Міжнародний день охорони озонового шару відзначають 16 вересня: цікаві факти про озон

16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару (International Day for the Preservation of the Ozone Layer). 

Історія вивчення озону сягає далекого 1785 року, коли голландський фізик Ван Марум вперше його виявив. Тривалі дослідження відкрили корисні та шкідливі для людини властивості цього газу. Про це повідомляє ІА АСС з посиланням на Всеукраїнську екологічну лігу. 

Озон (0₃, активний кисень) надзвичайно потужний окислювач та дезінфікуюча речовина, яка дуже швидко вбиває бактерії, віруси, грибки і впливає на мікроорганізми, стійкі до дії хлору. Сьогодні озон вважається популярним і дуже ефективним засобом знезараження води, повітря та очищення продуктів харчування.

В даний час 95% питної води в Європі та США прохо­дить підготовку з використанням озону. Озонування за­стосовують також при очищенні стічних вод від фенолів, нафтопродуктів, ціанідів, сульфідів та інших небезпечних для довкілля домішок.

«Озонові дірки»

Масштабне вивчення фізичних та хімічних властивос­тей цього нестійкого газу, його просторової локалізації дало можливість виділити атмосферний тропосферний та атмосферний стратосферний озон. Перший концен­трується в приземному шарі і є забруднювачем, справля­ючи за умов підвищеної концентрації загальнотоксичний, подразнювальний, канцерогенний і мутагенний вплив на організми. Останній, будучи продуктом впливу сонячного випромінювання на атмосферний кисень, утворює у страто­сфері на висоті 20-50 км над поверхнею Землі озоновий шар, який по-суті є рятівником планети від згубного жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Руйнування озонового шару стало однією з наймасштабніших екологічних про­блем, з якими людство увійшло у нове тисячоліття. Почали зʼявлятися так звані «озонові дірки» – місця, де концентра­ція озону в багато разів нижча, ніж мала б бути, в результаті чого ця частина атмосфери є набагато легше проникною для шкідливого ультрафіолету. У 1985 році вчені виявили першу озонову діру над Антарктидою, її діаметр становив 1000 км. Пізніше схоже за властивостями утворення, але значно меншого розміру, виявили над Арктикою.

Концепція збереження озонового шару

Вирішення цієї глобальної проблеми можливе лише на планетарному рівні, тому прогресивно налаштована світова спільнота 22 березня 1985 року зібралась у Відні, де була прийнята рамкова угода – концепція збереження озонового шару, названа Віденською конвенцією.

16 вересня 1987 року в Монреалі (Канада) відповідно до Віденської конвенції був розроблений Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, який був підписаний і набув чинності 1 січня 1989 року. Його мета – захист озонового шару за допомогою скорочення (або припинення) виробництва і споживання деяких хіміч­них речовин, які руйнують озоновий шар. Експерти відзна­чають, що він є найефективнішим у світі багатостороннім договором з охорони навколишнього середовища.

Отримуйте новини в Telegram

Україна у 1985 році підписала, а наступного року рати­фікувала Віденську конвенцію, а 20 вересня 1988 року при­єдналася до Монреальського протоколу. Міжнародний день охорони озонового шару Землі проголошений Генеральною асамблеєю ООН в 1994 році і відзначається в памʼять про день підписання Монреальського протоколу.

За висновками дослідників, які проводили роботи під егідою Програми ООН з навколишнього середовища, озо­новий шар Землі починає повільно відновлюватися.

Вчені підрахували: якщо країни, які підписали прото­кол, будуть його дотримуватися і в майбутньому, то можна сподіватися, що озоновий шар відновиться до 2050 року.

Читайте також: Наслідки глобального потепління: від Гренландії відколовся величезний шматок криги