той, який був визначений Урядом, не був розумним. Тому так, ми за подовження строку цього пільгового розмитнення автомобілів на Євро номерах.

Людмила Григорчук: Дякую! Я переглядала вашу біографію, ваше прізвище є в багатьох законопроектах про українську книгу, мову, права нацменшин, а ви знаєте, якою болючою це є тема для Чернівецької області. Вирішиться колись це питання, не будуть на ньому спекулювати, і людей бити лобами?

Оксана Сироїд: Я можу відкрити вам взагалі таємницю, закон про державну мову, з якого народився нинішній закон, я написала в 2012 році, ще в розпал правління Януковича, я з відчаю, настільки була обурена реакцією людей, думаю дай я створю альтернативу, до якої буде інтерес. Я тоді навіть не мріяла, що той закон буде прийнятий, і що я буду в парламенті. А коли я прийшла в парламент до мене підійшли представники громадської, і кажуть, пані Оксано, віддайте законопроект, щоби ми далі ним опікувалися. Я кажу прошу, але з однією умовою, жодної конфронтації і конфлікту між мовами. Мова державна, і мова національних меншин , щоби на цьому ніколи не спекулювали проросійські сили. Сьогодні на протистоянні між мовами спекулюють тільки проросійські сили. Закон прийнятий і стосується регулювання виключно української мови. Всі попередні закони, які були прийняті, вони були на конкуренції, або – або, щоби мови змагалися, або українська, або російська, або румунська, або угорська. Ми кажемо ні. Українська і російська, українська і румунська, українська і угорська. І чим більше мов людина  знає, тим  вона є багатша. Оце була наша головна філософія. Не вірте жодним обмеженням стосовно застосування інших мов. Хочете 2 мови, будь ласка, але не буде жодної конкуренції і змагання між мовами.

Людмила Григорчук:  пані Інно, ваш фах магістра міжнародних відносин і спеціаліста права переконує мене в тому, що ви у Верховній Раді, якщо переможете, зможете і закони приймати і допомагати, але ви також маєте якісь такі ідеї, як пані Оксана, які виношуєте?

Інна Кубай: Відносно законодавчих проектів, які б я напрацьовувала, і те, що було б для мене важливо, то в першу чергу, оскільки я освітянка, то ту нормативно – правову базу, яку було прийнято про освіту, не до кінця зрозумілий закон про професійно – технічну освіту, насправді, там дуже багато чого недопрацьовано, і, зокрема, головне питання, яке недопрацьоване - це дати реальну а не фактичну автономію вузам. Тому що в більшості випадків ті вузи, які дають класні знання, які залучають найкращих студентів, їм декларують часто, про те, що вони вільні у своїх фінансових відносинах, але насправді ситуація бажає кращого. Не буду говорити про газ, це те на чому на сьогоднішній день піариться багато політиків, про корупцію, зниження тарифів, тому що ми прекрасно розуміємо, що це важливо, але в битві насправді завжди виграють вчителі.

 Оксана Сироїд: Освіта – це питання національної безпеки, все починається з того, кого ми виховаємо, і буде корупція чи ні, будуть в нас добрі судді чи ні, буде у нас добрий солдат чи ні, це все починається з освіти і виховання. Я вважаю, що у нас справді в парламенті бракує людей, які б опікувалися освітою в такому людському значенні. Я переконана, що пані Інна, буде чудовим лідером в цьому процесі.

Людмила Григорчук: пані Оксано, які чоловіки вам подобаються?

Оксана Сироїд: Я дуже ціную порядність, почуття гумору - дві речі, які  ціную у всіх людях, а особливо у чоловіках. Дивіться, коли вибираєте людей до Верховної Ради, чи має він почуття гумору, і почуття самоіронії. Людина, яка не має почуття самоіронії, не витримає жодної влади.

Інна Кубай: Я закликаю всіх чернівчан не бути байдужими, бо склалася така ситуація, що хотіли ми цього чи ні, чи були ми готовими до цього процесу, чи ні, щоб прийшли обов’язково на вибори і зробили вірний вибір. Той,  який підказує серце, і власне той вибір, який показує досвід, і проголосували за ті партії, які своєю діяльністю, нормативно – законодавчою діяльністю показали ефективність. На мою думку, саме «Самопоміч» є тією силою, яка зробила це в реальності.