АСС.СV.UA
Чернівчанин протягом 2-х місяців лікував дітей на Гаїті
Благодійна місія
Професор Олег Боднар – перший українець, який протягом 2-х місяців лікував дітей на Гаїті, а потім на місяць став головним дитячим хірургом Гаїті.

Він член Європейської асоціації дитячих хірургів та Нью-Йоркської академії наук, професор, завідувач кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського медичного університету. Взяти участь у благодійній місії на Гаїті йому запропонували під час Конгресу дитячих хірургів, що відбувався в Мілані. Попередили: країна небезпечна, проте дитячих хірургів там украй бракує: на 10 млн. населення – всього двоє.
"Проїзд, проживання та харчування мені оплатив італійський фонд. За свою роботу грошей я не отримував – їздив туди з благодійною місією.

Працював у госпіталі, що знаходиться у столиці Гаїті Порт-о-Пренс. Він збудований та функціонує за кошти благодійних організацій Італії та Америки. У мої функції входило навчання двох місцевих лікарів дитячої хірургії та проведення складних оперативних втручань."


Олег Боднар
дитячий хірург
Загалом, до лікарні місцеві жителі звертаються у дуже важкому стані. Бо спочатку йдуть до місцевих вуду, потім – до священика. І якщо ні перший, ні другий не допоміг, звертаються до лікаря.
Робота хірурга в умовах війни та медичні новації
Дитячий хірург з Чернівців самостійно провів на Гаїті близько 80 операцій. Ще понад 100 – разом з місцевими хірургами.
Самостійно оперував складні випадки, зокрема, патології новонароджених, яких в Україні немає.
Щотижня чернівецький дитячий хірург оперував дітей з приводу тифозного перитоніту, туберкульозу лімфатичних вузлів, різноманітних кист та новоутворень. Із деякими патологіями ніколи не мав справи, а на Гаїті на роздуми часу не було – треба було діяти.
“
Усі пацієнти поступають у так зване приймальне відділення - Еmergency Department. Проте не було враховано, що поруч опиняються новонароджена дитина з вродженою хірургічною патологією і хворий на тиф чи туберкульоз. Я запропонував, аби новонароджених одразу приймало відділення неонатології, таким чином, вдалося уникали контактів з інфекціями. Та проблем залишається все одно дуже багато: 25% дітей на Гаїті гинуть, не доживши до 5 років.
— Олег Боднар, дитячий хірург
- На Гаїті дуже складна криміногенна ситуація. Просто на вулиці людину можуть вбити чи пограбувати. Тому госпіталь цілодобово охороняли озброєні охоронці.


На Гаїті непрості кліматичні умови: висока температура повітря і висока вологість. Плюс – малярія, холера, тиф. Проте найважче на Гаїті для лікаря те ж, що й в Україні, - це відповідальність за дитячі життя. На щастя, всі мої операції завершились вдало, - розповідає хірург

Війна і медицина
Коли Олег Боднар був з місією на Гаїті, там почалися масові акції протесту. Уряд країни на 50% підвищив ціни на пальне. Це викликало бурхливу реакцію жителів: протестувальники блокували вулиці барикадами та підпалювали шини, десятки магазинів були розграбовані та спалені.


Госпіталь цілодобово охороняли озброєні охоронці, на роботу і з роботи підвозили на броньованому авто, віллу, в якій мешкали, охороняли.

- Мене дуже підтримував Буковинський державний медичний університет, колеги з Асоціації та італійського фонду. Насправді, залишитися – це було виключно моє рішення. Та я не міг вчинити інакше, - зізнається медик. – До того ж, за 10 днів тих кривавих протистоянь до госпіталю привозили дітей з пораненнями, - каже хірург
Олег Боднар відпрацював на Гаїті стільки часу, скільки було обумовлено в контракті – 1 місяць. Після чого успішно повернувся до Чернівців.
- Це досвід, - зізнається лікар. – Головне, що вдалося врятувати не одне дитяче життя.
Сьогодні лікарі готові до дієвих змін. І питання не в тому, що ми не хочемо працювати на старому обладнанні чи в невідремонтованих операційних. Кожен із нас розуміє, як непросто жити в перехідний період. Проте він мине. Важливо за цей час не розгубити кадри, визначити реальні потреби кожної медустанови і забезпечити їх.
- Українських лікарів у світі поважають. Ми маємо той самий запас знань, що й наші закордонні колеги. Проте через катастрофічне недофінансування медичної галузі нашої країни пацієнти часто обирають лікаря з Німеччини чи Польщі. Бо там ідеальні умови перебування, сучасне обладнання, а лікар отримує зарплату, яка не змушує замислюватися про те, чи вистачить йому коштів на кілограм м'яса для сім'ї. Водночас українці там, за кордоном, платять за послуги лікарів величезні суми.

У нашій же країні Конституцією задекларовано, що медицина безкоштовна, але насправді українці в разі недуги витрачають на лікування величезні гроші. Поза тим, середня зарплата медика, включно з усіма доплатами і надбавками, — 7 тис. грн. Це найнижча заробітна плата медика серед країн Європи. А молоді лікарі, інтерни взагалі отримують «мінімалку».

Окрім того, у наших лікарнях не створені безпечні умови для пацієнта та медпрацівника, немає страхування на випадок лікарської помилки. Страховка на ризики для медиків покриває не всю галузь охорони здоров'я, а тільки певні категорії…

Думаю, для того аби в медицині нарешті відбулися позитивні зрушення, потрібні радикальні кроки. Так, часом вони непопулярні. Але впевнений: за кілька років отримаємо позитивний результат, - каже Олег Боднар




ACC.CV.UA
УКРАЇНА+