Госпіталь цілодобово охороняли озброєні охоронці, на роботу і з роботи підвозили на броньованому авто, віллу, в якій мешкали, охороняли.
- Мене дуже підтримував Буковинський державний медичний університет, колеги з Асоціації та італійського фонду. Насправді, залишитися – це було виключно моє рішення. Та я не міг вчинити інакше, - зізнається медик. – До того ж, за 10 днів тих кривавих протистоянь до госпіталю привозили дітей з пораненнями, - каже хірург