Медики перед Водохрещем розповіли, кому не можна пірнати в ополонку

На Водохреще чимало людей люблять пірнати в ополонку, хоч ця традиція не зовсім українська і не християнська.  У зимового купання також є поціновувачі (моржі), які практикують його регулярно, незалежно від свят. Однак пірнання в ополонку без підготовки може не принести користі чи навіть зашкодити здоров’ю людини. Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП Життя.

Чи корисно купатись у крижаній воді?

Низькі температури можуть бути корисними для здоров’я. Душ, ванна чи купання у холодній воді можуть допомогти освіжитися після тренування, пришвидшити метаболізм, покращити імунітет і психологічний стан.

Утім, тут йдеться про воду температурою від 10°С, а вода в ополонці зазвичай сягає від +5°С до -4°С.

Така температура – це шокові умови для організму, зокрема у непідготовлених людей, пояснює імунолог Юрій Степановський.

«Загартовування – це, по суті, адаптація до холоду. Пірнання може дати заряд бадьорості, але дуже важко сказати, чи має це якийсь вплив на здоров'я», – каже медик.

На його думку, основний вплив на людину мають інфекції. Чим більше контактів – тим вищий ризик захворіти. 

«Прямого впливу загартовування на імунітет не має, лише на загальний стан організму. Він стає більш стійким, оскільки це тренування.  Холод звужує судини, а розтирання та розігрівання навпаки розширює їх – це опосередковано може впливати на імунну систему через кровоносні судини, але точно не виробляє стійкість до COVID-19 чи якихось інших вірусних захворювань», – розповідає Степановський.

Також важливо, щоб у людини не було протипоказань і вона була повністю підготовлена до процедури.

«Коли плавання в холодній воді практикують люди з хорошим загальним станом здоров’я в регулярному і поступовому режимі (відповідно до сезону), це приносить певну користь. З іншого боку, якщо людина недосвідчена і неадаптована, існує ризик смерті через нейрогенний холодовий шок, прогресуючу гіпотермію тощо. Крім того, у людей з явними або ще не розпізнаними серцево-судинними патологіями це може викликати аритмію», – йдеться у дослідженні з Міжнародного журналу екологічних досліджень та охорони здоров'я.

Отже, якщо ви вирішили пірнати в ополонку – варто порадитись зі своїм сімейним лікарем чи терапевтом, як це зробити без шкоди для здоров’я.

Дивіться нас на YouTube

Чи можна купатися в ополонці після хвороби?

Навіть якщо ви одужали і добре почуваєтеся (нормалізувався сон, є енергія та сили на фізичні вправи), обов’язково проконсультуйтеся з медиком, адже відновлення організму займає багато часу, радить Олена Грицай. 

У цьому випадку підготовка має тривати набагато довше, ніж один місяць, та проходити під наглядом сімейного лікаря, наголошує вона.

Також усе залежить від самопочуття людини, перебігу хвороби, ускладнень чи їхньої відсутності.

«Людина все життя чимось хворіє: грип, вітрянка, пневмонія тощо. Якщо вона щойно вийшла з лікарні і важко хворіла – звісно, не можна нічого подібного робити. Якщо ж вона рік тому перенесла COVID-19 в легкій формі, і в неї немає протипоказань, то це вже її особистий вибір», – каже Степановський.

Кому заборонено пірнати в ополонку?

Пірнати в ополонку можна тільки повністю здоровим людям, які щонайменше протягом місяця готувалися до цього, перевірили здоров’я і проконсультувалися з лікарем, каже Олена Грицай.

Водночас це не можна робити тим, у кого є будь-які хронічні захворювання в стадії загострення.

Протипоказаннями до пірнання і плавання в ополонці є:

- вагітність;

- запальні процеси носоглотки та придаткових пазух носа, середнього вуха (отити);

- захворювання серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії, перенесений інфаркт міокарда, важкий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІ та ІІІ стадії);

- хвороби центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа, виражений склероз судин головного мозку, енцефаліт, арахноїдит);

- захворювання периферичної нервової системи (неврити та поліневрити);

- захворювання ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз);

- хвороби органів зору (глаукома, кон'юнктивіт);

- хвороби органів дихання (туберкульоз легень – активний та в стадії ускладнень, запалення легень, бронхіальна астма, емфізема);

- захворювання сечостатевої системи (нефрит, цистит, аднексит, простатит);

захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, холецистит, гепатит);

- шкірно-венеричні захворювання;

- наявність великих післяопікових рубців.

Також категорично заборонено залучати до моржування малюків до 2 років через погано розвинену терморегуляторну функцію їхнього організму.  Старшим дітям можна пірнати лише за детального обстеження, регулярного та поступового загартовування під наглядом педіатра, наголошує лікарка.