Як зберегти спокій, читаючи новини про посилення заходів безпеки через пандемію коронавірусу в світі, та що робити, якщо все ж накриває хвилею паніки, розповіла психолог Марія Фабричева, пише 24 канал.
"Криза – це ресурсний стан, головне прибрати присмак катастрофи. Під час кризи добре вчитись чомусь новому. Вчитися про себе піклуватись. Вчитися робити емоційну профілактику. Вчитися робити інформаційний детокс. Вчитися аналізувати отриману інформацію і робити з неї висновки. Перед тим, як вдарити людину, яка кашляє, варто задуматися, що вам це насправді дасть? Вірус від цього точно не відступить. А якщо ви подбаєте про себе, дотримуватиметесь правил гігієни і та загальних рекомендацій, які зменшують ризик заразитись, шанси йому протистояти суттєво зростуть", – сказала Фабричева.
Гігієна – це важливо. Часто і ретельно мийте руки водою і милом. Якщо немає можливості помити руки – використовуйте спиртовмісний антисептик для рук. Не торкайтеся брудними руками очей, носа чи рота. Уникайте тісного контакту з хворими людьми та натовпу.
Якщо є можливість працювати віддалено і вам від такого варіанту буде менш тривожно – краще попрацюйте з дому найближчий тиждень.
Якщо відчуваєте напади паніки, у вас підвищується тиск і ви не можете контролювати свої емоції (найчастіше – страх або гнів), потрібно займатися профілактикою тривожності, звертатися за підтримкою до психотерапевтів, які допоможуть раціоналізувати свої думки і привести свої емоції і відчуття в тілі в порядок, – додала психолог.
Не намагайтесь вирішувати глобальні проблеми, зосередьтесь на піклуванні про своїх близьких.
"У момент палкого обговорення подій в інтернеті ви відволікаєтеся від найважливішого - від себе і від своїх близьких. Ви не можете впливати на глобальні процеси, але можете впливати на свій мікросоціум. Добре ввести профілактичні заходи у своїх квартирах і будинках, зайнятися генеральним прибиранням", – додала Фабричева.
Дозовано сприймайте інформацію та довіряйте лише перевіерним джерелам.
"Пам'ятайте, що сторінка одного з ваших друзів у Facebook – це не офіційне джерело. Це – його особиста думка. Так, він має право інформувати на своїй сторінці про що завгодно, але все це – суб'єктивно. Вчіться розділяти факти від думок. Перевіряйте інформацію, у тому числі – в іноземних джерелах, якщо маєте можливість", - сказала Фабричева.
Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз. Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?", – наголосила вона.
Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали.
"У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.
Дозвольте собі позитив.
"Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу. Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз. Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан", – сказала Фабричева.
Включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів. І реагувати на бажання запасатись продуктами відповідно.
Механізм, який тягне нас магазини змітати все з полиць - це наша пам'ять. Поколіннями на території нашої країни послідовно траплялись перебої з продуктами, спровоковані різними кризами. Це були кризи, які не входять у наш звичайний побутовий досвід: війни, колективізації, перерозподіли. Кожна з них позначалась або на наявності продуктів, або на можливості населення придбати ці продукти. Ось це "про запас", вироблене поколіннями, у нас спрацьовує моментально, – пояснила психолог.
За її словами, якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин – потрібно відповісти собі на питання: "Чи можу я собі дозволити зробити якісну закупівлю на тиждень? Що мені дійсно необхідно на тиждень?".
Пам'ятати, що на сьогодні в країні не введено тотальний карантин, це превентивний захід, магазини продовжують працювати у звичайному режимі, на дефіцит товарів там поки що нічого не вказує. І після цього – спокійно купувати продукти на тиждень.
Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, Фабричева радить кілька простих та дієвих вправ:
- Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Встаньте рівно. Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.
- Погудіти паровозиком. Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.
- Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Випийте води. Подихайте. Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?".
"Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти. Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається. Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть", – сказала Фабричева.
- Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Перерахуйте вголос: п'ять предметів, які ви бачите; чотири звуки, які чуєте; три відчуття у тілі; два запахи, які зараз відчуваєте та один смак. Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.
- Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?".
"Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності. Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає. Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність", – пояснила психолог.
Читайте також: П'ять ознак депресії, котрі не варто ігнорувати
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами