Суть Речей з Романом Безсмертним

Запрошений гість:  український політик, державний діяч, дипломат Роман Безсмертний

Ведуча: Людмила Григорчук

Людмила Григорчук: Приїзд у Чернівці. Яка мета?

Роман Безсмертний: Приїхав для того, щоб поговорити з чернівчанами, якою ми хочемо бачити Україну. Одна справа – це бачення Безсмертного, а друге – як це бачать чернівчани, чого вони хочуть.

Людмила Григорчук: Ви готові виконувати замовлення?

Роман Безсмертний: Я готовий відпрацювати разом з ними це замовлення, тоді легше його буде виконувати. Бо разом розробляв,значить разом будемо реалізовувати. Тут ще й  звірка відчуття. Наскільки я розумію ситуацію і різних регіонах, різних містах. Це хороше вдосконалення свого бачення.

Людмила Григорчук: Різні дімки у різних містах?

Роман Безсмертний: У кожному місці свої акценти, свої аргументи, свій образ. Мені дуже приємно це усвідомлювати, відчувати, це багатство. Малюється не просто в чорно-білих тонах, а в кольорових. По-одному це бачать в Одесі, по-іншому у Дніпрі чи Чернігові. Але у всій Україні є величний розум, який здатний вести країну далі. Інша справа, що чомусь у нас цей розумі не допускають до того, щоб вона говорила, я маю на увазі еліту, інтелігенцію, щоб вона спрямовувала державних керманичів, їх ігнорують.

Людмила Григорчук: Можливо інтелігенція не знає, як рухатися кар’єрною драбиною?

Роман Безсмертний: Ну от у Чернівцях, які і в більшості міст, професура, інтелігенція – це люди, багаті розумом, але міністри у нас призначаються іноземці, призначаються без досвіду і знань, як мінімум  у них немає тих знань і досвіду, яких я чув тут і в інших містах України. Це свідчить про те, що ми і чужому толком не навчаємося і свого цураємося. То куди ми хочемо прибігти?

Людмила Григорчук: Ви вважаєте, що професор міг би керувати державою, міністром, мав би ті важелі впливу, адже це не просто має бути розумна людина.

Роман Безсмертний: Державою може керувати і професор, і музикант, важливо слухати, що каже професор, бо він володіє знаннями.

Людмила Григорчук: Ви вже заявили, що будете балотуватися у Президенти. В політиці вже давно, чому саме зараз вирішили взяти участь у президентській гонитві?

Роман Безсмертний: До цього часу в більшості випадків я вважав, що я можу знаходитися на другому плані, займатися технологією, організацією процесу. Я ніколи не спрямовував свої зусилля у лідерство, але коли я побачив немічність і дряхлість, і українських інститутів державних, і кадрів, то я зрозумів, що те, що я три рази вже не забувся, то воно востребуване. Люди не знають як відповідати на ті чи інші питання. А я вже декілька разів забув ті відповіді на питання. Чому я маю дивитися, як все розвалюється? Я маю діяти.

Слухач: хто спонсорує вашу кампанію?

Роман Безсмертний: Це люди середнього бізнесу. Я можу назвати їхні прізвища, але вони не серед олігархів, тому їхні імена вам нічого не скажуть. Це звичайний середній бізнес України, з різних секторів. Мені приємно, що я можу назвати їхні прізвища. Але керувати Україною, коли я стану Президентом, буде Президент, а не ті, хто допомагав у виборчій кампанії. Мова йде про цінності, які сповідує президент. На основі цінностей виробляється відповідна політика, формується відповідна машина, а не під проект той чи інший обирається Президент. Мені довелося працювати з декількома президентами, я  знаю, як ця людина почуває себе одинокою, коли переступає поріг кабінету. Це велика праця, а ще й в українській системі, коли на таких людях стільки повноважень, що їх би зрозуміти, а не те, що виконати. Це ще одна трагедія.

Слухач: Де ви пропали? В останні роки про вас нічого не було чути?

Роман Безсмертний: Викладав.

Слухач. Борис Руснак: Шановний Романе Петровичу, з висоти свого "гіркого досвіду" впровадження адміністративно-територіальної реформи", як Ви ставитеся до нинішньої так званої "децентралізаційної реформи", яка здійснюється на підставі антиконституційного Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Він суперечить статтям 133 та 140 Конституції України. (Про це було зазначено у висновка двох головних управлінь апарату парламенту - юридичного і науково-експертного). У разі, якщо Вас оберуть Президентом України, чи звернетеся до Конституційного Суду України з поданням про визнання згаданого закону неконституційним? Це перше питання. І друге, хто Вас представляє у Чернівцях?

Роман Безсмертний: Що стосується закону і реформи, яка проводиться, то я в 2005 році наполягав, що перед тим, як проводити певні кроки, треба внести зміни у Конституцію, у законодавство. І мають бути механізми, на основі яких проводяться такі реформи. В тому числі і бюджетного кодексу. Що це за експерименти, а мені хочеться сказати екскременти. Він дуже небезпечний з одного боку, а з іншого, я прекрасно розумію і з безвиході треба було щось робити. На сьогоднішній день лише 34% територіальних громад утворених подають ознаки життя, все інше, вони від народження не здатні до існування. Нам все рівно доведеться на основі конституційних і законних засад проводити політику територіальної організації нової, і децентралізації. Наголошую, дві третіх потреб громадянина реалізується на рівні первинної громади сьогодні. Дві третіх повноважень у цьому плані належить центру. Якщо ми не поставимо піраміду на ноги, ми дальше будемо жалітися один на одного.

Людмила Григорчук: Але рухаємося правильно чи заповільно?

Роман Безсмертний: Те що зараз робиться – це неандерталець, це тупикова гілка людства. Воно щось якісь уроки дає, але насправді воно нас нікуди не веде. Очевидно, що це треба буде переглядати, привносити до нього життя і дальше рухатися так, як це робилося в європейських країнах.

Слухач: пане Романе! Ви з самого початку брали участь у роботі тристоронньої контактної групи у Мінську. Які Ваші враження як людини, що Ви думаєте про Мінські угоди і яке Ваше бачення , як майбутнього кандидата президента, виходу з цієї біди?

Роман Безсмертний: Мої враження дуже складні внутрішньо, тому що не дай Бог вести перемовини з тим, на руках у кого кров ваших друзів і побратимів. Це відчуття мерзенне. Друге, які перспективи? На сьогодні це в’яло текучий процес, наїдку з якого дуже мало. Це означає, що нам усім треба шукати і зусиллями України і всього світу альтернативи в організаційній формі, і змісту цього процесу. І кадровому наповненню цього процесу. Причому треба розуміти, що ми маємо справу з проблемою, яка має стати початком замирення у Центральній Європі, на континенті, в світі, або буде розростатися і в кінці-кінців приведе до дуже складної ситуації, а то й до глобального конфлікту. Зверніть увагу, ні одне сьогодні місто в світі ,навіть конфліктне, не втягнуло в себе скільки учасників, скільки ситуація в Донбасі. Над цим треба працювати.  Пропонувати інші форми і інструменти розв’язання.

Людмила Григорчук: Скільки треба часу, ресурсів і бажання,щоб війна закінчилася?

Роман Безсмертний: Треба розділити. Є фаза обстрілу і фаза бойових дій, і друге – це реінтеграція. Те, що замішано на крові, воно буде зв’язуватися десятиліттями, а от що стосується бойових дій, обстрілів – це річ, яка може бути розв’язана, але при цьому треба розуміти, з ким треба вести розмову. Де береться там зброя? Її поставляє Російська федерація. Де на сьогоднішній день знаходяться ув’язненні, полонені?  В Російській федерації. З ким треба вести перемовини? З Російською Федерацією. Іншого способу немає. Перша умова, це розмова з Кремлем. Друга – це розмова з людьми, які визнані всіма учасниками конфлікту, війни, діалогу, громадянами України. Це ті, які там знаходяться, це 3 млн населення. Не всі вони під зброєю і не всі вони ненавидять Україну. Третє – треба розуміти, що і перше і друге можна спокійно робити,коли за тобою стоїть сильна армія. Я дивився від початку на Мінський процес, як на потрібну паузу.

Людмила Григорчук: Пауза затяглася.

Роман Безсмертний: Це не моя вина. Треба Європі нав’язувати питання про новий формат безпеки на євразійському континенті. Треба почати говорити про новий формат безпеки у світі. Це, що на сьогоднішній день створено, воно пробуксовує, це м’яко кажучи.

Людмила Григорчук: Хто вас представляє у Чернівцях?

Роман Безсмертний: Руслана Івасюк. Взагалі недоліку у наявності людей немає.  Зараз чекаю на пропозиції.

Людмила Григорчук: Скажіть ваші основні тези президентської програми. Але не загальні тези. Для людей важливо чути ті пункти, які стосуються кожного зокрема.

Роман Безсмертний: Я скажу лише декілька слів: цінності, розум і кадри. Якщо ми повернемося до наших християнських цінностей, якщо ми долучимо до роботи розум, тобто інтелігенцію і еліту, то я вас запевняю, що ті проблеми, які зараз перед нами стоять, то вони будуть вирішені.

Слухач: У вас був шанс, хіба вас час не минув?

Роман Безсмертний: Я в ті роки не був лідером, я не вів за собою людей, я висловлював свою думку, але я виконував вторинну роль.

Людмила Григорчук: Які партії близькі вам за ідеологією? З ким бачите майбутню коаліцію?

Роман Безсмертний: Настав час нового політичного рельєфу. Те, що ми зараз маємо, зазнає серйозної дифузії. Подивіться, що відбулося у США, у Франції, в Угорщині. Змінилися цінності. Приходить неоконсерватизм і свобода бізнесу, лібертаріанство. Це означає, що ми маємо іти в цьому руслі. Ми заявили, що ми пнемося у Європу, то чого ми займаємося самообманним соціалізмом? Справа не у цифрах, справа у тому, які ми цінності сповідуємо. Тому партії нинішні не розуміють, де вони знаходяться. Я не бачу тих, з ким можна серйозно говорити. Мене цікавлять їхні позиції. От секретарем РНБО я хотів бачити таку людину, як Горбулін. Інші прізвища я називати не буду. За роки роботи були ті, з ким хочеться працювати і з тим, з ким не буду працювати. Я не буде працювати з тим, хто не хоче української держави, хто не хоче досягнень держави, хто метається між двома полюсами. Мені треба, щоб людина сповідувала такі цінності як людина, родина ,освіта.

Слухач: ні для кого не секрет, що у Чернівецькій області багато людей отримали румунське громадянство. Як ви бачити вирішення цієї проблеми, чи варто говорити про подвійне громадянство?

Роман Безсмертний: Якщо ми заявили про те, що ми рухаємося до ЄС, то все, що стосується угод, які забезпечують зміст Європейського Союзу, ми маємо активно реалізовувати. Україна визнає єдине громадянство. Це зазначено в Конституції. Ці речі є неконституційними. Або треба міняти Конституцію, або зупиняти цей процес. Зараз це порушення Конституції. Ми повинні визнати і право автохтонних народів на певні умови проживання, участі в держаній політиці. Я не бачу в тому проблеми. Я питав своїх колег-дипломатів, для чого угорцям треба подвійне громадянство, адже ми будемо у ЄС, а це політична гра. Тому, якщо хтось в Румунії чи Угорщині розігрує політичну гру, то на це треба реагувати політичним способом, а не протиставляти людей один проти одного. Ми маємо, як влада українська, створити доступні і комфортні умови проживання на території нашої держави представників всіх національностей. Видача паспортів коли демонструється, то ці персони, я впевнений, вже визнані персонами нон грата і видворені з України, бо це порушення Конституції, віденської конвенції про консульські зносини, про дипломатичні зносини. Все це має контролюватися відповідними угодами. Не змішуйте права людини і поведінку посадових осіб.

Друкопис ще оновлюється.