"Сови" страждають від звичайного робочого графіку, - британські вчені

Дослідження проводили в Центрі вивчення життєдіяльності мозку людини в Бірмінгемі, де вчені сканували мозок "сов", які лягали приблизно о 2:30 ночі і прокидалися в середньому о 10:15 ранку, а також мозок "жайворонків", які дотримувалися принципово іншого режиму - вони лягали до 23:00 і прокидалися о 6:30, повідомляє ВВС.

Тести проводили в проміжку з 8 ранку до 8 вечора. З'ясувалося, що мозок тих, хто веде нічний спосіб життя має набагато меншу робочу щільність нейронних зв'язків в тому, що стосується підтримки усвідомленого стану. У "сов" також відзначили більш уповільнені реакції, сонливість і зниження уваги.

Як відзначають вчені, ці показники свідчать про те, що "сови" страждають від навантажень, які покладає на людину режим звичайного робочого дня.

Як проводили експеримент

Вчені відібрали 38 людей - як "сов", так і "жайворонків" - і досліджували їх мозкову діяльність в стані спокою за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). Потім у денний час волонтери робили різні завдання і реєстрували свій рівень сонливості. "Жайворонки" були менш сонливі і відрізнялися найшвидшою реакцією під час проведення ранкових тестів. Вони також відрізнялися кращою працездатністю, ніж "сови". І навпаки: "сови" були найменш сонні о 20:00, і саме в цей час у них відзначалася найшвидша за день реакція, проте в цілому з завданнями вони справлялися не краще, ніж любителі встати раніше.

При цьому щільність нейронних зв'язків у тій ділянці мозку, яка передбачає кращу працездатність і найменшу сонливість, була значно вищою у "жайворонків" в усі часові проміжки, що змушує припустити, що у "сов" ці нейронні зв'язки ослаблені протягом усього робочого дня.

Як зазначає керівник наукової групи Еліза Фейсер-Чайлдс, це може певною мірою бути результатом того, що "сови" все життя змушені вести той спосіб життя, який їм не підходить.

"Нічні сови" під час навчання в школі повинні рано вставати, потім вони повинні підніматися, щоб йти на роботу, тобто вони постійно повинні йти всупереч своїм бажанням і внутрішньому ритму", - говорить вона.

Всупереч біоритмам

Керівник групи вважає, що виникла необхідність краще зрозуміти те, як режим раннього пробудження перед школою або роботою впливає на здоров'я і продуктивність тих, кому він не підходить.

За статистикою, близько 40-50% населення воліли б пізніше лягати спати і пізніше вставати, тобто приблизно після 8:20 ранку.

"Типовий день може тривати з 9 ранку до 5 вечора, проте для "сови" це може виявитися у вигляді зниженої працездатності вранці, більш низької щільності нейронних зв'язків у ділянках мозку, пов'язаних зі свідомістю і сприйняттям, і в підвищеній сонливості", - говорить Фейсер-Чайлдс.

"Якщо ми, суспільство, зуміли б стати більш гнучкими щодо того, як ми управляємо нашим часом, то ми могли б досягти набагато більшого в тому, що стосується збільшення продуктивності і зниження ризиків для здоров'я", - зазначає лікар.