На відміну від більш відомих свят – «Дня Святого Миколая» 19 грудня (день смерті Святого Миколая) та «Весняного Миколая» 22 травня (день перенесення мощей святого в італійське місто Барі), – це свято довгий час було забутим у православній традиції. Свято Різдва Миколая Чудотворця було запроваджено у IX столітті разом із хрещенням Київської Русі, пише ІА АСС з посиланням на УНІАН.
Під час правління Катерини ІІ у Російській імперії свято було скасоване, після чого про нього забули аж до ХХІ століття. У 2004 році Різдво Святителя Миколая Чудотворця було відновлене православною церквою.
Дивіться нас на YouTube
У цей день прийнято відвідувати церкву, де проходять урочисті молебні на знак вшанування пам’яті Святого Миколая. За народним уявленням, Миколай Чудотворець є одним з найбільш наближених до Бога, тож молитви до нього у цей день вважаються дуже ефективними, особливо для хворих та знедолених. Різдво Святителя Миколая Чудотворця у давнину нагадувало про наближення осені. Доволі часто вранці цього дня можна було помітити туман, який віщував гарний врожай ячменя і вівса. Відсутність заморозків цього дня пророкувала теплий початок осені, а якщо овес зеленіє вдруге за сезон, то варто очікувати багато дощів восени.
Наші пращури вважали, що у цей день не можна давати в борг, а свої борги варто повернути. Як і під час інших церковних свят, на Різдво Миколая Чудотворця не можна поратися в городі та саду, шити, в'язати, займатися прибиранням або пранням. Категорично заборонено лаятися, особливо зі своїми близькими, адже цей день має бути призначено для духовного розвитку і бажано провести його у гармонії із собою та іншими людьми.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами