ВІЛ-інфекція: як можна захистити себе

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Хвороба характеризується прогресуючим порушенням функції імунної, нервової, лімфатичної та інших  систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності  лікування, закінчується смертю хворого. Про це Інформаційному агентству АСС розповіла асистент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету кандидат медичних наук лікар-інфекціоніст Ірина Баланюк 

Джерелом ВІЛ-інфекції є людина, яка перебуває на будь-якій клінічній стадії хвороби.

Клінічні прояви

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при гострих респіраторних захворюваннях, у інших - цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції.

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфатичні вузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, які захищають організм від потрапляння мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків). Кожного року кількість цих клітин знижується, внаслідок чого порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби є кінцевою і  називається-СНІД, проявами якого можуть бути: герпетична інфекція, грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз. Слід зазначити, що туберкульоз – одна з провідних причин смерті ВІЛ-інфікованих осіб.

Наші новини є у Facebook

Основні шляхи зараження:

• через кров (при використанні не стерильного медичного інструментарію, переливанні інфікованої крові та її компонентів, спільному використанні шприців при введені ін’єкційних наркотиків);
• статевий шлях (при незахищеному статевому контакті);
• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів і грудному вигодовуванні);

Що робити, щоб не заразитись?

• правильно використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а, маючи постійного партнера, зберігати вірність.
• ретельно обстежувати донорів на ВІЛ-інфекцію, використовувати одноразові шприци і стерильний інструментарій в медичних закладах, перукарнях, косметичних кабінетах і салонах. Важливо пам’ятати про те, що любий колючий або ріжучій інструмент, яким ви користуєтесь при медичних процедурах, татуюванні, пірсингу, проколюванні вух та інших частин тіла, голінні, педикюрі і манікюрі-повинен бути стерильним.
• для попередження передачі захворювання від ВІЛ-інфікованої матері до дитини під час вагітності потрібно проводити антиретровірусне лікування матері, на момент пологів призначити кесарів розтин, після народження дитини замість грудного вигодовування використовувати штучне.

ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом:

• при дотику, обіймах, рукостисканнях;
• через поцілунки (при відсутності пошкоджених слизових оболонок);
• при спільному проживанні в одній квартирі;
• через посуд, столові прибори;
• через їжу;
• через постільну білизну, предмети побуту, іграшки;
• через повітря (у тому числі при чханні й кашлі);
• при купанні у воді;
• через ручки дверей, крани, унітази;
• через спортивні приладдя;
• через гроші;
• при укусах комах або тварин.

Чому важливо знати про свій ВІЛ-статус ?

Це допоможе уникнути розвитку тяжких захворювань, інвалідизації та передчасної смерті, а також захистити інших людей від інфікування, або допоможе їм своєчасно дізнатися про свій ВІЛ- статус, коли допомога можлива та ефективна.

В Україні при обласних центрах профілактики та боротьби зі СНІДом (м.Чернівці, вул. Мусоргського, 2, з 8.00 до 20.00), міських та районних поліклініках працюють кабінети «Довіра», де можна безкоштовно і цілком анонімно обстежитись на ВІЛ.

Отримуйте новини в Telegram

Чи потрібне лікування і яка його мета?

Звичайно що потрібне! Воно надає ВІЛ-позитивній людині можливість прожити довге і повноцінне життя. Людина залишається ВІЛ-позитивною, але СНІД у неї не розвивається. При лікуванні також знижується ризик передачі вірусу. Сьогодні на сам ВІЛ можна впливати за допомогою противірусних препаратів за схемами, які рекомендує МОЗ України.

Лікування ВІЛ-інфекції починають, коли концентрація вірусу в крові різко збільшується або в одному мілілітрі крові залишається мала кількість клітин, які протидіють інфекції. До цього моменту імунна система ВІЛ-позитивної людини успішно протистоїть різним захворюванням і необхідності в прийомі ліків немає.

Профілактика

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігання інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження.